Смоленський художній музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:37, 24 вересня 2018, створена Batsv (обговорення | внесок) (→‎Формування колекцій: вікіфікація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смоленська художня галерея, колишнє Реальне училище. Фото 2014 р.

Смоленський художній музей ( Смоленська художня галерея ) — мистецький відділ Смоленського державного музею-заповідника.

Формування колекцій[ред. | ред. код]

Худ. Рєпін. Тенішева Марія Клавдіївна. Музей-майстерня Ісака Бродського, Петербург.

Формування колекцій розпочалося в добу дикого капіталізму наприкінці 19 ст. Значних зусиль в цьому напрямку доклала княгиня Тенішева, що мала неподалік Смоленську садибу, яку намагалася перетворити на мистецько-виробничий центр з майстернями декоративно-ужиткового мистецтва ( поширена мода серед тогочасних меценатів з осередку багатіїв ). Мистецтвом займалася і сама княгиня Тенішева, що відновила техніку створення емалей, які демонструвала навіть в Парижі. До кола знайомих Тенішової належали -

Добрі ділові і приятельські стосунки деякий час мала Тенішева з відомим теоретиком, художнім критиком і художником Бенуа Олександром Миколайовичем. Ґрунтовні знання мистецтва і французької мови Бенуа - Тенішева використала для створення власної мистецької колекції. Вона надала Олександру Миколайовичу грошові суми з правом самостійно купувати твори мистецтва на аукціонах в Парижі. Про це писав Олександр Миколайович в листах та власних щоденниках. Твори, придбані Бенуа за кордоном, і досі найкоштовніша частина збірок мистецького відділу Смоленського державного музею-заповідника.

Твори мистецтва мали також деякі дворянські садиби Смоленської губернії ( Хмеліта Грибоєдових - Волкових, родинна садиба «Городок» - Нахімових, розкішна ампірна садиба Дугіно вельмож Паніних тощо ). Речі з дворянських садиб були реквізовані після жовтневого перевороту і вивезені що у Москву, що у Смоленськ. Частка мистецьких збірок і історичні меблі в Смоленську були знищені в роки другої світової війни під час руйнацій міста.

Доля дворянських садиб Смоленського краю за часів СРСР трагічно звична - використання не за призначенням, експлуатація до розвалу, пожежі, знищення до фундаментів. У 1960-ті рр. трохи пощастило лише бароковій садибі Хмеліта Грибоєдових - Волкових, яку титанічними зусиллями відновили з руїн після пожеж і руйнацій. ( Але досі Хмеліта експонує копійні речі поряд з небагатьма другорядними мистецькими чи побутовими ). Садиба Дугіно знищена вщент.

Музей отримав частку колишніх колекцій з приватних збірок княгині Тенишевоі, а також декотрих аристократів-меценатів – А.І. Баришнікова, графів Паніних, родини Хлудових тощо. Найдавніша частина музейної збірки — твори зі збірок княгині М.К.Тенішевої ( це ікони 15 — 19 ст.)

Меценаткою була ще одна пані — Хлудова Віра Олександрівна, друга дружина бізнесмена Михайла Олексійовича Хлудова (1843-1883). Чоловік зробив її спадкоємицею лише за умов, що вона не піде наново заміж. Хлудова підкорилась умовам і придбала у Москві особняк ( опрічник українською ), де мешкала у період 1885-1905 рр. і котрий перетворила на розкішну буржуазну резиденцію. Відомо, що вона купувала старовинні видання і порцеляну, графічні твори, ікони, твори живопису. Серед них був і мармуровий портрет самої власниці роботи італійського скульптора Рафаелло Романеллі (1856-1921). Лише частка збірок меценатки потрапила до музея у місті Смоленськ.

  • Монумент Тенішевій у Талашкіно під Смоленськом

  • Леон Бакст, Портрет Бенуа О.М. 1898 р. фрагмент

  • Хмеліта, реставрація садиби

Будівля[ред. | ред. код]

В Смоленську, поруйнованому війною, відремонтували триповерхову будівлю колишнього Олександрівського реального училища, побудованого у 1877 році в стилі сецесія (проект — архітектори М.Ф. Мейшер и О.Ф. Хартен). В будинку розмістили Будівельний технікум, а згодом - радянський заклад Будинок молоді.

На початку 1990-х після розпаду СРСР - будівлю віддали Смоленському державному музею-заповідника. Тут 20 років тривали ремонтно-відновлювальні роботи. Реставровані лише історичні фасади. Зали перебудовані і переобладнані під музейні вимоги, бо рятувати історичні інтер'єри було неможливо ( будівля значно пошкоджена від вибуху бомби ). Відновлені лише чавунні сходи, характерна деталь споруд доби сецесія, що незвично через кепське ставлення сучасних посадовців до коштовних реставрацій речей і будівель епохи модерн. Але на відновленні сходів наполягали саме музейники. Після 20 років реставрацій і ремонтів в будівлі відкрили худождній музей навесні 2011 року.

Фонди[ред. | ред. код]

  • сакральне мистецтво ( переважно ікони )
  • твори художників і скульпторів часів Російської імперії
  • твори художників і скульпторів часів СРСР
  • західноєвропейські збірки

Експозиція[ред. | ред. код]

Худ. Н.С.Гончарова, велосипедіст, зразок авангардного живопису, Російський музей, Петербург.


Експозиції створені на трьох поверхах за історично-хронологічним принципом. Другий поверх відведено під експозиції сакрального мистецтва 18 - 19 - початку 20 століть.

В залах художників і скульпторів Російської імперії -

В музейній збірці представлені твори представників російського авангарду ( Попова Любов ( 1889-1924 ), Гончарова Наталія Сергіївна ( 1881 - 1962) тощо, які було легше зберігти в провінції від пильного ока радянської цензури, що наполягала на знищенні ціх творів ), твори митців Смоленська та Смоленської області.

  • Анонім. «Імператриця Єлизавета Петрівна»

  • Послідовник Росліна. «Велика княгиня Марія Федорівна (Софі Доротея Вюртемберзька)»

Західноєвропейська збірка[ред. | ред. код]

Франсіско де Сурбаран. Св. Руфіна, музей Прадо, Мадрид.

Третій поверх сучасної галереї - відведено під твори митців Західної Європи - Італії 15 -17 століть, Нідерландів 16 століття, Голландії і Фландрії 17 ст., Іспанії 17 ст., поодиноким творам митців Франції тощо.

Західноєвропейська збірка художнього відділу - серед найкращих на теренах європейської частини сучасної Росії. В її основі - унікальні мистецькі твори, зібрані ще Бенуа. В експозиції представлені -

Складові частини[ред. | ред. код]

  • зали музею
  • фондосховища
  • лекційна зала
  • Зала виставок

Адреса[ред. | ред. код]

  • Смоленськ, вул. Комуністична, б. 4.

Вартість квитка - 50 рублів

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоленський_художній_музей&oldid=23390899