Статуя фараона Аменемхета III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Статуя фараона Аменемхета III»
Статуя фараона Аменемхета III.jpg
Творець: невідомий скульптор Стародавнього Єгипту
Час створення: 19 століття до н. е.
Розміри: 86 см
Матеріал: граніт чорного кольору
Зберігається: Санкт-Петербург, Росія
Музей: Ермітаж

Статуя фараона Аменемхета III — скульптура 19 століття до н. е. зі збірок скульптур музею Ермітаж.

Формування фонду старожитностей Єгипту[ред. | ред. код]

Майже 90 років Імператорський Ермітаж, заснований 1764 року як приватна царська колекція, не мав значущої колекції старожитностей Єгипту. Зацікавленість прийшла лише після галасливою кампанії Наполеона в арабський Єгипет та вивезення звідти старожитностей, скульптур, творів стародавнього мистецтва з каменю, бронзи, дерева, зразків епіграфіки тощо.

Але старожитності далекої країни в Санкт-Петербург привозили. 1826 року Петербурзька Академія Наук придбала єгипетську колекцію Карло Оттавіо Кастільйоне в місті Мілан і перевезла в російську столицю. Олексій Норов привіз добре збережену скульптуру левоноголової богині Сехмет з некрополю міста Фіви в Петербург. Але скульптура нікого з можновладців не зацікавила і її байдуже поставили під сходи в Академії мистецтв. Зате два єгипетські сфінкси фараона Аменхотепа III велетенського розміру прикрасили набережну біля Академії мистецтв ще у 1932 році. Свою збірку старожитностей Єгипту мала петербурзька Кунсткамера, але вона була невеликою. Приватні збірки старожитностей Єгипту в столиці імперії мали також графиня Олександра Лаваль та герцог Максиміліан Лейхтенберзький.

Гранітну скульптуру фараона Аменемхета III Імператорський Ермітаж отримав лише 1862 року.

Опис твору[ред. | ред. код]

Скульптура висічена з єдиної брили граніту чорного кольору, а статична і урочиста поза фараона зберегла первісну форму тої брили. Фараон сидить прямо, поклавши долоні на стегна. Його голову прикрашають строката хустка й зображення змії. Фараон сидить на узвишші, що уособлює трон. Фасадну сторону трону прикрашають написи ієрогліфами з переліком титулів фараона, що надало можливість ідентифікувати особу. Образ мало ідеалізований, а обличчя відтворене з портретністю, з майстерністю, яка була притаманна тогочасному скульпторові. Готову скульптуру довго і ретельно шліфували, що додало виразності офіційному зображенню верховного володаря. Скульптура дійшла до нашого часу пошкодженою — відколоті задня частина трон, ступні і частка правої руки фараона, голівка змії на голові єгипетського царя. Практично не пошкоджене обличчя Аменемхета III.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Альбом «Сокровища Эрмитажа», Л, «Советский художник», 1969
  • «Ермитаж за 200 лет», Л.-М., 1966
  • Лапис И. А., Матье М. Э. «Древнеегипетская скульптура в собрании Государственного Эрмитажа.» Москва: Наука, 1969.