Список птахів України
Орнітофауна України | |
---|---|
![]() Територія України на карті Європи | |
Біорегіон | |
Фауністичне царство | Арктогея |
Біогеографічний екорегіон | Палеарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Країна | Україна |
Фауна вищого рангу | |
За географією | Птахи Європи |
За систематикою | орнітофауна |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | Фауна Землі |
Період існування | |
Особливості | |
Видовий обсяг | 436 |
Список птахів фауни України включає 436 видів, які траплялися або трапляються на території України. Кількість видів птахів у фауні України залежить від двох чинників — визнання достовірності зустрічей окремих рідкісних видів у минулому, а також застосування певного систематичного підходу (оскільки різні систематики один і той самий таксон можуть розглядати як вид або підвид).
Список складено на основі публікацій Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2007)[1], у якій наведено 424 види та В. М. Грищенка (2004)[2], у якій згадується 423 види. Список доповнено з урахуванням більш пізніх знахідок. Статуси видів та інформацію щодо поширення наведено за виданнями Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2002)[3][1], якщо не вказано інших джерел.
Пояснення до таблиці
Види, позначені *, внесені до списку фауни України на основі лише згадування в літературі про реєстрацію цього виду, але опудала або чіткої фотографії виявленого птаха в музейних фондах чи будь-яких фототек немає. Українські назви та систематика наведені за Г. В. Фесенком та А. А. Бокотеєм (2007) та Г. В. Фесенком, І. В. Шидловським (2017)[4].
Природоохоронний статус
Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
Статус приналежності до фауни
Види птахів, що зустрічаються в межах України, за характером перебування, гніздування і сезонним переміщенням поділені на кілька груп[6][7]:
- Осілий — вид, який цілий рік тримається певної невеликої території й за її межі не переміщується. До цієї групи також відносяться Синантропи — види, які живуть поблизу людини і так чи інакше залежать від нього.
- Гніздовий — вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів встановлено перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлені гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки.
- Ймовірно гніздиться — вид, що спостерігається протягом гніздового періоду в потрібних для гніздування біотопах, але його гніздування на території країни не підтверджено.
- Кочовий — вид, що поза сезоном розмноження постійно переміщується з місця на місце в пошуках їжі. Такі переміщення не пов'язані з циклічністю і цілком залежать від доступності кормової бази та погодних умов.
- Перелітний — здійснює регулярні сезонні переміщення між місцями гніздування і зимівлі. Часто переліт проходить із зупинками для відпочинку та на годівлю.
- Зимуючий — осілий, або такий що прилітає на зимівлю вид птахів.
- Пролітний — вид, що з'являється в межах регіону тільки під час сезонних міграцій (прольоту, кочівлі), переважно під час зупинок для відпочинку і годування на пролітному шляху.
- Залітний — вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких знаходяться далеко (часто за кілька тисяч км від їх постійного гнізового або зимового ареалу) за межами країни. Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій.
- Літуючий — вид птахів, який не розмножується в межах території України, але регулярно зустрічається в літній період, затримується на шляхах прольоту за межами свого гніздового ареалу.
- Інтродукований — вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення.
Зміст
Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)
Гагари — це водоплавні птахи середніх і великих розмірів, з валькуватим тілом і досить довгою шиєю. Забарвлення зверху темно-буре або чорне, низ світлий. Добре плавають і пірнають, злітають тільки з води, по суші пересуваються погано[8]. Поширені у багатьох районах Північної Америки та Північної Європи. Відомо 5 видів гагар, з них 4 види трапляються в Україні. Зустрічаються досить часто, особливо на прольотах і зимівлях.
Родина Гагарові (Gaviidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Гагароподібні (Gaviiformes) | ||||||
Родина: Гагарові (Gaviidae) | ||||||
Гагара червоношия | Gavia stellata | Brunnich, 1764 | ![]() |
Рідкісний пролітний, зимуючий вид. Під час міграції може зустрічатися на водоймах по всій Україні. Окремі птахи періодично зимують на узбережжі Чорного моря, включно з прибережними акваторіями Криму. Відомі випадки зимових зустрічей птахів у Закарпатській області. | ||
Гагара чорношия | Gavia arctica | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, мігруючий, зимуючий. Зустрічається по всій Україні, але тільки під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості птахи зимують біля берегів Чорного й Азовського морів, а в теплі зими на незамерзаючих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тиси. Іноді поодинокі птахи залітають на внутрішні водойми і гірські річки Криму[9]. Невелика кількість кочових птахів зустрічається влітку на затоках Чорного моря і на водоймах всередині країни. | ||
Гагара полярна | Gavia immer | Brunnich, 1764 | ![]() |
Рідкісний залітний. Відомі поодинокі випадки зальоту мігруючих птахів у західні області України[10]. Не зустрічався в Україні з другої половини XX століття. | ||
Гагара білодзьоба | Gavia adamsii | Gray, 1859 | ![]() |
Рідкісний залітний. Про випадки зальотів у західні області свого часу писав Володимир Дзедушицький (1880, 1895)[10]. Не зустрічався в Україні з другої половини XX століття. Зареєстрований на Тернопільщині. |
Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Пірникози — це невеликих і середніх розмірів водоплавні птахи, зовнішньо схожі на гагар, але менших розмірів. Кожен палець має окрему плавальну перетинку. Добре плавають і пірнають. Ноги розміщені далеко позаду тіла, що робить їх досить незграбними на суші. Злітають з води важко, після великого розбігу. Забарвлення статей однакове; зимове оперення відрізняється від шлюбного. Відомо 20 видів пірникоз, з них 5 видів трапляються в Україні на водоймах повсюдно; іноді зимують[8].
Родина Пірникозові (Podicipedidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes) | ||||||
Родина: Пірникозові (Podicipedidae) | ||||||
Пірникоза мала | Podiceps ruficollis | Pallas, 1764 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім Карпатських і Кримських гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на незамерзаючих водоймах півдня, Поділля, Прикарпаття та на Закарпатті. | ||
Пірникоза велика | Podiceps cristatus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзаючих лиманах, гирлі Дністра; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом. | ||
Пірникоза сірощока | Podiceps grisegena | Boddaert, 1783 | ![]() |
Нечисленний гніздовий, перелітний, зимуючий. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзаючих лиманах, Дністрі; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом. | ||
Пірникоза червоношия | Podiceps auritus | Boddaert, 1783 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. У теплі зими його було відмічено на Дністровському лимані і затоках Чорноморського заповідника. | ||
Пірникоза чорношия | Podiceps nigricollis | Brehm, 1831 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться по всій території, крім Криму і гірських районів Карпат. Зимує на Чорному морі. |
Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Буревісникоподібні — це морські птахи. Відомо 117 видів буревісникоподібних, з них в Україні трапляється 4 види.
Родина Буревісникові (Procellariidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes) | ||||||
Родина: Буревісникові (Procellariidae) | ||||||
Буревісник кочівний* | Fulmarus glacialis | Linnaeus, 1761 | ![]() |
Рідкісний залітний, спостерігався на Дністрі. | ||
Буревісник середземноморський* | Calonectris diomedea | Scopoli, 1769 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігався в акваторії Чорного моря, зграї з приблизно 90 і 180 птахів біля Ялти і Алупки 1998 року[11][2][12]. | ||
Буревісник малий | Puffinus yelkouan | Brünnich, 1764 | ![]() |
Звичайний кочуючий птах на Чорному морі. У двох районах Чорного моря відзначається постійне скупчення: миси Чауда і Меганом за 50—60 км від берега, і в північно-західній частині Чорного моря — від мису Тарханкут до гирла Дунаю[13]. Влітку залітає також на Азовське. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Качуркові (Hydrobatidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes) | ||||||
Родина: Качуркові (Hydrobatidae) | ||||||
Качурка морська | Hydrobates pelagicus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний, зареєстрований на Азовському морі. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Пеліканоподібні — це середніх або великих розмірів прибережні морські птахи. Мають дуже великий плоский і широкий дзьоб, який закінчується гачком, та довгою шиєю, під дзьобом міститься еластичний шкірний мішок[8]. Добре літають і плавають. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо приблизно 70 видів, з них 5 видів спостерігалися в Україні.
Родина Пеліканові (Pelecanidae)
Пеліканові — це великих розмірів прибережні морські птахи. Мають дуже великий плоский і широкий дзьоб, який закінчується гачком, та довгою шиєю, під дзьобом міститься еластичний шкірний мішок[8]. Добре літають і плавають, але не пірнають. Заселяють внутрішні водойми, дельти річок, морське узбережжя. Гніздяться колоніями. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 7 видів, в Україні спостерігались 2 види під час кочівель і добових міграцій. Потребують охорони; занесено до Червоної книги[5].
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) | ||||||
Родина: Пеліканові (Pelecanidae) | ||||||
Пелікан рожевий[5] | Pelecanus onocrotalus | Bruch, 1832 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Рідкісний на гніздуванні на узбережжі Чорного моря — в дельті Дунаю зустрічаються великими бродячими зграями, в районі Чорноморського заповідника. 1999 року був помічений в Криму на Лебединих островах[14]. Під час поодиноких зальотів інколи трапляється в материковій частині України. | ||
Пелікан кучерявий[5] | Pelecanus crispus | Bruch, 1832 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, іноді літує. Зустрічається в Придунайському і приморських регіонах. Спорадично гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, на перельоті спорадично спостерігається на морському узбережжі. 2000 року була невдала спроба розмноження в Дунайському біосферному заповіднику. 2009 року почав гніздитися на Азовському узбережжі (Крива коса)[5]. У Криму кочівний і вкрай рідкісний птах на зимівлі, зустрічали в Каркінітській затоці[14]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)
Бакланові — водоплавні птахи, розміром з гуску або менші, трохи нагадують гагар. Забарвлення чорне, із зеленим блиском на спині. Тримаються зграями. При плаванні глибоко занурюють тіло у воду, у повітря піднімаються важко, після розбігу. Досить мовчазні[8]. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя. Гніздяться колоніями на скелях, деревах, у заростях очерету і на землі. Відомо 30 видів; в Україні — 3 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) | ||||||
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae) | ||||||
Баклан великий | Phalacrocorax carbo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, на морському узбережжі, а також у окремих районах заходу країни. Під час міграцій трапляється на більшій частині території країни. Зимує біля морського узбережжя, а також незамерзаючих водойм. У Криму на Сиваші, Лебедячих островах і Керченському півострові (найбільша колонія виду в Європі — 14 тис. пар)[14]. | ||
Баклан чубатий[5] | Phalacrocorax aristotelis | Linnaeus, 1761 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться на узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова), приблизно 850—900 пар[5]. Зустрічається на о. Зміїний. | ||
Баклан малий[5] | Phalacrocorax pygmaeus | Pallas, 1773 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю (колонія до 2 тис.), Дністра, Дніпра та на східному Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях півдня країни[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Лелекоподібні — великі або середніх розмірів птахи із довгими ногами та шиєю. Полюють на здобич на мілководді та луках. Відомо 119 видів, з яких 13 видів трапляється в Україні.
Родина Чаплеві (Ardeidae)
Чаплеві — це птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб довгий, конусоподібний, хвіст короткий. Ноги довгі, у польоті виступають за хвостом. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя, в позагніздовий період трапляються на відкритих просторах, на орних землях. Гніздяться на деревах, кущах, в очереті, нерідко колоніями. Зоофаги, часто рибоїдні. Відомо 61 вид; з яких в Україні зустрічається 9 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) | ||||||
Родина: Чаплеві (Ardeidae) | ||||||
Бугай | Botaurus stellaris | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться та мігрує по всій країні, крім гір. Зимує переважно на півдні, може траплятись взимку на водоймах материкової території. | ||
Бугайчик | Ixobrychus minutus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території країни, крім гір та суходолу в степовій смузі. Мігрує скрізь. | ||
Квак | Nycticorax nycticorax | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісостеповій, степовій смугах; в періоди міграцій може траплятися скрізь. Зимує в пониззях Дунаю та Дністра, з 1980 року в степовому Криму, на Керченському півострові (Казантипська затока)[14]. | ||
Чапля жовта[5] | Ardeola ralloides | Scopoli, 1769 | ![]() |
Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава річки Молочної)[5][14]. Під час міграцій зустрічається майже на всіх водоймах півдня країни. | ||
Чапля єгипетська | Bubulcus ibis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Рідкісний, відмічені окремі випадки гніздування в Криму[15][16]. Під час міграцій зустрічається в Північному Причорномор'ї. | ||
Чепура мала | Egretta garzetta | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на півдні країни, в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Рідко зимує в Придунав'ї та Криму (Сиваш, Каркінітська затока, Перекопський перешийок)[14]. | ||
Чепура велика | Ardea alba | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України, за винятком Карпат, Закарпаття, більшої частини Полісся. У Криму на Сиваші, Лебединих островах, Керченському півострові[14]. | ||
Чапля сіра | Ardea cinerea | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України. Зимує на Закарпатті, в Придунав'ї та на півдні Криму; іноді на інших ділянках морського узбережжя і на водоймах в глибині материкової частини. | ||
Чапля руда | Ardea purpurea | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в степовій і лісостеповій зонах; під час міграції може траплятись скрізь. У Криму на Сиваші, Каркінітській затоці, на деяких внутрішніх водоймах Західного Криму і Керченського півострова[14]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Ібісові (Threskiornitidae)
Ібісові — це птахи середніх і великих розмірів. Оперення від білого до темно-бурого. Заселяють різноманітні зволожені місцевості. Гніздяться колоніями. Моногами. Нагніздні. Зоофаги. Відомо 30 видів; в Україні — 2 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) | ||||||
Родина: Ібісові (Threskiornithidae) | ||||||
Коровайка[5] | Plegadis falcinellus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на озерах та лиманах півдня України: Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару в дельті Дунаю, дельтах Дністра і Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заводях Інгулу, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті річки Молочної[5]. | ||
Косар[5] | Platalea leucorodia | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. На території країни гніздиться 200—250 пар: головна популяція вздовж чорноморського узбережжя, в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші, Каркінітській затоці; зустрічається на Закарпатті та місцями в інших регіонах, Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській областях[5][14]. Залітний в інших регіонах. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Лелекові (Ciconiidae)
Лелекові — це птахи великих розмірів, з довгими ногами, шиєю і дзьобом, добре ширяють. У забарвленні оперення домінують чорні і білі кольори. Заселяють зволожені місцевості, лісові масиви, можуть траплятися на відкритих просторах, орних землях. Деякі види синантропні. Гніздяться на деревах, скелях окремими парами, зрідка — невеликими групами. Зоофаги. Відом 17 видів; з них в Україні зустрічаються 2 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) | ||||||
Родина: Лелекові (Ciconiidae) | ||||||
Лелека білий | Ciconia ciconia | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму[14]. Зареєстровані окремі випадки зимівлі. Під час міграції може траплятися скрізь. Влаштовує гнізда на дахах будинків та інших споруд. | ||
Лелека чорний[5] | Ciconia nigra | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений на Поліссі, в Карпатському регіоні та місцями в Лісостепу. Під час міграції трапляється на всій території. В Україні чисельність досягає 400—450 пар[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Фламінго — це зграйні прибережні птахи. Живляться молюсками та водоростями, фільтруючи їх із мулу. Відомо 6 видів фламінго, з яких в Україні спостерігається один вид.
Родина Фламінгові (Phoenicopteridae)
Фламінгові — це великі птахи, з довгими ногами і шиєю. Дзьоб короткий, масивний, загнутий донизу. Заселяють зволожені місцевості серед відкритих просторів, переважно у тропіках. Гніздяться колоніями. Зоофаги. Монотипна родина з 2 видами; в Україні зустрічається 1 вид.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes) | ||||||
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae) | ||||||
Фламінго рожевий | Phoenicopterus roseus | Pallas, 1811 | ![]() |
Рідкісний залітний та гніздовий вид півдня України. Відомі зальоти в Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Київську, Чернігівську та Харківську області[17]. У Криму реєструвався у північних районах рівнинної частини, гніздування у 2017 році на Сиваші[18][19]; 1997 року на солоному озері Аджіголь; на Сімферопольському водосховищі[14]. |
Ряд Гусеподібні (Anseriformes)
Гусеподібні — це водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Ряд містить близько 290 видів, що поширені майже всіма континентами; з них на території України трапляється 39 видів, усі з родини качкових.
Родина Качкові (Anatidae)
Качкові — це водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Мають перетинчасті лапи, пристосовані до водного способу життя. Дзьоб переважно сплощений, широкий, хвіст здебільшого короткий. Заселяють зволожені місцевості та відкриті простори, рідше — узлісся, урвисті лесові береги водойм. Гніздяться серед болотяної рослинності, а також у норах, дуплах.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) | ||||||
Родина: Качкові (Anatidae) | ||||||
Казарка канадська* | Branta canadensis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігався на Шацьких озерах та сході країни. | ||
Казарка білощока | Branta leucopsis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Переважно північно-західні та північні райони країни. | ||
Казарка чорна | Branta bernicla | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Переважно північно-західні та північні райони країни. | ||
Казарка червоновола[5] | Branta ruficollis | Pallas, 1769 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. Біля морського узбережжя та на Сиваші; під час міграцій трапляються в глибині суходолу. | ||
Гуска сіра | Anser anser | Latham, 1790 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат та Криму; мігрує скрізь; зимує на півдні. | ||
Гуска білолоба | Anser albifrons | Scopoli, 1769 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території, зимує на півдні країни. | ||
Гуска мала[5] | Anser erythropus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний пролітний та зимуючий. Під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу. | ||
Гуменник | Anser fabalis | Latham, 1787 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Трапляється під час міграцій на всій території, але переважно в західних та північних областях; зимує на окремих ділянках чорноморського узбережжя, зрідка — вздовж західного берега Азовського моря. | ||
Гуменник короткодзьобий | Anser brachyrhynchus | Baillon, 1834 | ![]() |
Рідкісний залітний[2]. | ||
Гуска біла | Anser caerulescens | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Переважно північний, центральний та південний регіони. | ||
Гуска гірська* | Anser indicus | Latham, 1790 | ![]() |
Рідкісний залітний. Зареєстрований на Одещині; можливо особини, що втекли з неволі. | ||
Лебідь-шипун | Cygnus olor | Gmelin, 1789 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір і Керченського півострова; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних районах, на решті території — за наявності незамерзаючих водойм. | ||
Лебідь-кликун | Cygnus cygnus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, пролітний, зимуючий. Гніздування відмічено з 1998 року на території Чорнобильської зони відчуження[20]. Пролітний на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на інших водоймах. | ||
Лебідь малий | Cygnus bewickii | Yarrell, 1830 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. Під час міграцій зустрічається переважно взадовж Азово-Чорноморського узбережжя та на Дніпрі. Зимує на узбережжі Чорного та Азовського морів[21]. | ||
Огар[5] | Tadorna ferruginea | Pallas, 1764 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів) та в Луганській області. Залітний в інших регіонах. | ||
Галагаз звичайний | Tadorna tadorna | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздовий на Азово-Чорноморському узбережжі й залітний на решті території, чисельність 1400—1700 пар. | ||
Крижень | Anas platyrhynchos | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зустрічається на всій території країни. | ||
Чирянка мала | Anas crecca | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином у Поліському регіоні; під час міграцій трапляється по всій країні; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах в глибині суходолу. | ||
Чирянка-квоктун* | Anas formosa | Georgi, 1775 | ![]() |
Рідкісний залітний з Сибіру, спостерігався на Дніпрі в Кіровоградській області. | ||
Нерозень[5] | Anas strepera | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів. Мігрує скрізь. Іноді зимує біля морського узбережжя та на Дніпрі. | ||
Свищ | Anas penelope | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-Західному Причорномор'ї, на Сиваші, в Західному Приазов'ї, в інших місцях — випадково. | ||
Шилохвіст | Anas acuta | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, поодинокими парами на островах чорноморського узбережжя. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля берегів Північно-Західного Причорномор'я, на Сиваші і лиманах Приазов'я, зрідка трапляється на водоймах у глибині суходолу. | ||
Чирянка велика | Anas querquedula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім гір та більшої частини Криму; мігрує скрізь; іноді зимує в Північному Причорномор'ї та на незамерзаючих водоймах в глибині суходолу. | ||
Широконіска | Anas clypeata | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує біля узбережжя морів та в пониззі Дунаю. | ||
Чернь червонодзьоба[5] | Netta rufina | Pallas, 1773 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських районів Азово-Чорноморського регіону, а також в Рівненській області[22]. Залітний в інших регіонах. | ||
Попелюх | Aythya ferina | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу. | ||
Чернь білоока[5] | Aythya nyroca | Güldenstädt, 1770 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Місця масового гніздування розташовані в Одеській області та Криму (Східний Сиваш), в інших регіонах гніздиться окремими парами. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля морського узбережжя. | ||
Чернь чубата | Aythya fuligula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином у Поліссі; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляються взимку і в інших регіонах. | ||
Чернь морська | Aythya marila | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя. | ||
Каменярка* | Histrionicus histrionicus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, спостерігався на Шацьких озерах. | ||
Морянка | Clangula hyemalis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний пролітний та зимуючий. | ||
Гоголь[5] | Bucephala clangula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Західному Поліссі та пониззі Дніпра; в період міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя на великих річках та інших водоймах. | ||
Гага звичайна[5] | Somateria mollissima | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. ГГніздиться в районі Чорноморського біосферного заповідника. В інших регіонах — залітний. | ||
Синьга | Melanitta nigra | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний взимку птах, на всій території крім гір. | ||
Турпан | Melanitta fusca | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний пролітний та зимуючий. На всій території, взимку на Чорному морі та Дніпрі. | ||
Савка[5] | Oxyura leucocephala | Scopoli, 1769 | ![]() |
Рідкісний пролітний та зимуючий. У степовій зоні, проте головним чином на водоймах Криму[23]. | ||
Крех малий | Mergellus albellus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі, Дунаї та Сіверському Дінці, інколи на інших водоймах. | ||
Крех середній[5] | Mergus serrator | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного й Азовського морів; під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається на водоймах в глибині суходолу. | ||
Крех великий | Mergus merganser | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Північно-Західному Поліссі та на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу. |
Ряд Соколоподібні (Falconiiformes)
Соколоподібні — це денні активні хижаки. Характеризуються міцною будовою тіла, гострими кігтями та дзьобом, швидким польотом. Відомо близько 290 видів, з них в Україні трапляється 36 видів.
Родина Скопові (Pandionidae)
Скопові — це рибоїдні птахи розміром більші за качку. Дзьоб короткий, міцний, загнутий донизу, біля основи верхньої щелепи восковиця. Пальці знизу вкриті горбиками з дрібними гострими шипами. Населяють лісові місцевості біля водойм. Монотипова родина, представлена одним видом, який поширений і в Україні.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) | ||||||
Родина: Скопові (Pandionidae) | ||||||
Скопа[5] | Pandion haliaetus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Вся територія країни входить в гніздовий ареал, проте на гніздуванні рідкісний — відомі 2 гніздові пари у Волинській області: Черемський заповідник (2006) і нацпарк «Прип'ять-Стохід» (2008)[5]. Під час міграцій трапляється по всій країні. У 1980-1990-х роках було відомо два гнізда в заплаві Десни (Чернігівська й Сумська область), одне на Корнинському водосховищі (Житомирська область)[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Яструбові (Accipitridae)
Яструбові — це птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб короткий, загнутий донизу, біля основи верхньої щелепи восковиця. Кігті гострі. Заселяють різноманітні біотопи. Відомо 220 видів; в Україні зустрічаються 26 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) | ||||||
Родина: Яструбові (Accipitridae) | ||||||
Осоїд | Pernis apivorus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також частково в степовій смузі та гірському Криму; мігрує скрізь. | ||
Шуліка рудий[5] | Milvus milvus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний гніздовий, перелітний. Відомі окремі випадки гніздування в західних областях України у 2010-ті роки. Залітний в інших регіонах. | ||
Шуліка чорний[5] | Milvus migrans | Boddaert, 1783 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться практично на всій території, за винятком Криму та високогірних районів Карпат; мігрує скрізь; у невеликій кількості зимує, переважно на півдні країни. | ||
Лунь польовий[5] | Circus cyaneus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні рідкісний, трапляється в деяких північних районах Полісся, гніздиться 10-20 пар; мігрує скрізь; зимує на всій території країни, переважно в степовій та лісостеповій смугах. | ||
Лунь степовий[5] | Circus macrourus | Gmelin, 1770 | ![]() |
Пролітний. Останні випадки гніздування відмічені у Луганській області в 1980-ті роки. Під час міграцій трапляється на всій території, але частіше на півдні країни. | ||
Лунь лучний[5] | Circus pygargus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу належить майже вся територія України входить, крім Карпат та Кримських гір, проте гніздиться спорадично. Під час сезонних міграцій трапляється на всій території. | ||
Лунь очеретяний | Circus aeruginosus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території. | ||
Яструб великий | Accipiter gentilis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Трапляється на всій території. | ||
Яструб малий | Accipiter nisus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на сході степової смуги і в гірському Криму; під час міграцій та на зимівлі трапляється на всій території. | ||
Яструб коротконогий[5] | Accipiter brevipes | Severtzov, 1850 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться виключно в Луганській області; не більше 10-20 пар. | ||
Зимняк | Buteo lagopus | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Пролітний, зимуючий. На всій території. | ||
Канюк степовий[5] | Buteo rufinus | Cretzschmar, 1827 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться у степовій смузі, на більшій частині лісостепової, в гірському Криму; під час міграцій трапляється майже на всій території країни; зимує головним чином на півдні степової смуги. | ||
Канюк звичайний | Buteo buteo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. Гніздиться на всій території, крім півдня степової смуги; мігрує скрізь; взимку трапляється на більшій частині території. [24] | ||
Змієїд[5] | Circaetus gallicus | Gmelin, 1788 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах. Під час міграцій трапляється практично на всій території. | ||
Орел-карлик[5] | Hieraaetus pennatus | Gmelin, 1788 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; 450—500 пар. У періоди міграцій може траплятися скрізь. | ||
Орел степовий[5] | Aquila nipalensis | Hodgson, 1833 | ![]() |
Рідкісний пролітний птах; останні випадки гніздування спостерігались у 80-х роках в заповіднику Асканія-Нова. | ||
Підорлик великий[5] | Aquila clanga | Pallas, 1811 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Рідкісний гніздовий птах Полісся[25]. У зимовий період зрідка відмічали в Закарпатській області та на півдні країни. | ||
Підорлик малий[5] | Aquila pomarina | Brehm, 1831 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на заході, в центрі та на півночі країни; під час міграцій трапляється на всій території. | ||
Орел-могильник[5] | Aquila heliaca | Savigny, 1809 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони, в Кримських горах; близько 100 пар. Мігрує на всій території. Зимує в Криму. | ||
Беркут[5] | Aquila chrysaetos | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, перелітний, зимуючий. Гніздиться лише в Карпатах; 10-15 пар. Під час міграцій та зимівлі трапляється на всій території. | ||
Орлан-довгохвіст | Haliaeetus leucoryphus | Pallas, 1771 | ![]() |
Рідкісний залітний. Відомо два випадки добуття птахів (1910 рік — Херсонська область, 1964 — Полтавська область) та декілька спостережень. Останній з них — 27.04.2011 р. на межі Полтавської та Дніпропетровської областей.[26] | ||
Орлан-білохвіст[5] | Haliaeetus albicilla | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Практично на всій території, крім Карпат та гірського Криму, поблизу водойм. Під час сезонних міграцій та взимку трапляється практично на всій території. | ||
Ягнятник | Gypaetus barbatus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Відмічали в Карпатах.[27] | ||
Стерв'ятник[5] | Neophron percnopterus | Savigny, 1809 | ![]() |
Рідкісний залітний. Трапляється в Криму та інших регіонах. До 1980-х років поодинокими парами гніздився в скелястих урвищах по берегах Дністра і в горах Криму.[27] | ||
Гриф чорний[5] | Aegypius monachus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Осілий. Гніздися лише в Криму поодинокими парами (5-11 пар), в інших областях рідкісний залітний вид.[27] | ||
Сип білоголовий[5] | Gyps fulvus | Hablizl, 1783 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздяться в Криму, в гірській частині і на Південному березі, 10-15 пар. В інших регіонах країни — залітний вид[27]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Соколові (Falconidae)
Соколові — це великі та середні за розміром хижі птахи, з відносно великою головою, короткими ногами, коротким, гачкоподібно загнутим донизу дзьобом і вузьким відносно довгим хвостом. Крила порівняно вузькі, довгі й гострі. Дуже рухливі птахи. У фауні України 8 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) | ||||||
Родина: Соколові (Falconidae) | ||||||
Кречет | Falco rusticolus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Трапляється на всій території країни в зимовий період. | ||
Балабан[5] | Falco cherrug | Gray, 1834 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні поширений у степовій зоні. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в Криму та деяких інших причорноморських районах, інколи взимку спостерігається на решті території країни. | ||
Сокіл середземноморський | Falco biarmicus | Temminck, 1825 | ![]() |
Рідкісний залітний, єдине спостереження у 2008 році в Криму[28]. | ||
Сапсан[5] | Falco peregrinus | Tunstall, 1771 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний, гніздиться у гірському у Криму, чисельність становить 120—130 пар. У період міграцій та взимку трапляється на всій території країни. | ||
Підсоколик великий | Falco subbuteo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь крім Степового Криму. Під час міграцій трапляється на всій території країни. | ||
Підсоколик малий | Falco columbarius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Перелітний, зимуючий. На всій території країни. | ||
Кібчик | Falco vespertinus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у степовій смузі. Під час міграцій трапляється на всій території країни. | ||
Боривітер степовий | Falco naumanni | Fleischer, 1818 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Зрідка трапляється в степовій смузі. Гніздиться тільки в Криму. | ||
Боривітер звичайний | Falco tinnunculus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. У гніздовий та міграційний періоди зустрічається на всій території країни. Зимує на півдні, зрідка спостерігається в інших регіонах. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Куроподібні (Galliformes)
Куроподібні — це широко поширений ряд птахів. Мають міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі види та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з них у фауні України зареєстровано 9 видів.
Родина Тетерукові (Tetraonidae)
Тетерукові — це птахи великих і середніх розмірів. Ноги оперені до пальців. Літають важко. Заселяють лісисті місцевості та відкриті ландшафти. Гніздяться на землі. Переважно рослиноїдні. Відомо 17 видів; в Україні — 4 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Куроподібні (Galliformes) | ||||||
Родина: Тетерукові (Tetraonidae) | ||||||
Тетерук[5] | Tetrao tetrix | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах та на півночі лісостепової смуги. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася, з 66,5 тис. на початку 1970-х, до близько 13 тис. особин, включно з 0,3 тис. в Карпатському біосферному заповіднику, на кінець 2000-х[5]. | ||
Глушець[5] | Tetrao urogallus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений на Поліссі, в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася і становить близько 3 тис. особин, включно з 0,3 тис. в Карпатському біосферному заповіднику[5]. | ||
Орябок[5] | Tetrastes bonasia | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася, з 38-42 тис. на початку 1970-х, до близько 22 тис. особин на кінець 2000-х[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Фазанові (Phasianidae)
Фазанові — це птахи дрібних, середніх і великих розмірів. Крила широкі, короткі. Хвіст різної довжини. Ноги міцні, з тупими кігтями, пристосовані до копання, задній палець на нозі знаходиться на вищому рівні, ніж інші. Заселяють відкриті простори, скелі й полонини в горах. Гніздяться на землі. Еврифаги. Відомо 175 видів; в Україні — 5 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Куроподібні (Galliformes) | ||||||
Родина: Фазанові (Phasianidae) | ||||||
Кеклик азійський | Alectoris chukar | Gray, 1830 | ![]() |
Інтродукований, осілий у Кримських горах, мешкає від Севастополя до Феодосії[2][14]. Вперше вид завезли до Криму ще на початку XIX століття, але птахи були повністю знищені браконьєрами. 1947 року було випущено 29 кекликів в районі Алушти, наступного року було випущено ще 188 особин[29]. Останній раз кекликів завозили до мисливських господарств у 1959—1960 роках і восени 1961 року[30]. | ||
Куріпка біла | Lagopus lagopus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. До XIX століття гніздилася, а тепер залітає в північні райони Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. У голоцені проникала до лісостепу, степу, в Карпати та Крим включно[31]. | ||
Куріпка сіра | Perdix perdix | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий птах всіх регіонів окрім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. | ||
Куріпка даурська | Perdix dauurica | Pallas, 1811 | ![]() |
Інтродукований вид. Була невдала спроба інтродукції виду 1950 року на території Київської області (випущено 100 птахів)[29]. Невеликі популяції існували кілька років, але пізніше зникли[2]. Невдала спроба інтродукції 1959 року в Білогірському районі Криму[32]. | ||
Перепілка звичайна | Coturnix coturnix | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гірських районів Карпат і лісових масивів Полісся; популяція становить 100—160 тис. особин. Під час міграцій може траплятися скрізь. Взимку іноді спостерігається на півдні країни. | ||
Фазан звичайний | Phasianus colchicus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Інтродукований, осілий вид. Поширений у степовій та лісостеповій зонах, у Закарпатті й Волинський області. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)
Журавлеподібні — великий ряд різноманітних за зовнішнім виглядом, особливостями зовнішньої будови і способу життя птахів. Переважно болотні й наземні птахи, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо близько 190 видів, з них у фауні України спостерігалося 14 видів.
Родина Журавлині (Gruidae)
Журавлині — птахи великих розмірів із довгими шиєю, ногами і дзьобом. Властива шлюбна поведінка (токування) у вигляді своєрідного танцю. Дуже обережні птахи; на дерева не сідають. Під час перельотів летять зграями, утворюючи, як правило, кут, або «ключ». Звуки — сильне різноманітне «курликання». Заселяють багаті на рослинність болотисті місцевості або степи. Гніздяться окремими парами. Відомо 15 видів; в Україні — 3 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) | ||||||
Родина: Журавлині (Gruidae) | ||||||
Журавель білий | Grus leucogeranus | Pallas, 1773 | ![]() |
Рідкісний, залітний. Відомі випадки зустрічей у Центральній і Східній Україні, в Криму. | ||
Журавель сірий[5] | Grus grus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається повсюдно. Взимку трапляється в Присивашші.[5] | ||
Журавель степовий[5] | Anthropoides virgo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні та південному сході степової зони: в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях і Криму. Чисельність в гніздовий період 600—700 особин (200—250 гніздових пар), у предміграційний період — до 1 тис. особин[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Пастушкові (Rallidae)
Пастушкові — невеликі птахи з коротким або дещо видовженим дзьобом. Шия і хвіст короткі, ноги середньої довжини, з довгими пальцями. Заселяють зволожені місцевості з густою рослинністю. Гніздяться окремими парами або невеликими групами з кількох пар. Відомо 122 види, що поширені майже космополітно; в Україні зареєстровано 8 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) | ||||||
Родина: Пастушкові (Rallidae) | ||||||
Пастушок | Rallus aquaticus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, іноді на водоймах решти країни. У Криму уперше на гніздуванні зареєстрований 1970 року (озеро Донузлав)[14]. | ||
Погонич звичайний | Porzana porzana | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь | ||
Погонич малий | Porzana parva | Scopoli, 1769 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір. Оціночна чисельність 26-43 тис. пар. Під час міграцій може траплятися скрізь. | ||
Погонич-крихітка | Porzana pusilla | Pallas, 1776 | ![]() |
Залітний, можливе гніздування. Зустрічається переважно в межах Закарпаття. | ||
Деркач | Crex crex | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території країни, крім високогір'я тадеяких приморських районів; мігрує скрізь. | ||
Курочка водяна | Gallinula chloropus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу. | ||
Султанка | Porphyrio porphyrio | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Рідкісний залітний вид південних регіонів, зокрема, спостерігали в плавнях Дніпра і Дністра, на Сиваші[33]. У 1971 році трьох самців було здобуто в Чернівецькій області[34]. | ||
Лиска | Fulica atra | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні країни, трапляється взимку на водоймах решти території. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Дрохвові (Otididae)
Дрохвові — птахи середніх та великих розмірів. У них довгі ноги й шия, на ногах по три пальці. Заселяють відкриті простори. Відомо 23 види; в Україні зустрічаються 3 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) | ||||||
Родина: Дрохвові (Otididae) | ||||||
Дрохва[5] | Otis tarda | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на півдні степової смуги. Регулярно зимує на півдні, в м'які зими окремі особини трапляються на Лівобережжі, включно з Кримом; скупчення — в Херсонській і Запорізькій областях, Керченському півострові. Чисельність в гніздовий період становить до 850 особин, взимку — до 12,4 тис. особин[5]. | ||
Хохітва[5] | Tetrax tetrax | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться і регулярно зимує на Керченському півострові; в періоди міграцій і взимку трапляється в інших районах півдня; під час зальотів може спостерігатися на решті території країни. Мігрує та зимує у Присивашші, степовому Криму, північно-західному Приазов'ї. Чисельність в гніздовий період близько 30-50 особин, взимку — до 70-80 особин[5]. | ||
Джек | Chlamydotis undulata | Jacquin, 1784 | ![]() |
Рідкісний, залітний. Спостерігали 5 разів на початку XX століття на сході України[2]. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)
Сивкоподібні — один з найбільших рядів водних і навколоводних птахів, поширених у всьому світі, що значно розрізняються як за морфологією, так і поведінковими характеристиками. Відомо 343 види, з них 79 видів трапляються в Україні.
Родина Лежневі (Burhinidae)
Лежневі — птахи середніх розмірів. У них міцний, видовжений, загострений дзьоб; міцні ноги. Заднього пальця на нозі нема. Заселяють сухі відкриті місцевості. Зоофаги. Відомо 9 видів; в Україні — 1 вид.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Лежневі (Burhinidae) | ||||||
Лежень[5] | Burhinus oedicnemus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в Сухостеповій зоні[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Сивкові (Charadriidae)
Сивкові — це дрібні й середніх розмірів птахи. Дзьоб видовжений. Крила відносно довгі, загострені. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 64 види; в Україні зустрічається 14 видів.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Сивкові (Charadriidae) | ||||||
Сивка морська | Pluvialis squatarola | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; інколи зимує в Придунайському регіоні, на водоймах степового Криму[14]. Полюбляє зволожені місцевості. | ||
Сивка бурокрила | Pluvialis fulva | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігали в приморському регіоні. | ||
Сивка звичайна | Pluvialis apricaria | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний. Зустрічається по всій країні по берегам водойм. | ||
Пісочник великий[5] | Charadrius hiaticula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, спостерігалися випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь по піщаним берегам річок і морів, на косах, мілинах. Гніздиться на кордоні з Білоруссю, на гніздуванні виявлений з 1995 року, під час міграцій трапляється по всій країні; чисельність на гніздуванні — 12-15 пар (2006 рік)[5]. | ||
Пісочник малий | Charadrius dubius | Scopoli, 1786 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь. | ||
Пісочник товстодзьобий | Charadrius leschenaultii | Lesson, 1826 | ![]() |
Рідкісний залітний, спостерігався біля Дністровського лиману, на Керченському півострові[35], в гирлі Тилігульського лиману[36]. | ||
Пісочник каспійський | Charadrius asiaticus | Pallas, 1773 | ![]() |
Рідкісний залітний птах. Спостерігався біля Одеси, до 1950 року приводився для фауни України[2]. | ||
Пісочник морський[5] | Charadrius alexandrinus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Зустрічається на піщаному узбережжі Чорного й Азовського морів, берегах солоних водойм (Сиваш), у Дніпропетровській області. Чисельність на гніздуванні — 1,7-2,1 тис. особин. | ||
Хрустан | Charadrius morinellus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний птах, що трапляється повсюдно на солонцях, полях і вигонах. У Криму зимує в степовій зоні, під час міграцій перетинає Кримські гори[14]. | ||
Чайка степова | Vanellus gregarius | Pallas, 1771 | ![]() |
Рідкісний залітний. Зустрічається в степу на відкритих просторах. До середини XIX століття гніздився на території України (сучасні Донецька і Полтавська області). | ||
Чайка | Vanellus vanellus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні. | ||
Чайка білохвоста | Vanellochettusia leucura | Lichtenstein, 1823 | ![]() |
Залітний, спостерігалися випадки гніздування. Зустрічається в степу. Зареєстровані випадки гніздування в Криму (гирло Салгиру), Херсонській та Дніпропетровській областях[37]. | ||
Чайка шпорова | Vanellus spinosus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, спостерігався біля Одеси. | ||
Крем'яшник | Arenaria interpres | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Звичайний пролітний птах на всій території. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Чоботарові (Recurvirostridae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae) | ||||||
Чоботар | Recurvirostra avosetta | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гнізовий, перелітний, зрідка зимуючий. Звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я, гніздування також спостерігалось в інших регіонах; гніздиться 5-7 тис. пар. Іноді зимує в південних районах. | ||
Кулик-довгоніг | Himantopus himantopus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
ніздовий, перелітний. Гніздиться біля Чорного й Азовського морів, на сході країни, випадки гніздування також спостерігалось в інших регіонах. У періоди міграцій трапляється практично на всій території. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Куликосорокові (Haematopodidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Кулики-сороки (Haematopodidae) | ||||||
Кулик-сорока | Haematopus ostralegus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок Дніпро, Десна та Прип'ять; чисельність — близько 650—800 пар. У невеликій кількості зимує на півдні країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Баранцеві (Scolopacidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Баранцеві (Scolopacidae) | ||||||
Коловодник лісовий | Tringa ochropus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі та заході Лісостепу; під час міграцій трапляється скрізь. У зимовий період спостерігається здебільшого на півдні, інколи — на решті території країни. | ||
Коловодник болотяний | Tringa glareola | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, спостерігались випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь; на гніздуванні зареєстрований в Західному Поліссі. | ||
Коловодник великий | Tringa nebularia | Gunnerus, 1767 | ![]() |
Пролітний птах, трапляється на всій території. | ||
Коловодник звичайний | Tringa totanus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір та Закарпатської рівнини; мігрує скрізь. | ||
Коловодник чорний | Tringa erythropus | Pallas, 1764 | ![]() |
Пролітний, трапляється на всій території країни. | ||
Коловодник ставковий[5] | Tringa stagnatilis | Bechstein, 1803 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться спорадично на Лівобережжі Лісостепу; 50-100 пар. Під час міграцій може траплятися скрізь. | ||
Набережник | Actitis hypoleucos | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь. | ||
Мородунка | Xenus cinereus | Güldenstädt, 1775 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. У періоди міграцій може траплятися скрізь. | ||
Плавунець плоскодзьобий | Phalaropus fulicarius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах на всій території. Відомо близько 20 зустрічей.[38] | ||
Плавунець круглодзьобий | Phalaropus lobatus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний мігруючий птах на всій території. | ||
Турухтан | Philomachus pugnax | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі; мігрує на всій території; взимку інколи трапляється біля морського узбережжя. | ||
Лопатень | Calidris pygmeus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігали на Чернігівщині та в Запорізькій області на Молочному лимані у XX ст. | ||
Побережник малий | Calidris minuta | Leisler, 1812 | ![]() |
Пролітний, трапляється на всій території. | ||
Побережник білохвостий | Calidris temminckii | Leisler, 1812 | ![]() |
Нечисленний пролітний на всій території. | ||
Побережник червоногрудий | Calidris ferruginea | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Пролітний на всій території. | ||
Побережник чорногрудий | Calidris alpina | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Під час сезонних міграцій зустрічається на всій території, під час зимівлі — в дельті Дунаю та на Сиваші. | ||
Побережник морський | Calidris maritima | Brünnich, 1764 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Відомо 3 спостереження — два в Криму та одне — на Кінбурнському півострові в Миколаївській області[39]. | ||
Побережник ісландський | Calidris canutus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, трапляється на прольотах здебільшого понад Дніпром та морського узбережжя. | ||
Побережник білий | Calidris alba | Pallas, 1764 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; взимку тапляється в дельті Дунаю. | ||
Жовтоволик | Calidris subruficollis | Vieillot, 1819 | ![]() |
Випадково залітний птах в південних областях. | ||
Побережник болотяний | Limicola falcinellus | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Пролітний, трапляється на морському узбережжі, на Сиваші, зрідка в інших регіонах. | ||
Баранець малий | Lymnocryptes minimus | Brunnich, 1764 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує на всій території, інколи трапляється взимку на півдні країни. | ||
Баранець звичайний | Gallinago gallinago | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує скрізь; інколи зимує на південному заході країни та на Сиваші. | ||
Баранець великий[5] | Gallinago media | Latham, 1787 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на Поліссі та частково в Лісостепу; мігрує скрізь. | ||
Слуква | Scolopax rusticola | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Поліссі, Лісостепу, в деяких районах степової смуги та в Кримських горах. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в гірському Криму, зрідка — в заплаві Дунаю. | ||
Кульон тонкодзьобий[5] | Numenius tenuirostris | Vieillot, 1817 | ![]() |
Рідкісний пролітний. Мігрує вздовж морського узбережжя. | ||
Кульон великий[5] | Numenius arquata | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних областях та в окремих районах півдня країни; мігрує скрізь; зимує на півдні. | ||
Кульон середній[5] | Numenius phaeopus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний. Трапляється під час міграцій на морському узбережжі та в інших регіонах. | ||
Грицик великий | Limosa limosa | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений в лісовій, лісостеповій та частково степовій смугах; під час міграції зустрічається на всій території. | ||
Грицик малий | Limosa lapponica | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний пролітний. Зустрічається переважно поблизу морського узбережжя. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Дерихвостові (Glareolidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Дерихвостові (Glareolidae) | ||||||
Бігунець | Cursorius cursor | Latham, 1787 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, спостерігався на Дніпропетровщині в 1840 р.[29] | ||
Дерихвіст лучний[5] | Glareola pratincola | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни. | ||
Дерихвіст степовий[5] | Glareola nordmanni | Nordmann, 1842 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Приазов'ї; під час міграцій трапляється в інших приморських районах. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Поморникові (Stercorariidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Поморникові (Stercorariidae) | ||||||
Поморник великий* | Stercorarius skua | Brunnich, 1764 | ![]() |
Рідкісний залітний. На території України відомо п'ять зустрічей.[40] | ||
Поморник середній | Stercorarius pomarinus | Temminck, 1815 | ![]() |
Залітний майже на всій території. | ||
Поморник короткохвостий | Stercorarius parasiticus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний на всій території. | ||
Поморник довгохвостий | Stercorarius longicaudus | Vieillot, 1819 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, який спостерігали на Сиваші і біля Києва. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Мартинові (Laridae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Мартинові (Laridae) | ||||||
Мартин каспійський[5] | Larus ichthyaetus | Pallas, 1773 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше у Каркінітській затоці на Сиваші та у невеликій кількості — на Дніпрі; гніздова чисельність — 1-1,5 тис. пар. У невеликій кількості трапляється взимку в дельті Дунаю, біля південного узбережжя Криму та в Приазов'ї. | ||
Мартин середземноморський | Ichthyaetus melanocephalus | Temminck, 1820 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в Причорномор'ї та Приазов'ї. Залійтний практично по всій країні. Іноді зимує біля південного узбережжя Криму. | ||
Мартин малий | Larus minutus | Pallas, 1776 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Нерегулярно і спорадично гніздиться на Поліссі (Волинська область) та в заплаві Десни. Під час міграцій трапляється скрізь. Іноді зимує біля узбережжя Чорного моря. | ||
Мартин звичайний | Larus ridibundus | Linnaeus, 1766 | ![]() |
гніздиться на всій території крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя і на Дніпрі. | ||
Мартин тонкодзьобий | Larus genei | Breme, 1839 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя і на Дніпрі, зрідка — на інших водоймах. | ||
Мартин чорнокрилий | Larus fuscus | Linnaeus 1758 | ![]() |
Пролітний, зрідка зимуючий. Під час міграцій трапляється в приморських районах і в долині Дніпра, рідше — на решті території країни; інколи зимує біля чорноморського узбережжя. | ||
Мартин сріблястий | Larus argentatus | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Залітний птах, трапляється переважно в північно-західному регіоні та приморських районах. | ||
Мартин східний* | Larus heuglini | Bree, 1876 | ![]() |
Пролітний, трапляється на морському узбережжі та на Дніпрі. | ||
Мартин жовтоногий | Larus cachinnans | Pallas, 1811 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім гір та Північного Лівобережжя. Найбільші колонії розташовані на Азово-Чорноморському узбережжі, звідки птахи з 1970-х років розселилися по Дніпру[41] Мігрує скрізь. Регулярно зимує вздовж морського узбережжя та на Дніпрі, на інших водоймах трапляється взимку зрідка. | ||
Мартин скельний | Larus michahellis | Naumann, 1840 | ![]() |
Осілий, кочуючий. Гніздиться на приморських скелях південного узбережжя Криму, на заході півострова Тарханкут і на півночі Керченського півострова. Чисельність кримської популяції становить близько 250 пар.[42] | ||
Мартин полярний | Larus hyperboreus | Gunnerus, 1767 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігався в долині Дніпра та в Азово-Чорноморському регіоні. | ||
Мартин морський | Larus marinus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний пролітний та зимуючий птах. Зустрічається в долині Дніпра, в Азово-Чорноморському регіоні та в західних областях країни. | ||
Мартин сизий | Larus canus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на заході країни та на Десні; мігрує на всій території. Регулярно зимує на півдні та Дніпрі, зрідка трапляється взимку на водоймах решти території країни. | ||
Мартин трипалий | Rissa tridactyla | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний вид, траплявсь понад Дніпром, Десною та в Причорномор'ї. | ||
Крячок чорний | Chlidonias niger | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території крім Карпат та більшої частини Криму; мігрує скрізь. | ||
Крячок білокрилий | Chlidonias leucopterus | Temminck, 1815 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений нерівномірно на всій території, крім гір та Закарпаття. | ||
Крячок білощокий | Chlidonias hybrida | Pallas, 1811 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. | ||
Крячок чорнодзьобий | Gelochelidon nilotica | Gmelin, 1789 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півночі та заході чорноморського узбережжя, Сиваші та Керченському півострові. | ||
Крячок каспійський[5] | Hydroprogne caspia | Pallas, 1770 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні; в періоди міграцій може траплятися на всій території країни. | ||
Крячок рябодзьобий | Thalasseus sandvicensis | Latham, 1787 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений у Причорномор'ї та Приазов'ї; чисельність 5-40 тис. пар. | ||
Крячок річковий | Sterna hirundo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь, крім гір, 40-50 тис. пар. У періоди міграцій може траплятися скрізь. | ||
Крячок полярний | Sterna paradisaea | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, трапляється на перельоті в приморських районах і долині Дніпра. | ||
Крячок малий[5] | Sterna albifrons | Pallas, 1764 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та у басейнах великих рік. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Алькові (Alcidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Алькові (Alcidae) | ||||||
Люрик | Alle alle | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний, залітний птах у західному регіоні країни. Молоду самку було здобуто у Хмельницькій області 7 листопада 1981 року.[43] |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Голубоподібні (Columbiformes)
Голуби — це дрібні птахи із міцною тілобудовою та короткою шиєю. Харчуються насінням, плодами. Відомо 319 видів, з них на території України трапляються 9 видів.
Родина Рябкові (Pteroclidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) | ||||||
Родина: Рябкові (Pteroclidae) | ||||||
Рябок чорночеревий | Pterocles orientalis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах; спостерігали в степах півдня країни, в пониззі Дону та Криму. | ||
Рябок білочеревий | Pterocles alchata | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Рідкісний залітний птах. Зальоти відмічали у період з 1800 до 1949 років на території сучасної Дніпропетровської області. | ||
Саджа звичайна | Syrrhaptes paradoxus | Pallas, 1773 | ![]() |
Рідкісний залітний птах. На території України садж помічали під час періодичних нальотів, що були відмічені в 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 р. В 1888 та 1908 роках саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні, Дніпропетровській та Херсонській областях (Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської області і в Прилуцькому районі Чернігівської в травні і червні 1921 року. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Голубові (Columbidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) | ||||||
Родина: Голубові (Columbidae) | ||||||
Припутень | Columba palumbus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім високогір'я Карпат. Мігрує всюди. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — спорадично. | ||
Голуб-синяк[5] | Columba oenas | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних, північних, центральних областях і в Кримських горах. Мігрує скрізь. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — спорадично. | ||
Голуб сизий | Columba livia | Gmelin, 1789 | ![]() |
Осілий. У дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму, а також у Придунайському регіоні, напіводомашнені популяції Columba livia var. urbana існують практично в усіх містах країни. | ||
Горлиця садова | Streptopelia decaocto | Frivaldszky, 1838 | ![]() |
Осілий. Поширена на всій території, крім високогір'я; гніздиться 280—435 тис. пар. | ||
Горлиця звичайна | Streptopelia turtur | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширена скрізь, крім високогірних районів Карпат. | ||
Горлиця велика | Streptopelia orientalis | Latham, 1790 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігалась у жовтні 1902 року біля Сімферополя (Крим). |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Папугоподібні (Psittaciformes)
Папуги — ряд середніх і малих тропічних птахів. Нараховує 393 види.
Родина Папугові (Psittacidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) | ||||||
Родина: Папугові (Psittacidae) | ||||||
Папуга Крамера | Psittacula krameri | Scopoli, 1769 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Відомо кілька фактів зустрічі в Криму й Донецькій області. У Криму одна особина була добута 31 серпня 1976 року на Солоноозерній ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Стан оперення вказував на життя птаха в дикій природі[44]. У Донецькій області відомо декілька зустрічей цього виду[45][46]. Існують сумніви природного характеру зальоту виду на сході України, скоріше вони втекли з приватних колекцій. |
Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)
Зозулі — птахи середнього розміру зі струнким тілом, довгим хвостом й сильними ногами. Серед зозуль поширений гніздовий паразитизм. Відомо 138 видів, з них в Україні — 3 види.
Родина Зозулеві (Cuculidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) | ||||||
Родина: Зозулеві (Cuculidae) | ||||||
Зозуля звичайна | Cuculus canorus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території. | ||
Зозуля глуха | Coccyzus saturatus | Blyth, 1843 | ![]() |
Рідкісний залітний птах; двічі спостерігалась на території Кримського півострова, 20 липня 1902 року біля Феодосії та 17 серпня 1976 року на околицях Ялти[47]. | ||
Зозуля чубата | Clamator glandarius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах з Північної Африки. Відомо 4 зустрічі — птахів спостерігали на острові Зміїний та Арабатській стрілці (Херсонщина). |
Ряд Совоподібні (Strigiformes)
Сови — нічні хижаки середніх і великих розмірів. Вони мають великі, звернені вперед очі й вуха та лицевий диск. Відомо 211 видів, з них в Україні — 13 видів.
Родина Совові (Strigidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Совоподібні (Strigiformes) | ||||||
Родина: Совові (Strigidae) | ||||||
Сова біла | Bubo scandiacus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний взимку. Зафіксовані спостереження білої сови в лісовій та лісостеповій смугах, зрідка — у степовій. Особливо значні міграції білої сови на території України було відмічено в кінці XIX — початку XX століть. | ||
Пугач звичайний[5] | Bubo bubo | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений мозаїчно, переважно на півночі, в районі Карпат та сході, гніздиться бл. 200 пар. | ||
Сова вухата | Asio otus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, не зимує лише в Карпатах. | ||
Сова болотяна[5] | Asio flammeus | Pontoppidan, 1763 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір, можливе гніздування у Закарпатській області; зимує на усій території України; чисельність — 800—1700 пар. | ||
Совка[5] | Otus scops | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні лісостепу, в степу, Криму і на Закарпатті; 2-4 тис. пар. | ||
Сич волохатий[5] | Aegolius funereus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Київська, Сумська області), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі. На решті території рідкісний залітний. | ||
Сич хатній | Athene noctua | Scopoli, 1769 | ![]() |
Осілий. Гніздовий птах всієї території, крім високогір'я. | ||
Сичик-горобець[5] | Glaucidium passerinum | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся; 150—350 пар. | ||
Сова яструбина | Surnia ulula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах взимку на Поліссі і в північних районах лісостепу. | ||
Сова сіра | Strix aluco | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширена в лісовій та лісостеповій смузі, а також значній частині степової смуги, пониззі Дніпра, Придунайському регіоні і гірському Криму. | ||
Сова довгохвоста[5] | Strix uralensis | Pallas, 1771 | ![]() |
Осілий. Рідкісний гніздовий вид Карпатських гір, Прикарпаття та Закарпаття. | ||
Сова бородата[5] | Strix nebulosa | Forster, 1772 | ![]() |
Осілий. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у 1985 р. (північна частина Житомирської області). Поширений на півночі Полісся: Київська, Житомирська, Рівненська та Волинська області. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Сипухові (Tytonidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Совоподібні (Strigiformes) | ||||||
Родина: Сипухові (Tytonidae) | ||||||
Сипуха[5] | Tyto alba | Scopoli, 1769 | ![]() |
Осілий. Зареєстрований на гніздуванні в Криму та на Закарпатті[48]. У негніздовий період може з'являтися в інших районах України. Гніздова чисельність до 30 пар. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Дрімлюги — дрібних і середніх розмірів нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них довгі крила, короткі ноги і дуже короткий дзьоб зі щетинками в кутах. Розріз рота широкий. Пальці слабкі, не здатні охоплювати гілки. Літають безшумно. Заселяють розріджені ліси, різноманітні відкриті місцевості, передгір'я. Комахоїдні. Монотиповий ряд, в якому відомо 86 видів, з яких один поширений в Україні.
Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) | ||||||
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae) | ||||||
Дрімлюга | Caprimulgus europaeus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'їв; мігрує скрізь. |
Ряд Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Серпокрильцеподібні — невеликі птахи з дуже довгими і вузькими крилами. Відомо 341 вид серпокрильцеподібних, це другий за різноманітністю ряд птахів після горобцеподібних (Passeriformes). В Україні зустрічається 2 види.
Родина Серпокрильцеві (Apodidae)
Серпокрильцеві — дрібні птахи з дуже довгими і вузькими крилами з укороченою плечовою кісткою й коротким другорядними маховими пір'ями, що забезпечують швидкий маневрений політ. Хвіст з вирізкою. Заселяють населені пункти, гірські місцевості та ліси на рівнинах. Комахоїдні. Відомо 84 види; в Україні — 2 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) | ||||||
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae) | ||||||
Серпокрилець білочеревий | Tachymarptis melba | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Кримських горах[14][47]. Залітний вид на півдні країни. Чисельність — 500-3000 пар. | ||
Серпокрилець чорний | Apus apus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно, перелітний вид. Є одним з найчисленніших видів птахів великих міст, зустрічається також і в сільській місцевості, і у відносно дикій природі. |
Ряд Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Сиворакшоподібні — невеликі, яскраво забарвлені комахоїдні та рибоїдні птахи. Відомо близько 90 видів сиворакшоподібних, з них в Україні спостерігаються 5 видів.
Родина Сиворакшові (Coraciidae)
Сиворакшові — птахи середніх розмірів, з міцним дзьобом і відносно короткими ногами. В оперенні часто присутні синій та рудий кольори. Заселяють узлісся та відкриті місцевості. Переважно комахоїдні. Відомо 11 видів; в Україні зустрічається лише 1 вид.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) | ||||||
Родина: Сиворакшові (Coraciidae) | ||||||
Сиворакша[5] | Coracias garrulus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Зустрічається на узліссях старих лісів, у балках, урвища, на стрімких берегах річок серед відкритих сухих місцевостей лісостепу та степу, можливі випадки гніздування в інших регіонах. Чисельність оцінюють в 4–5 тис. пар[5]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Рибалочкові (Alcedinidae)
Рибалочкові — птахи дрібних і середніх розмірів, з довгим загостреним дзьобом і короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті місцевості, часто поблизу водойм. Переважно рибоїдні. Відомо 91 вид; в Україні — 2 види,
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) | ||||||
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae) | ||||||
Рибалочка | Alcedo atthis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Кримського півострова (відомі лише окремі випадки[14]) і високогір'їв Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Прикарпатті, зрідка на решті території. | ||
Рибалочка строкатий | Ceryle rudis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний вид, 1926 року спостерігався біля міста Судак в Криму[14]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Бджолоїдкові (Meropidae)
Бджолоїдкові — птахи середніх розмірів, з яскравим оперенням, видовженим, загостреним і трохи загнутим дзьобом та короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті простори. Комахоїдні. Відомо 24 види; в Україні — 2 види.
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) | ||||||
Родина: Бджолоїдкові (Meropidae) | ||||||
Бджолоїдка звичайна | Merops apiaster | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, за винятком гір; мігрує скрізь. Чисельність оцінюють в 2-4 тис. пар. | ||
Бджолоїдка зелена | Merops persicus | Pallas, 1773 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, переважно степової зони країни. Зареєстровано щонайменше 7 випадків спостережень на півдні (Одеська, Миколаївська область та Крим), сході (Донецька й Харківська області) та заході (Чернівецької області)[49]. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Одудоподібні (Upupiformes)
Одудоподібні — невеликі птахи зі строкатим оперенням, що походять з Африки південніше Сахари. Раніше відносились до ряду Сиоворакшеподібних (Coraciiformes). Заселяють відкриті простори та узлісся. Комахоїдні. Відомо 1 рід з 1 видом, який представлений і в Україні.
Родина Одудові (Upupidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Одудоподібні (Upupiformes) | ||||||
Родина: Одудові (Upupidae) | ||||||
Одуд | Upupa epops | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Україні повсюдно, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь. |
Ряд Дятлоподібні (Piciformes)
Дятлоподібні — невеликого та середнього розміру птахи, що ведуть переважно деревний спосіб життя. Із 440 видів дятлоподібних в Україні трапляється 10 видів.
Родина Дятлові (Picidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes) | ||||||
Родина: Дятлові (Picidae) | ||||||
Крутиголовка | Jynx torquilla | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь; 35-55 тис. пар. | ||
Жовна зелена[5] | Picus viridis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях р. Дунай та Дністер; 500—800 пар. | ||
Жовна сива | Picus canus | Gmelin, 1788 | ![]() |
Осілий, кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також у північній частині степової смуги і Придунайському регіоні; 11-15 тис. пар | ||
Жовна чорна | Dryocopus martius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та частково лісостеповій смугах. | ||
Дятел звичайний | Dendrocopos major | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Поширений на всій території держави. | ||
Дятел сирійський | Dendrocopos syriacus | Hemprich & Ehrenberg, 1833 | ![]() |
Осілий, кочовий. На всій території України, гніздиться крім гір; 2-4 тис. пар. | ||
Дятел середній | Dendrocopos medius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий та кочовий птах лісової та лісостепової смуги, крім Карпат. Гніздиться 6-9 тис. пар. | ||
Дятел білоспинний[5] | Dendrocopos leucotos | Bechstein, 1802 | ![]() |
Осілий, кочовий. Лісова та частково лісостепова смуги, крім високогір'я Карпат. Гніздиться до 1000 пар. | ||
Дятел малий | Dryobates minor | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та лісостеповій смузі, крім Карпат, а також частково на півночі степової смуги. | ||
Дятел трипалий[5] | Picoides tridactylus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Гніздиться в Карпатах та на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей); понад 300 пар. |
До списку родин • до списку рядів
Ряд Горобцеподібні (Passeriformes)
Горобцеподібні — переважно дрібні і середньої величини птахи, що значно різняться за зовнішнім виглядом, способом життя, умовами проживання і способами добування їжі. Поширені по всьому світу. Відомо близько 5400 видів, з них на території України спостерігалось 183 види.
Родина Ластівкові (Hirundinidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Ластівкові (Hirundinidae) | ||||||
Ластівка берегова | Riparia riparia | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; у періоди міграцій може траплятися скрізь. | ||
Ластівка скельна | Ptyonoprogne rupestris | Scopoli, 1769 | ![]() |
Рідкісний залітний. Спостерігали в Криму у травні 1977 року та на острові Зміїний. | ||
Ластівка сільська | Hirundo rustica | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Зустрічається на всій території країни. | ||
Ластівка даурська | Cecropis daurica | Linnaeus, 1771 | ![]() |
Рідкісний залітний, пролітний та гніздовий вид. Зальоти трапляються в південних регіонах країни. Відмічено поодинокі випадки гніздування в Криму протягом 2006—2012 років[50][51]. | ||
Ластівка міська | Delichon urbicum | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. повсюдно |
До списку родин • до списку рядів
Родина Жайворонкові (Alaudidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Жайворонкові (Alaudidae) | ||||||
Посмітюха | Galerida cristata | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Зустрічається на всій території, крім гір. | ||
Жайворонок малий | Calandrella brachydactyla | Leisler, 1814 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться і мігрує в степовій смузі та частково у Лісостепу | ||
Жайворонок сірий[5] | Calandrella rufescens | Vieillot, 1820 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші. | ||
Жайворонок степовий | Melanocorypha calandra | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Осілий, кочовий. Мешкає у степовій і частково лісостеповій смугах. | ||
Жайворонок білокрилий | Melanocorypha leucoptera | Pallas, 1811 | ![]() |
Залітний взимку на півдні степової зони. | ||
Жайворонок чорний | Melanocorypha yeltoniensis | Forster, 1767 | ![]() |
Рідкісний залітний взимку в південній частині степової смуги, у тому числі в Криму[50]. | ||
Жайворонок рогатий | Eremophila alpestris | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Зимуючий. Під час зимівлі трапляється на всій території. | ||
Жайворонок лісовий | Lullula arborea | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також в північній частині степової смуги і в Кримських горах; мігрує скрізь; зимує в Криму. | ||
Жайворонок польовий | Alauda arvensis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Трапляється на всій території крім гір, зимує в південних регіонах. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Плискові (Motacillidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Плискові (Motacillidae) | ||||||
Щеврик польовий | Anthus campestris | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. | ||
Щеврик лісовий | Anthus trivialis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Трапляється майже на всій території країни, окрім східних областей та степової частини Криму. | ||
Щеврик лучний | Anthus pratensis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Поліссі і в північному Лісостепу; на прольотах численний в усіх зонах. Зимує на півдні. | ||
Щеврик червоногрудий | Anthus cervinus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний птах на всій території. | ||
Щеврик гірський | Anthus spinoletta | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в Карпатах; взимку трапляється в Кримських горах, на Закарпатті та в дельті Дунаю.[52][53][54][50] | ||
Щеврик американський | Anthus rubescens | Tunstall, 1771 | ![]() |
Рідкісний залітний. Самку було здобуто 16 березня 1979 року в Криму[55]. | ||
Плиска жовта | Motacilla flava | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір та приморських районів; мігрує скрізь. | ||
Плиска чорноголова | Motacilla feldegg | Michahelles, 1830 | Гніздовий, перелітний. Гніздиться в приморських районах Азовського і Чорного морів; 2,5-3 тис. пар. | |||
Плиска жовтоголова | Motacilla citreola | Pallas, 1776 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій та лісостеповій смугах, а також північній частині Степу. | ||
Плиска гірська | Motacilla cinerea | Tunstall, 1771 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Карпатах і гірському Криму; під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує в передгір'ях, зрідка трапляється взимку на водоймах решти території країни. | ||
Плиска біла | Motacilla alba | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. На гніздуванні та під час міграцій — звичайний птах на всій території країни. У невеликій кількості зимує на півдні країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Сорокопудові (Laniidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Сорокопудові (Laniidae) | ||||||
Сорокопуд терновий | Lanius collurio | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. На всій території; гніздиться 350—450 тис. пар. | ||
Сорокопуд червоноголовий[5] | Lanius senator | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Пролітний, можливе гніздування. Спостерігали в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до м. Луганська. Спорадичне гніздування можливе в Криму.[50] | ||
Сорокопуд маскований | Lanius nubicus | Lichtenstein, 1823 | ![]() |
Рідкісний залітний. Єдине спостереження — на початку травня 2004 року відловили на о. Зміїний[56]. | ||
Сорокопуд чорнолобий | Lanius minor | Gmelin, 1788 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь крім гір; чисельність становить 20-35 тис. пар | ||
Сорокопуд сірий[5] | Lanius excubitor | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в Поліссі, Передкарпатті, на Закарпатті та місцями в північних районах лісостепу; за оцінками гніздиться 500—1000 пар. Зимує на всій території. | ||
Сорокопуд північний | Lanius borealis | Vieillot, 1808 | ![]() |
Рідкісний залітний в осінньо-зимовий період[57]. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Вивільгові (Oriolidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Вивільгові (Oriolidae) | ||||||
Вивільга звичайна | Oriolus oriolus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території крім високогір'ята південного узбережжя Криму; мігрує скрізь. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Шпакові (Sturnidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Шпакові (Sturnidae) | ||||||
Шпак звичайний | Sturnus vulgaris | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь; зимує на півдні інколи біля населених пунктів на решті території. | ||
Шпак рожевий[5] | Sturnus roseus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться у південно-східних районах степової зони та в Криму; трапляються зальоти на решті території країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Воронові (Corvidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Воронові (Corvidae) | ||||||
Кукша | Perisoreus infaustus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах Західного Полісся. | ||
Сойка | Garrulus glandarius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, крмі високогір'я. | ||
Сорока звичайна | Pica pica | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий. Поширений на всій території, за винятком високогір'я Карпат та Кримських гір. | ||
Горіхівка | Nucifraga caryocatactes | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, кочовий, залітний. Гніздиться в Карпатах та у північних районах Полісся. Періодично трапляються нальоти з більш північних регіонів, пов'язані із нестачею їжі. Під час зальотів в осінньо-гніздовий період може траплятись на всій території країни. | ||
Галка альпійська* | Pyrrhocorax graculus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, спостерігався в Карпатах в Чернівецькій області. | ||
Галка | Corvus monedula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться і зимує на всій території, крім гір. Мігрує скрізь. | ||
Грак | Corvus frugilegus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на всій території України, крім гір. Мігрує скрізь. | ||
Ворона чорна* | Corvus corone | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Є відомості про гніздування на території країни в першій половині ХІХ ст.[58] Пізніше надходили повідомлення про зальоти на на заході країни. | ||
Ворона сіра | Corvus cornix | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Поширений на всій території. | ||
Крук | Corvus corax | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Поширений на всій території. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Омелюхові (Bombycillidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Омелюхові (Bombycillidae) | ||||||
Омелюх звичайний | Bombycilla garrulus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Зимуючий. Зустрічається на всій території, чисельність сильно коливається в різні роки. В окремі роки спостерігаються масові нальоти — інвазії. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Пронуркові (Cinclidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Пронуркові (Cinclidae) | ||||||
Пронурок | Cinclus cinclus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий. Гніздиться в Карпатах, зимує також в Передкарпатті. Зальоти трапляються в інші регіони заходу країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Воловоочкові (Troglodytidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae) | ||||||
Волове очко | Troglodytes troglodytes | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також в Кримських горах; мігрує скрізь. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Тинівкові (Prunellidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Тинівкові (Prunellidae) | ||||||
Тинівка альпійська[5] | Prunella collaris | Scopoli, 1769 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Карпатах у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей головним чином на Чорногорі на висоті 1600—2060 м. | ||
Тинівка сибірська | Prunella montanella | Pallas, 1776 | ![]() |
Рідкісний залітний. Може траплятись на всій території країни. В Україні до 2015 р. було зафіксовано 4 зальоти (1985, 1996 та двічі у 2000). У листопаді і грудні 2015 року поодиноких птахів виявили тричі.[59] | ||
Тинівка лісова | Prunella modularis | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на заході країни та в горах Криму; мігрує скрізь; зимує в приморських районах та інколи — в інших регіонах країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Кропив'янкові (Sylviidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae) | ||||||
Очеретянка середземноморська | Cettia cetti | Temminck, 1820 | ![]() |
рідкісний залітний птах, зареєстрований в Полтавській області, а також на межі Харківської і Донецької областей. | ||
Кобилочка солов'їна | Locustella luscinioides | Savi, 1824 | ![]() |
гніздовий птах майже на всій території, крім Карпат | ||
Кобилочка річкова | Locustella fluviatilis | Wolf, 1810 | ![]() |
гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму, південних та південно-східних районів Степу; мігрує скрізь | ||
Кобилочка-цвіркун | Locustella naevia | Boddaert, 1783 | ![]() |
гніздовий і перелітний птах лісової смуги, крім Карпат. Найбільш численним є у Західному Поліссі; 5-8 тис. пар | ||
Кобилочка тайгова | Locustella fasciolata | Gray, 1861 | ![]() |
Рідкісний залітний вид, спостерігавсь на Полтавщині[60]. | ||
Очеретянка тонкодзьоба | Acrocephalus melanopogon | Temminck, 1823 | ![]() |
гніздиться у Дунай-Дністровському регіоні. | ||
Очеретянка прудка[5] | Acrocephalus paludicola | Vieillot, 1817 | ![]() |
гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. | ||
Очеретянка лучна | Acrocephalus schoenobaenus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму та деяких районів півдня степової смуги | ||
Очеретянка індійська | Acrocephalus agricola | Jerdon, 1845 | ![]() |
гніздиться в приморських районах та подекуди на сході країни | ||
Очеретянка садова | Acrocephalus dumetorum | Blyth, 1849 | ![]() |
гніздиться на півночі Харківщини | ||
Очеретянка чагарникова | Acrocephalus palustris | Linnaeus, 1758 | ![]() |
гніздиться майже на всій території, крім Карпат, Криму та деяких інших південних районів; під час міграцій трапляється скрізь. | ||
Очеретянка ставкова | Acrocephalus scirpaceus | Hermann, 1804 | ![]() |
гніздиться майже скрізь, крім Карпат і південної частини Криму. | ||
Очеретянка велика | Acrocephalus arundinaceus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
досить поширений | ||
Берестянка звичайна | Hippolais icterina | Vieillot, 1817 | ![]() |
гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також на значній частині степової смуги; мігрує скрізь | ||
Берестянка мала* | Hippolais caligata | Lichtenstein, 1823 | ![]() |
рідкісний залітний птах північно-східних регіонів | ||
Берестянка бліда | Hippolais pallida]] | Ehrenberg, 1833 | ![]() |
поширена в придунайському регіоні | ||
Берестянка оливкова | Hippolais olivetorum | Strickland, 1837 | ![]() |
спостерігався в Криму біля міста Алупка у ХІХ столітті та на початку ХХІ в місті Одеса | ||
Кропив'янка рябогруда | Sylvia nisoria | Bechstein, 1795 | ![]() |
трапляється скрізь, крім гір; 60-100 тис. пар | ||
Кропив'янка співоча | Sylvia hortensis | Gmelin, 1789 | ![]() |
рідкісний залітний вид, спостерігавсь в Криму на півострові Тарханкуті та на острові Зміїний | ||
Кропив'янка чорноголова | Sylvia atricapilla | Linnaeus, 1758 | ![]() |
гніздиться скрізь, крім деяких районів півдня степової зони. | ||
Кропив'янка садова | Sylvia borin | Boddaert, 1783 | ![]() |
гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на значній частині степової смуги; мігрує на всій території; бл. 500 тис. пар | ||
Кропив'янка сіра | Sylvia communis | Latham, 1787 | ![]() |
Повсюдно, 1,5-2 млн пар | ||
Кропив'янка прудка | Sylvia curruca | Linnaeus, 1758 | ![]() |
гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на значній частині степової смуги; мігрує на всій території; 150—250 тис. пар | ||
Кропив'янка червоновола | Sylvia cantillans | Pallas, 1764 | ![]() |
рідкісний залітний вид, траплялася в Північно-Західному Причорномор'ї | ||
Кропив'янка пустельна* | Sylvia nana | Hemprich & Ehrenberg, 1833 | ![]() |
рідкісний, залітний вид, траплявся в Криму | ||
Кропив'янка Рюппеля | Sylvia rueppelli | Temminck, 1823 | ![]() |
рідкісний, залітний вид, спостерігався в придунайському регіоні. | ||
Кропив'янка середземноморська* | Sylvia melanocephala | Gmelin, 1789 | ![]() |
рідкісний залітний вид, зареєстровано на півострові Тарханкут | ||
Вівчарик весняний | Phylloscopus trochilus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також в північній частині степової смуги; мігрує на всій території | ||
Вівчарик-ковалик | Phylloscopus collybita | Vieillot, 1817 | ![]() |
досить поширений | ||
Вівчарик світлочеревий | Phylloscopus bonelli | Vieillot, 1819 | ![]() |
рідкісний залітний вид, трапляється на заході та півдні країни | ||
Вівчарик жовтобровий | Phylloscopus sibilatrix | Bechstein, 1793 | ![]() |
гніздиться на всій території, за винятком південної частини степу; мігрує скрізь; чисельність 200—250 тис. пар | ||
Вівчарик зелений | Phylloscopus trochiloides | Sundevall, 1837 | ![]() |
поширений у північно-східному регіоні; 40-70 пар | ||
Вівчарик жовточеревий | Phylloscopus nitidus | Blyth, 1843 | ![]() |
рідкісний залітний вид, спостерігався у Криму. | ||
Вівчарик золотомушковий | Phylloscopus proregulus | Pallas, 1811 | ![]() |
рідкісний залітний вид, зареєстрований на острові Зміїний | ||
Вівчарик товстодзьобий | Phylloscopus schwarzi | Radde, 1863 | ![]() |
рідкісний залітний птах, спостерігався на півострові Тарханкут | ||
Вівчарик алтайський | Phylloscopus humei | Brooks, 1878 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Відомо 4 спостереження протягом 2004—2008 рр.: по два — на о. Зміїний та в м. Одеса[61]. | ||
Вівчарик арктичний | Phylloscopus borealis | Blasius, 1858 | ![]() |
Залітний з Сибіру[62]. | ||
Вівчарик бурий | Phylloscopus fuscatus | Blyth, 1842 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Зареєстрований на о. Зміїний[63]. | ||
Вівчарик лісовий | Phylloscopus inornatus | Blyth, 1842 | ![]() |
Рідкісний залітний вид. Зареєстровано в Запорізькій області та в Криму[64] |
До списку родин • до списку рядів
Родина Золотомушкові (Regulidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Золотомушкові (Regulidae) | ||||||
Золотомушка жовточуба | Regulus regulus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться в Поліссі, Карпатах та Кримських горах; мігрує і зимує на всій території країни. | ||
Золотомушка червоночуба[5] | Regulus ignicapillus | Temminck, 1820 | ![]() |
Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально — на Західному Поліссі. Взимку трапляється тільки в гірському Криму. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Мухоловкові (Muscicapidae)
Українська назва | Біномінальна назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) | ||||||
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) | ||||||
Мухоловка строката | Ficedula hypoleuca | Pallas, 1764 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; 260—330 тис. пар. Мігрує на всій території. | ||
Мухоловка білошия | Ficedula albicollis | Temminck, 1815 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на більшій частині степової смуги; гніздиться 580—700 тис. пар. Мігрує на всій території. | ||
Мухоловка кавказька | Ficedula semitorquata | Homeyer, 1885 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. На гніздуванні зареєстрований на Кримському півострові[65]. | ||
Мухоловка мала | Ficedula parva | Bechstein, 1792 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує на всій території. | ||
Мухоловка сіра | Muscicapa striata | Pallas, 1764 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім рівнинної частини Криму; популяція нараховує 500—600 тис. пар. Мігрує скрізь. | ||
Трав'янка лучна | Saxicola rubetra | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім Криму та Приазов'я. Мігрує скрізь. | ||
Трав'янка європейська | Saxicola rubicola | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім Полісся, Криму й Приазов'я. Мігрує скрізь. | ||
Трав'янка білошия | Saxicola maurus | Pallas, 1773 | ![]() |
Нечисленний гніздовий, перелітний на півдні Донецької та Запорізької областей. З'явився на гніздування на початку 2010-х років. | ||
Кам'янка звичайна | Oenanthe oenanthe | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території; популяція нараховує 50 тис. пар. | ||
Кам'янка лиса | Oenanthe pleschanka | Lepechin, 1770 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Поширений у степовій зоні та горах Криму. | ||
Кам'янка іспанська | Oenanthe hispanica | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Трапляється в Кримських горах; 50 гніздових пар. | ||
Кам'янка попеляста | Oenanthe isabellina | Temminck, 1829 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. У степовій смузі. | ||
Кам'янка білогуза | Oenanthe leucura | Gmelin, 1789 | ![]() |
Залітний з Південної Європи; спостерігався в Криму. | ||
Кам'янка пустельна | Oenanthe deserti | Temminck, 1825 | ![]() |
Рідкісний залітний. Єдине спостереження в Одеській області в Кілійській дельті Дунаю (Дунайський біосферний заповідник) відбулося 12 листопада 2013 року[66]. | ||
Соловейко рудохвостий* | Cercotrichas galactotes | Temminck, 1820 | ![]() |
Рідкісний залітний вид, спостерігався на заході країни | ||
Скеляр строкатий[5] | Monticola saxatilis | Linnaeus, 1766 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Гірському Криму та Карпатах; до 1000 гніздових пар. | ||
Скеляр синій | Monticola solitarius | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Рідкісний залітний птах, спостерігався в околицях Львова. | ||
Горихвістка звичайна | Phoenicurus phoenicurus | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім південних і південно-східних степових районів; під час міграцій трапляється скрізь. | ||
Горихвістка чорна | Phoenicurus ochruros | Gmelin, 1774 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. гніздиться скрізь, крім більшої частини території Криму; популяція нараховує 200—350 тис. пар. Мігрує скрізь. | ||
Вільшанка | Erithacus rubecula | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться у лісовій і лісостеповій зонах, а також на значній частині степової зони і в Криму. Мігрує на всій території. Зимує на півдні, зрідка — на решті території країни. | ||
Соловейко західний | Luscinia megarhynchos | Brehm, 1831 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Трапляється в Закарпатті, Передкарпатті, Криму та південних областях правобережжя країни. | ||
Соловейко східний | Luscinia luscinia | Linnaeus, 1758 | ![]() |
Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім Карпат і більшої частини Криму. |