Відмінності між версіями «Стакан»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Див. також: доповнення, уточнення)
(Стакан чи склянка?)
(Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію)
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 12: Рядок 12:
   
 
== Етимологія ==
 
== Етимологія ==
Слово ''стакан'', очевидно, [[росіянізм|запозичене з російської мови]], де походження його остаточно нез'ясоване: або від [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] ''дъска'' («дошка») через гіпотетичні форми ''*дъстъкан'' > ''*дстакан''; або пояснюють як [[тюркізм]] (пор. [[Чагатайська мова|чагат.]] ''tostakan''&nbsp;— «дерев'яна мисочка» і {{lang-kk|тустаған}}&nbsp;— «стакан», «черпак», «низький круглий посуд типу [[Піала|піали]]»); або від {{lang-ru|стекло}} («скло»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Stakan-12736/ Стакан // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>. Термін ''стакан'' вказується нарівні з ''склянка'' у «[[Словник української мови в 11 томах|Словнику української мови в 11 томах]]»<ref name="СУМ"/>, але у «[[Словарь української мови|Словарі української мови]]» гасло «стакан» відсутнє<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%81%D1%82~ Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 4]</ref>.
+
Слово ''стакан'', очевидно, [[росіянізм|запозичене з російської мови]], де походження його остаточно нез'ясоване: його або виводять від {{lang-orv|дъска}} («дошка») через гіпотетичні форми ''*дъстъкан'' > ''*дстакан''; або пояснюють як [[тюркізм]] (пор. [[Чагатайська мова|чагат.]] ''tostakan''&nbsp;— «дерев'яна мисочка» і {{lang-kk|тустаған}}&nbsp;— «стакан», «черпак», «низький круглий посуд типу [[Піала|піали]]»); або пов'язують з {{lang-ru|стекло}} («скло»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Stakan-12736/ Стакан // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>. Термін ''стакан'' вказується нарівні з ''склянка'' у «[[Словник української мови в 11 томах|Словнику української мови в 11 томах]]»<ref name="СУМ"/>, але у «[[Словарь української мови|Словарі української мови]]» гасло «стакан» відсутнє<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%81%D1%82~ Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 4]</ref>.
   
== Стакан чи склянка ? ==
+
== Стакан чи склянка? ==
 
Оскільки слово ''стакан'' є за походженням [[росіянізм]]ом, зараз спостерігають [[мовний пуризм|пуристичні]] тенденції до уникання його в мовленні, заміни іншими словами. Так, скляні стакани приписують називати виключно «[[склянка]]ми», але виникають складнощі з найменуванням стаканів з інших матеріалів, а також у випадках, коли слово «стакан» є складовою технічних термінів (''[[Артилерійський постріл#Будова|стакан снаряда]], [[Залізничний буфер|буферний стакан]], стакан [[свердловинний насос|свердловинного насоса]]''). Сучасні словники пропонують свої українські аналоги: пластиковий стакан&nbsp;— ''«пластівка»'', «стакан» як технічний термін&nbsp;— ''«кухоль»''<ref>[http://translate.academic.ru/%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD/ru/uk/ Стакан // Русско-украинский политехнический словарь]</ref>. Окрім того, зазначають, що в цих випадках цілком припустимо вживати й слово «склянка», оскільки словники ще радянського часу фіксують і такі його вторинні значення, як «гільза снаряда», «технічна деталь»<ref>{{СУМ-11|Склянка}}</ref>. Хоча й слово «склянка» і пов'язане за походженням з «скло» й означає перш за все, скляну посудину (слово зі схожою семантикою засвідчене і в російській мові<ref>[http://xn----8sbauh0beb7ai9bh.xn--p1ai/%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Склянка // Ефремова Т.&nbsp;Ф.&nbsp;Толковый словарь русского языка.]</ref>), внаслідок деетимологізації воно може розширити область своєї первісної семантики, перейдячи на вироби з інших матеріалів. На теперішній час рекомендації такі: скляну посудину для рідини правильно називати «склянкою», посудини схожої форми з іншого матеріалу&nbsp;— «стаканами»<ref>[http://svitppt.com.ua/ukrainska-mova/prikmetnik-kategoriya-prikmetnika-pravopis.html Презентації з української мови]</ref>.
 
Оскільки слово ''стакан'' є за походженням [[росіянізм]]ом, зараз спостерігають [[мовний пуризм|пуристичні]] тенденції до уникання його в мовленні, заміни іншими словами. Так, скляні стакани приписують називати виключно «[[склянка]]ми», але виникають складнощі з найменуванням стаканів з інших матеріалів, а також у випадках, коли слово «стакан» є складовою технічних термінів (''[[Артилерійський постріл#Будова|стакан снаряда]], [[Залізничний буфер|буферний стакан]], стакан [[свердловинний насос|свердловинного насоса]]''). Сучасні словники пропонують свої українські аналоги: пластиковий стакан&nbsp;— ''«пластівка»'', «стакан» як технічний термін&nbsp;— ''«кухоль»''<ref>[http://translate.academic.ru/%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD/ru/uk/ Стакан // Русско-украинский политехнический словарь]</ref>. Окрім того, зазначають, що в цих випадках цілком припустимо вживати й слово «склянка», оскільки словники ще радянського часу фіксують і такі його вторинні значення, як «гільза снаряда», «технічна деталь»<ref>{{СУМ-11|Склянка}}</ref>. Хоча й слово «склянка» і пов'язане за походженням з «скло» й означає перш за все, скляну посудину (слово зі схожою семантикою засвідчене і в російській мові<ref>[http://xn----8sbauh0beb7ai9bh.xn--p1ai/%D1%81%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Склянка // Ефремова Т.&nbsp;Ф.&nbsp;Толковый словарь русского языка.]</ref>), внаслідок деетимологізації воно може розширити область своєї первісної семантики, перейдячи на вироби з інших матеріалів. На теперішній час рекомендації такі: скляну посудину для рідини правильно називати «склянкою», посудини схожої форми з іншого матеріалу&nbsp;— «стаканами»<ref>[http://svitppt.com.ua/ukrainska-mova/prikmetnik-kategoriya-prikmetnika-pravopis.html Презентації з української мови]</ref>.
   

Поточна версія на 19:30, 9 вересня 2018

Порожній і повний скляний стакан
Вафельний стаканець з морозивом
Одноразовий пластиковий стакан
Гранований стакан
Складаний металевий стакан

Стака́н[1] — посудина у формі до циліндра або усіченого конуса (бувають складнішої форми), зазвичай без ручки. Найчастіше стакани роблять з скла — тоді щодо них зазвичай використовується термін «склянка». Застосовується для вживання як холодних, так і гарячих напоїв, в останньому разі часто подається з підстаканником.

Стакани роблять з інших матеріалів — пластику («пластівки»), картону, паперу, металу. Існують навіть їстівні стакани — з вафельного тіста, які наповнюють морозивом.

«Стаканами» також називають схожі за формою деталі деяких технічних пристроїв, гільзи артилерійських пострілів[1].

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово стакан, очевидно, запозичене з російської мови, де походження його остаточно нез'ясоване: його або виводять від давньорус. дъска («дошка») через гіпотетичні форми *дъстъкан > *дстакан; або пояснюють як тюркізм (пор. чагат. tostakan — «дерев'яна мисочка» і каз. тустаған — «стакан», «черпак», «низький круглий посуд типу піали»); або пов'язують з рос. стекло («скло»)[2][3]. Термін стакан вказується нарівні з склянка у «Словнику української мови в 11 томах»[1], але у «Словарі української мови» гасло «стакан» відсутнє[4].

Стакан чи склянка?[ред. | ред. код]

Оскільки слово стакан є за походженням росіянізмом, зараз спостерігають пуристичні тенденції до уникання його в мовленні, заміни іншими словами. Так, скляні стакани приписують називати виключно «склянками», але виникають складнощі з найменуванням стаканів з інших матеріалів, а також у випадках, коли слово «стакан» є складовою технічних термінів (стакан снаряда, буферний стакан, стакан свердловинного насоса). Сучасні словники пропонують свої українські аналоги: пластиковий стакан — «пластівка», «стакан» як технічний термін — «кухоль»[5]. Окрім того, зазначають, що в цих випадках цілком припустимо вживати й слово «склянка», оскільки словники ще радянського часу фіксують і такі його вторинні значення, як «гільза снаряда», «технічна деталь»[6]. Хоча й слово «склянка» і пов'язане за походженням з «скло» й означає перш за все, скляну посудину (слово зі схожою семантикою засвідчене і в російській мові[7]), внаслідок деетимологізації воно може розширити область своєї первісної семантики, перейдячи на вироби з інших матеріалів. На теперішній час рекомендації такі: скляну посудину для рідини правильно називати «склянкою», посудини схожої форми з іншого матеріалу — «стаканами»[8].

Матеріал, форма, розмір, походження[ред. | ред. код]

Фізичні характеристики стакана можуть змінюватися в певних межах від одного конкретного виробу до іншого. Якщо ж характеристики виробу виходять за допустимі межі, то краще підходить інша назва, наприклад: фужер, стопка, чарка.

За довгі роки форма і назва зазнали змін. Важливою характеристикою стакана є матеріал, з якого він виготовлений, і властивості цього матеріалу. Найбільш часто стакани зроблені зі скла. Така практика відбилася в тому, що в деяких мовах слова стакан і скло є омонімами: англ. glass, нім. Glas, фр. verre. Проте, слід мати на увазі, що це стосується лише скляних стаканів, а щодо посудин з інших матеріалів, технічних деталей вживаються інші слова (англ. cup, box, bucket, фр. gobelet). В українській мові назва традиційного скляного стакана також пов'язана з матеріалом виготовлення і, як правило, скляні стакани частіше називають склянками. Стакани бувають, проте, також пластмасовими, паперовими керамічними і металевими. Бувають стакани прозорі (скляні, пластмасові) і непрозорі (паперові, пластмасові, металеві), багаторазові й одноразові (з паперу або пластмаси), складані (з декількох кілець). Матеріал стакана визначає, чи можна ним користуватися для вживання гарячих напоїв чи ні. Зустрічаються навіть їстівні стакани: так, морозиво може продаватися у вафельних стаканчиках.

Гранчастий стакан[ред. | ред. код]

Докладніше: Гранчак

Походження гранчастого стакана достеменно невідомо. Поширена точка зору, що в Росії грановані стакани почали робити в епоху Петра I у місті Гусь-Хрустальний.

Перший радянський гранчастий стакан був випущений 11 вересня 1943 року також скляним заводом у місті Гусь-Хрустальний, найстаршим в Росії. Класичний гранчастий стакан має — 65 мм в діаметрі і 90 мм у висоту та вміщає 200 мл рідини (до країв). А взагалі випускались стакани різного обсягу: 50, 100, 150, 200, 250 мілілітрів.

Гранований стакан має ряд переваг порівняно зі звичайною склянкою циліндричної форми. Завдяки своїм граням такий стакан набагато міцніший і може вціліти при падінні на бетонну підлогу з метрової висоти. Тому грановані стакани виробляються донині і використовуються в закладах громадського харчування, а також у пасажирських поїздах (зазвичай з підстаканником).

Одноразовий стаканчик[ред. | ред. код]

Докладніше: Одноразовий посуд

Одноразові стаканчики — вид одноразового посуду, який широко використовують у закладах швидкого харчування. Їх не миють, а викидають після використання. Раніше такі стаканчики виготовляли з паперу, з 90-х років 20-го століття переважно виготовляють з пластику.

Складаний стакан[ред. | ред. код]

Складаний стакан складається з підставки і укріплених на ній кілець у вигляді зрізаних конусів. У складеному стані вони поміщаються один під одним, закриті кришкою. У розкладеному положенні телескопічно розкриті вгору.

Стакан як міра об'єму[ред. | ред. код]

Об'єм стакана (склянки) зазвичай 200—250 см³. 12 стаканів (склянок) = 1 / 4 відра. Зараз стакан (склянка) також є побутовою мірою об'єму рідини і сипучих тіл, і в цій якості використовується в кулінарних рецептах. У цих випадках мається на увазі об'єм 200 см³.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]