Відмінності між версіями «Паїсій Величковський»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
== Паїсій Величковський і Військо Запорозьке ==
Зв'язки Паїсія Величковського з [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]], зокрема його листування з кошовим отаманом [[Петро Калнишевський|Петром Калнишевським]] і генеральним писарем Іваном Глобою, є дуже цікавим фактом в його біографії. Сьогодні збереглося лише шість листів, які були написані в 1768 - 1772 рр.. Ці листи, показують відносини Війська Запорозького з православним світом, свідчать про допомогу запорожців для монахів Молдавії і інших земель. Також листи розповідають про повсякденне життя братії Паїсія, і подорож її монахів на землі Війська Запорозького для збору пожертв. Попри свою цінність, ці листи дуже довго залишалися невідомими і сьогодні є малодосліджені. В архіві Коша листи Паїсія не були виділені в окремий матеріал і зберігалися в збірнику загальних справ за 1764-1774 рр. під назвою: "О приежаючихъ в Сечь Запорожскую с разных мнстрей и приходскихъ церквей за испрошешемъ отъ доброходателей милостинны. Зъ 1768 году заведено. №283". Причиною незацікавлення до листів істориків також можна назвати підпис, адже Паїсій просто писав своє ім'я в кінці, не згадуючи прізвище.
 
'''1-й лист від 2 червня 1768 року'''
Напис на конверті: Високошляхетному та високоповажному добродієві Запорозькому військовому пану Писарю, милостивому та найнадійнішому нашому благодійникові, з повагою.
 
Високошляхетний та високоповажний пане Писарю,  милостивий та найнадійніший наш благодійнику. Маючи в незабутній пам’яті благодіяння Ваші й милостиню, які творяться щодо убогої обителі нашої, удостоюємося тепер письмово за них принести подяку з побажанням тимчасових і вічних благ від Христа Госпо­да нашого. У великому пригніченні та страху були ми в обителі на­шій протягом тривалого часу. Спочатку від ворожих ага­рянських військ, що проходили повз нас, потім від морової хвороби, що сталася з Божого допущення. Однак від усіх таких випадків зберіг нас Господь Своєю благодаттю цілих і здорових, тільки одна в нас лишилася біда — крайня убо­гість, скудність у їжі та одязі, та й у всіх потребах. Як і самі ви можете розсудити: де трапляються війни та різні пере­міни, там найбільше виникають голод і всякі злидні. Тому просимо Ваше Високоблагородіє, найнадійнішо­го благодійника нашого, як колись робили, так і тепер зробіть милість із нами убогими, надайте допомогу. В цій справі важко буде тим двом чесним братам, від обителі нашої посланим; найбільше подбайте заради Бога про те, щоб можливо було тим братам нашим безперешкодно в Січі протягом деякого часу затриматись заради прохан­ня у христолюбців милостині За таке ваше благодіяння нехай віддасть Господь премилосердний у відплаті праведній вічними Своїми блага­ми. Я та вся братія обителі нашої завжди молимо Його благостиню, також і за здоров’я та багаторічне життя Ва­шого Високоблагородія маємо за обов’язок.
 
З найщирішими побажаннями Вашому Високоблагородію,  нашому милостивому та найнадійнішому благодійнику, всіх тимчасових і вічних благ Ваші повсякчасні богомольці, Молдовлахійської спільножительної Зішестя Святого Духа в обителі Драгомирни ігумен ієромонах Паїсій зі всією у Христі братією. 1771 року, січня ЗО. Драгомирна.
 
 
432

редагування

Навігаційне меню