Сполучна тканина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cполу́́чна тканина. На малюнку праворуч показую гістологічний пофарбований препарат сполучної тканини. На малюнку ліворуч схематичне зображення сполучною тканини.

Сполучна ткани́на — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.

Функції

Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.

Види

Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функцій. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.

Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.

Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.

Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка — кров'ю та лімфою.

Класифікація клітин сполучної тканини

Клітини сполучної клітини розрізняють як: резиденти ( макрофаги, тучні, адипоцити, хондробласти, хондроцити, остеобласти, остеоцити, фібробласти, фіброцити) і мігранти (лейкоцити ( нейтрофіли, еозинофіли, базофіли, моноцити), плазматичні клітини).

Фібробласти - численна група клітин сполучної тканини з різним ступенем диференціації. Це клітини, що відповідають за синтез молекул позаклітинної речовини. За формою вони є дуже різні, розмір 20 мкм. Також здатні до проліферації та міграції. Секретують три основні продукти: проколаген, глікозаміноглікани та проеластин. Активно здійснюють синтез білків ( для формування компонентів міжклітиної речовини).

Фіброцити - це є старі (зрілі) фібробласти, які не здатні до поділу. Є веретеноподібної форми. Виконують функцію - підтримання тканинної структури.

Макрофаги - клітини в межах тканин, які походять від специфічних білих кров'яних тілець, моноцитів. Інша назва - гістіоцити. Це клітини з невеликим округлим ядром (їх є від 1 до 3) і цитоплазмою, що містить украплення у вигляді часток, пошкоджених ядер, ліпідів, бактерій, рідше цілих клітин. Їхній діаметр становить 20-60 мкм. Вони здатні до проліферації і поділяють їх на резиденті та рухливі. Не мають сталої форми. Їхня функція полягає втому, що вони беруть участь в утворені міжклітинної речовини.

Тучні клітини - це клітини які являють собою лейкоцити, отримані з плюрипотентних гемопоетичних клітин кісткового мозку, які завершають своє дозрівання в тканинах. Вони є практично у всіх групах хребетних; у людини вони мають округлу або овальну форму, діаметром 20-35 мкм. В собі мають багато мітохондрій та добре розвинений апарат Гольджі. За своїм складом вони подібні до базофільних гранулоцитів тому всередині наявні - гістамін ( викликає розширення капілярів крові та підвищує проникність капілярів) та гепарин ( потужний антикоагулянт крові). Локалізуються вздовж капілярів, під шкірою, в слизових дихальної і травної систем. Їхня функція є зв'язування та нагромадження в цитозолі сульфатів ( регуляція складу міжклітинної речовини )

Джерела

  • Біологія: Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 стор. ISBN 966-08-1127-5
  • Гістологія людини / [Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С.]. – Львів : Мир, 1993. – С. 77-93.
  • Гистология, цитология и эмбриология / [Афанасьев Ю. И., Юрина Н. А., Котовский Е. Ф. и др.] ; под ред. Ю. И. Афанасьева, Н. А. Юриной. – [5-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Медицина. – 2001. – С.199 - 223.
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.