Відмінності між версіями «Станіслава Висоцька»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{пишу}} {{Однофамільці|Висоцька}} {{Особа}} '''Станісла{{subst:stress}}ва Висо{{subst:stress}цька''' (дівоч...)
 
(Не показано 75 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
 
 
{{Однофамільці|Висоцька}}
 
{{Однофамільці|Висоцька}}
 
{{Особа}}
 
{{Особа}}
'''Станісла́ва Висо{{subst:stress}цька''' (дівоче прізвище — Дзенґелевська; {{Lang-pl|Wysocka Stanisława; Dzięgelewska}}; {{нар}} {{ДН|7|5|1877}}, [[Варшава]] — {{пом}} {{ДС|17|1|1941}}, [[Варшава]]) — польська актриса, режисерка і педагогиня.
+
'''Станісла́ва Марі́я Висо́цька''' (дівоче прізвище — Дзенґелевська; {{Lang-pl|Wysocka Stanisława; Dzięgelewska}}; {{нар}} {{ДН|7|5|1877}}, [[Варшава]] — {{пом}} {{ДС|17|1|1941}}, [[Варшава]]) — польська актриса, режисерка і педагогиня.
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  +
Станіслава Марія Дзенґелевська народилась {{ДН|7|5|1877}} року у Варшаві в родині літографа Юліана Дзенґелевського та його дружини Регіни Елеонори, уродженої Болдиковської.
1893—1994 — навчання в класі дикції і декламації при Варшавському музичному товаристві.
 
   
  +
Навчалась в державній гімназії та 1893—1894 років у класі дикції й декламації при Варшавському музичному товаристві, де її вчителями були [[Юзеф Котарбінський]] та [[Вінцентій Рапацький]].
Під псевдонімом Вільська дебютувала на сцені в польській мандрівній трупі, яка гастролювала у Санкт-Петербурзі, Ризі, Москві.
 
   
  +
Дебютувала восени 1894 року в гастрольній групі в [[Седльці|Сельдцях]]. Працювала в польській мандрівній трупі, яка гастролювала у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], [[Рига|Ризі]], [[Москва|Москві]].
Була заангажована у польських театрах Варшави, Кракова, Познані, Львова.
 
   
  +
До 1896 року виступала під псевдонімом ''Вільська''.
1911—1919 працювала у Києві.
 
   
  +
1896 року вийшла заміж за актора Казімежа Висоцького. У 1898 році вона дебютувала у варшавському театрі, згодом виступала в садових театрах.
1911—1919 — актриса Польського театру під керівництвом Ф. Рихловського (з перервою).
 
   
  +
1900—1901 грала в польському театрі в [[Познань|Познані]], а 1901—1911 — в муніципальному театрі в [[Краків|Кракові]]. В Кракові вона здобула репутацію однієї з найкращих актрис. Виступала також у польському театрі [[Львів|Львова]].
1915—1917 — була організатором і керівником експериментального театру «Студія».
 
  +
  +
Розлучившись з Казімежом Висоцьким, 1911 року вийшла заміж за лікаря [[Станіславський Григорій Антонович|Гжегожа Станіславського]], брата художника [[Ян Станіславський|Яна Станіславського]], сина письменника, юриста і таємного радника [[Антоній-Роберт Станіславський|Антонія-Роберта Станіславського]], і переїхала до чоловіка в [[Київ]].
  +
  +
=== Київський період діяльності ===
  +
1911—1919 мешкала і працювала у [[Київ|Києві]]. Її донька [[Яніна Висоцька-Охлевська|Яніна]], в майбутньому відома клавесиністка, в цей час навчалась в Київській консерваторії.
  +
  +
1911—1919&nbsp;— актриса Польського театру під керівництвом Франтишека Рихловського<ref>Рихловський Франтишек (Rychłowski Franciszek, 1878—1949)&nbsp;— польський театральний діяч</ref> (з перервою).
  +
  +
Була палкою прихильницею системи [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;С.&nbsp;Станіславського]], неодноразово зустрічалась з ним і вела переписку. Костянтин Сергійович також високо цінив її внесок у розвиток своєї системи стосовно польського театру.
  +
  +
1915—1917&nbsp;— була організатором і керівником експериментального театру «Студія», де впроваджувала принципи К.&nbsp;С.&nbsp;Станіславського.
   
 
1919&nbsp;— організувала і керувала Польським молодим театром.
 
1919&nbsp;— організувала і керувала Польським молодим театром.
   
Водночас викладала в театрі «Студія», [[Театральна академія|Театральній академії]], Драматичній консерваторії.
+
Водночас викладала в театрі «Студія», [[Театральна академія|Театральній академії]] (1919), Драматичній консерваторії.
   
  +
В театрі «Студія» грав та виконував обов'язки літературного керівника [[Ярослав Івашкевич]], згодом відомий польський письменник, а на той час&nbsp;— студент [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Університету св. Володимира]]. Театр працював за адресами: [[Хрещатик]], 7 і [[Круглоуніверситетська вулиця|Круглоуніверситетська]], 12.
Значний вплив на її театральну діяльність мала творчість К. Станіславського.
 
   
  +
У Києві була відома як Станіслава Юліанівна Станіславська.
== Ролі ==
 
  +
* Балладина, Електра, Гамлет (однойменні драми Ю. Словацького, Г. фон Гофманнсталя, В. Шекспіра);
 
  +
1914—1919 років разом з чоловіком і донькою [[Яніна Висоцька-Охлевська|Яніною Висоцькою]] проживала у Києві за адресою: [[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вул. Столипінська]], буд.&nbsp;43 (нині&nbsp;— [[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вул. Олеся Гончара]]).<ref>[http://maps.interesniy.kiev.ua/en/streets/gonchara-olesya/zhiloy-dom-17881 Гончара Олеся, 43 // Интересный Киев]</ref>
  +
  +
Її чоловік Гжегож Станіславський, крім своєї роботи лікаря, під псевдонімом Равич розробляв костюми та декорації для театру «Студія».
  +
  +
=== Польський період ===
  +
1920 року разом з чоловіком і донькою повернулась до Варшави.
  +
  +
Г.&nbsp;А.&nbsp;Станіславський працював там у військовому шпиталі. 28 вересня 1921 року він помер від туберкульозу і був похований на [[Повонзківський цвинтар|Повонзківському цвинтарі]].
  +
  +
Станіслава 1921 року керувала драматичним відділенням [[Музичний університет Фридерика Шопена|Варшавської консерваторії]].<ref name="БСЭ">[https://bse.slovaronline.com/8686-VYSOTSKAYA Высоцкая]&nbsp;— [[Велика радянська енциклопедія]]</ref>
  +
  +
Одночасно до 1922 року грала у Варшавському театрі {{iw|Театр Розмаїтості|Розмаїтості|pl|TR Warszawa}}.
  +
  +
Згодом виступала в різних містах Польщі<ref name="TwP">{{Cite web |lang=pl |url=http://www.e-teatr.pl/pl/osoby/18606,karierateatr.html |title=Teatr w Polsce |accessdate=2020-05-12}}</ref>.
  +
:
  +
* 1923—1925&nbsp;— ​​грає та керує в [[Театр імені Юліуша Словацького|Театрі імені Юліуша Словацького]] в [[Краків|Кракові]];
  +
* 1926—1927&nbsp;— очолює міський театр в [[Люблін]]і;
  +
* 1927—1930&nbsp;— працює в Польському театрі в [[Познань|Познані]];
  +
* 1931—1932&nbsp;— грає в міському театрі [[Вільнюс]]а;
  +
* 1932—1933&nbsp;— працює в Театрі [[Стефан Ярач|Стефана Ярача]] у [[Лодзь|Лодзі]].
  +
  +
Повернувшись до Варшави, працює там до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
  +
  +
1934&nbsp;— викладає в [[Театральна академія імені Александра Зельверовича|Державному інституті театрального мистецтва]], де дає уроки до кінця свого життя<ref name="TwP" />.
  +
  +
1935 року нагороджена [[Академічний лавр|Золотим академічним лавром]] [[Польська академія літератури|Польської академії літератури]].
  +
  +
Станіслава Марія Висоцька померла [[17 січня]] [[1941]] року у Варшаві<ref name="БСЭ" />. Похована на [[Раковицький цвинтар|Раковицькому цвинтарі]]<ref>Karolina Grodziska. Zaduszne ścieżki-przewodnik po Cmentarzu Rakowickim.&nbsp;— Kraków: Towarzystwo Miłośników Historii i Zabytków Krakowa, 2003.&nbsp;— С.&nbsp;140{{ref-pl}}</ref>
  +
  +
== Ролі в театрі ==
  +
* Балладіна, Електра, Гамлет (однойменні драми Ю. Словацького, Г. фон Гофманнсталя, В. Шекспіра);
 
* Фру Альвінґ («Привиди» Г. Ібсена).
 
* Фру Альвінґ («Привиди» Г. Ібсена).
  +
  +
== Ролі в кіно<ref>[https://ua.kinorium.com/name/706336/ Станіслава Висоцька // Кіноріум]&nbsp;ua.kinorium.com</ref> ==
  +
* 1939&nbsp;— Над Неманом<ref>Плівки щойно знятого фільму втрачено у вересні 1939 під час бомбардувань Варшави // Tadeusz Wiącek. Życie w kinie 1948—2005.&nbsp;— Oficyna Wydawnicza «STON 2», 2005.&nbsp;— С.&nbsp;273{{ref-pl}}</ref>&nbsp;— ''Марта Корчинська''<ref>[https://akademiapolskiegofilmu.pl/pl/historia-polskiego-filmu/artykuly/wiernosc-sobie/409 Barbara Mruklik. Wierność sobie]akademiapolskiegofilmu.pl{{ref-pl}}</ref>
  +
* 1939&nbsp;— [[Волоцюги (фільм)|Волоцюги]]&nbsp;— ''баронеса фон Дорн''
  +
* 1939&nbsp;— Про що не говорять…&nbsp;— ''Романова''
  +
* 1939&nbsp;— Чорні діаманти&nbsp;— ''мати Навратова''
  +
* 1938&nbsp;— Геєнна&nbsp;— ''Ксенобія, няня принца''
  +
* 1938&nbsp;— Кордон&nbsp;— ''Цецілія Колиховська''
  +
* 1938&nbsp;— Друга молодість&nbsp;— ''бабуся Єжи''
  +
* 1938&nbsp;— Люди Вісли&nbsp;— ''Матияска''
  +
* 1938&nbsp;— Жінки над прірвою&nbsp;— ''Кваснєвська, мати Полі''
  +
* 1938&nbsp;— Вереск&nbsp;— ''бабуся''
  +
* 1938&nbsp;— Дівчина шукає кохання&nbsp;— ''мати Замейська''
  +
* 1937&nbsp;— Дівчата з Новолипок&nbsp;— ''Моссаківська''
  +
* 1936&nbsp;— Прокажена&nbsp;— ''Герцогиня Підгорецька''
  +
* 1935&nbsp;— Його світлість шофер&nbsp;— ''Графиня Боратинська-Пельзович''
  +
* 1929&nbsp;— Сильна людина<ref>Фільм за однойменною повістю [[Станіслав Пшибишевський|Станіслава Пшибишевського]] (1912)</ref>&nbsp;— ''бабуся Білецького''
  +
* 1929&nbsp;— Над снігами&nbsp;— ''Рудомська''
   
 
== Вистави ==
 
== Вистави ==
* 1916&nbsp;— «Цвіркун на печі» за Ч. Діккенсом;
+
* «Цвіркун на печі» за Ч. Діккенсом (1916)
* 1917&nbsp;— «Росмерсгольм» Г. Ібсена;
+
* «Росмерсгольм» Г. Ібсена (1917)
* 1918&nbsp;— «Визволення» С. Виспянського.
+
* «Визволення» С. Виспянського (1918)
  +
* «Балладіна» Ю. Словацького (1915)
  +
* «Сестра Беатриса» М. Метерлінка
  +
* «Привиди» Г. Ібсена
  +
* «Сід» П. Корнеля
  +
  +
== Галерея ==
  +
<gallery caption="" mode="packed" heights="180">
  +
Stanisława Wysocka (-1905).jpg|Станіслава в молоді роки (до 1905)
  +
Stanisława Wysocka w "Balladynie".jpg|в ролі Балладіни ([[Польський театр у Києві]], 1915)
  +
Dziewczeta z Nowolipek 1937.jpg|в ролі Моссаківської («Дівчата з Новолипок», 1937)
  +
Nad Niemnem (1939), Stanisława Wysocka, Stanisław Grolicki.jpg|У фільмі «Над Неманом»
  +
Kyiv, Gonchara str. 43.JPG|будинок у Києві на [[Вулиця Олеся Гончара (Київ)|вул. Олеся Гончара]], буд.&nbsp;43, в якому мешкала Станіслава Висоцька
  +
</gallery>
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
{{reflist}}
+
{{reflist|2}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
* [https://culture.pl/ru/article/u-poshukakh-mikhala-vashinskogo У пошуках Міхала Вашинського]culture.pl
* Ивашкевич Я. Театр «Студия» Станиславы Высоцкой в Киеве // Вопросы театра. Москва, 1965
 
  +
* [[Ярослав Івашкевич|Ивашкевич Я.]] Театр «Студия» Станиславы Высоцкой в Киеве // Вопросы театра. Москва, 1965{{ref-ru}}
  +
* Stanisława Wysocka i jej kijowski teatr «Studya». Wspomnienie / Jarosław Iwaszkiewicz.&nbsp;— Wydawn. Artystyczne i Filmowe, 1963.{{ref-pl}}
 
* Z. Wilski. Wielska tragiczka. Warszawa, 1982.
 
* Z. Wilski. Wielska tragiczka. Warszawa, 1982.
  +
* Poemat o Stanisławie Wysockiej / [[Зенон Косідовський]]. 1930.
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
  +
{{Портал|Освіта|Театр|Київ|Біографії}}
  +
* Висоцька Станіслава Марія // {{МУ-92|119}}
  +
* Висоцька Станіслава-Марія // {{МУ-97|114}}
 
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34173 Висоцька Станіслава / Г.&nbsp;В.&nbsp;Довбищенко, Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пилипчук // Енциклопедія сучасної України]
 
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34173 Висоцька Станіслава / Г.&nbsp;В.&nbsp;Довбищенко, Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пилипчук // Енциклопедія сучасної України]
  +
* [https://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_019.html Круглоуніверситетська, 10 (кол. Університетська Кругла, 9) // Особняки Києва]&nbsp;/&nbsp;[[Друг Ольга Миколаївна|Ольга Друг]] і Дмитро Малаков
  +
* [https://books.google.com.ua/books?id=hGQLEAAAQBAJ&pg=PA544&dq=%D0%92%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0+%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjLhcPhn5HuAhUnlYsKHctxCwcQ6AEwAHoECAUQAg#v=onepage&q=%D0%92%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%AE%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0&f=false Высоцкая Станислава Юлиановна // Алиса Коонен: «Моя стихия&nbsp;— большие внутренние волненья».&nbsp;— C.&nbsp;544]{{ref-ru}}
 
{{Бібліоінформація}}
 
{{Бібліоінформація}}
  +
[[Категорія:Польські театральні актори]]
  +
[[Категорія:Польські режисери]]
  +
[[Категорія:Польські театральні педагоги]]
  +
[[Категорія:Антрепренери Києва]]

Версія за 08:15, 14 січня 2021

Станіслава Висоцька
пол. Stanisława Wysocka
Stanisława Wysocka (-1901).jpg
Народилася 7 травня 1877(1877-05-07)
Варшава, Російська імперія[1][2]
Померла 17 січня 1941(1941-01-17)[1][2] (63 роки) або 1941[3]
Варшава, Генеральна губернія, Німеччина[1][2]
Поховання Раковицький цвинтар
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність акторка, театральна режисерка, кіноакторка
Знання мов польська
Заклад Театр Стефана Ярачаd
Жанр театр і кінематограф
У шлюбі з Гжегож Станіславський
Діти Яніна Висоцька-Охлевська
Нагороди
орден Відродження Польщі офіцерський хрест ордену Відродження Польщі Золоті академічні лаври
IMDb nm0944124

Станісла́ва Марі́я Висо́цька (дівоче прізвище — Дзенґелевська; пол. Wysocka Stanisława; Dzięgelewska; нар. 7 травня 1877(18770507), Варшава — пом. 17 січня 1941, Варшава) — польська актриса, режисерка і педагогиня.

Життєпис

Станіслава Марія Дзенґелевська народилась 7 травня 1877(18770507) року у Варшаві в родині літографа Юліана Дзенґелевського та його дружини Регіни Елеонори, уродженої Болдиковської.

Навчалась в державній гімназії та 1893—1894 років у класі дикції й декламації при Варшавському музичному товаристві, де її вчителями були Юзеф Котарбінський та Вінцентій Рапацький.

Дебютувала восени 1894 року в гастрольній групі в Сельдцях. Працювала в польській мандрівній трупі, яка гастролювала у Санкт-Петербурзі, Ризі, Москві.

До 1896 року виступала під псевдонімом Вільська.

1896 року вийшла заміж за актора Казімежа Висоцького. У 1898 році вона дебютувала у варшавському театрі, згодом виступала в садових театрах.

1900—1901 грала в польському театрі в Познані, а 1901—1911 — в муніципальному театрі в Кракові. В Кракові вона здобула репутацію однієї з найкращих актрис. Виступала також у польському театрі Львова.

Розлучившись з Казімежом Висоцьким, 1911 року вийшла заміж за лікаря Гжегожа Станіславського, брата художника Яна Станіславського, сина письменника, юриста і таємного радника Антонія-Роберта Станіславського, і переїхала до чоловіка в Київ.

Київський період діяльності

1911—1919 мешкала і працювала у Києві. Її донька Яніна, в майбутньому відома клавесиністка, в цей час навчалась в Київській консерваторії.

1911—1919 — актриса Польського театру під керівництвом Франтишека Рихловського[4] (з перервою).

Була палкою прихильницею системи К. С. Станіславського, неодноразово зустрічалась з ним і вела переписку. Костянтин Сергійович також високо цінив її внесок у розвиток своєї системи стосовно польського театру.

1915—1917 — була організатором і керівником експериментального театру «Студія», де впроваджувала принципи К. С. Станіславського.

1919 — організувала і керувала Польським молодим театром.

Водночас викладала в театрі «Студія», Театральній академії (1919), Драматичній консерваторії.

В театрі «Студія» грав та виконував обов'язки літературного керівника Ярослав Івашкевич, згодом відомий польський письменник, а на той час — студент Університету св. Володимира. Театр працював за адресами: Хрещатик, 7 і Круглоуніверситетська, 12.

У Києві була відома як Станіслава Юліанівна Станіславська.

1914—1919 років разом з чоловіком і донькою Яніною Висоцькою проживала у Києві за адресою: вул. Столипінська, буд. 43 (нині — вул. Олеся Гончара).[5]

Її чоловік Гжегож Станіславський, крім своєї роботи лікаря, під псевдонімом Равич розробляв костюми та декорації для театру «Студія».

Польський період

1920 року разом з чоловіком і донькою повернулась до Варшави.

Г. А. Станіславський працював там у військовому шпиталі. 28 вересня 1921 року він помер від туберкульозу і був похований на Повонзківському цвинтарі.

Станіслава 1921 року керувала драматичним відділенням Варшавської консерваторії.[6]

Одночасно до 1922 року грала у Варшавському театрі Розмаїтості[pl].

Згодом виступала в різних містах Польщі[7].

Повернувшись до Варшави, працює там до початку Другої світової війни.

1934 — викладає в Державному інституті театрального мистецтва, де дає уроки до кінця свого життя[7].

1935 року нагороджена Золотим академічним лавром Польської академії літератури.

Станіслава Марія Висоцька померла 17 січня 1941 року у Варшаві[6]. Похована на Раковицькому цвинтарі[8]

Ролі в театрі

  • Балладіна, Електра, Гамлет (однойменні драми Ю. Словацького, Г. фон Гофманнсталя, В. Шекспіра);
  • Фру Альвінґ («Привиди» Г. Ібсена).

Ролі в кіно[9]

  • 1939 — Над Неманом[10] — Марта Корчинська[11]
  • 1939 — Волоцюги — баронеса фон Дорн
  • 1939 — Про що не говорять… — Романова
  • 1939 — Чорні діаманти — мати Навратова
  • 1938 — Геєнна — Ксенобія, няня принца
  • 1938 — Кордон — Цецілія Колиховська
  • 1938 — Друга молодість — бабуся Єжи
  • 1938 — Люди Вісли — Матияска
  • 1938 — Жінки над прірвою — Кваснєвська, мати Полі
  • 1938 — Вереск — бабуся
  • 1938 — Дівчина шукає кохання — мати Замейська
  • 1937 — Дівчата з Новолипок — Моссаківська
  • 1936 — Прокажена — Герцогиня Підгорецька
  • 1935 — Його світлість шофер — Графиня Боратинська-Пельзович
  • 1929 — Сильна людина[12] — бабуся Білецького
  • 1929 — Над снігами — Рудомська

Вистави

  • «Цвіркун на печі» за Ч. Діккенсом (1916)
  • «Росмерсгольм» Г. Ібсена (1917)
  • «Визволення» С. Виспянського (1918)
  • «Балладіна» Ю. Словацького (1915)
  • «Сестра Беатриса» М. Метерлінка
  • «Привиди» Г. Ібсена
  • «Сід» П. Корнеля

Галерея

Примітки

  1. а б в Freebase Data DumpsGoogle.
  2. а б в KinoPoisk — 2003.
  3. Czech National Authority Database
  4. Рихловський Франтишек (Rychłowski Franciszek, 1878—1949) — польський театральний діяч
  5. Гончара Олеся, 43 // Интересный Киев
  6. а б Высоцкая — Велика радянська енциклопедія
  7. а б Teatr w Polsce (pl). Процитовано 2020-05-12. 
  8. Karolina Grodziska. Zaduszne ścieżki-przewodnik po Cmentarzu Rakowickim. — Kraków: Towarzystwo Miłośników Historii i Zabytków Krakowa, 2003. — С. 140(пол.)
  9. Станіслава Висоцька // Кіноріум ua.kinorium.com
  10. Плівки щойно знятого фільму втрачено у вересні 1939 під час бомбардувань Варшави // Tadeusz Wiącek. Życie w kinie 1948—2005. — Oficyna Wydawnicza «STON 2», 2005. — С. 273(пол.)
  11. Barbara Mruklik. Wierność sobieakademiapolskiegofilmu.pl(пол.)
  12. Фільм за однойменною повістю Станіслава Пшибишевського (1912)

Література

Джерела