Станіслав-Август Понятовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав-Август
Stanisław August Poniatowski coronation robes.jpg
Станіслав-Август
Король Польський і Великий князь Литовський
7 листопада 1764 — 25 листопада 1795
Коронація: 25 листопада 1764
Попередник: Август III Фрідріх
 
Народження: 17 січня 1732(1732-01-17)
Волчин, Литва
Смерть: 12 лютого 1798(1798-02-12) (66 років)
Санкт-Петербург, Росія
° інсульт
Релігія: католицтво
Династія: Понятовські
Батько: Станіслав Понятовський
Мати: Констанція Чорторийська
Діти: Анна, Станіслав
Автограф: Signature of Stanisław August Poniatowski.PNG
Нагороди:
орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського Орден Святого Олександра Невського орден Білого Орла орден Чорного орла орден святого Станіслава Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою)

Медіафайли у Вікісховищі?

Станісла́в-А́вгуст Понято́вський (пол. Stanisław August Poniatowski; 17 січня 1732(17320117) — 12 лютого 1798) — останній король Польський і великий князь Литовський, Великий Руський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський (17641795). Представник польського шляхетного роду Понятовських. Народився у Вовчині, Берестейське воєводство, Литва[1]. Син мазовецького воєводи Станіслава Понятовського і Констанції Чорторийської. Отримав гарну освіту; багато подорожував Західною Європою. 1750 року обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі. Був полковником ланового регіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемишльським старостою (17561764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), був залучений до Головного Литовського трибуналу у Вільні (1755). Працював секретарем у британського посланника в Російській імперії Ч. Уїльямса. Зробився фаворитом княгині, майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Августа III (1756), проте за підозрою у причетності до політичних інтриг видалений із Санкт-Петербурга російською імператрицею Єлизаветою (1758). Обраний на польський престол за підтримки російської імператриці Катерини II та прусського короля Фрідріха II[1]. Надав пільги православним та протестантам (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Рицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий завод, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки[1]. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої[1]. Спирався на іноземну допомогу у конфлікті з Барською конфедерацією1768). Визнав чинними російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави[1]. Був одним із авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся цього акта і приєднався до Торговицької конфедерації (1792). Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед Суворовим. Конвойований до Гродна за наказом Катерини II[1] й детронізований (1795)[1]. Переїхав до Санкт-Петербурга на запрошення російського імператора Павла I, де й помер. Похований у петербурзькій католицькій церкві святої Катерини. Перепохований у Вовчині (1938), а згодом — у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995)[1]. Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), святого апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791). Також — Станісла́в II А́вгуст, А́вгуст IV, Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)[1].

Імена[ред. | ред. код]

  • Станісла́в-А́вгуст[1]
  • Станісла́в II А́вгуст[1]
  • А́вгуст IV[1]
  • Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Станіслав-Август Понятовський народився 17 січня 1732 року у маєтку Вовчин (Волчин) Берестейського повіту Берестейського воєводства (нині с. Вовчин Кам’янецького р-ну Брестської обл., Білорусь)[1]. Його батьком був мазовецький воєвода Станіслав Понятовський, що згодом став краківським каштеляном. Матір'ю хлопця була княгиня Констанція Чорторийська.

Станіслав-Август виховувався переважно у Гданську (17331739)[1], і тимчасово в утримувався в Кам’янці (1735)[1]. Він навчався у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену[1]. Хлопець студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К.Кейзерлінга (з 1744)[1].

1748 року Станіслав-Август взяв участь в експедиційному корпусі князя В. Рєпніна в західноєвропейському поході (1748)[1]. Він мандрував Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією[1].

1752 року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від Берестейського воєводства).

У 17571762 роках — польсько-саксонський посол у Росії[2].

У 1764 році обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II та пруського короля Фрідріха II[2]. На перші роки його правління припали Барська конфедерація і Коліївщина (1768), що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.

Станіслав II Август Понятовський підтримував культурне й економічне відродження Польщі[джерело?]. У політиці орієнтувався на Росію, що зумовило, зокрема, після другого поділу Польщі (1793 р.), цілковиту втрату його авторитету. Після третього поділу Польщі був змушений 25 листопада 1795 року зректися престолу[2]. Останні роки життя провів у Гродно і Петербурзі.

Помер в Санкт-Петербурзі. Був похований у Храмі святої Катерини Олександрійської[3]. Прах перепоховали у Варшаві[4].

Перепоховання[ред. | ред. код]

1938 року останки короля були передані Сталіним польському уряду. 30 липня 1938 pоку прах короля був вивезений до Польщі. Останки зберігалися в Троїцькому костелі селища Волчин на річці Пулве в 35 км від Бреста, де раніше знаходилося родове помістя Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Волчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел був виключений з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувався як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського було розграбовано.

Жовтень 1988 р. — польський уряд звернувся до М. С. Горбачова з проханням дати можливість перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. Грудень 1988 р. все, що збереглося, було повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у храмі св. Івана (Яна) у Варшаві[5].

Королівська бібліотека[ред. | ред. код]

Велику бібліотеку Станіслава II Августа Понятовського передали Вищій Волинській гімназії у Крем'янці у 1805 р.[4]. Після Листопадового повстання ліцей був закритий, і став матеріальною базою для новозаснованого Університету Св. Володимира. Після Революції фонди із університетської бібліотеки були передані в Національну бібліотеку ім. Вернадського де вона зберігається дотепер.

Титул[ред. | ред. код]

  • Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae

Повний титул: польською — Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.

Українською: Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.

Праці[ред. | ред. код]

  • Mémoires, t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Усенко П.Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України... Т. 9. С. 803.
  2. а б в Понятовський Станіслав Август // © 2013 «VseslovA»
  3. Станіслав II Август Понятовський: біографія
  4. а б П.Гуцал, І.Дем'янова. Понятовський Станіслав Август… — С. 117.
  5. [1]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав-Август Понятовський