Старий парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старий Парк
Розташування: Україна, Тернопіль
Найближче місто: Тернопіль
Площа: 5.4 га
Заснований: 1895
Керівна
організація:
Тернопільська міська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна

Старий парк у Вікісховищі?
«Вічний вогонь»
Церква Зарваницької Божої Матері

Стари́й Парк — найстаріший з парків Тернополя, засаджений наприкінці XIX століття, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (рішення виконкому Тернопільської міської ради від 19 березня 1977 р.)

У 1970—1991 роках називався «Парк Слави».

Старий парк є заповідним об'єктом, розташований у Тернополі в межах вулиць Генерала Шухевича, Євгена Петрушевича, Клінічної, біля центрального міського стадіону, входить до складу природно-заповідного фонду України.

Історія

У 1861 році парк закладено стараннями тодішнього бургомістра Володимира Мандля. Керував розбивкою парку відомий ботанічний садівник зі Львова — К.Бауер. Хоча цей парк був невеликий за розміром (біля 7 га), проте гарно впорядкований. Тут росли в діжках різноманітні тропічні рослини: банани, агави, пальми, кипариси, які на зиму заносили в оранжерею.

У парку часто проводилися українські фестини, зльоти, лотереї, свята, співалися пісні. В липні 1887 р. тут відбулася велика сільськогосподарська виставка, на якій був присутній спадкоємець Австрійського престолу ерц-герцог Рудольф.

29 вересня 1896 р. на честь 300-ліття Брестської Унії в парку насипано Холм Унії.

У 1897 р. в парку встановили бюст доброчинця міста — бургомістра Мандля, який виконав львівський скульптор Дикле.

У 1901 році стараннями Товариства приятелів музики тут організовано літній театр, де відбувалися вистави.

Під час Другої світової війни старий парк зруйновано. З квітня 1944 р. Старий парк став місцем поховання воїнів, полеглих у боях з німецькими загарбниками. У 1970 році насипаний Курган Слави і споруджений меморіальний комплекс.

З початком відбудови Тернополя його наново засаджено. 9 травня 1970 року, в день святкування 25 річчя Перемоги його названо на честь воїнів ВВВ Парком Слави. Тоді ж відкрито меморіальний комплекс і насипано «Курган Слави». При реконструкції парку знесені старі будівлі, викорчувана частина дерев і кущів.

Дизайн

Рослинність

Нині в Старому парку нараховується близько 40 видів дерев та кущів. Основу дерев становлять старожили парку — тополя біла, бук лісовий, клен ясенолистий, а також інші листяні (дуб, ясен, бук, граб, липа, каштан) та хвойні (модрина, ялина, ялиця, ялівець звичайний, ялівець козачий, ялина канадська) дерева і кущі.

Вічний вогонь

Вічний вогонь

Композиція з 6 бетонних пілонів, що символізують переможний салют, розташована на пагорбі висотою 6,5 м і діаметром в основі 35 м.

У центрі розташований «вічний вогонь» та подвійний пілон з орденом Вітчизняної війни (карбування на міді). Нижня частина пілонів скріплена бетонним поясом у формі обруча. З двох боків сходи ведуть на гранітну трибуну. Перед монументом — надгробна плита на могилі Невідомого солдата. На плиті викарбовано напис: «ім'я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний». Весь скульптурно-меморіальний комплекс реконструйований у 1984 р. до 40-річчя визволення Тернополя.

Материнський поклик

Скульптурна композиція «Материнський поклик»

Зліва біля центрального входу в парк встановлена карбована з міді 10-ти метрова скульптура «Материнський поклик» (скульптори Василь Садовник, Казимир Сікорський, 1985 р.)

Військова техніка

У південно-східній частині парку є кілька одиниць військової техніки: танк, гармата, бронемашина. На гранітній горизонтальній стелі — перелік з'єднань і частин, що відзначились при визволенні Тернополя від німецьких загарбників й отримали почесні найменування.

Військове кладовище

Алея слави

Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище, відкрите в 1944 р. Має форму прямокутника (12х28 м) з напівкруглим виступом, радіус якого 8 метрів. Тут поховані 4 Герої Радянського Союзу — Олександр Максименко, Микола Карпенко, Аанатолій Живов, Григорій Танцоров та ще 226 воїнів. Усього 27 горизонтальних плит із темно-сірого граніту в три ряди, на яких викарбувані імена загиблих.

На кладовищі 19 могил воїнів, що загинули в 1944 р.:

  • братських — 6,
  • індивідуальних — 13;

з них могил, де поховано Героїв Радянського Союзу:

  • братських — 1 (поховано два Герої Радянського Союзу),
  • індивідуальних — 1.

Алея Слави

Від центрального входу до парку і скульптурної групи «Мати» веде алея до «вічного вогню». З лівого боку алеї на гранітних постаментах встановлено погруддя: А. П. Живова, М. Г. Пігорєва, В. А. Чалдаєва, Г. В. Танцорова, М. Г. Карпенка, О. П. Максимовича.

Скульптори постаментів: Т. І. Невесела, М. В. Невеселий, І. В. Колик, В. Г. Садовник, В. М. Мельник.


Храми

Церква Зарваницької Матері Божої

У Старому Парку є дві культові споруди:

Публічні заходи

У часи Радянського союзу та на початках Незалежності України до 2014 року 9 травня тут відбуваються заходи присвячені Дню перемоги. Від 2014 року вшанування пам'яті загиблих відбуваються 8 травня в День пам'яті та примирення.

Примітки

  1. Пігорєв Микола Григорович
  2. Чалдаєв Віктор Алієвич

Джерела

  • Бурма В. О. Парк Слави у Тернополі: фотонарис. — Львів, «Каменяр», 1986. — 76 с.
  • Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили // Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998.
  • І. П'ятківський. Старий парк (Парк слави) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 333. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання