Відмінності між версіями «Спілкування»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показані 14 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Спілкува́ння''' визначається як передача [[інформація|інформації]] у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою [[засоби зв'язку|засобів зв'язку]] будь-якого типу. Спілкування є <u>приватним</u>, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб <small>(Стаття 258 [[Кримінальний процесуальний кодекс України|Кримінального процесуального кодексу України]]).</small>
+
'''Спілкува́ння'''&nbsp;— передача [[інформація|інформації]] у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою [[засоби зв'язку|засобів зв'язку]] будь-якого типу. Спілкування є <u>приватним</u>, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб <small>(Стаття 258 [[Кримінальний процесуальний кодекс України|Кримінального процесуального кодексу України]]).</small>
   
'''Процес спілкування'''
+
== Види спілкування ==
 
 
'''За характером комунікантів у просторі та часі розрізняють [[Закони спілкування|спілкування:]]
+
'''За характером комунікантів у просторі та часі розрізняють спілкування:'''
   
* контактне
+
* контактне;
* дистанційне
+
* дистанційне.
   
 
Поняття контактного спілкування зрозуміле: співрозмовники поряд. При контактному спілкуванні важливими компонентами є ситуація, жести, міміка та інтонація.
 
Поняття контактного спілкування зрозуміле: співрозмовники поряд. При контактному спілкуванні важливими компонентами є ситуація, жести, міміка та інтонація.
Рядок 13: Рядок 13:
   
 
'''За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме)&nbsp;— опосередковане (непряме)'''.
 
'''За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме)&nbsp;— опосередковане (непряме)'''.
Для прямого спілкування&nbsp;— це зазвичай [[розмова]], бесіда, доповідь тощо
 
 
<!-- Розмовляйте правильно! -->
 
Доречi французькою мовою,Спiлкування буде la Compagnie
 
 
Ще спiлкування може бути таке = Прогулювання разом у парку,катання на велосипедi,а також кафе и день народження.
 
   
 
Пряме спілкування&nbsp;— це зазвичай [[розмова]], бесіда, доповідь тощо.
 
До видів опосередкованого спілкування належать і телефонна розмова, і лист, і передавання інформації через радіо, телебаченню, книгу. Саме розвиток опосередкованого спілкування спричинив утворення цілих галузей виробництва й спеціалізовані заклади: радіо-, телестудії; видавництва й типографії, пошту, телеграф, телефонні станції тощо, а також армію робітників, які їх обслуговують.
 
До видів опосередкованого спілкування належать і телефонна розмова, і лист, і передавання інформації через радіо, телебаченню, книгу. Саме розвиток опосередкованого спілкування спричинив утворення цілих галузей виробництва й спеціалізовані заклади: радіо-, телестудії; видавництва й типографії, пошту, телеграф, телефонні станції тощо, а також армію робітників, які їх обслуговують.
   
Рядок 27: Рядок 22:
   
 
Письмовий текст вимагає обдумування. Такий текст є зафіксованим. Усний текст разом з ситуацією, жестами, мімікою, інтонацією дозволяє щось не сказати, не припускає переробки тексту, крім уточнень («Слово&nbsp;— не горобець: вилетить&nbsp;— не спіймаєш»).
 
Письмовий текст вимагає обдумування. Такий текст є зафіксованим. Усний текст разом з ситуацією, жестами, мімікою, інтонацією дозволяє щось не сказати, не припускає переробки тексту, крім уточнень («Слово&nbsp;— не горобець: вилетить&nbsp;— не спіймаєш»).
 
   
 
'''З погляду змінної&nbsp;— постійної позиції «я&nbsp;— мовця» і «ти&nbsp;— слухача» розрізняють спілкування''':
 
'''З погляду змінної&nbsp;— постійної позиції «я&nbsp;— мовця» і «ти&nbsp;— слухача» розрізняють спілкування''':
   
* [[діалог]]ічне
+
* [[діалог]]ічне;
 
* [[монолог]]ічне.
 
* [[монолог]]ічне.
   
 
[[Діалог]] утворюється зміною ролей «я» і «ти», що організовує текст як суму реплік. Існує своєрідний зв'язок «я» (адресанта) і «ти» (адресата).
 
[[Діалог]] утворюється зміною ролей «я» і «ти», що організовує текст як суму реплік. Існує своєрідний зв'язок «я» (адресанта) і «ти» (адресата).
   
'''За кількістю учасників розрізняють спілкування'''
+
'''За кількістю учасників розрізняють спілкування''':
   
* міжособистісне (особисте)
+
* міжособистісне (особисте);
 
* масове.
 
* масове.
   
Кількісні відношення «1-1» і «1- декілька» приводять до міжособистісної комунікації, відношення «1- багато»&nbsp;— до масової (радіо, преса, телебачення).
+
Кількісні відношення «1-1» і «1- декілька» приводять до міжособистісної комунікації, відношення «1-багато»&nbsp;— до масової (радіо, преса, телебачення).
   
 
'''З погляду ситуації спілкування і взаємостосунків тих, хто спілкується, розрізняють спілкування''':
 
'''З погляду ситуації спілкування і взаємостосунків тих, хто спілкується, розрізняють спілкування''':
   
* приватне
+
* приватне;
 
* офіційне.
 
* офіційне.
   
 
На відміну від приватного, офіційне спілкування обмежене правилами взаємної поведінки і стосунків комунікантів як представників організації, групи, тому такий текст містить чимало клішованих, стереотипних компонентів (тексти ділових переговорів, протоколів, офіційно-ділових паперів тощо).
 
На відміну від приватного, офіційне спілкування обмежене правилами взаємної поведінки і стосунків комунікантів як представників організації, групи, тому такий текст містить чимало клішованих, стереотипних компонентів (тексти ділових переговорів, протоколів, офіційно-ділових паперів тощо).
   
  +
== Функції спілкування<ref name="">[https://udhtu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/metod_3157.pdf «Етика ділового спілкування»: конспект лекцій для студентів І курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. І.І. Какуріна. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2015.– 96 с.] </ref> ==
Також існує двоосновне та інтернейтронне спілкування.
 
  +
Функції спілкування дуже різноманітні. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, за однією з них виокремлюють:
  +
  +
* інформаційно-комунікативний, охоплює все, що є передаванням і прийманням інформації;
  +
* регулятивно-комунікативний. Спілкування забезпечує регуляцію поведінки суб'єктів та їхньої спільної діяльності;
  +
* афективно-комунікативний. Належать до емоційної сфери (розмаїття людських емоцій виникає й проявляється під час спілкування).
  +
  +
Якщо взяти іншу основу для класифікації, то можна виокремити:
  +
  +
* спільної діяльності;
  +
* пізнання людьми одне одного;
  +
* формування та розвиток міжособистісних взаємин.
  +
  +
Усі функції спостерігаються в житті й проявляються, як правило, в єдності, доповнюючи одна одну.
   
Маленька частина цього написання була вiд Арiни Iвашиной i Танi Литвин ЛБ.
 
== Потреба ==
 
== Задоволеність ==
 
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
{{Вікіцитати1}}
 
{{Вікіцитати1}}
Рядок 77: Рядок 81:
 
* ''Богдан С.&nbsp;К.''&nbsp;Мовний етикет українців: традиції і сучасність.&nbsp;— К.,1989.
 
* ''Богдан С.&nbsp;К.''&nbsp;Мовний етикет українців: традиції і сучасність.&nbsp;— К.,1989.
 
* ''Гольдин В.&nbsp;Е.''&nbsp;Речь и этикет.&nbsp;— М., 1983.
 
* ''Гольдин В.&nbsp;Е.''&nbsp;Речь и этикет.&nbsp;— М., 1983.
  +
== Посилання ==
  +
*[http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/1566/1/Словник%20проф.%20термiнологiї.pdf Види спілкування] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України. - с. 73
  +
*[https://vue.gov.ua/Авторитарний_стиль_спілкування Авторитарний стиль спілкування] // [[ВУЕ]]
   
 
[[Категорія:Мовлення]]
 
[[Категорія:Мовлення]]

Поточна версія на 04:12, 12 квітня 2021

Спілкува́ння — передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (Стаття 258 Кримінального процесуального кодексу України).

Види спілкування[ред. | ред. код]

За характером комунікантів у просторі та часі розрізняють спілкування:

  • контактне;
  • дистанційне.

Поняття контактного спілкування зрозуміле: співрозмовники поряд. При контактному спілкуванні важливими компонентами є ситуація, жести, міміка та інтонація.

До видів дистанційного спілкування належать такі, де комуніканти розділені простором і часом. Це може бути розмова телефоном, спілкування у листах тощо.

За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме) — опосередковане (непряме).

Пряме спілкування — це зазвичай розмова, бесіда, доповідь тощо. До видів опосередкованого спілкування належать і телефонна розмова, і лист, і передавання інформації через радіо, телебаченню, книгу. Саме розвиток опосередкованого спілкування спричинив утворення цілих галузей виробництва й спеціалізовані заклади: радіо-, телестудії; видавництва й типографії, пошту, телеграф, телефонні станції тощо, а також армію робітників, які їх обслуговують.

За формою існування мови розрізняють спілкування усне — письмове.

Усне спілкування, як правило, пов'язане з ознаками контактності і безпосередності, а письмове — з ознаками дистантності й опосередкованості. У письмовому тексті втілюються складніші форми мислення, що відображаються у складніших мовних формах: відокремлені звороти, експресивні синтаксичні фігури і багато інших.

Письмовий текст вимагає обдумування. Такий текст є зафіксованим. Усний текст разом з ситуацією, жестами, мімікою, інтонацією дозволяє щось не сказати, не припускає переробки тексту, крім уточнень («Слово — не горобець: вилетить — не спіймаєш»).

З погляду змінної — постійної позиції «я — мовця» і «ти — слухача» розрізняють спілкування:

Діалог утворюється зміною ролей «я» і «ти», що організовує текст як суму реплік. Існує своєрідний зв'язок «я» (адресанта) і «ти» (адресата).

За кількістю учасників розрізняють спілкування:

  • міжособистісне (особисте);
  • масове.

Кількісні відношення «1-1» і «1- декілька» приводять до міжособистісної комунікації, відношення «1-багато» — до масової (радіо, преса, телебачення).

З погляду ситуації спілкування і взаємостосунків тих, хто спілкується, розрізняють спілкування:

  • приватне;
  • офіційне.

На відміну від приватного, офіційне спілкування обмежене правилами взаємної поведінки і стосунків комунікантів як представників організації, групи, тому такий текст містить чимало клішованих, стереотипних компонентів (тексти ділових переговорів, протоколів, офіційно-ділових паперів тощо).

Функції спілкування[1][ред. | ред. код]

Функції спілкування дуже різноманітні. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, за однією з них виокремлюють:

  • інформаційно-комунікативний, охоплює все, що є передаванням і прийманням інформації;
  • регулятивно-комунікативний. Спілкування забезпечує регуляцію поведінки суб'єктів та їхньої спільної діяльності;
  • афективно-комунікативний. Належать до емоційної сфери (розмаїття людських емоцій виникає й проявляється під час спілкування).

Якщо взяти іншу основу для класифікації, то можна виокремити:

  • спільної діяльності;
  • пізнання людьми одне одного;
  • формування та розвиток міжособистісних взаємин.

Усі функції спостерігаються в житті й проявляються, як правило, в єдності, доповнюючи одна одну.

Див. також[ред. | ред. код]

у вихованні

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. «Етика ділового спілкування»: конспект лекцій для студентів І курсу всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. І.І. Какуріна. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2015.– 96 с.