Відмінності між версіями «Станіслав Костка Чорторийський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
(уточнення)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Державний діяч}}
 
{{Державний діяч}}
   
'''Станіслав Костка Чорторийський''' (? — [[5 квітня]] [[1766]], [[Варшава]]) — державний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[чашник великий литовський]], потім [[ловчий великий коронний]] (з 1742 року), [[староста луцький]], липницький і радошицкий. Князь на [[Корець|Корцю]], [[Кальварія-Зебжидовська|Кальварії]] та Олексінцю. Полковник панцирної хоругви.
+
'''Станіслав Костка Чорторийський''' (? — [[5 квітня]] [[1766]], [[Варшава]]) — державний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[чашник великий литовський]], [[ловчий великий коронний]], [[староста луцький]], липницький і радошицкий. Князь на [[Корець|Корцю]], [[Кальварія-Зебжидовська|Кальварії]] та Олексінцю. Полковник панцирної хоругви.
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Син [[Юзеф Чорторийський|Юзефа Чорторийського]], великого литовського хорунжого та Терези Денгофф. Вчителем Станіслава був ксьондз Мамчинський, Піжар.
+
Син [[Юзеф Чорторийський|Юзефа Чорторийського]], хорунжого великого литовського та Терези [[Денгоффи|Денгофф]]. Вчителем Станіслава був Мамчинський ксьондз, Піжар.
   
Проживав у [[Краків|Кракові]], але бував і в [[Люблін|Любліні]] та [[Варшава|Варшаві]]. У грудні 1732 року обраний на надзвичайний сейм з [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. Був депутатом на елекційному сеймі 1733 р. від князівств [[Освенцим|Освенціма]] і [[Затор (Малопольське воєводство)|Затора]], де підтримав [[Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]].
+
Проживав у [[Краків|Кракові]], але бував і в [[Люблін|Любліні]] та [[Варшава|Варшаві]]. У грудні 1732 року обраний на надзвичайний сейм від [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. Був депутатом на елекційному сеймі 1733 р. від князівств [[Освенцим|Освенціма]] та [[Затор (Малопольське воєводство)|Затора]], де підтримав [[Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]].
   
У жовтні 1736 року одружився з Анною Рибінською, дочкою хелмського воєводи.
+
У жовтні 1736 року одружився з Анною Рибінською, дочкою хелмінського воєводи, Якуба Зигмунта Рибінського.
   
Під час правління [[Август III Фрідріх|Августа III]] став чашником великим литовським, а потім 21 травня 1742 року ловчим великим литовським. На сеймі 1746 року був депутатом від Віслиці. У 1752 році став луцьким старостою.
+
Під час правління [[Август III Фрідріх|Августа III]] став чашником великим литовським, а з 21 травня 1742 року ловчим великим литовським. На сеймі 1746 року був депутатом від [[Віслиця|Віслиці]]. У 1752 році став [[Луцький староста|луцьким старостою]].
   
Князь страждав від [[Туберкульоз|туберкульозу]]. Його вважали примхливим та мовчазним, через що канцлер рідко доручав йому якісь відповідальні завдання.
+
Довго страждав від [[Туберкульоз|туберкульозу]]. Його вважали примхливим та мовчазним, через що канцлер рідко доручав князю якісь відповідальні завдання.
   
25 квітня 1763 року Станіслава на посаді луцького старости змінив його син, [[Йосиф Клеменс Чарторийський|Юзеф Клеменс Чорторийський]], проте князя аж до смерті іменували луцьким старостою.
+
25 квітня 1763 року Станіслава на посаді луцького старости змінив його син, [[Юзеф Клеменс Чорторийський]], але всі справи воєводства залишились у руках Станіслава.
   
У 1763 році, під час безкоролів'я Станіслав був посланий до [[Берлін|Берліна]], щоб повідомити про смерть Августа III. У лютому того ж року виступав на сеймику в Луцьку де під його керівництвом були улани та шляхтичі від [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. 20 квітня 1764 року підписав подячний лист [[Катерина II|Катерині II]] за введення російських військ у Річ Посполиту. Був членом конфедерації [[Чорторийські|Чорторийських]] у 1764 р., та послом на конвокаційний сейм того ж року від Волинського воєводства. Один з електорів [[Станіслав-Август Понятовський|Станіслава Августа Понятовського]].
+
У 1763 році, під час [[Міжцарів'я|безкоролів'я]] Станіслав був посланий до [[Берлін|Берліна]], щоб повідомити про смерть Августа III. У лютому того ж року виступав на сеймику в [[Луцьк|Луцьку]] де під його керівництвом були улани та шляхтичі від [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. 20 квітня 1764 року підписав подячний лист [[Катерина II|Катерині II]] за введення російських військ у Річ Посполиту. Був членом конфедерації [[Чорторийські|Чорторийських]] у 1764 р., та послом на конвокаційний сейм того ж року від [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського воєводства]]. Один з електорів [[Станіслав-Август Понятовський|Станіслава Августа Понятовського]].
   
На коронаційному сеймі в 1764 р., як представний варшавської землі був делегований для укладання угоди з [[Репнін Микола Васильович|Рєпніним]] та прусськими депутатами, які не мали успіху. З лютого 1765 року важко хворів.
+
На коронаційному сеймі в 1764 р., як представний варшавської землі був делегований для укладання угоди з [[Репнін Микола Васильович|Рєпніним]] та прусськими депутатами, однак переговори були безрезультативними. З лютого 1765 року важко хворів.
   
 
Помер опівдні 5 квітня 1766 року. 8 квітня його тіло було вивезено до Кальварії Зебжидовській та поховано в місцевому [[Бернардини|бернардинському]] костелі.
 
Помер опівдні 5 квітня 1766 року. 8 квітня його тіло було вивезено до Кальварії Зебжидовській та поховано в місцевому [[Бернардини|бернардинському]] костелі.

Поточна версія на 02:51, 5 листопада 2019

Станіслав Костка Чорторийський
POL COA Czartoryski.svg
 
Смерть: 5 квітня 1766(1766-04-05)
Варшава, Річ Посполита
Громадянство: Річ Посполита
Батько: Юзеф Чорторийськийd
Діти: Юзеф Клєменс Чарторийський
Нагороди:
орден Білого Орла

Станіслав Костка Чорторийський (? — 5 квітня 1766, Варшава) — державний діяч Речі Посполитої, чашник великий литовський, ловчий великий коронний, староста луцький, липницький і радошицкий. Князь на Корцю, Кальварії та Олексінцю. Полковник панцирної хоругви.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Юзефа Чорторийського, хорунжого великого литовського та Терези Денгофф. Вчителем Станіслава був Мамчинський ксьондз, Піжар.

Проживав у Кракові, але бував і в Любліні та Варшаві. У грудні 1732 року обраний на надзвичайний сейм від Брацлавського воєводства. Був депутатом на елекційному сеймі 1733 р. від князівств Освенціма та Затора, де підтримав Станіслава Лещинського.

У жовтні 1736 року одружився з Анною Рибінською, дочкою хелмінського воєводи, Якуба Зигмунта Рибінського.

Під час правління Августа III став чашником великим литовським, а з 21 травня 1742 року ловчим великим литовським. На сеймі 1746 року був депутатом від Віслиці. У 1752 році став луцьким старостою.

Довго страждав від туберкульозу. Його вважали примхливим та мовчазним, через що канцлер рідко доручав князю якісь відповідальні завдання.

25 квітня 1763 року Станіслава на посаді луцького старости змінив його син, Юзеф Клеменс Чорторийський, але всі справи воєводства залишились у руках Станіслава.

У 1763 році, під час безкоролів'я Станіслав був посланий до Берліна, щоб повідомити про смерть Августа III. У лютому того ж року виступав на сеймику в Луцьку де під його керівництвом були улани та шляхтичі від Руського воєводства. 20 квітня 1764 року підписав подячний лист Катерині II за введення російських військ у Річ Посполиту. Був членом конфедерації Чорторийських у 1764 р., та послом на конвокаційний сейм того ж року від Волинського воєводства. Один з електорів Станіслава Августа Понятовського.

На коронаційному сеймі в 1764 р., як представний варшавської землі був делегований для укладання угоди з Рєпніним та прусськими депутатами, однак переговори були безрезультативними. З лютого 1765 року важко хворів.

Помер опівдні 5 квітня 1766 року. 8 квітня його тіло було вивезено до Кальварії Зебжидовській та поховано в місцевому бернардинському костелі.

Сім'я та діти[ред. | ред. код]

У жовтні 1736 року одружився з Анною Рибінською донькою хелмінського воєводи Якуба Зигмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.. Діти від неї:

  • Юзеф Клєменс (21 листопада 1740, Брiн — 15 лютого 1810, Варшава) — державний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці.
  • Казимир Костка (1741—1806)
  • Констанція — дружина Анджея Замойського.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]