Відмінності між версіями «Тернопільський собор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показані 16 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Костел домініканців}}
+
{{Otheruses-2|Церква Непорочного зачаття Діви Марії|Костел домініканців}}
 
{{Культова споруда
 
{{Культова споруда
 
|зображення = Домініканський костел у Тернополі.jpg
 
|зображення = Домініканський костел у Тернополі.jpg
Рядок 21: Рядок 21:
 
|адреса = м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14<ref>[https://web.archive.org/web/20140206125513/http://arxkatedra.org.ua/ Веб-сайт собору]</ref>
 
|адреса = м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14<ref>[https://web.archive.org/web/20140206125513/http://arxkatedra.org.ua/ Веб-сайт собору]</ref>
 
|релігійна конфесія = [[УГКЦ]]
 
|релігійна конфесія = [[УГКЦ]]
  +
|карта розташування = Україна
  +
|підпис карти =
 
}}
 
}}
   
  +
'''Собо́р Непоро́чного зача́ття Пресвято́ї Богоро́диці''', або '''Терно́пільський катедральний собор''' — [[католицька церква в Україні|католицький]] храм в [[Україна|Україні]], в місті [[Тернопіль]]. [[Катедральний собор]] [[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ|Тернопільсько-Зборівської архієпархії]] [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]]. Названий на честь [[Непорочне зачаття Діви Марії|Непорочного зачаття Діви Марії]]. Збудований у [[1749]]—[[1779]] роках в стилі [[бароко]] на замовлення гетьмана [[Юзеф Потоцький (гетьман)|Юзефа Потоцького]], як Церква святого [[Вінсент Ферер|Вінсента]] при монастирі [[Орден домініканців|Ордену домініканців]]. У [[1820]]—[[1848]] роках належав [[єзуїти|єзуїтам]]. Зруйнований [[1944]] року в ході [[Львівсько-Сандомирська операція|боїв за Тернопіль]]. Відбудований [[1957]] року. У [[1978]]—[[1989]] роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. [[1989]] року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. [[Пам'ятки історії України національного значення|Пам'ятка національного значення]] Тернопільської області.
'''Архикатедральний собор [[Непорочне зачаття Діви Марії|Непорочного Зачаття]] Пресвятої Богородиці''' (давніше '''Домініканський костел Пресвятої Діви Марії та монастир''')&nbsp;— культова споруда, пам'ятка [[Сакральна архітектура Тернопільщини|сакральної архітектури]], катедральний храм [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] у [[Тернопіль|Тернополі]], головний храм [[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ|Тернопільсько-Зборівської архієпархії]]. Збудований у [[1749]]—[[1779]] роках у стилі [[бароко]].
 
   
 
== Автори ==
 
== Автори ==
[[Файл:Katedra UGKC. Ternopil'.jpg|міні|праворуч|200пкс|Катедра, осінь 2013]]
+
[[Файл:Katedra UGKC. Ternopil'.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Катедра, осінь 2013]]
[[Файл:Katedra UGKC. Ternopil' 3.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фасад катедри, осінь 2013]]
+
[[Файл:Katedra UGKC. Ternopil' 3.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Фасад катедри, осінь 2013]]
[[Файл:Arkhiv. Ternopil'.jpg|міні|праворуч|200пкс|Вхід до ДІА, осінь 2013]]
+
[[Файл:Arkhiv. Ternopil'.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вхід до ДІА, осінь 2013]]
* Проект&nbsp;— [[Август Мошинський]] (є гіпотеза про авторство проекту єзуїта [[Павло Гіжицький|Павла Гіжицького]];<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0223?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // [[Rocznik Historii Sztuki]].&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 222, 222 (прим.), [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0245?sid=0a1e1dc29f12c845310df66aa66058ef 244], 246.</ref> тривалий час авторство помилково приписували [[Ян де Вітте|Янові де Вітте]]).
+
* Проект&nbsp;— [[Август Мошинський]] (є гіпотеза про авторство проекту єзуїта [[Павло Гіжицький|Павла Гіжицького]];<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0223?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 222, 222 (прим.), [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0245?sid=0a1e1dc29f12c845310df66aa66058ef 244], 246.</ref> тривалий час авторство помилково приписували [[Ян де Вітте|Янові де Вітте]]).
 
* [[Інтер'єр]] розписав [[Станіслав Строїнський]], автор [[фреска|фресок]] бічних [[нава|нав]]&nbsp;— [[Юзеф Хойницький]]
 
* [[Інтер'єр]] розписав [[Станіслав Строїнський]], автор [[фреска|фресок]] бічних [[нава|нав]]&nbsp;— [[Юзеф Хойницький]]
 
* Скульптура [[Себастьян Фесінґер|Себастьяна Фесінґера]].<ref>''Zaucha T.'' Kościoł parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pierwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— T.&nbsp;18.&nbsp;— 508&nbsp;іl.&nbsp;— S. 213.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref> [[Збігнев Горнунг]] вважав, що [[Франциск Олендзький|Франциска Олендзького]] можна вважати статуї матері Божої Ласкавої костелу [[Монастир походження дерева Хреста Господнього|монастиря домініканців]] у [[Підкамінь|Підкамені]], яку потім перевезли до костелу домініканців у Тернополі.<ref>''[[Збіґнєв Горнунґ|Hornung Z]].'' Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.&nbsp;— T. ХХІІІ/4, zeszyt 99.&nbsp;— S. 792. {{ref-pl}}</ref>
 
* Скульптура [[Себастьян Фесінґер|Себастьяна Фесінґера]].<ref>''Zaucha T.'' Kościoł parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pierwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— T.&nbsp;18.&nbsp;— 508&nbsp;іl.&nbsp;— S. 213.&nbsp;— (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref> [[Збігнев Горнунг]] вважав, що [[Франциск Олендзький|Франциска Олендзького]] можна вважати статуї матері Божої Ласкавої костелу [[Монастир походження дерева Хреста Господнього|монастиря домініканців]] у [[Підкамінь|Підкамені]], яку потім перевезли до костелу домініканців у Тернополі.<ref>''[[Збіґнєв Горнунґ|Hornung Z]].'' Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.&nbsp;— T. ХХІІІ/4, zeszyt 99.&nbsp;— S. 792. {{ref-pl}}</ref>
Рядок 61: Рядок 63:
 
Споруда збудована з тесаного каменю в стилі бароко, оздоблена різьбою та кам'яними фігурами.
 
Споруда збудована з тесаного каменю в стилі бароко, оздоблена різьбою та кам'яними фігурами.
   
Куполи веж костелу мають певні аналогії з куполами веж костелу у [[Влодава|Влодаві]] та дзвіниці при костелі Святого Хреста в [[Турин]]і. Схожу структуру фасаду має костел єзуїтів Франківська (нині [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|собор Святого Воскресіння]]).<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0245?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // [[Rocznik Historii Sztuki]].&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 244—245.</ref>
+
Куполи веж костелу мають певні аналогії з куполами веж костелу у [[Влодава|Влодаві]] та дзвіниці при костелі Святого Хреста в [[Турин]]і. Схожу структуру фасаду має костел єзуїтів Франківська (нині [[Собор Святого Воскресіння (Івано-Франківськ)|собор Святого Воскресіння]]).<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0245?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 244—245.</ref>
   
 
== Каплиця ==
 
== Каплиця ==
Рядок 98: Рядок 100:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{ci}}
{{commonscat|Immaculate Conception church in Ternopil}}
 
 
* [http://www.tze.org.ua/svjatyni/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.html Архикатедральний собор].
 
* [http://www.tze.org.ua/svjatyni/%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80.html Архикатедральний собор].
 
* [http://www.arxkatedra.org.ua Сайт Архікатедрального собору парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії]. {{deadlink}}
 
* [http://www.arxkatedra.org.ua Сайт Архікатедрального собору парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії]. {{deadlink}}
Рядок 106: Рядок 108:
 
{{Визначні місця Тернополя}}
 
{{Визначні місця Тернополя}}
 
{{Деканат м. Тернополя — Центральний УГКЦ}}
 
{{Деканат м. Тернополя — Центральний УГКЦ}}
  +
{{ac}}
 
 
[[Категорія:Колишні костели Тернополя]]
 
[[Категорія:Колишні костели Тернополя]]
 
[[Категорія:Монастирі домініканців]]
 
[[Категорія:Монастирі домініканців]]

Поточна версія на 17:59, 28 вересня 2018

Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Домініканський костел у Тернополі.jpg
Вигляд на церкву з майдану Волі
49°33′ пн. ш. 25°35′ сх. д. / 49.5531383° пн. ш. 25.5923800° сх. д. / 49.5531383; 25.5923800Координати: 49°33′ пн. ш. 25°35′ сх. д. / 49.5531383° пн. ш. 25.5923800° сх. д. / 49.5531383; 25.5923800
Тип споруди собор
Розташування Україна, Тернопіль
Архітектор Авґуст Мощинський
Скульптор Себастьян Фесінґер
Художник Станіслав Строїнський
Засновник Юзеф Потоцький
Поч. будівництва 1749
Кін. будівництва 1779
Зруйновано 1944
Відбудовано 1957
Стиль бароко
Належність УГКЦ
Адреса м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14[1]
Єпархія Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ
Веб-сайт katedraternopil.org
Тернопільський собор. Карта розташування: Україна
Тернопільський собор
Тернопільський собор (Україна)
Тернопільський собор у Вікісховищі?

Собо́р Непоро́чного зача́ття Пресвято́ї Богоро́диці, або Терно́пільський катедральний соборкатолицький храм в Україні, в місті Тернопіль. Катедральний собор Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви. Названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 17491779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, як Церква святого Вінсента при монастирі Ордену домініканців. У 18201848 роках належав єзуїтам. Зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 19781989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення Тернопільської області.

Автори[ред. | ред. код]

Катедра, осінь 2013
Фасад катедри, осінь 2013
Вхід до ДІА, осінь 2013

Історія храму[ред. | ред. код]

Храм збудований на розі міських валів. Дослідник історії міста Ізидор Кордуба вказував на існування урядового інвентарю 1652 року, до якого внесли українську православну Марійську церкву. Вона стояла на цьому ж місці, була суттєво пошкоджена після татарських нападів. Однак дідич — коронний гетьман Юзеф Потоцький — заборонив її реставрувати, натомість на її місці заснував у 1749 році римо-католицький костел разом з монастирем, які віддали в духовну опіку 12-м польським ченцям-домініканцям.[5]

На утримання ченців фундатор костелу Юзеф Потоцький[6] призначив щорічно 6000 злотих[5] і записав село Стегниківці (нині Тернопільського району), яке мало належати ченцям доти, поки їх буде 12.[7] У головній наві храму існувала[8] мистецька епітафія[9] його фундаторові значних розмірів, яку виконав львівський скульптор Ян Оброцький.[10]

Перша назва — костел святого Вінcента Феррера.[11]

Від 1772 року в монастирі розмістили установи Тернопільського округу (крайсу)[12].

29 вересня 1820 р.[13] надвірна канцелярія видала розпорядження, згідно з яким оо. домініканці змушені були переїхати до Жовкви, монастир передали оо. єзуїтам.[11] Єзуїти перебували до 1848 р. Деякі приміщення займала гімназія. 20—22 жовтня 1851 року цісар Франц Йозеф I перебував у Тернополі, урочиста зустріч була в домініканському костелі міста.[14]

1903 р. до костелу повернулися домініканці. 1908—1910 рр. костел реставровано під керівництвом архітектора Владислава Садловського: споруджено новий купол, відновлено старі фрески і домальовано нові (художник Кароль Політинський), встановлено новий орган та малі вівтарі, електрифіковано.

У квітні 1944 р. під час боїв за Тернопіль Домініканському костелу завдали значних руйнувань. Післявоєнна реставрація завершилась у 1959 році. 19781989 рр. розміщено Тернопільську картинну галерею. Від 1989 р. — Катедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ (розпис центрального нефа виконав Георгій Журавський); у приміщеннях монастиря розташований Державний архів Тернопільської області.

4 листопада 2007 року в храмі було посвячено прапор 77-го куреня УПЮ імені Івана Гавдиди.

Професор Мечислав Ґембарович досліджував та відтворив історію будівництва домініканського костелу Тернополя.[5]

Для туристів планують розробити маршрут підземеллями та вежами храму, весною 2017 року розпочнуть роботи з облаштування оглядового майданчика в центральному куполі.[15][16]

Підземелля[ред. | ред. код]

Під церквою є велика підземна частина, в якій нині зберігаються деякі церковні речі. Ходи звідси, за припущеннями дослідників Тернополя, можуть вести до Театрального майдану, замку, інших тернопільских старовинних споруд. Частина ходів засипана землею, частина замурована. Склепіння підземелля — з каменю і старовинної цегли, кладка — вапняна.[17]

Опис[ред. | ред. код]

Споруда збудована з тесаного каменю в стилі бароко, оздоблена різьбою та кам'яними фігурами.

Куполи веж костелу мають певні аналогії з куполами веж костелу у Влодаві та дзвіниці при костелі Святого Хреста в Турині. Схожу структуру фасаду має костел єзуїтів Франківська (нині собор Святого Воскресіння).[18]

Каплиця[ред. | ред. код]

22 грудня 2013 року з нагоди храмового празника архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк спільно з єпархом Бучацьким Дмитром Григораком, екзархом Луцьким Йосафатом Говерою, владикою Василем Івасюком, екзархом Одесько-Кримським і адміністратором Коломийсько-Чернівецьким та за участі декількох десятків священиків очолили Божественну Літургію, після якої посвятили новозбудовану каплиці для освячення води, що поблизу собору. В ній освячують воду на релігійні свята, а кожен тернополянин може набрати святої води за будь-якої потреби.

Каплиця — складна інженерна конструкція, яку будували більше року за проектом архітекторів Василя Циця та Ігора Гордія. Щоб не закривати будівлю собору, капличку зробили зовсім «невагомою» — купол на чотирьох колонах, під яким — резервуар для води.

Пам'ятник патріарху Йосифу Сліпому[ред. | ред. код]

З лівого боку від Собору у 2004 році відкритий та освячений пам'ятник патріарху Йосифу Сліпому.

Годинник[ред. | ред. код]

Новий годинник на дзвіниці церкви

9 квітня 2015 року на південну дзвіницю встановили годинник, який подібний до того, що був на церкві до Другої світової війни. Діаметр циферблата приблизно 1 м 60 см. Урочисте відкриття відновленого годинника планували на Пасху (Великдень) 12 квітня 2015.[19]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Веб-сайт собору
  2. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 222, 222 (прим.), 244, 246.
  3. Zaucha T. Kościoł parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pierwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 508 іl. — S. 213. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  4. Hornung Z. Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 792. (пол.)
  5. а б в Окаринський В. Хто був будівничим Домініканського собору в Тернополі // Турклуб «Тернопіль».
  6. Akta Grodskіe і ziеmskie… — Lwów, 1928. — Т. 23. — S. 451. (лат.), (пол.)
  7. Бойцун Л. Старовинні церкви Тернополя // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 35. — ISBN 978-966-185-130-5.
  8. Адам Бохнак. Світлина епітафії Юзефові Потоцькому, 1925 р.
  9. Т. Кунзек вказував, що це надгробок → Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 85.
  10. Hornung Z. Obrocki Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIII. — S. 465.
  11. а б Barącz S. Rys dziejów… — S. 507.
  12. Бойцун Л. Домініканський костьол — катедра УГКЦ // Старовинні церкви Тернополя
  13. Tarnopol… — S. 187.
  14. Дуда І., Сеник І. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 532. — ISBN 978-966-528-279-2.
  15. Logo YouTube por Hernando.svg Тернопіль можна буде оглянути з Архикатедрального собору // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 25 жовтня.
  16. Logo YouTube por Hernando.svg У Архикатедральному соборі відкриють туристичні маршрути підземеллями та вежами храму // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.
  17. Володимир Мороз. Що приховують підземелля Архикатедри у Тернополі // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 29 березня.
  18. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 244—245.
  19. Logo YouTube por Hernando.svg На Архикатедрі в Тернополі встановили унікальний годинник // Телекомпанія TV-4, 9 квітня 2015
    Logo YouTube por Hernando.svg На Архикатедральному соборі встановили годинник // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 9 квітня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тернопільський собор