Відмінності між версіями «Софрон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Вилучення 10 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q512691)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
* !'''''Перейменувати''' в [[Софрон Сиракузький]] - див. СО''!
+
* !'''''Перейменувати''' в [[Софрон Сиракузький]] — див. СО''!
   
   
Рядок 5: Рядок 5:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Софрон прославився в [[міми|мімі]], античному літературному жанрі, що представляв собою коротку замальовку з повсякденного життя. Його міми були написані ритмізованою прозою на [[дорійський діалект|дорійському діалекті]]. Тематично вони поділялися на «жіночі» та «чоловічі», у залежності від того, хто були головні діючі особи, як роздільно існували й обидві статі в грецькому світі. Найхарактерніші заголовки «жіночих» мімів: ''Лікарки'' (''Akestriai''), ''Жінки, котрі говорять, що дістануть з неба місяць'' (''Tai gynaikes hai tan theon phanti ekselan''), ''Жінки, що спостерігають [[Істмійські ігри]]'' (''Tai thamenai Isthmia''); а «чоловічих» — ''Рибалка і селянин'' (''Holieus ton agroiotan''), ''Ловець тунця'' (''Thynnotheras'').
+
Софрон прославився в [[міми|мімі]], античному літературному жанрі, що являв собою коротку замальовку з повсякденного життя. Його міми були написані ритмізованою прозою на [[дорійський діалект|дорійському діалекті]]. Тематично вони поділялися на «жіночі» та «чоловічі», у залежності від того, хто були головні діючі особи, як роздільно існували й обидві статі в грецькому світі. Найхарактерніші заголовки «жіночих» мімів: ''Лікарки'' (''Akestriai''), ''Жінки, котрі говорять, що дістануть з неба місяць'' (''Tai gynaikes hai tan theon phanti ekselan''), ''Жінки, що спостерігають [[Істмійські ігри]]'' (''Tai thamenai Isthmia''); а «чоловічих» — ''Рибалка і селянин'' (''Holieus ton agroiotan''), ''Ловець тунця'' (''Thynnotheras'').
   
 
Від його творчості дійшли лише невеликі фрагменти у пізніших авторів. З кожної групи нам відомо по п'ять назв і до того ж 174 фрагментів, здебільшого перефразованих. Лише в [[1933]] у [[Єгипет|Єгипті]] був знайдений досить великий [[Папіруси|папірусний]] фрагмент з двома уривками, що дає більш комплексне уявлення про Софрона. Хоча Софрон писав прозою, швидше за усе вона була ритмізована, а пізніші літературні міми складалися вже у віршах.
 
Від його творчості дійшли лише невеликі фрагменти у пізніших авторів. З кожної групи нам відомо по п'ять назв і до того ж 174 фрагментів, здебільшого перефразованих. Лише в [[1933]] у [[Єгипет|Єгипті]] був знайдений досить великий [[Папіруси|папірусний]] фрагмент з двома уривками, що дає більш комплексне уявлення про Софрона. Хоча Софрон писав прозою, швидше за усе вона була ритмізована, а пізніші літературні міми складалися вже у віршах.
Рядок 18: Рядок 18:
 
[[Категорія:Давньогрецькі драматурги]]
 
[[Категорія:Давньогрецькі драматурги]]
 
[[Категорія:Давні сіракузці]]
 
[[Категорія:Давні сіракузці]]
  +
[[Категорія:Персоналії V століття до н. е.]]

Поточна версія на 05:13, 26 вересня 2015


Софрон (дав.-гр. Σώφρων, лат. Sophron; бл. 470 — бл. 400 до н. е.) — давньогрецький драматург, міміограф, який мешкав у Сіракузах.

Біографія[ред. | ред. код]

Софрон прославився в мімі, античному літературному жанрі, що являв собою коротку замальовку з повсякденного життя. Його міми були написані ритмізованою прозою на дорійському діалекті. Тематично вони поділялися на «жіночі» та «чоловічі», у залежності від того, хто були головні діючі особи, як роздільно існували й обидві статі в грецькому світі. Найхарактерніші заголовки «жіночих» мімів: Лікарки (Akestriai), Жінки, котрі говорять, що дістануть з неба місяць (Tai gynaikes hai tan theon phanti ekselan), Жінки, що спостерігають Істмійські ігри (Tai thamenai Isthmia); а «чоловічих» — Рибалка і селянин (Holieus ton agroiotan), Ловець тунця (Thynnotheras).

Від його творчості дійшли лише невеликі фрагменти у пізніших авторів. З кожної групи нам відомо по п'ять назв і до того ж 174 фрагментів, здебільшого перефразованих. Лише в 1933 у Єгипті був знайдений досить великий папірусний фрагмент з двома уривками, що дає більш комплексне уявлення про Софрона. Хоча Софрон писав прозою, швидше за усе вона була ритмізована, а пізніші літературні міми складалися вже у віршах.

Софрона читали в Афінах, нам відомо, що його високо цінував Платон, який, за переказом, не розлучався зі збіркою Софрона і користувався його мімами як зразком для ранніх сократичних діалогів. Деяке уявлення про характер творчості Софрона можна одержати з пізніших наслідувань і переробок: відомо, що від нього походять 2-а і 15-а ідилії Теокріта і 4-й мім Герода. Драматичний мім, що набув надзвичайної популярності у Стародавній Римі і практично витиснув зі сцени всі інші жанри, був ще одним нащадком ранніх драматичних сценок доричної Греції й особливо, так званого, фліака — комедій Сицилії і південної Італії.

Див. також[ред. | ред. код]