Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:26, 31 липня 2018, створена 178.95.1.152 (обговорення) (Відомі уродженці)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сокаль
Sokal coats of arms.png Flag of Sokal.png
Герб Сокаля Прапор Сокаля
2015 Sokal, Klasztor Bernardynów 03.JPG
костел монастиря Бернардинців, 2015
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район Сокальський район
Код КОАТУУ 4624810100
Перша згадка 1377 року
Магдебурзьке право 1424
Статус міста з 1462 року
Населення 21 214 (01.01.2017)[1]
Площа 8.47 км²[1]
Густота населення 2519 осіб/км²
Поштові індекси 80000
Телефонний код +380-3257
Координати 50°29′ пн. ш. 24°17′ сх. д.H G O
День міста четверта неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сокаль
До обл./респ. центру
 - залізницею 95 км
 - автошляхами 78 км
Міська влада
Адреса 80000, Львівська обл., Сокаль, вул. Шептицького, 44
Веб-сторінка miskrada.sokal.lviv.ua
Міський голова Кондратюк Вадим Іванович

Commons-logo.svg Сокаль у Вікісховищі

Карта
Сокаль. Карта розташування: Україна
Сокаль
Сокаль
Сокаль. Карта розташування: Львівська область
Сокаль
Сокаль

Сока́ль — місто в Україні, має статус районного значення Сокальського району Львівської області, районний центр. Розташоване в північній Галичині, на правому березі Західного Бугу; 17600 мешканців (1975), 21 451 (2001).

Історія

Костел Марії та місто, 1847

На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські. Сокаль вперше згадується у документах 1377 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право — надане Земовитом Белзьким; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 17721918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.

У 1930-их роках існував етнографічний музей «Сокальщина», експонати якого в більшості придбав адвокат д-р Богдан Чайковський в роках 1936—1939 (у 1941 закатований більшовиками у Бригідках). Музей «Людина. Земля. Всесвіт» створено в 1985 зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюків[2].

В Сокалі до 1951 року перебувала чудотворна ікона Сокальської Богоматері, тобто, богині Молитви (латинь Ceres. Оранта).

Майбутній президент ЗУНР Евген Петрушевич після отримання ступеня доктора права відкрив адвокатську канцелярію у Сокалі (1908 року переніс свою адвокатську канцелярію з Сокаля до м. Сколе, де невдовзі став посадником міста).

2 серпня 1519 року надалеко від міста відбулась Би́тва під Со́калем — перемога війська татарської орди над польсько-литовсько-руським військом під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана Литовського.

Назва

Є одна версія, що назва міста походить від того, що колись замість міста там був ліс де жило багато соколів.

Економіка

Економічний характер Сокаля — торговельно—адміністративно-промислове місто. Історично тут серед іншого було поширене гончарство. Нині в Сокалі є заводи залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика. Є професійний ліцей. Завод хімічного волокна демонтовано.

Пам'ятки архітектури

Синагога

Галерея

Освіта

Сокальська гімназія імені О.Романіва

Колишні навчальні заклади:

Сучасні навчальні заклади:

Засоби масової інформації

  • Голос з-над Бугу Видання Сокальської районної ради і творчого колективу редакції. Газета заснована 12 грудня 1918 року
  • «Сокальщина — щомісячна громадсько-політична газета „Сокальщина“ — видання Сокальської районної організації Народного Руху України — виходить з серпня 1996 року»
  • «Храм серця — заснований Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією Анатолія Покотюка, і видається з травня 2001 року»
  • ТРК «Сокаль» ФМ станція заснована у 2002 році

Люди, пов'язані з Сокалем

Парламентські посли від Сокаля

Сокальські старости

Відомі уродженці

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Художній Музей «Людина. Земля. Всесвіт» у м. Сокалі
  3. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.114-115
  4. «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500, 280 сторінок.
  5. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 706. (пол.)
  6. Mniszechowie (01) (пол.)
  7. Potoccy (02) (пол.)
  8. Вraniccy (01) (пол.)
  9. Denhoffowie (01) (пол.)
  10. Оssolińscy (03) (пол.)
  11. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów, 1740. — T. 3. — S. 498. (пол.)

Джерела

Посилання