Відмінності між версіями «Стахановський рух»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(→‎Джерела та література: Додано посилання)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
 
(Не показані 6 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Файл:Medal For Labour Valour Current.jpg|thumb|180px|right|Медаль трудової доблесті]]
 
[[Файл:Medal For Labour Valour Current.jpg|thumb|180px|right|Медаль трудової доблесті]]
   
'''Стаха́новський рух''' — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.
+
'''Стаха́нівський рух''' — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 20: Рядок 20:
   
 
== Сучасність ==
 
== Сучасність ==
[[2010]] року на вугільних шахтах [[Донеччина|Донеччини]] розпочата «Трудова вахта „Дню шахтёра&nbsp;— достойную встречу“ приурочена 75-річчю Стахановського руху»<ref>[http://ngo.donetsk.ua/photo/106#uploads/images/photo/full/photo_1373_9536302.jpg На шахтах Донеччини відновили Стахановський рух]</ref>. [[9 серпня]] 2010 року забійник [[Шахта «Новодзержинська»|шахти «Новодзержинська»]] міста [[Торецьк]]а [[Шемук Сергій Олександрович|Сергій Шемук]], наймолодший [[заслужений шахтар України]], за зміну нарубив 170 тон вугілля, перевершивши рекорд [[Стаханов Олексій Григорович|Олексія Стаханова]] 1935 року на 68 тон<ref>[http://kp.ua/daily/110810/239152/ В Донбассе с божьей помощью побили рекорд Стаханова]</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/zabiynik-shahti-na-donbasi-pobiv-rekord-stahanova.html Забійник шахти на Донбасі побив рекорд Стаханова]</ref>.
+
[[2010]] року на вугільних шахтах [[Донеччина|Донеччини]] розпочата «Трудова вахта „Дню шахтёра&nbsp;— достойную встречу“ приурочена 75-річчю Стахановського руху»<ref>[http://ngo.donetsk.ua/photo/106#uploads/images/photo/full/photo_1373_9536302.jpg На шахтах Донеччини відновили Стахановський рух]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. [[9 серпня]] 2010 року забійник [[Шахта «Новодзержинська»|шахти «Новодзержинська»]] міста [[Торецьк]]а [[Шемук Сергій Олександрович|Сергій Шемук]], наймолодший [[заслужений шахтар України]], за зміну нарубив 170 тон вугілля, перевершивши рекорд [[Стаханов Олексій Григорович|Олексія Стаханова]] 1935 року на 68 тон<ref>[http://kp.ua/daily/110810/239152/ В Донбассе с божьей помощью побили рекорд Стаханова]</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/zabiynik-shahti-na-donbasi-pobiv-rekord-stahanova.html Забійник шахти на Донбасі побив рекорд Стаханова]</ref>.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 31: Рядок 31:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* {{УМЕ14|частина=Стахановщина|сторінки=1837}}
* [http://slovari.yandex.ru/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/%D0%91%D0%A1%D0%AD/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5%20%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/ Большая советская энциклопедия]{{ref-ru}}
 
  +
* [http://slovari.yandex.ru/Стахановское%20движение/БСЭ/Стахановское%20движение/ Большая советская энциклопедия]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}{{ref-ru}}
 
* [[Роговін Вадим Захарович|Вадим Роговин]]. [http://trst.narod.ru/rogovin/t3/xxxvi.htm Сталинский неонэп // XXXVI Стахановское движение]{{ref-ru}}
 
* [[Роговін Вадим Захарович|Вадим Роговин]]. [http://trst.narod.ru/rogovin/t3/xxxvi.htm Сталинский неонэп // XXXVI Стахановское движение]{{ref-ru}}
 
* [http://www.radiosvoboda.org/content/article/2116756.html Міф про Стаханова знову на часі]{{ref-uk}}
 
* [http://www.radiosvoboda.org/content/article/2116756.html Міф про Стаханова знову на часі]{{ref-uk}}
Рядок 41: Рядок 42:
 
[[Категорія:Історія УРСР]]
 
[[Категорія:Історія УРСР]]
 
[[Категорія:Історія гірничої справи]]
 
[[Категорія:Історія гірничої справи]]
[[Категорія:Історія Донецької області]]
+
[[Категорія:Радянська доба Донецької області]]
  +
[[Категорія:Радянська доба Луганської області]]
  +
[[Категорія:Кадіївка]]

Поточна версія на 10:45, 10 вересня 2019

Медаль трудової доблесті

Стаха́нівський рух — масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.

Історія[ред. | ред. код]

Початок стахановського руху покладено у Донбасі. У ніч на 31 серпня 1935 вибійник кадіївської шахти «Центральна-Ірміне» О.Стаханов протягом зміни видобув 102 т вугілля (норма — 7 т). Весь видобуток записали на рахунок О.Стаханова, не врахувавши роботи кріпильників, які йому допомагали. Власне, і згодом під час встановлення інших рекордів справжнє число гірників не вказувалось, а все видобуте вугілля записували тільки на рахунок вибійника. У вересні 1935 О.Стаханов поновив своє досягнення, видобувши 175 т, а через кілька днів — 227 т.

Спочатку стахановський рух дав поштовх до поліпшення виробничих показників. На шахтах розпочалося змагання вибійників за встановлення абсолютного рекорду. У травні 1932 гірник Микита Ізотов нарубав відбійним молотком з допомогою 12 кріпильників 607 т вугілля. Невдовзі правляча партійна верхівка почала використовувати почин О. Стаханова для роздмухування рекордоманії. Показово, що на шахті імені Сталіна (колишня «Центральна-Ірміне») лише за неповний 1937 зафіксовано тисячі «найрізноманітніших рекордів на всіх видах вугільних робіт», але при цьому шахта виконала лише 70 % встановленого плану. Стахановський рух почали насаджувати в усіх галузях народного господарства. Зокрема, в Україні в жовтні 1936 став відомий стахановськими рекордами М.Мазай, який став зачинателем руху за швидкісне сталеваріння і скоротив тривалість однієї плавки у 1,5 рази (при цьому, за оцінками експертів, мартенівська піч спрацьовувалась удвічі швидше).

Радянська історіографія «досягнення» стахановців традиційно пов'язувала з творчими пошуками, наслідком яких було впровадження у виробництво ефективних організаційних і технічних удосконалень. Справді, частина з них мала раціоналізаторський характер, але переважна більшість суперечила науково-технічним вимогам. Показовий у цьому відношенні почин М.Мазая. Головний інженер заводу ім. Ілліча був проти ризикованих експериментів, тому М.Мазай та його однодумці (начальник мартенівського цеху Снєгов, інженери Чорний і Крилов) звернулись безпосередньо до Г.Орджонікідзе. У телефонній розмові з наркомом Снєгов визнав: «Ми ідемо на технічний ризик. Ми вступаємо в конфлікт з деякими положеннями науки». Г.Орджонікідзе відповів: «Дій сміливо! Наша підтримка вам забезпечена. Країні потрібно багато сталі. А щодо науки, то пам'ятайте: наука — не ікона».

Без необхідної перевірки і технічного обґрунтування черговий почин активно упроваджували у виробництво. Гонитва за тимчасовими успіхами та кампанія навколо окремих рекордів призвели до дезорганізації і кризи металургійного виробництва. Металурги не виконували навіть планових завдань. Досить ризиковані експерименти здійснював на залізничному транспорті П. Кривонос, який, спираючись на «революційну сміливість», підвищив тиск пари у паровозі до 14 атмосфер при граничних допусках за науковими рекомендаціями 12 атмосфер. Завидну наполегливість у «пропиханні» свого методу виявив гірник І.Молостов, пропозиції якого були пов'язані з ризиком обвалів і повністю суперечили правилам техніки безпеки.

Людмила Ждановська. «Стахановка», 1940 р., НХМ РБ.

Партійні, господарські та громадські організації прагнули надати стахановському руху масового характеру. З цією метою широко застосовувались адміністративно-командні методи, а також різноманітні форми пропагування і узагальнення досвіду новаторів, їх морального і матеріального заохочення. Планувалось перейти від окремих рекордів до стахановської роботи протягом зміни, доби, п'ятиденки, декади, місяця та ін. Успіх таких акцій залежав від рівня попередньої організаційної і матеріально-технічної підготовки. Широкого розповсюдження набула штурмівщина, яка призводила до дезорганізації виробництва, погіршення умов праці, порушення правил техніки безпеки. У 1936 на основі досягнень стахановців суттєво підвищено норми виробітку і планові державні завдання, невиконання яких розглядалося як шкідництво або саботаж. На підприємствах, які не мали достатніх резервів, це призводило до величезного перенапруження людських сил і матеріальних ресурсів, порушення нормального ритму виробничого процесу та наступного значного спаду виробництва. Нормативні документи свідчать, що основним критерієм, на підставі якого визначалося звання стахановця, було перевиконання норм у 2 і більше разів, чого систематично добивались лише деякі робітники. Зокрема, на шахтах Горлівки в грудні 1936 понад дві норми виробили 1800 гірників, але тільки 18 із них, або 1 %, досягли таких успіхів протягом року. Аналогічна ситуація мала місце на ін. підприємствах України, що дає підставу спростувати твердження радянської історіографії про масовий характер стахановського руху.


Провал стахановського руху фактично визнав і Сталін, який на лютнево-березневому (1937) пленумі ЦК ВКП (б) заявив, що внаслідок політичної безпечності «шкідники» у Кузбасі й Донбасі «водили за ніс стахановців, ставили їм палиці в колеса, штучно створювали безліч перепон для їхньої успішної роботи і добились, нарешті, того, що розладили їхню роботу». Повсюдне упровадження стахановських методів було одним із чинників кризових явищ у промисловості, супроводжувалось посиленням експлуатації працівників і масовими репресіями проти інженерно-технічного персоналу та господарників.

Сучасність[ред. | ред. код]

2010 року на вугільних шахтах Донеччини розпочата «Трудова вахта „Дню шахтёра — достойную встречу“ приурочена 75-річчю Стахановського руху»[1]. 9 серпня 2010 року забійник шахти «Новодзержинська» міста Торецька Сергій Шемук, наймолодший заслужений шахтар України, за зміну нарубив 170 тон вугілля, перевершивши рекорд Олексія Стаханова 1935 року на 68 тон[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

ISBN 976-966-8055-18-8

Посилання[ред. | ред. код]