Придніпровський хімічний завод: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
З [[1946]] по [[1972]] рік підприємство займалося збагаченням [[Уран (хімічний елемент)|урану]] (виробництво його закису-окису)&nbsp;— на заводі перероблялось 65&nbsp;% уранових руд Радянського союзу<ref>{{cite web| url=http://dic.dp.ua/dniprodzerzhynsk-ekologichni-problemy/sxovyshha-uranovyx-vidxodiv-v-dneprodzerzhinske/| title=Сховища уранових відходів в днепродзержінське| language=| trans_title=| publisher=| accessdate=| archiveurl=https://www.webcitation.org/6I9nMzcfo?url=http://dic.dp.ua/dniprodzerzhynsk-ekologichni-problemy/sxovyshha-uranovyx-vidxodiv-v-dneprodzerzhinske/| archivedate=2013-07-16| deadurl=yes}}</ref><ref>[http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4707/1/WaterProtection.pdf Защита вод от радиоактивного загрязнения. Леонід Долина, Олена Гунько, Поліна Машихіна. ДНУЗТ 2016, сторінки 12-19]</ref><ref>[http://blog.meta.ua/users/i840990/posts/i72136/ Хвостохранилища Днепродзержинска]</ref>. У [[1974]] році почалися спроби переробки [[Тепловидільний елемент|тепловидільних елементів]], але у зв'язку зі зростанням кількості онкологічних хвороб у місті від цієї ідеї відмовились.
 
Промисловий цикл з виробництва продукції ядерної галузі охоплював підприємства на теренах всього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]], а ПХЗ був його важливою ланкою. Постачання сировини відбувалось з різних територій колишнього СРСР: [[апатит]]&nbsp;— [[Кольський півострів]], уранові руди&nbsp;—родовище—[[Радянсько - німецьке підприємство "Вісмут"|родовище "Вісмут"]] [[Німецька Демократична Республіка|(Німецька Демократична Республіка]]), [[Мангишлак (півострів)|Мангишлак]] ([[Казахстан]]), [[Жовті Води]], де, одночасно із будівництвом ПХЗ, відбувалось будівництво [[Східний ГЗК|Східного гірничо-збагачувального комбінату]] з видобування уранової руди.
 
У 1992 році виробництво урану було припинене. Причиною цього стали розпад Організації Варшавського Договору (найбагатші руди постачались з НДР) та СРСР.
 
У 1999 році відбулась конверсія (розчленування) заводу на декілька підрозділів. Зокрема першим було відділено ДП «[[Бар'єр (підприємство)|Бар'єр]]», яке займалось доглядом за місцями захоронення відходів заводу. На базі підприємства було створено 12 окремих компаній, серед яких найпотужнішими є: [[Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій»]], [[Державне підприємство «Смоли»]], [[ЗАТ «Амофос»]], [[Придніпровський державний металургійний завод]] та [[Придніпровський завод кольорових металів]].
Анонімний користувач

Навігаційне меню