Смоленський художній музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смоленська художня галерея, колишнє Реальне училище. Фото 2014 р.

Смоленський художній музей ( Смоленська художня галерея ) — мистецький відділ Смоленського державного музею-заповідника.

Формування колекцій

Худ. Рєпін. Тенішева Марія Клавдіївна. Музей-майстерня Ісака Бродського, Петербург.

Формування колекцій розпочалося в добу дикого капіталізму наприкінці 19 ст. Значних зусиль в цьому напрямку доклала княгиня Тенішева, що мала неподалік Смоленську садибу, яку намагалася перетворити на мистецько-виробничий центр з майстернями декоративно-ужиткового мистецтва ( поширена мода серед тогочасних меценатів з осередку багатіїв ). Мистецтвом займалася і сама княгиня Тенішева, що відновила техніку створення емалей, які демонструвала навіть в Парижі. До кола знайомих Тенішової належали -

Добрі ділові і приятельські стосунки деякий час мала Тенішева з відомим теоретиком, художнім критиком і художником Бенуа Олександром Миколайовичем. Ґрунтовні знання мистецтва і французької мови Бенуа - Тенішева використала для створення власної мистецької колекції. Вона надала Олександру Миколайовичу грошові суми з правом самостійно купувати твори мистецтва на аукціонах в Парижі. Про це писав Олександр Миколайович в листах та власних щоденниках. Твори, придбані Бенуа за кордоном, і досі найкоштовніша частина збірок мистецького відділу Смоленського державного музею-заповідника.

Твори мистецтва мали також деякі дворянські садиби Смоленської губернії ( Хмеліта Грибоєдових - Волкових, родинна садиба «Городок» - Нахімових, розкішна ампірна садиба Дугіно вельмож Паніних тощо ). Речі з дворянських садиб були реквізовані після жовтневого перевороту і вивезені що у Москву, що у Смоленськ. Частка мистецьких збірок і історичні меблі в Смоленську були знищені в роки другої світової війни під час руйнацій міста.

Доля дворянських садиб Смоленського краю за часів СРСР трагічно звична - використання не за призначенням, експлуатація до розвалу, пожежі, знищення до фундаментів. У 1960-ті рр. трохи пощастило лише бароковій садибі Хмеліта Грибоєдових - Волкових, яку титанічними зусиллями відновили з руїн після пожеж і руйнацій. ( Але досі Хмеліта експонує копійні речі поряд з небагатьма другорядними мистецькими чи побутовими ). Садиба Дугіно знищена вщент.

Музей отримав частку колишніх колекцій з приватних збірок княгині Тенишевоі, а також декотрих аристократів-меценатів – А.І. Баришнікова, графів Паніних, родини Хлудових тощо. Найдавніша частина музейної збірки — твори зі збірок княгині М.К.Тенішевої ( це ікони 15 — 19 ст.)

Меценаткою була ще одна пані — Хлудова Віра Олександрівна, друга дружина бізнесмена Михайла Олексійовича Хлудова (1843-1883). Чоловік зробив її спадкоємицею лише за умов, що вона не піде наново заміж. Хлудова підкорилась умовам і придбала у Москві особняк ( опрічник українською ), де мешкала у період 1885-1905 рр. і котрий перетворила на розкішну буржуазну резиденцію. Відомо, що вона купувала старовинні видання і порцеляну, графічні твори, ікони, твори живопису. Серед них був і мармуровий портрет самої власниці роботи італійського скульптора Рафаелло Романеллі (1856-1921). Лише частка збірок меценатки потрапила до музея у місті Смоленськ.

Будівля

В Смоленську, поруйнованому війною, відремонтували триповерхову будівлю колишнього Олександрівського реального училища, побудованого у 1877 році в стилі сецесія (проект — архітектори М.Ф. Мейшер и О.Ф. Хартен). В будинку розмістили Будівельний технікум, а згодом - радянський заклад Будинок молоді.

На початку 1990-х після розпаду СРСР - будівлю віддали Смоленському державному музею-заповідника. Тут 20 років тривали ремонтно-відновлювальні роботи. Реставровані лише історичні фасади. Зали перебудовані і переобладнані під музейні вимоги, бо рятувати історичні інтер'єри було неможливо ( будівля значно пошкоджена від вибуху бомби ). Відновлені лише чавунні сходи, характерна деталь споруд доби сецесія, що незвично через кепське ставлення сучасних посадовців до коштовних реставрацій речей і будівель епохи модерн. Але на відновленні сходів наполягали саме музейники. Після 20 років реставрацій і ремонтів в будівлі відкрили худождній музей навесні 2011 року.

Фонди

  • сакральне мистецтво ( переважно ікони )
  • твори художників і скульпторів часів Російської імперії
  • твори художників і скульпторів часів СРСР
  • західноєвропейські збірки

Експозиція

Худ. Н.С.Гончарова, велосипедіст, зразок авангардного живопису, Російський музей, Петербург.


Експозиції створені на трьох поверхах за історично-хронологічним принципом. Другий поверх відведено під експозиції сакрального мистецтва 18 - 19 - початку 20 століть.

В залах художників і скульпторів Російської імперії -

В музейній збірці представлені твори представників російського авангарду ( Попова Любов ( 1889-1924 ), Гончарова Наталія Сергіївна ( 1881 - 1962) тощо, які було легше зберігти в провінції від пильного ока радянської цензури, що наполягала на знищенні ціх творів ), твори митців Смоленська та Смоленської області.

Західноєвропейська збірка

Франсіско де Сурбаран. Св. Руфіна, музей Прадо, Мадрид.

Третій поверх сучасної галереї - відведено під твори митців Західної Європи - Італії 15 -17 століть, Нідерландів 16 століття, Голландії і Фландрії 17 ст., Іспанії 17 ст., поодиноким творам митців Франції тощо.

Західноєвропейська збірка художнього відділу - серед найкращих на теренах європейської частини сучасної Росії. В її основі - унікальні мистецькі твори, зібрані ще Бенуа. В експозиції представлені -

Складові частини

  • зали музею
  • фондосховища
  • лекційна зала
  • Зала виставок

Адреса

  • Смоленськ, вул. Комуністична, б. 4.

Вартість квитка - 50 рублів

Джерела

Посилання

Див. також