Відмінності між версіями «Станіслав Іраклій Любомирський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Шаблон:Картка:Особа -> Шаблон:Особа)
(Не показані 20 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Особа
+
{{Особа
 
| ім'я = Станіслав Іраклій Любомирський
 
| ім'я = Станіслав Іраклій Любомирський
 
| місце_проживання =
 
| місце_проживання =
Рядок 7: Рядок 7:
 
| підпис_зображення =
 
| підпис_зображення =
 
| ім'я_при_народженні =
 
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = {{ДН|||1642}}
+
| дата_народження = 1642
 
| місце_народження =
 
| місце_народження =
| дата_смерті = {{ДС|17|01|1702}}
+
| дата_смерті = 17.1.1702
 
| місце_смерті = [[Варшава]]
 
| місце_смерті = [[Варшава]]
 
| причина_смерті =
 
| причина_смерті =
Рядок 19: Рядок 19:
 
| військове звання =
 
| військове звання =
 
| головував_(-ла) =
 
| головував_(-ла) =
| віросповідування = католицтво
+
| конфесія = католицтво
| дружина = Софія Опалінська<br/>Єлизавета Денхоф
+
| дружина = Зофія Опалінська<br/>Ельжбета Денгофф
  +
| діти = [[Ельжбета Гелена Сенявська|Ельжбета Гелена]], Ян Теодор, Францішек, [[Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)|Юзеф]]
| діти = 3 сина та 1 донька
 
 
| рід = [[Любомирські]]
 
| рід = [[Любомирські]]
 
| родичі =
 
| родичі =
Рядок 31: Рядок 31:
 
| герб = Herb Lubomirski.PNG
 
| герб = Herb Lubomirski.PNG
 
}}
 
}}
'''Станіслав Іраклій Любомирський''' (*Stanisław Herakliusz Lubomirski, [[1642]]&nbsp;— [[17 січня]] [[1702]])&nbsp;— державний та військовий діяч, [[поет]], драматург часів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
+
'''Станіслав Іраклій Любомирський''' ({{lang-pl|Stanisław Herakliusz Lubomirski}}, [[1642]]&nbsp;— [[17 січня]] [[1702]])&nbsp;— державний та військовий діяч, [[поет]], драматург часів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Представгик [[магнат]]ського роду [[Любомирські|Любомирських]] гербу [[Дружина (герб)|Дружина]].
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
  +
Син [[Єжи-Себастьян Любомирський|Єжи-Себастьяна Любомирського]], гетьмана коронного польного, та його першої дружини Констанції [[Ліґензи]].
Походив з [[магнат]]ського роду [[Любомирські|Любомирських]] гербу [[Дружина (герб)|Дружина]]. Син [[Єжи-Себастьян Любомирський|Єжи-Себастьяна Любомирського]], гетьмана коронного польного, та Константії Ліґензи. Здобув домашню освіту. завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру. У 1655–1660 роках брав участь у війні проти Швеції. Він брав участь разом з батьком в облозі Торуні в 1658 році. Втім відмовився взяти участь у рокоші батька у 1665 році. З 1667 року є постійним депутатом сейму. У 1668 році намагався переконати короля Яна II Казимира не зрекатися трону, проте марно.
 
   
 
Здобув домашню освіту. Завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру. У 1655—1660 роках брав участь у війні проти Швеції. Він брав участь разом з батьком в облозі [[Торунь|Торуні]] в 1658 році. Відмовився взяти участь у рокоші батька 1665 року. З 1667 року є постійним послом сейму. У 1668 році марно намагався переконати короля Яна II Казимира не зрікатися трону.
У 1669 році стає підстольником великим коронним. Того ж року обирається маршалком елекційного Варшавського сейму. У 1670 році знову стає маршалком Варшавського сейму. У 1673 році підтримав Яна Собеського у боротьбу за королівську владу. У 1673 році отримує посаду надворного маршалка коронного. У 1676 році призначається маршалком великим коронним та старостою [[спиш]]ським. У роки 1676–1679 роках звів власну резиденцію у Пулаві. У 1691 році він заснував у передмісті Варшави монастир і церкву бернардинів.
 
   
 
У 1669 році став підстольником великим коронним, був обраний маршалком елекційного Варшавського сейму. У 1670 році стає маршалком Варшавського сейму. У 1673 році підтримав Яна Собеського у боротьбі за королівську владу. У 1673 році отримує посаду надвірного маршалка коронного. У 1676 році призначається маршалком великим коронним та старостою [[спиш|спиським]]. У роки 1676—1679 роках звів власну резиденцію у Пулаві. У 1691 році заснував у передмісті Варшави монастир і церкву бернардинів (Чернякі), які стали родинною усипальницею.
Помер Станіслав Іраклій Любомирський в одному з передмість Варшави 17 січня 1702 року.
 
   
  +
Помер в Уяздуві (тоді передмістя Варшави) 17 січня 1702 року. Був похований в черняківському костелі, у заповіті вказав, що церемонія має бути скромною.
== Творчість ==
 
  +
 
=== Творчість ===
 
С.&nbsp;І.&nbsp;Любомирський є автором трактату «Про стилі, або способі говорити і писати» (який є частиною циклу «Бесід Артаксеркса і Евандра», 1683 рік).
 
С.&nbsp;І.&nbsp;Любомирський є автором трактату «Про стилі, або способі говорити і писати» (який є частиною циклу «Бесід Артаксеркса і Евандра», 1683 рік).
   
 
У доробку Любомирського також є пасторальні комедії «Ерміда, або Королева пастушок» (1664 рік)&nbsp;— у віршах, «Комедія про Дон-Альварес»&nbsp;— в прозі. У них поряд з мотивами, почерпнутими в популярних на той час західноєвропейських новелах, іноді вводяться польські побутові елементи.
 
У доробку Любомирського також є пасторальні комедії «Ерміда, або Королева пастушок» (1664 рік)&nbsp;— у віршах, «Комедія про Дон-Альварес»&nbsp;— в прозі. У них поряд з мотивами, почерпнутими в популярних на той час західноєвропейських новелах, іноді вводяться польські побутові елементи.
  +
  +
=== Cім'я ===
  +
Перша дружина&nbsp;— Зофія Опалінська діти:
  +
* [[Ельжбета Гелена Сенявська]]&nbsp;— улюблениця батька
  +
  +
Друга дружина&nbsp;— Ельжбета Денгофф (†1702, похована у парафіяльному костелі [[Ланьцут]]а), діти:
  +
* Теодор&nbsp;— краківський воєвода, австрійський фельдмаршалок, списький староста
  +
* Францішек&nbsp;— генерал, вчинив самогубство
  +
* [[Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)|Юзеф]]&nbsp;— чернігівський воєвода.
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Палац Лазєнковський]]
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* Bibliografia Literatury Polskiej&nbsp;— Nowy Korbut, t. 2 Piśmiennictwo Staropolskie, Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1964, s. 471–476
+
* Bibliografia Literatury Polskiej&nbsp;— Nowy Korbut, t. 2 Piśmiennictwo Staropolskie.&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1964.&nbsp;— S. 471—476. {{ref-pl}}
  +
* ''Matwijowski K. i Roszkowska W.'' Lubomirski Stanisław Herakliusz h. Szreniawa (ok.1642—1702) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973.&nbsp;— T. ХVIII/1, zeszyt 76.&nbsp;— S. 45—50. {{ref-pl}}
  +
  +
== Посилання ==
  +
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lubomirscy01.html#B1 Lubomirscy (01)] {{ref-pl}}
   
  +
{{Великі маршалки коронні}}
  +
{{Надвірні маршалки коронні}}
  +
{{poland-bio-stub}}
  +
{{DEFAULTSORT:Любомирський Станіслав Іраклій}}
 
{{commons|Category:Stanisław Herakliusz Lubomirski|Станіслав Іраклій Любомирський}}
 
{{commons|Category:Stanisław Herakliusz Lubomirski|Станіслав Іраклій Любомирський}}
   
  +
[[Категорія:Любомирські|Станіслав Іраклій]]
  +
[[Категорія:Маршалки великі коронні]]
 
[[Категорія:Надвірні маршалки коронні]]
 
[[Категорія:Надвірні маршалки коронні]]
 
[[Категорія:Маршалки Сейму Речі Посполитої]]
 
[[Категорія:Маршалки Сейму Речі Посполитої]]
Рядок 56: Рядок 83:
 
[[Категорія:Польські письменники]]
 
[[Категорія:Польські письменники]]
 
[[Категорія:Польські драматурги]]
 
[[Категорія:Польські драматурги]]
[[Категорія:Любомирські]]
+
[[Категорія:Спиські старости]]
  +
[[Категорія:Князі Священної Римської імперії]]

Версія за 21:27, 22 лютого 2018

Станіслав Іраклій Любомирський
Stanisław Herakliusz Lubomirski 111.PNG
Псевдо Stanislaus Lysimachus Eques Polonus[1] і Mirobulius Tassalinus[1]
Народився 1642(1642)
Ряшів, Польща
Помер 17 січня 1702(1702-01-17)
Варшава
Поховання Варшава
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Національність поляк
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов польська[2]
Посада маршалок надвірний коронний, великий маршалок коронний, Podstola the Great Crown, Маршалок Сейму Речі Посполитої і Q66200820?
Конфесія католицтво
Рід Любомирські
Батько Єжи-Себастьян Любомирський
Мати Констанція Ліґенза
Брати, сестри Анна Кристина Любомирськаd, Кристина Любомирськаd, Ієронім Августин Любомирський, Єжи Домінік Любомирський, Aleksander Michał Lubomirskid і Франциск Себастьян Любомирський
У шлюбі з Зофія Опалінська
Ельжбета Денгофф
Діти Ельжбета Гелена, Ян Теодор, Францішек, Юзеф
Герб

Станіслав Іраклій Любомирський (пол. Stanisław Herakliusz Lubomirski, 1642 — 17 січня 1702) — державний та військовий діяч, поет, драматург часів Речі Посполитої. Представгик магнатського роду Любомирських гербу Дружина.

Життєпис

Син Єжи-Себастьяна Любомирського, гетьмана коронного польного, та його першої дружини Констанції Ліґензи.

Здобув домашню освіту. Завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру. У 1655—1660 роках брав участь у війні проти Швеції. Він брав участь разом з батьком в облозі Торуні в 1658 році. Відмовився взяти участь у рокоші батька 1665 року. З 1667 року є постійним послом сейму. У 1668 році марно намагався переконати короля Яна II Казимира не зрікатися трону.

У 1669 році став підстольником великим коронним, був обраний маршалком елекційного Варшавського сейму. У 1670 році стає маршалком Варшавського сейму. У 1673 році підтримав Яна Собеського у боротьбі за королівську владу. У 1673 році отримує посаду надвірного маршалка коронного. У 1676 році призначається маршалком великим коронним та старостою спиським. У роки 1676—1679 роках звів власну резиденцію у Пулаві. У 1691 році заснував у передмісті Варшави монастир і церкву бернардинів (Чернякі), які стали родинною усипальницею.

Помер в Уяздуві (тоді передмістя Варшави) 17 січня 1702 року. Був похований в черняківському костелі, у заповіті вказав, що церемонія має бути скромною.

Творчість

С. І. Любомирський є автором трактату «Про стилі, або способі говорити і писати» (який є частиною циклу «Бесід Артаксеркса і Евандра», 1683 рік).

У доробку Любомирського також є пасторальні комедії «Ерміда, або Королева пастушок» (1664 рік) — у віршах, «Комедія про Дон-Альварес» — в прозі. У них поряд з мотивами, почерпнутими в популярних на той час західноєвропейських новелах, іноді вводяться польські побутові елементи.

Cім'я

Перша дружина — Зофія Опалінська діти:

Друга дружина — Ельжбета Денгофф (†1702, похована у парафіяльному костелі Ланьцута), діти:

  • Теодор — краківський воєвода, австрійський фельдмаршалок, списький староста
  • Францішек — генерал, вчинив самогубство
  • Юзеф — чернігівський воєвода.

Див. також

Примітки

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

  • Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, t. 2 Piśmiennictwo Staropolskie. — Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1964. — S. 471—476. (пол.)
  • Matwijowski K. i Roszkowska W. Lubomirski Stanisław Herakliusz h. Szreniawa (ok.1642—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 45—50. (пол.)

Посилання