Стара Гнилиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:05, 25 лютого 2017, створена Vity OKM (обговорення | внесок) (Географічне розташування)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Гнилиця
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Чугуївський район
Рада/громада Старогнилицька сільська рада
Код КОАТУУ 6325486501
Облікова картка Стара Гнилиця 
Основні дані
Засноване 1732
Колишня назва Гнилиця
Населення 799
Площа 4,63 км²
Густота населення 172,57 осіб/км²
Поштовий індекс 63541
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°44′05″ пн. ш. 36°41′16″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 36.68778° сх. д. / 49.73472; 36.68778Координати: 49°44′05″ пн. ш. 36°41′16″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 36.68778° сх. д. / 49.73472; 36.68778
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Гнилиця
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Гракове
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 63541, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Стара Гнилиця, вул. Леніна, 43, тел.79-2-32, ф.79-2-32
Сільський голова Дерека Валерій Федорович
Карта
Стара Гнилиця. Карта розташування: Україна
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця. Карта розташування: Харківська область
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця. Карта розташування: Чугуївський район
Стара Гнилиця
Стара Гнилиця

Стара Гнили́ця (в минулому — Гнилиця) — село в Україні, в Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 799 осіб. Орган місцевого самоврядування — Старогнилицька сільська рада.

Географічне розташування

Село Стара Гнилиця знаходиться на березі річки Гнилиця ІІ , у Старогниличанського водосховища. Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Ртищівка, нижче за течією примикає село Скрипаї (Зміївський район).

Через село проходить залізниця, станція Платформа 20 км.

Історичні відомості

Село засноване в 1732 році.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Гнилиця Шелудківської волості Зміївського повіту, мешкало 1201 особа (579 чоловічої статі та 622 — жіночої), налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква та винокуренний завод, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1403 осіб[2].

Економіка

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Надія», агрофірма, ТОВ.
  • Фермерське господарство «Дружба».

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії

Литвинов Василь Іларіонович (1(14).01.1911 — 26.10.1984) — уродженець села, учасник Другої світової війни, старшина, повний кавалер ордена Слави (І ст. - 10.04.1945, ІІ ст. - 09.09.1944, ІІІ ст. - 23.12.1943). Інші нагороди: два ордени Червоного Прапора (14.05.1945, 31.05.1945), орден Вітчизняної Війни І ст. (18.10.1944), орден Червоної Зірки (05.07.1944), кілька медалей.

Джерела

Примітки

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1528)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.