Відмінності між версіями «Сорокопуд сірий»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 36: Рядок 36:
 
== Ареал виду та його поширення в Україні ==
 
== Ареал виду та його поширення в Україні ==
   
[[Ареал]] охоплює [[Північна Америка|Північну Америку]], [[Азія|Азію]], [[Європа|Європу]] та [[Північна Африка|Північну Африку]]. Через територію [[Україна|України]] проходить південна межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських ([[Волинська область|Волинська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Київська область|Київська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] і [[Сумська область|Сумська]]) та прикарпатських областях ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано_Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]] і [[Закарпатська область|Закарпатська]]). Є інформація про випадки гніздування на [[Полтавська область|Полтавщині]], [[Хмельницька область|Хмельниччині]] та [[Вінницька область|Вінниччині]]. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
+
[[Ареал]] охоплює [[Північна Америка|Північну Америку]], [[Азія|Азію]], [[Європа|Європу]] та [[Північна Африка|Північну Африку]]. Через територію [[Україна|України]] проходить південна межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських ([[Волинська область|Волинська]], [[Рівненська область|Рівненська]], [[Житомирська область|Житомирська]], [[Київська область|Київська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]] і [[Сумська область|Сумська]]) та прикарпатських областях ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]] і [[Закарпатська область|Закарпатська]]). Є інформація про випадки гніздування на [[Полтавська область|Полтавщині]], [[Хмельницька область|Хмельниччині]] та [[Вінницька область|Вінниччині]]. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
   
 
== Чисельність і причини її зміни ==
 
== Чисельність і причини її зміни ==
   
 
В Україні оцінюється в 500–1000 пар або в 900–1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському [[Полісся|Поліссі]]. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.
 
В Україні оцінюється в 500–1000 пар або в 900–1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському [[Полісся|Поліссі]]. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.
  +
  +
== Особливості біології ==
  +
  +
[[Моногамія|Моногамний]] вид. Період гніздування квітень – липень. Найоптимальнішими для гніздування є зволожені [[біотоп]]и ([[болото|болота]], луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. [[Гніздо птахів|Гнізда]] влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5–7 [[яйце птахів|яєць]], рідше 8–9. [[Інкубація]] триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19–20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі [[комахи]], [[ящірки]], дрібні [[птахи]], мишоподібні [[гризуни]]. Осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в південному напрямку, досягаючи південних областей України. Кочівлі тривають протягом жовтня – березня.
  +
  +
== Охорона ==
  +
  +
Має несприятливий охоронний статус в Європі (категорія SPEC 3). Включено до [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської конвенції]] (Додаток ІІ). Занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (1994, 2009). Охороняється у [[Шацький національний природний парк|НПП Шацькому]], [[Прип'ять-Стохід (національний природний парк)|«Прип’ять-Стохід»]], [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатському біосферному заповіднику]], природних заповідниках [[Поліський природний заповідник|Поліському]], [[Рівненський природний заповідник|Рівненському]] та [[Розточчя (заповідник)|«Розточчя»]].
  +
  +
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: відомі окремі випадки розмноження у неволі.
  +
  +
== Посилання ==
  +
  +
Полуда А.М. Сорокопуд сірий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 477.
  +
  +
[[Категорія:Горобцеподібні]]
  +
[[Категорія:Птахи України]]
  +
[[Категорія:Тварини, занесені до Червоної книги України]]

Версія за 17:07, 17 липня 2010

Сорокопуд сірий
Lanius excubitor 1 (Marek Szczepanek).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокопудові (Laniidae)
Рід: Сорокопуд (Lanius)
Вид: Сорокопуд сірий
Різноманіття
9 подвидов
Біноміальна назва
Lanius excubitor
Linnaeus, 1758
Поширення у світі Жовтий: тільки влітку Зелений: круглорічно Блакитний: тільки взимку
Поширення у світі
Жовтий: тільки влітку
Зелений: круглорічно
Блакитний: тільки взимку
Синоніми
Lanius borealis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lanius excubitor
EOL logo.svg EOL: 1050633
ITIS logo.svg ITIS: 178511
IUCN logo.svg МСОП: 103718932
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 158049

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) – птах родини Сорокопудові (Laniidae) ряду Горобцеподібні (Passeriformes), один з 4 видів роду у фауні Украни.

Більшість птахів, що гніздяться в Україні належать до підвиду L. e. homeyeri, менша частина — до перехідної форми між цим підвидом та номінативним L. е. excubitor. В Україні – рідкісний гніздовий, небагаточисельний під час сезонних кочівель та взимку.

Зовнішній вигляд

Зверху сірий, на голові чорна смуга, яка проходить через очі; низ білий, з сірим відтінком; крила та хвіст чорні, на крилі біла пляма. У молодих птахів верх з бурим відтінком, низ з хвилеподібною темною строкатістю; дзьоб буруватий, на кінці темний. Загальна довжина тіла — близько 240 мм, маса тіла — 57–80 г.

Ареал виду та його поширення в Україні

Ареал охоплює Північну Америку, Азію, Європу та Північну Африку. Через територію України проходить південна межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська) та прикарпатських областях (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська). Є інформація про випадки гніздування на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.

Чисельність і причини її зміни

В Україні оцінюється в 500–1000 пар або в 900–1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському Поліссі. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.

Особливості біології

Моногамний вид. Період гніздування квітень – липень. Найоптимальнішими для гніздування є зволожені біотопи (болота, луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. Гнізда влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5–7 яєць, рідше 8–9. Інкубація триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19–20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі комахи, ящірки, дрібні птахи, мишоподібні гризуни. Осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в південному напрямку, досягаючи південних областей України. Кочівлі тривають протягом жовтня – березня.

Охорона

Має несприятливий охоронний статус в Європі (категорія SPEC 3). Включено до Бернської конвенції (Додаток ІІ). Занесено до Червоної книги України (1994, 2009). Охороняється у НПП Шацькому, «Прип’ять-Стохід», Карпатському біосферному заповіднику, природних заповідниках Поліському, Рівненському та «Розточчя».

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: відомі окремі випадки розмноження у неволі.

Посилання

Полуда А.М. Сорокопуд сірий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 477.