Відмінності між версіями «Станіслав-Август Понятовський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Джерела: оновлення зовнішні посилання)
 
(Не показані 39 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{otherpersons|Станіслав Понятовський}}
+
{{Otheruses-2|Станіслав Понятовський|Станіслав|Август|Понятовський}}
  +
{{Державний діяч
{{Othernames|Понятовський}}
 
  +
| ім'я = Станіслав-Август
{{Правитель:Король
 
  +
| титул = [[Король Польщі|Король Польський]] і [[Великий князь Литовський]]
| ім'я = Станіслав II Август Понятовський
 
  +
| періодпочаток = {{дата|1764|11|7|1}}
| титулатура = Dei Gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae
 
  +
| періодкінець = {{дата|1795|11|25|1}}
| титул = [[Король Польщі]]
 
  +
| коронація = {{дата|1764|11|25|1}}
| зображення = [[Файл:Stanisław II August Poniatowski in coronation clothes.PNG|250px]]
 
| правління = [[1764]]-[[1795]]
 
| коронація = [[25 листопада]] [[1764]]
 
 
| ім'я при народженні = Станіслав Антоній Понятовський
 
| ім'я при народженні = Станіслав Антоній Понятовський
| інші титули = [[Великий князь Литовський]]<br/>[[Великий князь Руський]]
 
| хрещення =
 
 
| дата народження = 17.01.1732
 
| дата народження = 17.01.1732
| місце народження = [[Волчин (Кам'янецький район)|Волчин]]
+
| місце народження = [[Волчин (Кам'янецький район)|Волчин]], [[Велике князівство Литовське|Литва]]
 
| дата смерті = 12.2.1798
 
| дата смерті = 12.2.1798
| місце смерті = [[Санкт-Петербург]]
+
| місце смерті = [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія|Росія]]
| місце поховання = [[Кафедральний собор Івана Хрестителя (Варшава)|Кафедральний собор Івана Хрестителя]], [[Варшава]], [[Польща]]
+
| місце поховання = [[Кафедральний собор Івана Хрестителя (Варшава)|Кафедральний собор Івана Хрестителя]], [[Варшава]]
 
| попередник = [[Август III Фрідріх]]
 
| попередник = [[Август III Фрідріх]]
 
| наступник =
 
| наступник =
Рядок 21: Рядок 17:
 
| діти = Анна, Станіслав
 
| діти = Анна, Станіслав
 
| династія = [[Понятовські]]
 
| династія = [[Понятовські]]
| батько = Станіслав Понятовський
+
| батько = [[Станіслав Понятовський (каштелян)|Станіслав Понятовський]]
 
| мати = Констанція Чорторийська
 
| мати = Констанція Чорторийська
 
| герб = Coat of Arms of Stanislaus Augustus as king of Poland.svg
 
| герб = Coat of Arms of Stanislaus Augustus as king of Poland.svg
Рядок 27: Рядок 23:
 
}}
 
}}
   
  +
'''Станісла́в-А́вгуст Понято́вський''' ({{lang-pl|Stanisław August Poniatowski}}; {{ДН|17|1|1732}}&nbsp;— {{ДС|12|2|1798}})&nbsp;— останній [[король Польщі|король Польський]] і [[великий князь Литовський]], Великий Руський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський ([[1764]]—[[1795]]). Представник польського шляхетного роду [[Понятовські|Понятовських]]. Народився у [[Волчин (Кам'янецький район)|Вовчині]], [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейське воєводство]], [[Велике князівство Литовське|Литва]]<ref name="ЕІУ"/>. Син мазовецького воєводи [[Станіслав Понятовський (каштелян)|Станіслава Понятовського]] і Констанції Чорторийської. Отримав гарну освіту; багато подорожував Західною Європою. 1750 року обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі. Був полковником ланового регіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу ([[1751]]), [[стольник Великого князівства Литовського|великим литовським стольником]] ([[1755]]), перемишльським старостою ([[1756]]–[[1764]]). Брав участь у Гродненському сеймі ([[1752]]), був залучений до Головного Литовського трибуналу у Вільні ([[1755]]). Працював секретарем у британського посланника в Російській імперії Ч.&nbsp;Уїльямса. Зробився фаворитом княгині, майбутньої імператриці [[Катерина II|Катерини ІІ]]. Призначений дипломатичним представником короля [[Август III|Августа III]] ([[1756]]), проте за підозрою у причетності до політичних інтриг видалений із Санкт-Петербурга російською імператрицею [[Єлизавета Петрівна|Єлизаветою]] ([[1758]]). Обраний на польський престол за підтримки російської імператриці Катерини II та прусського короля [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріха II]]<ref name="ЕІУ"/>. Надав пільги православним та протестантам ([[1768]]). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Рицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий завод, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки<ref name="ЕІУ"/>. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої<ref name="ЕІУ"/>. Спирався на іноземну допомогу у конфлікті з [[Барська конфедерація|Барською конфедерацією]] (з [[1768]]). Визнав чинними російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до [[Поділи Речі Посполитої|ліквідації його держави]]<ref name="ЕІУ"/>. Був одним із авторів [[Конституція Речі Посполитої|Конституції Речі Посполитої]] ([[1791]]), але зрікся цього акта і приєднався до [[Торговицька конфедерація|Торговицької конфедерації]] ([[1792]]). Фактично підкорився [[повстання Костюшка|повстанню Костюшка]], хоча й заявив про його недоречність ([[1794]]). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед [[Суворов Олександр|Суворовим]]. Конвойований до Гродна за наказом Катерини II<ref name="ЕІУ"/> й [[детронізація|детронізований]] ([[1795]])<ref name="ЕІУ"/>. Переїхав до [[Санкт-Петербург]]а на запрошення російського імператора [[Павло I|Павла I]], де й помер. Похований у петербурзькій католицькій церкві святої Катерини. Перепохований у Вовчині ([[1938]]), а згодом — у варшавському [[Кафедральний собор Івана Хрестителя (Варшава)|Катедральному соборі Івана Хрестителя]] ([[1995]])<ref name="ЕІУ"/>. Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), святого апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791). Також — '''Станісла́в II А́вгуст''', '''А́вгуст IV''', '''Станісла́в-Анто́ній Понято́вський''' (до 1764)<ref name="ЕІУ">Усенко П.Г. Станіслав-Август Понятовський // ''Енциклопедія історії України''... Т. 9. С. 803.</ref>.
'''Станіслав II Август Понятовський''' ({{lang-pl|Stanisław August Poniatowski}}, [[17 січня]] [[1732]], село [[Волчин (Кам'янецький район)|Волчин]], тепер Кам'янецького району [[Берестейська область|Берестейської області]]&nbsp;— [[12 лютого]] [[1798]], [[Санкт-Петербург]])&nbsp;— останній король [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ([[1764]]–[[1795]]), з походження магнат.
 
  +
  +
== Імена ==
  +
* '''Станісла́в-А́вгуст'''<ref name="ЕІУ"/>
  +
* '''Станісла́в II А́вгуст'''<ref name="ЕІУ"/>
  +
* '''А́вгуст IV'''<ref name="ЕІУ"/>
  +
* '''Станісла́в-Анто́ній Понято́вський''' (до 1764)<ref name="ЕІУ">Усенко П.Г. Станіслав-Август Понятовський // ''Енциклопедія історії України''... Т. 9. С. 803.</ref>.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
  +
Станіслав-Август Понятовський народився [[17 січня]] [[1732]] року у маєтку Вовчин (Волчин) Берестейського повіту Берестейського воєводства (нині с. Вовчин Кам’янецького р-ну Брестської обл., [[Білорусь]])<ref name="ЕІУ"/>. Його батьком був мазовецький воєвода [[Станіслав Цьолек Понятовський|Станіслав Понятовський]], що згодом став краківським каштеляном. Матір'ю хлопця була княгиня [[Констанція Чорторийська]].
Повний титул: польською&nbsp;— ''Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.''
 
   
  +
Станіслав-Август виховувався переважно у Гданську ([[1733]]—[[1739]])<ref name="ЕІУ"/>, і тимчасово в утримувався в [[Кам’янець-Подільський|Кам’янці]] ([[1735]])<ref name="ЕІУ"/>. Він навчався у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену<ref name="ЕІУ"/>. Хлопець студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К.Кейзерлінга (з [[1744]])<ref name="ЕІУ"/>.
Українською: ''Божою Ласкою і волею народу король Польщі, [[Великий князь Литовський]], Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.''
 
   
  +
[[1748]] року Станіслав-Август взяв участь в експедиційному корпусі князя В. Рєпніна в західноєвропейському поході ([[1748]])<ref name="ЕІУ"/>. Він мандрував Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією<ref name="ЕІУ"/>.
Син краківського каштеляна [[Станіслав Цьолек Понятовський|Станіслава]] і Констанції (уродженої княжни Чарторийської) Понятовських (?-1759, [[Мальчиці]]<ref>''[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów-Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S. 247. {{ref-pl}}</ref>), яка була похована в костелі у [[Івано-Франкове|Янові]].<ref>Там само.&nbsp;— С. 248.</ref>
 
 
Отримав гарну освіту; багато подорожував Західною Європою. Довгий час провів в Англії, детально вивчив парламентський устрій.
 
   
 
[[1752]] року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від [[Берестейське воєводство (Польща)|Берестейського воєводства]]).
 
[[1752]] року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від [[Берестейське воєводство (Польща)|Берестейського воєводства]]).
Рядок 48: Рядок 48:
 
Помер в Санкт-Петербурзі. Був похований у Храмі святої Катерини Олександрійської<ref>[http://www.people.su/ua/103689 Станіслав II Август Понятовський: біографія]</ref>. Прах перепоховали у Варшаві<ref name="ПГ">''П.Гуцал, І.Дем'янова.'' Понятовський Станіслав Август…&nbsp;— С. 117.</ref>.
 
Помер в Санкт-Петербурзі. Був похований у Храмі святої Катерини Олександрійської<ref>[http://www.people.su/ua/103689 Станіслав II Август Понятовський: біографія]</ref>. Прах перепоховали у Варшаві<ref name="ПГ">''П.Гуцал, І.Дем'янова.'' Понятовський Станіслав Август…&nbsp;— С. 117.</ref>.
   
  +
== Перепоховання ==
== Після смерті ==
 
 
[[1938]] року останки короля були передані Сталіним польському уряду. [[30 липня]] [[1938]] pоку прах короля був вивезений до Польщі. Останки зберігалися в Троїцькому костелі селища Волчин на річці Пулве в 35&nbsp;км від Бреста, де раніше знаходилося родове помістя Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Волчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел був виключений з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувався як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського було розграбовано.
 
[[1938]] року останки короля були передані Сталіним польському уряду. [[30 липня]] [[1938]] pоку прах короля був вивезений до Польщі. Останки зберігалися в Троїцькому костелі селища Волчин на річці Пулве в 35&nbsp;км від Бреста, де раніше знаходилося родове помістя Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Волчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел був виключений з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувався як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського було розграбовано.
   
[[Жовтень]] [[1988]]&nbsp;р.&nbsp;— польський уряд звернувся до М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачова з проханням дати можливість перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. [[Грудень]] [[1988]]&nbsp;р. все, що збереглося, було повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у храмі св. Іоанна (Варшава)<ref>[http://www.people.su/ua/103689 ]</ref>.
+
[[Жовтень]] [[1988]]&nbsp;р.&nbsp;— польський уряд звернувся до М.&nbsp;С.&nbsp;Горбачова з проханням дати можливість перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. [[Грудень]] [[1988]]&nbsp;р. все, що збереглося, було повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у храмі св. Івана (Яна) у Варшаві<ref>[http://www.people.su/ua/103689 ]</ref>.
   
 
== Королівська бібліотека ==
 
== Королівська бібліотека ==
Велику бібліотеку Станіслава II Августа Понятовського передали Вищій Волинській гімназії у Крем'янці у [[1805]]&nbsp;р.<ref name="ПГ"/>. Після [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання]] ліцей був закритий, і став матеріальною базою для новозаснованого [[КНУ|Університету Св. Володимира]]. Після Революції фонди із університетської бібліотеки були передані в [[НБУВ|Національну бібліотеку ім. Вернадського]] де вона зберігається дотепер.
+
Велику бібліотеку Станіслава II Августа Понятовського передали Вищій Волинській гімназії у Крем'янці у [[1805]]&nbsp;р.<ref name="ПГ"/>. Після [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання]] ліцей був закритий, і став матеріальною базою для новозаснованого [[КНУ|Університету Св. Володимира]]. Після Революції фонди із університетської бібліотеки були передані в [[НБУВ|Національну бібліотеку ім. Вернадського]] де вона зберігається дотепер.
  +
  +
== Титул ==
  +
* Dei Gratia Rex [[Захисник віри|Fidei Defensor]] Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae
  +
  +
Повний титул: польською&nbsp;— ''Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.''
  +
  +
Українською: ''Божою Ласкою і волею народу король Польщі, [[Великий князь Литовський]], Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.''
  +
  +
== Праці ==
  +
* ''Mémoires'', t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 64: Рядок 74:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* ''[[Гуцал Петро Зеновійович|Гуцал П]]., [[Дем'янова Ірина Володимирівна|Дем'янова І]].'' Понятовський Станіслав Август // {{ТЕС|1|117}}
 
 
* {{ЕУ}}
 
* {{ЕУ}}
* ''Усенко П. Г.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Stanislav_A Станіслав-Август Понятовський] // {{ЕІУ|9|803}}
+
* [[Усенко Павло Георгійович|Усенко П.Г.]] [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Stanislav_A Станіслав-Август Понятовський] // {{ЕІУ|9|803}}
* ''Korzon T.'' Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794).&nbsp;— Krakow—Warszawa, 1897.&nbsp;— T. 1.
+
* Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794).&nbsp;— Krakow—Warszawa, 1897.&nbsp;— T. 1.
* ''Link-Lenczowski A.'' Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676—1762) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— T. XXVII/3, zeszyt 114.&nbsp;— 409—624 s.&nbsp;— S. 471—481. {{ref-pl}}
+
* Link-Lenczowski A. Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676—1762) // ''[[Polski Słownik Biograficzny]]''.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— T. XXVII/3, zeszyt 114.&nbsp;— 409—624 s.&nbsp;— S. 471—481.
* ''Michalski J.'' Stanisław August Poniatowski // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Warszawa, Kraków 2002.&nbsp;— T. XLI/4.&nbsp;— S. 612—640. {{ref-pl}}
+
* Michalski J. Stanisław August Poniatowski // ''Polski Słownik Biograficzny''.&nbsp;— Warszawa, Kraków 2002.&nbsp;— T. XLI/4.&nbsp;— S. 612—640.
  +
* Костомаров Н.И. ''Последние годы Речи Посполитой'', т. 1—2. СПб., 1886
  +
* Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta, t. 1—3. Kraków—Warszawa, 1897
  +
* Zahorski A. ''Stanisław August politik''. Warszawa, 1966.
  +
* Góralski Z. ''Stanisław August w insurekcji kościuszkowskiej''. Warszawa, 1988.
  +
* Zamojski A. ''Ostatni król Polski''. Warszawa, 1990.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{ci}}
{{commonscat|Stanislaus II August of Poland}}
 
 
* [http://pl.rodovid.org/wk/Specjalna:Tree/46352 Stanislaus II August Poniatowski King of Poland]
 
* [http://pl.rodovid.org/wk/Specjalna:Tree/46352 Stanislaus II August Poniatowski King of Poland]
 
* [http://vseslova.com.ua/word/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82-83691u Понятовський Станіслав Август]
 
* [http://vseslova.com.ua/word/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82-83691u Понятовський Станіслав Август]
Рядок 80: Рядок 94:
 
* [http://www.people.su/ua/103689 Станіслав II Август Понятовський: біографія]
 
* [http://www.people.su/ua/103689 Станіслав II Август Понятовський: біографія]
 
* [http://ikobrin.ru/kobrin-tvmarchuk80.php Життя і смерть Станіслава Августа Понятовського] // Туристичний Кобрин (бел.)
 
* [http://ikobrin.ru/kobrin-tvmarchuk80.php Життя і смерть Станіслава Августа Понятовського] // Туристичний Кобрин (бел.)
  +
{{Королі Польщі}}
 
  +
{{Великі князі Литовські}}
 
{{DEFAULTSORT:п}}
 
{{DEFAULTSORT:п}}
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
 
| width="25%" | Попередник<br/>[[Август III Фрідріх]]
 
| width="10%" | [[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|50px]]
 
| width="20%" | '''[[Король Польщі]]<br/>[[Великий князь Литовський]]<br/>[[Великий князь Руський]]'''<br/>[[1764]]-[[1795]]
 
| width="10%" | [[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|50px]]
 
| width="25%" | Наступник<br/>Поділ держави між [[Королівство Пруссія|Пруссією]], [[Габсбурзька монархія|Австрією]] та [[Російська імперія|Росією]]
 
|}
 
 
{{бібліоінформація}}
 
{{бібліоінформація}}
 
{{Великі князі Литовські}}
 
 
 
[[Категорія:Королі Польщі]]
 
[[Категорія:Королі Польщі]]
 
[[Категорія:Понятовські|с]]
 
[[Категорія:Понятовські|с]]
Рядок 101: Рядок 105:
 
[[Категорія:Персоналії:Канівський район]]
 
[[Категорія:Персоналії:Канівський район]]
 
[[Категорія:Персоналії:Язловець]]
 
[[Категорія:Персоналії:Язловець]]
[[Категорія:Поховані у Санкт-Петербурзі]]
+
[[Категорія:Поховані в Санкт-Петербурзі]]
 
[[Категорія:Уродженці Берестейської області]]
 
[[Категорія:Уродженці Берестейської області]]
 
[[Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі]]
 
[[Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі]]
  +
[[Категорія:Депутати Сейму Речі Посполитої]]
  +
[[Категорія:Монархи, які зреклися престолу]]

Поточна версія на 16:46, 29 листопада 2018

Станіслав-Август
Stanisław August Poniatowski coronation robes.jpg
Станіслав-Август
Король Польський і Великий князь Литовський
7 листопада 1764 — 25 листопада 1795
Коронація: 25 листопада 1764
Попередник: Август III Фрідріх
 
Народження: 17 січня 1732(1732-01-17)
Волчин, Литва
Смерть: 12 лютого 1798(1798-02-12) (66 років)
Санкт-Петербург, Росія
° інсульт
Релігія: католицтво
Династія: Понятовські
Батько: Станіслав Понятовський
Мати: Констанція Чорторийська
Діти: Анна, Станіслав
Автограф: Signature of Stanisław August Poniatowski.PNG
Нагороди:
орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського Орден Святого Олександра Невського орден Білого Орла орден Чорного орла орден святого Станіслава Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)

Медіафайли у Вікісховищі?

Станісла́в-А́вгуст Понято́вський (пол. Stanisław August Poniatowski; 17 січня 1732(17320117) — 12 лютого 1798) — останній король Польський і великий князь Литовський, Великий Руський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський (17641795). Представник польського шляхетного роду Понятовських. Народився у Вовчині, Берестейське воєводство, Литва[1]. Син мазовецького воєводи Станіслава Понятовського і Констанції Чорторийської. Отримав гарну освіту; багато подорожував Західною Європою. 1750 року обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі. Був полковником ланового регіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемишльським старостою (17561764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), був залучений до Головного Литовського трибуналу у Вільні (1755). Працював секретарем у британського посланника в Російській імперії Ч. Уїльямса. Зробився фаворитом княгині, майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Августа III (1756), проте за підозрою у причетності до політичних інтриг видалений із Санкт-Петербурга російською імператрицею Єлизаветою (1758). Обраний на польський престол за підтримки російської імператриці Катерини II та прусського короля Фрідріха II[1]. Надав пільги православним та протестантам (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Рицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий завод, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки[1]. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої[1]. Спирався на іноземну допомогу у конфлікті з Барською конфедерацією1768). Визнав чинними російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави[1]. Був одним із авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся цього акта і приєднався до Торговицької конфедерації (1792). Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед Суворовим. Конвойований до Гродна за наказом Катерини II[1] й детронізований (1795)[1]. Переїхав до Санкт-Петербурга на запрошення російського імператора Павла I, де й помер. Похований у петербурзькій католицькій церкві святої Катерини. Перепохований у Вовчині (1938), а згодом — у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995)[1]. Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), святого апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791). Також — Станісла́в II А́вгуст, А́вгуст IV, Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)[1].

Імена[ред. | ред. код]

  • Станісла́в-А́вгуст[1]
  • Станісла́в II А́вгуст[1]
  • А́вгуст IV[1]
  • Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Станіслав-Август Понятовський народився 17 січня 1732 року у маєтку Вовчин (Волчин) Берестейського повіту Берестейського воєводства (нині с. Вовчин Кам’янецького р-ну Брестської обл., Білорусь)[1]. Його батьком був мазовецький воєвода Станіслав Понятовський, що згодом став краківським каштеляном. Матір'ю хлопця була княгиня Констанція Чорторийська.

Станіслав-Август виховувався переважно у Гданську (17331739)[1], і тимчасово в утримувався в Кам’янці (1735)[1]. Він навчався у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену[1]. Хлопець студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К.Кейзерлінга (з 1744)[1].

1748 року Станіслав-Август взяв участь в експедиційному корпусі князя В. Рєпніна в західноєвропейському поході (1748)[1]. Він мандрував Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією[1].

1752 року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від Берестейського воєводства).

У 17571762 роках — польсько-саксонський посол у Росії[2].

У 1764 році обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II та пруського короля Фрідріха II[2]. На перші роки його правління припали Барська конфедерація і Коліївщина (1768), що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.

Станіслав II Август Понятовський підтримував культурне й економічне відродження Польщі[джерело?]. У політиці орієнтувався на Росію, що зумовило, зокрема, після другого поділу Польщі (1793 р.), цілковиту втрату його авторитету. Після третього поділу Польщі був змушений 25 листопада 1795 року зректися престолу[2]. Останні роки життя провів у Гродно і Петербурзі.

Помер в Санкт-Петербурзі. Був похований у Храмі святої Катерини Олександрійської[3]. Прах перепоховали у Варшаві[4].

Перепоховання[ред. | ред. код]

1938 року останки короля були передані Сталіним польському уряду. 30 липня 1938 pоку прах короля був вивезений до Польщі. Останки зберігалися в Троїцькому костелі селища Волчин на річці Пулве в 35 км від Бреста, де раніше знаходилося родове помістя Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Волчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел був виключений з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувався як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського було розграбовано.

Жовтень 1988 р. — польський уряд звернувся до М. С. Горбачова з проханням дати можливість перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. Грудень 1988 р. все, що збереглося, було повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у храмі св. Івана (Яна) у Варшаві[5].

Королівська бібліотека[ред. | ред. код]

Велику бібліотеку Станіслава II Августа Понятовського передали Вищій Волинській гімназії у Крем'янці у 1805 р.[4]. Після Листопадового повстання ліцей був закритий, і став матеріальною базою для новозаснованого Університету Св. Володимира. Після Революції фонди із університетської бібліотеки були передані в Національну бібліотеку ім. Вернадського де вона зберігається дотепер.

Титул[ред. | ред. код]

  • Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae

Повний титул: польською — Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.

Українською: Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.

Праці[ред. | ред. код]

  • Mémoires, t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Усенко П.Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України... Т. 9. С. 803.
  2. а б в Понятовський Станіслав Август // © 2013 «VseslovA»
  3. Станіслав II Август Понятовський: біографія
  4. а б П.Гуцал, І.Дем'янова. Понятовський Станіслав Август… — С. 117.
  5. [1]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав-Август Понятовський