Відмінності між версіями «Соціальна інституція»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(Джерела)
 
(Не показані 47 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
'''Соціа́льна інститу́ція''', також '''соціа́льний інститу́т''' як термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу [[соціальна практика|соціальних практик]], що санкціоновані та підтримуються з допомогою [[соціальна норма|соціальних норм]] і мають важливе значення в [[соціальна структура|структурі суспільства]].
'''Інститýт соціáльний''' ({{lang-la|institutum}} - організована система зв'язків і соціальних норм, яка об'єднує значущі суспільні [[цінність|цінності]] і процедури, що задовольняють основним потребам [[суспільство|суспільства]].
 
   
  +
Поняття соціального інституту часто застосовують поряд із поняттями [[соціальна роль|соціальної ролі]] та [[соціальна група|соціальної групи]]. Проте, поняття «соціальний інститут», так само позначаючи усталені зразки поведінки, є, порівняно з поняттям ролі, поняттям вищого порядку, яке включає багато ролей. Деякі науковці проводять межу між соціальним інститутом та соціальною групою лише у кількісному вимірі, оскільки соціальним групам також властиві певні групові моделі поведінки. Проте, група&nbsp;— це, в першу чергу, сукупність індивідів, що взаємодіють між собою, а інститут&nbsp;— система соціальних зв'язків та сукупність соціальних норм, що реалізуються на практиці<ref>Аберкромби Н. Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б.&nbsp;С.&nbsp;Тернер; под ред. С.&nbsp;А.&nbsp;Ерофеева.&nbsp;— 2-е изд., перераб. и доп.&nbsp;— М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004.&nbsp;— 620 с.</ref>.
Крім того, соціальний інститут можна розуміти як:
 
* сукупність осіб, організацій, установ, матеріальних засобів, які забезпечують певну громадську потребу;
 
   
  +
== Визначення ==
Соціальні інститути можуть бути:
 
  +
Дотепер соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:
   
  +
'''Соціальний інститут'''&nbsp;— набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих [[функція (соціологія)|соціальних функцій]]<ref>Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной.&nbsp;— М.: Логос, 2005.&nbsp;— 664 с. + 32 с. цв. вкл.</ref>.
* [[формальний соціальний інститут|формальні]] і [[неформальний соціальний інститут |неформальні]]
 
* [[легальний соціальний інститут|легальні]] и [[нелегальний соціальний інститут |нелегальні]]
 
   
  +
'''Соціальний інститут'''&nbsp;— організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі [[суспільна цінність|суспільні цінності]] та [[суспільна процедура|процедури]], які задовольняють основні потреби [[суспільство|суспільства]]. В даному випадку, суспільні цінності&nbsp;— поширені ідеї та цілі, суспільні процедури&nbsp;— [[габітуалізація|стандартизовані]] зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків&nbsp;— переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах<ref>Фролов С.&nbsp;С.&nbsp;Основы социологии: Учебное пособие.&nbsp;— М.: Юрист, 1997.</ref>.
==Джерела==
 
   
  +
За польським соціологом [[Ян Щепанський (соціолог)|Яном Щепанським]], усю сукупність значень поняття «соціальний інститут» можна звести до чотирьох основних:
* Berger, P. L. and T. Luckmann (1966), The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge, Anchor Books, Garden City, NY.
 
  +
# певна група осіб, що мають виконувати важливу для спільного життя роботу, тобто група людей, що виконує суспільні функції;
* [http://www.isnie.org International Society for New Institutional Economics]
 
  +
# певні організаційні форми комплексу функцій, що виконуються деякими членами групи від імені всієї групи;
* [http://www.institutionalreform.org Institutional reform]
 
  +
# сукупність матеріальних установ та засобів, які дозволяють уповноваженим індивідам виконувати суспільні безособистісні функції, що мають на меті задоволення потреб та регулювання поведінки;
  +
# деякі соціальні ролі, що є важливими для групи.
   
  +
== Історія поняття ==
[[bg:Институция]]
 
  +
На початку розвитку соціології, [[соціальна реальність]] розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в [[Історія соціології|історії соціології]] перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства&nbsp;— соціальні інститути<ref>С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. №&nbsp;4.</ref>.
[[ca:Institució]]
 
[[cs:Instituce]]
 
[[da:Institution]]
 
[[de:Institution]]
 
[[el:Θεσμός]]
 
[[en:Institution]]
 
[[eo:Institucio]]
 
[[es:Institución]]
 
[[et:Institutsioon]]
 
[[fa:نهاد]]
 
[[fi:Instituutio]]
 
[[fr:Institution (sociologie)]]
 
[[hr:Institucija]]
 
[[it:Istituzione]]
 
[[ja:制度]]
 
[[ko:기관 (조직)]]
 
[[lt:Institucija]]
 
[[mk:Институција]]
 
[[ms:Institusi]]
 
[[nn:Institusjon]]
 
[[no:Institusjon]]
 
[[pt:Instituição]]
 
[[ro:Instituţie]]
 
[[simple:Institution]]
 
[[sq:Institucioni]]
 
[[sr:Институција]]
 
[[ta:நிறுவனம்]]
 
[[th:สถาบัน]]
 
[[zh:制度]]
 
   
  +
=== Еміль Дюркгайм ===
  +
Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів [[соціальна дія|дії]] (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії й інститут змушений застосовувати щодо індивіда [[Санкція (соціологія)|санкції]].
   
  +
=== Макс Вебер ===
[[Категорія:Соціологія]]
 
  +
Для існування та нормального функціонування соціальних інститутів, вони мають бути легітимними. Легітимність досягається трьома шляхами.
  +
# Легітимація через максимально генералізовані цінності та [[сенс]]и (ціннісно-ідеологічна).
  +
# Легітимація через [[Правова норма|правові норми]], що конкретизують генералізовані цінності (правова).
  +
# Легітимація через [[спільнота|спільноти]], до яких належить або прагне належати індивід (соціально-групова).
  +
  +
=== Джордж Герберт, Пітер Бергер і Томас Лукман ===
  +
Соціальний інститут&nbsp;— типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції [[соціалізація|соціалізації]], кінцева мета яких&nbsp;— «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.
  +
  +
=== Талкотт Парсонс ===
  +
Соціальні інститути &nbsp;— надособистісні утворення, які утворюють макроструктуру суспільства. Між інститутами існують два типи відносин: координації (розмежування повноважень та сфер відповідальності) та субординації. Тип суспільства залежить від домінантного інституту (сім'я&nbsp;— родове, церква&nbsp;— [[феодалізм|феодальне]] тощо)<ref>Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество.&nbsp;— К., 1999.</ref> .
  +
  +
== Типологія ==
  +
'''Формальний поділ:'''
  +
# Формальні ([[президентство]])
  +
# Неформальні (ватажок у зграї хлопців)
  +
  +
'''За виконуваними завданнями:'''
  +
# Економічні&nbsp;— виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.
  +
# [[Політичні інститути|Політичні]]&nbsp;— встановлення, виконання та підтримання влади.
  +
# Культурно-виховні&nbsp;— створення, укріплення та розвиток культури.
  +
# Суспільні (вузько-соціальні)&nbsp;— організовані добровільним об'єднанням.
  +
# Релігійні&nbsp;— регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
  +
# Стратифікаційні&nbsp;— визначають розміщення позицій та ресурсів.
  +
# Родинні&nbsp;— пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.
  +
  +
Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує [[соціальний розвиток|розвиток суспільства]].
  +
  +
== Функції ==
  +
'''Явні функції:'''
  +
# Закріплення та відтворення [[Суспільні відносини|суспільних відносин]].
  +
# Інтегруюча функція.
  +
# Транслююча функція&nbsp;— передача соціального досвіду.
  +
# Комунікативна функція&nbsp;— поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.
  +
'''Латентні функції'''&nbsp;— результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Функція (соціологія)]]
  +
  +
== Посилання ==
  +
* [[Матусевич Володимир Антонович|В.&nbsp;А.&nbsp;Матусевич]]. [http://i-soc.com.ua/institute/1_Soc_inst.pdf Соціальний інститут: генеза, функція, структура.&nbsp;— ж-л. «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», Київ: 2004, №&nbsp;4]{{ref-ru}}
  +
  +
{{примітки}}
  +
  +
== Джерела ==
  +
# ''Аберкромби Н.'' Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б.&nbsp;С.&nbsp;Тернер; под ред. С.&nbsp;А.&nbsp;Ерофеева.&nbsp;— 2-е изд., перераб. и доп.&nbsp;— М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004.&nbsp;— 620 с.
  +
# Фролов С.&nbsp;С.&nbsp;Основы социологии: Учебное пособие.&nbsp;— М.: Юрист, 1997.
  +
# Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной.&nbsp;— М.: Логос, 2005.&nbsp;— 664 с. + 32 с. цв. вкл.
  +
# Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. Гл.6.&nbsp;— М.: Прогресс, 1969
  +
# С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. №&nbsp;4.
  +
# Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности.&nbsp;— М., 1995
  +
# Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество.&nbsp;— К., 1999.
  +
==Література==
  +
* Інститути соціальні // {{ФЕС}}
  +
[[Категорія:Соціологія|Інститут]]
  +
[[Категорія:Засадничі соціологічні поняття|Інститут]]
  +
[[Категорія:Соціальні інституції|*]]

Поточна версія на 13:32, 25 травня 2018

Соціа́льна інститу́ція, також соціа́льний інститу́т як термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу соціальних практик, що санкціоновані та підтримуються з допомогою соціальних норм і мають важливе значення в структурі суспільства.

Поняття соціального інституту часто застосовують поряд із поняттями соціальної ролі та соціальної групи. Проте, поняття «соціальний інститут», так само позначаючи усталені зразки поведінки, є, порівняно з поняттям ролі, поняттям вищого порядку, яке включає багато ролей. Деякі науковці проводять межу між соціальним інститутом та соціальною групою лише у кількісному вимірі, оскільки соціальним групам також властиві певні групові моделі поведінки. Проте, група — це, в першу чергу, сукупність індивідів, що взаємодіють між собою, а інститут — система соціальних зв'язків та сукупність соціальних норм, що реалізуються на практиці[1].

Визначення[ред. | ред. код]

Дотепер соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:

Соціальний інститут — набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих соціальних функцій[2].

Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах[3].

За польським соціологом Яном Щепанським, усю сукупність значень поняття «соціальний інститут» можна звести до чотирьох основних:

  1. певна група осіб, що мають виконувати важливу для спільного життя роботу, тобто група людей, що виконує суспільні функції;
  2. певні організаційні форми комплексу функцій, що виконуються деякими членами групи від імені всієї групи;
  3. сукупність матеріальних установ та засобів, які дозволяють уповноваженим індивідам виконувати суспільні безособистісні функції, що мають на меті задоволення потреб та регулювання поведінки;
  4. деякі соціальні ролі, що є важливими для групи.

Історія поняття[ред. | ред. код]

На початку розвитку соціології, соціальна реальність розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в історії соціології перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства — соціальні інститути[4].

Еміль Дюркгайм[ред. | ред. код]

Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів дії (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії й інститут змушений застосовувати щодо індивіда санкції.

Макс Вебер[ред. | ред. код]

Для існування та нормального функціонування соціальних інститутів, вони мають бути легітимними. Легітимність досягається трьома шляхами.

  1. Легітимація через максимально генералізовані цінності та сенси (ціннісно-ідеологічна).
  2. Легітимація через правові норми, що конкретизують генералізовані цінності (правова).
  3. Легітимація через спільноти, до яких належить або прагне належати індивід (соціально-групова).

Джордж Герберт, Пітер Бергер і Томас Лукман[ред. | ред. код]

Соціальний інститут — типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції соціалізації, кінцева мета яких — «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.

Талкотт Парсонс[ред. | ред. код]

Соціальні інститути  — надособистісні утворення, які утворюють макроструктуру суспільства. Між інститутами існують два типи відносин: координації (розмежування повноважень та сфер відповідальності) та субординації. Тип суспільства залежить від домінантного інституту (сім'я — родове, церква — феодальне тощо)[5] .

Типологія[ред. | ред. код]

Формальний поділ:

  1. Формальні (президентство)
  2. Неформальні (ватажок у зграї хлопців)

За виконуваними завданнями:

  1. Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.
  2. Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.
  3. Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.
  4. Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.
  5. Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
  6. Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.
  7. Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.

Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства.

Функції[ред. | ред. код]

Явні функції:

  1. Закріплення та відтворення суспільних відносин.
  2. Інтегруюча функція.
  3. Транслююча функція — передача соціального досвіду.
  4. Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.

Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Аберкромби Н. Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тернер; под ред. С. А. Ерофеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004. — 620 с.
  2. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной. — М.: Логос, 2005. — 664 с. + 32 с. цв. вкл.
  3. Фролов С. С. Основы социологии: Учебное пособие. — М.: Юрист, 1997.
  4. С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. № 4.
  5. Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество. — К., 1999.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Аберкромби Н. Социологический словарь: Пер. с англ. / Н. Аберкромби, С. Хилл, Б. С. Тернер; под ред. С. А. Ерофеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЗАО "Издательство «Экономика», 2004. — 620 с.
  2. Фролов С. С. Основы социологии: Учебное пособие. — М.: Юрист, 1997.
  3. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: Пер. с польск. СМ. Червонной. — М.: Логос, 2005. — 664 с. + 32 с. цв. вкл.
  4. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. Гл.6. — М.: Прогресс, 1969
  5. С. Макеев. Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению // Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. № 4.
  6. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. — М., 1995
  7. Парсонс Т. Пролегомены к теории социальных институтов // Человек и общество. — К., 1999.

Література[ред. | ред. код]