Слупськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слупськ
Słupsk

Герб Прапор
Герб Прапор
панорама з ратуші
панорама з ратуші
Основні дані
54°27′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 17.017° сх. д. / 54.450; 17.017Координати: 54°27′ пн. ш. 17°01′ сх. д. / 54.450° пн. ш. 17.017° сх. д. / 54.450; 17.017
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство
Столиця для Слупське воєводство (воєводство Польщі)
Засновано X століття
Магдебурзьке право 1265
Площа 43,15 км²
Населення 95882 (2011)[1]
· густота 2258 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 22 ± 1 м
Міста-побратими Архангельськ, Carlisle[d], Карташу, Фленсбург, Устка, Вантаа, Вордінгборг, Гродно, Фленсбург
Телефонний код (48) 59
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів G
GeoNames 3085450
OSM 130975 ·R (Поморське воєводство)
Поштові індекси 76-200 до 76-210, 76-215 до 76-218, 76-280
Міська влада
Адреса pl. Zwycięstwa 3, 76-200 Słupsk
Мер міста Роберт Бедронь
Веб-сторінка slupsk.pl
Мапа


Слупськ у Вікісховищі?

Слупськ (пол. Słupsk, нім. Stolp, лат. Stolpe) — місто в північній Польщі на річці Слупя, близько 18 км від Балтійського моря. Місто знаходиться на трасі європейського маршруту E28.

Історія[ред. | ред. код]

У VIII столітті, на пагорбі поблизу річки Слупя, на торговому шляху до Колобжегу, було побудовано фортецю. В цих місцинах, оточених непідступними болотами, було засноване невелике поселення.

Бібліотека в Слупську, XVI століття

Перші згадки про місто відносяться до 1015 року. Близько 1236 року, разом зі всіма Слупсько-Славськими землями, місто увійшло до складу Східної Померанії. У другій половині серпня 1265 року, від герцога Гданського, Слупськ отримав Любецьке міське право. В 1307 році у володіння містом вступили Бранденбурги, які в 1310 році надали йому Магдебурзьке право. У 1317 році, після переможної війни над Бранденбургами, Слупськ опинився під владою західнопоморських князів, проте у 1329 році герцоги Оттон I і Барнім III віддали місто в оренду на 12 років до Тевтонського ордену. У 1342 році Слупськ знову став частиною Західної Померанії. 1368-го року місто отримало від князя Богуслава V монетний привілей, що означало формальну самостійність Слупського князівства. У 1468 році Слупське князівство увійшло до складу Поморського герцогства. В 1637 році, після Тридцятирічної війни, місцева династія Грифітів обірвалася, хоча певну незалежність князівства вдалося утримати до 1648 року, коли місто перейшло під управління курфюстів Бранденбурга під назвою Штольп у складі Прусського герцогства, а з 1701 — королівства. У 1807 році місто, яке було опорним пунктом Східної Пруссії проти Наполеона, було захоплене польськими солдатами Міхала Сокольницького, з генералом на чолі. Розбивши французів, польські солдати через два тижні залишили місто.[3]

У 1816 році Слупськ опинився у складі Кешлінського регенства Східної Пруссії. В ці часи був збудований крохмальний та горілчаний заводи, броварні та меблеві фабрики. У 1869-70 роках в місті була прокладена перша залізнична дорога, яка з'єднала міста Щецин і Данциг. Будівництво та промисловість, в основному, були зосереджені вздовж колійної дороги, що вела до залізничної станції. З 1 квітня 1898 року Слупськ став окремим окружним містом.

Будівля повітової управи

У 1901 році була побудована ратуша, яка в 1903 році стала будівлею повітових старост. У 1903-1910 роках розширено водогінну та каналізаційну мережу, побудовано механічну станцію очищення стічних вод. В 1910 році вулицями міста пройшов перший трамвай. У вересні 1910 року, на честь 600-річчя Магдебурзького права, Слупськ відвідав імператор Німецької імперії Вільгельм II. Розширення міста привело до значного зростання населення: станом на 1914 рік в місті проживало 34 430 осіб.

Під час Першої світової війни місто врятувалося від руйнації, а в 1919 році знову відновився трамвайний рух. Відповідно до рішень Версальського договору невеликі території районів Бютов, Лауенбург і Штольп 1 січня 1920 року було передано до складу Польщі для створення «польського коридору»

Під час Другої світової війни до міста було спроваджено робітників з окупованих країн. 26 серпня 1944 року було утворено філію табору "Stutthof" під назвою "Aussenarbeitslager Stolp", в якому знаходились 382 чоловіки і 239 жінки, в основному євреї з Латвії, Чехословаччини, Угорщини, Австрії, Польщі та Німеччини.

7 березня 1945 року до міста наблизилися радянські війська. Незадовго до їх приходу німці розстріляли 22 працівника та двох повісили.  9 березня місто було зайняте без бою, але радянські солдати навмисно підпалили будівлі в місті, особливо в Старій частині міста. В результаті пожеж більша частина історичного району була знищена. Деякі будівлі були відновлені з руїн тільки в 60-і роки XX століття. Перша група польського уряду прибула до міста 23 квітня 1945 року. 7 травня 1946 року було повернуто польську назву міста. В 1950 році Слупськ та Слупський повіт опинилися в межах новоствореного Кошалінського воєводства, яке було поділене на 2 менші: Щецин та Кошалін. Столицею нового воєводства став Кошалін. 31 грудня 1961 року село Річево було включене до міста Слупськ.

У 1974 році з молочної каварні «Poranek» створили першу в Польщі піцерію, яка працює і до сьогодні. У 1985 році в місті Слупську був запущений тролейбусний рух. Завдяки мережі тролейбусних ліній з'єднався Слупськ і районами Устки.

Після адміністративної реформи 1975 року Слупськ став столицею Слупського воєводства, а з 31 грудня 1998 року, в результаті нової адміністративної реформи, став частиною Поморського воєводства.

У 1992-1994 роках в місті була проведена операція з перенесення історичної будівлі, збудованої в стилі прусського муру, яка належить торговцеві Ріхтеру, на галявину поблизу замку Поморських князів. Ця операція здійснювалася за фінансової підтримки органів Федеративної Республіки Німеччина.

10 січня 1998 року в місті Слупськ відбулося одне з найсерйозніших заворушень у Польщі після 1989 року, причиною якого стала смерть прихильника баскетбольної команди «Czarni Słupsk» внаслідок отриманих травм після втручання поліції.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 45262 8114 32104 5044
Жінки 50620 7625 30667 12328
Разом 95882 15739 62771 17372

Персоналії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Henryk Baranowski, Stanisław Gierszewski: Historia Słupska. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1981. 
  • Christian Wilhelm Haken: Vom Jungfernkloster. W: Christian Wilhelm Haken: Drei Beitrage zur Erläuterung der Stadtgeschichte von Stolp. Stolp (Pom.): F. W. Feige, 1866.  '
  • Kazimierz Rymut: Nazwy miast Polski. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987. ISBN 83-04024-36-5. 
  • Małgorzata Mastalerz-Krystjańczuk: Pomorze Zachodnie w polskiej nauce, publicystyce i działalności politycznej w latach 1919–1939. Słupsk: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pomorskiej w Słupsku, 2013. ISBN 978-83-7467-197-2. 

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Слупськ (Stolp)
  4. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.