Відмінності між версіями «Софіївка (Львів)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 32: Рядок 32:
 
Наприкінці [[XIX століття]] митрополит [[Шептицький Андрей|Андрей Шептицький]] придбав для [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] будинок у Софіївці, де великий літератор провів останні роки свого життя і помер. Поруч із Франком у сусідньому будинку свого часу жив і перший президент [[Українська Народна Республіка|УНР]] професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], голова [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка у Львові]] [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]].
 
Наприкінці [[XIX століття]] митрополит [[Шептицький Андрей|Андрей Шептицький]] придбав для [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] будинок у Софіївці, де великий літератор провів останні роки свого життя і помер. Поруч із Франком у сусідньому будинку свого часу жив і перший президент [[Українська Народна Республіка|УНР]] професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], голова [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка у Львові]] [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]].
   
Влітку [[2008]] року від [[Вулиця Снопківська (Львів)|вулиці Снопківської]] вулицею Стуса почали прокладати [[Трамваї у Львові|трамвайну лінію]], що має сполучити центр [[Львів|Львова]] через [[Снопків]] із [[Сихів|Сиховом]].
+
Влітку [[2008]] року від [[Вулиця Снопківська (Львів)|вулиці Снопківської]] вулицею Стуса почали прокладати [[Трамваї у Львові|трамвайну лінію]], що мала сполучити центр [[Львів|Львова]] через [[Снопків]] із [[Сихів|Сиховом]].
 
[[Файл:Gelston2.jpg|Маївка на Софіївці|thumb|right]]
 
[[Файл:Gelston2.jpg|Маївка на Софіївці|thumb|right]]
 
У фондах Львівського історичного музею зберігаєтьcя картина (65 × 83, полотно, олія), написана [[1849]] року Яном Машковським. Багатофігурна (18 персонажів) дещо ідилічна композиція зображує розваги товариства поблизу корчми на Софіївці. Під назвою «Маївка на Софіївці» вона неодноразово експонувалась на львівських виставках.<ref>''[[Петрякова Фаїна Сергіївна|Петрякова&nbsp;Ф.&nbsp;С.]]'' Пікнік на Софіївці // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— №&nbsp;11-12 (83-84).&nbsp;— 2001.&nbsp;— С. 11.</ref>
 
У фондах Львівського історичного музею зберігаєтьcя картина (65 × 83, полотно, олія), написана [[1849]] року Яном Машковським. Багатофігурна (18 персонажів) дещо ідилічна композиція зображує розваги товариства поблизу корчми на Софіївці. Під назвою «Маївка на Софіївці» вона неодноразово експонувалась на львівських виставках.<ref>''[[Петрякова Фаїна Сергіївна|Петрякова&nbsp;Ф.&nbsp;С.]]'' Пікнік на Софіївці // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— №&nbsp;11-12 (83-84).&nbsp;— 2001.&nbsp;— С. 11.</ref>

Поточна версія на 12:42, 18 грудня 2017

Софіївка
Львів
Загальна інформація
Район Галицький, Сихівський
Адмінодиниця Галицький район (Львів)
Головні вулиці Франка, Самчука, Свєнціцького, Лемика, Мушака, Дібровна
Парки Стрийський парк
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap


Софі́ївка — місцевість на межі Галицького і Сихівського районів Львова, розташована між вулицями Стрийською, Панаса Мирного, Ярославенка, Дібровною та Свєнціцького.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця Івана Франка
Вулиця Івана Франка

Попередня відома назва місцевості — Кошнарівка. Походила від прізвища Яна Кошнара — колишнього власника фільварку і цегельні у цих краях. У 1594 році коштом міщанки Зофії Ганель було споруджено невеликий дерев'яний костел святої Софії. Роком пізніше фундаторка помирає у шпиталі Святого Духа. Зофія Ганель була вдовою Станіслава Ганеля — онука Яна Кошнара. У той час район заселеним не був, тому саме від костелу пішла його назва — Софіївка.

Будівництво дещо пожвавилось від 1839 року. Будівничий Флоріан Ондерка заклав тут публічний парк (сьогодні — сквер за костелом святої Софії), що користувався популярністю у львів'ян. Архітектори Йоган Зальцман і Вільгельм Шмід побудували кілька вілл, які до наших днів не збереглися.

Житлове будівництво у другій третині XIX століття усе ж не стало популярним через близькість цегелень сусіднього Снопкова і міської цегельні на вулиці Святої Софії, 24 (нині ділянка на вулиці Франка, 108). Справжній же ж розквіт Софіївки почався з кінця XIX століття. Під час земляних робіт 1876 року знайдено тунелі готичної конструкції, що вели від костелу у напрямку до середмістя. На стінах збереглись написи, зокрема арабською мовою, деякі датовані 1591 роком. Повідомлення про це з'явилось у газетах. Відтоді згадки про ці тунелі не зустрічаються. 1885 року на місці міської цегельні за проектом Ігнатія Брунека збудовано школу, а міський садівник Арнольд Рьорінг, використавши природний ландшафт, створив на узгір'ях Стрийський парк. Протягом 18761890 років споруджено понад 60 нових будинків, переважна більшість із яких — 1-поверхові вілли у т. зв. «швейцарському» стилі. Почала змінювати свій характер забудова вулиці Цегельної, 1883 року перейменованої на вулицю Домбровського (нині Рутковича). 1885 прокладено вулицю Пуласького (нині Паркова). 1890 року з'явився будинок художника Станіслава Батовського-Качора, який започаткував нову вулицю Понятовського (нині частина вулиці Самчука). Навесні 1894 року Софіївкою пролягла перша лінія електричного трамваю у Львові.

Наприкінці XIX століття митрополит Андрей Шептицький придбав для Івана Франка будинок у Софіївці, де великий літератор провів останні роки свого життя і помер. Поруч із Франком у сусідньому будинку свого часу жив і перший президент УНР професор Львівського університету, голова Наукового товариства імені Шевченка у Львові Михайло Грушевський.

Влітку 2008 року від вулиці Снопківської вулицею Стуса почали прокладати трамвайну лінію, що мала сполучити центр Львова через Снопків із Сиховом.

Маївка на Софіївці

У фондах Львівського історичного музею зберігаєтьcя картина (65 × 83, полотно, олія), написана 1849 року Яном Машковським. Багатофігурна (18 персонажів) дещо ідилічна композиція зображує розваги товариства поблизу корчми на Софіївці. Під назвою «Маївка на Софіївці» вона неодноразово експонувалась на львівських виставках.[1]

Вулиця Івана Франка

Важливі споруди[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петрякова Ф. С. Пікнік на Софіївці // Галицька брама. — № 11-12 (83-84). — 2001. — С. 11.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бірюльов Ю. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 5—7.
  • Смірнов Ю. Її ім'я носить Софіївка // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 19, 32.
  • Таємниці міста Лева: Книга для читання / укладачі О. Волосевич, О. Даниленко. — Львів : Аверс, 2004.