Відмінності між версіями «Смолій Валерій Андрійович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 39: Рядок 39:
 
|примітки = академік НАНУ
 
|примітки = академік НАНУ
 
}}
 
}}
'''Вале́рій Андрі́йович Смолі́й''' ({{нар}} [[1 січня]] [[1950]], [[Авратин (Волочиський район)|Авратин]], [[Волочиський район]], [[Кам'янець-Подільська область]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]) — український громадський та політичний діяч, [[історик]]. Директор [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (1998). Голова [[Український національний комітет істориків|Українського національного комітету істориків]], чен Президії [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]], головний редактор [[Український історичний журнал|«Українського історичного журналу»]].
+
'''Вале́рій Андрі́йович Смолі́й''' ({{нар}} [[1 січня]] [[1950]], [[Авратин (Волочиський район)|Авратин]], [[Волочиський район]], [[Хмельницька область|Кам'янець-Подільська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]) — український громадський та політичний діяч, [[Історія|історик]]. Директор [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (1998). Голова [[Український національний комітет істориків|Українського національного комітету істориків]], чен Президії [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]], головний редактор [[Український історичний журнал|«Українського історичного журналу»]].
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Рядок 47: Рядок 47:
 
1970 року закінчив історичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]]).
 
1970 року закінчив історичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]]).
 
 
Протягом 1970—1972 рр. працював учителем Волосівської 8-річної школи на Житомирщині та Богданівської середньої школи на [[Тернопільщина|Тернопільщині]], асистентом у [[Ніжинський педагогічний інститут|Ніжинському педагогічному інституті]].
+
Протягом 1970—1972 рр. працював учителем Волосівської 8-річної школи на Житомирщині та Богданівської середньої школи на [[Тернопільщина|Тернопільщині]], асистентом у [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинському педагогічному інституті]].
   
 
Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині [[Інститут історії України НАН України]]): від 1986 року — завідувач відділу, від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.
 
Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині [[Інститут історії України НАН України]]): від 1986 року — завідувач відділу, від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.
   
 
У 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Возз'єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської держави», а в 1985 р. — докторську дисертацію на тему «Суспільна свідомість учасників народних рухів України (друга половина XVII—XVIII ст.)». У 1992 році його обрано членом-кореспондентом, а в 1995-му — академіком НАН України.
 
У 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Возз'єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської держави», а в 1985 р. — докторську дисертацію на тему «Суспільна свідомість учасників народних рухів України (друга половина XVII—XVIII ст.)». У 1992 році його обрано членом-кореспондентом, а в 1995-му — академіком НАН України.
З [[11 серпня]] [[1997]] року по [[18 серпня]] [[1999]] року — Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Валерія Пустовойтенка.
+
З [[11 серпня]] [[1997]] року по [[18 серпня]] [[1999]] року — Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді [[Пустовойтенко Валерій Павлович|Валерія Пустовойтенка]].
   
  +
== Нагороди ==
Дружина — Людмила Іванова, вчений-історик.
 
 
Теща — Раїса Іванченко, відома українська письменниця, поетеса, історик, автор історичних романів.
 
 
Син: [[Андрій Смолій]].
 
 
== Державні нагороди ==
 
 
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I&nbsp;ст. ([[28 листопада]] [[2019]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|868/2019|28 листопада 2019|Про відзначення державними нагородами України з нагоди 28-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року|link=https://www.president.gov.ua/documents/8682019-30745}}</ref>
 
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I&nbsp;ст. ([[28 листопада]] [[2019]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|868/2019|28 листопада 2019|Про відзначення державними нагородами України з нагоди 28-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року|link=https://www.president.gov.ua/documents/8682019-30745}}</ref>
 
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] II&nbsp;ст. ([[30 грудня]] [[2014]])&nbsp;— ''за визначний особистий внесок у розвиток національної науки, дослідження історичної спадщини Українського народу, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність''<ref>{{УПУ|968/2014|30 грудня 2014|Про нагородження В.Смолія орденом князя Ярослава Мудрого|link=http://www.president.gov.ua/documents/9682014-18237}}</ref>
 
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] II&nbsp;ст. ([[30 грудня]] [[2014]])&nbsp;— ''за визначний особистий внесок у розвиток національної науки, дослідження історичної спадщини Українського народу, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність''<ref>{{УПУ|968/2014|30 грудня 2014|Про нагородження В.Смолія орденом князя Ярослава Мудрого|link=http://www.president.gov.ua/documents/9682014-18237}}</ref>
Рядок 87: Рядок 81:
 
* Возз'єднання Правобережної України з Росією.&nbsp;— К., 1978.
 
* Возз'єднання Правобережної України з Росією.&nbsp;— К., 1978.
 
* Петро Дорошенко. Політичній портрет.&nbsp;— К, 2011
 
* Петро Дорошенко. Політичній портрет.&nbsp;— К, 2011
  +
  +
== Родина ==
 
* Дружина&nbsp;— Людмила Іванова, вчений-історик.
 
* Теща&nbsp;— Раїса Іванченко, відома українська письменниця, поетеса, історик, автор історичних романів.
 
* Син: [[Смолій Андрій Валерійович|Андрій Смолій]].
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 13:35, 2 липня 2020

Валерій Андрійович Смолій
Смолій Валерій Андрійович.jpg
Народився 1 січня 1950(1950-01-01) (70 років)
Авратин, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність історик, медієвіст, громадський діяч, політик, директор, головний редактор
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Заклад Інститут історії України НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Русина Олена Володимирівна
Член НАН України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
академік НАНУ

Вале́рій Андрі́йович Смолі́й (нар. 1 січня 1950, Авратин, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, УРСР) — український громадський та політичний діяч, історик. Директор Інституту історії України НАН України. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Голова Українського національного комітету істориків, чен Президії Національної спілки краєзнавців України, головний редактор «Українського історичного журналу».

Життєпис

Народився 1 січня 1950 року у селі Авратин на Хмельниччині.

1970 року закінчив історичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Протягом 1970—1972 рр. працював учителем Волосівської 8-річної школи на Житомирщині та Богданівської середньої школи на Тернопільщині, асистентом у Ніжинському педагогічному інституті.

Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України): від 1986 року — завідувач відділу, від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.

У 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Возз'єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської держави», а в 1985 р. — докторську дисертацію на тему «Суспільна свідомість учасників народних рухів України (друга половина XVII—XVIII ст.)». У 1992 році його обрано членом-кореспондентом, а в 1995-му — академіком НАН України. З 11 серпня 1997 року по 18 серпня 1999 року — Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Валерія Пустовойтенка.

Нагороди

Основні праці

  • Моя Україна. — К., 2004 та ін.
  • Україна. Поступ історії. — К., 2003.
  • Богдан Хмельницький: Біографічний нарис. — К., 2002.
  • Україна XX століття: У 2 кн. — К., 2002.
  • Українська національна революція середини XVII століття: проблеми, пошуки, рішення. — К., 1999.
  • Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.
  • Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет. — К., 1993; 2-е вид., перероб. і доп. — К., 1995.
  • Історія в життєписах. — К., 1994.
  • Правобережна Україна у другій половині XVII—XVIII ст.: проблема державотворення. — К., 1993.
  • У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу XVII ст. — К., 1992.
  • Як і коли почала формуватися українська нація. — К., 1991.
  • Формування соціальної свідомості народних мас України в ході класової боротьби (друга половина XVII—XVIII ст.). — К., 1986.
  • Возз'єднання Правобережної України з Росією. — К., 1978.
  • Петро Дорошенко. Політичній портрет. — К, 2011

Родина

  • Дружина — Людмила Іванова, вчений-історик.
  • Теща — Раїса Іванченко, відома українська письменниця, поетеса, історик, автор історичних романів.
  • Син: Андрій Смолій.

Примітки

  1. Указ Президента України від 28 листопада 2019 року № 868/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 28-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  2. Указ Президента України від 30 грудня 2014 року № 968/2014 «Про нагородження В.Смолія орденом князя Ярослава Мудрого»
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  4. Указ Президента України від 30 грудня 2004 року № 1577/2004 «Про нагородження В. Смолія орденом князя Ярослава Мудрого»
  5. Указ Президента України від 27 грудня 1999 року № 1620/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  6. Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 22 грудня 2006 року № 1116/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників Інституту історії України НАН України, м. Київ »
  8. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 755/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  9. Указ Президента України від 26 листопада 1998 року № 1312/98 «Про відзначення нагородами України працівників Національної академії наук України»
  10. Указ Президента України від 3 грудня 2001 року № 1168/2001 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2001 року»

Література

Посилання