Сребреник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Сребреник
Srebrenik/Сребреник
Let vrtulnikem10 - hrad a ves Srebrenik zvrchu.jpg
Вид на Сребреніцьку фортецю

Координати 44°42′26″ пн. ш. 18°29′31″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснії і Герцеговини
Кантон Тузланський
Громада Сребреник
Мер Ніхад Омерович
(коаліція ПДД/АКМ)[2]
Перша згадка 1333
Площа 5,93 км²
Висота центру 252 м
Населення 7 163[1]  (2013)
Густота населення 1207,93  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387) 35
Поштовий індекс 75350
Статистичний номер
населеного пункту
149110[3]
GeoNames 3190158
OSM 2528152 ·R (Тузланський кантон)
Офіційний сайт www.srebrenik.ba
Сребреник. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Сребреник
Сребреник
Сребреник (Боснія і Герцеговина)
Сребреник у Вікісховищі?

Сребреник (босн. і хорв. Srebrenik, серб. Сребреник) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади в Тузланському кантоні. Лежить на автомобільній дорозі та залізничній вітці БрчкоТузлаСараєво.

Відомий своєю середньовічною фортецею.

Історія

Перша писемна згадка про існування цього стародавнього міста знаходиться у грамоті Стефана Котроманича від 15.02.1333, якою він як боснійський бан передає Дубровницькій Республіці Стон і Стонський Рат, відкриваючи торговельні шляхи Дубровника з Боснією. У той час Сребреник був столицею середньовічної Боснії, якою правили Котроманичі, встановивши її найширші рубежі. Боснія тоді простиралася від Сави на півночі, Задара і Кніна на заході та Герцег-Нового на південному сході. Угорський король Матвій Корвін у жовтні 1464 вдерся з військом у північно-східну Боснію і взяв Сребреник. Із завойованих місцевостей він утворив Сребреніцьку бановину, яку влаштував за суворими військовими принципами. Командиром бановини поставив хорватського дворянина Ніколу Ілоцького.

Немає достеменних відомостей про час побудови Сребреніцької фортеці, але цілком певно, що збудували її угорці під час свого врядування у Боснії. Пізніші володарі цього краю турки добудували її, про що свідчить прибудована мечеть, яка служила потребам турецької військової залоги.

У період після османського панування Сребреник на тривалий час опинився на узбіччі історії. Повторне історичне пробудження Сребреник пережив після Другої світової війни. Будівництво залізниці БрчкоБановичі та відрізку автошляху ЖупаняСараєвоОпузен дало місту поштовх до осучаснення і розвитку.

Демографія

Національність[4] 2013 1991 1981 1971
Мусульмани 4 532 (85,44 %) 3 625 (87,37 %) 2 023 (93,13 %)
Серби 172 (3,24 %) 147 (3,54 %) 80 (3,68 %)
Хорвати 87 (1,64 %) 69 (1,66 %) 31 (1,42 %)
Югослави 351 (6,61 %) 257 (6,19 %) 15 (0,69 %)
Інші та невизначені 162 (3,05 %) 51 (1,22 %) 23 (1,05 %)
Разом 13 691[5] 5 304 4 149 2 172

Примітки