Стецівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – Мала академія народних мистецтв (МАНМ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:09, 20 травня 2019, створена CommonsDelinker (обговорення | внесок) (Вилучив файл 13_травня_—_це_свято_козацького_коша._Адже_ми_козацького_роду!_Стець,_Стеценко,_Стецівка...Козацькі_змагання.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Racconish. Причина: Missing [[:c:COM:EI|e)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стецівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – Мала академія народних мистецтв
Країна ́Україна Україна
48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д. / 48.99528; 31.15333Координати: 48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д. / 48.99528; 31.15333
Мова навчання українська
Адреса 20246, Україна, Черкаська область, Звенигородський район, село Стецівка, вул. Шкільна, 1
Файл:Ансамбль бандуристів МАНМ.jpg
Ансамбль бандуристів Стецівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - МАНМ, керівник Лідія Щербак.

Стецівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — Мала академія народних мистецтв (МАНМ) — навчальний заклад Звенигородської районної ради Черкаської області у селі Стецівка.

Практична модель нової української школи, в основі концепції якої - поєднання найкращого, що може дати народне мистецтво, народна мудрість, народна педагогічна деонтологія з кращими мистецькими силами, які залучаються до творчої співпраці з дітьми під час навчально-виховного процесу. Створено авторські навчальні програми з народних ремесел, що вивчаються в школі, проводяться етнографічні та фольклорні експедиції, зібрані матеріали лягли в основу експозицій відкритих шкільного етнографічного та краєзнавчого музеїв. Колективом МАНМ поширюється та публікується досвід впровадження в навчально-виховний процес народної педагогіки, українських традицій, уроків добра і любові до України. Результатом роботи МАНМ стала участь педагогів школи у створенні концепції національного виховання.

Витоки

Файл:35 Старійшини.jpg
“Слава тому, хто народну криницю не замулив, з неї красу і мудрість пивши, - душею ріс і ще й нам напитися приніс” (Валентина Кузьменко-Волошина).Старійшини - Почесні члени МАНМ при Стецівській ЗОШ на святі Малої академії

Створенню МАНМ сприяли: Г. П. Білоус — голова Черкаської Спілки письменників України, А. І. Кузьмінський — завідуючий облоно, В. Г. Кузь — ректор Уманського Державного педагогічного університету, М. В. Груша — завідуючий райвно, Д. О. Чорновіл — голова райкому профспілки працівників освіти, І. С. Захарченко — директор Стецівської школи та завуч В. О. Постоян, а також директори Ватутінської музичної школи В. І. Циба та П. І. Ткаченко, як керівники колективу «Оберіг», який одним з перших долучився до співпраці з — Малою академією народних мистецтв. Надихнули на цю творчу справу і доклали до створення тепло своїх сердець такі відомі письменники: Дмитро Семенович Чередниченко, член НСпУ, який висвітлив цю подію у журналі «Україна», Кирпа Галина, Кузьменко Валентина, Замулко-Дюбуше Наталія, Солончук Людмила, Озірний Олексій, Горбівненко Анатолій, Ткаченко Сергій, художники: Гордова Тамара , Теліженко Олександра, Євич Василь. Свої зусилля для створення Малої Академії доклала Олена Фещенко — начальник Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, її зусиллями було створено буклет про роботу Стецівської Малої академії народних мистецтв і про досягнення педагогічного колективу.

Всі роки діяльності Малої Академії у школі, матеріально її підтримувала і оберігала Жалдак Ольга Дем'янівна — голова обкому Профспілки працівників освіти і науки облдержадміністрації.

Білозерська Любов Михайлівна на ювілей МАНМ - 2003р. С. Стецівка

Ідею створення другої в Україні, і першої на Черкащині МАНМ, педагог-новатор Білозерська Любов Михайлівна перейняла від Гнідинської школи, що на Київщині. Директор школи і засновник першої Малої Академії народних мистецтв в Україні Стрілько Валентина Василівна, з любов'ю передала всі свої напрацювання, увесь досвід стецівчанам. Впродовж усіх років діяльності МАНМ, Валентина Василівна та очолюваний нею Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого допомагає та підтримує Стецівську школу - МАНМ.

Директор школи Білозерська Л. М. та Президент Міжнародного освітнього фонду ім. Я. Мудрого Стрілько В. В. на Святі МАНМ

Історія виникнення МАНМ

Шануючи народну пісню, Білозерська Любов Михайлівна разом з колегами мовниками та вчителькою музики та співів Бевз Людмилою Іванівною почали записувати українські автентичні пісні, створили хор, в якому поряд із старшими односельцями співали і школярі. Результатом співпраці із старшими жителями села — старійшинами, які охоче ділилися з стародавніми піснями, дитячими іграми, народними традиціями та обрядами стало створення хору «Родина», та етнографічного колективу «Співуча левада».

  • 7 квітня 1985 року на запросини відвідати школу, та долучитися до обряду «Купайла» відгукнулися Дмитро Чередниченко із дружиною письменницею редактором журналу «Барвінок» Галиною Кирпою, були також і вчителі української мови та літератури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Все село висипало на берег мальовничої Шполки, прикрасивши береги — білим цвітом прадавніх вишиванок. Залунали стародавні купальські пісні про Івана і Марію. Через купальське вогнище перестрибували і малі і старі. А пізно ввечері усі гості, а їх було кілька автобусів, мальовничим берегом річки потрапили на вечорниці до найгостиннішої в селі хати, хати — подружжя Ковачів. Василь Юрійович та Алла Петрівна разом з вчительками підготували справжні сільські вечорниці з народними стравами. Саме тоді Сивий Голуб, як назвали стецівчани Дмитра Чередниченка і запропонував створити таку організацію, в яку крім вчителів та школярів увійшли б усі небайдужі до всього народного люди, як і з села так і з усієї України. Об'єднати в школі всіх небайдужих людей для збереження народних традицій, народного мистецтва та виховання духовності учнівської молоді. Подібна організація вже народилася в с. Гнідин на Київщині.

Школярі відчули себе молодими струмками, які поповнюють повноводні річки України народною мудрістю, творчістю, мистецтвом. Збирали фольклор, дитячі ігри — переможцем першого конкурсу дитячих ігор та розваг став клас Пересунько Ольги Олександрівни. Нагородою за відроджені стародавні дитячі ігри, юним аматорам стала поїздка в с. Гнідин, в Малу академію народних мистецтв. Стрілько Валентина Василівна — засновник першої Малої Академії народних мистецтв в Україні, з любов'ю передала всі напрацювання, увесь досвід. Впродовж усіх років діяльності МАНМ, Валентина Василівна та очолюваний нею Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого допомагав та підтримував Стецівську школу — МАНМ.

  • В 1985 році Григорієм Білоусом був знятий телефільм «Купайлиця», яку із забуття повернули юні академіки школи.
  • У 1986 році в школі було відкрито етнографічний музей та «Кобзареву світлицю» — центр зустрічей творчих особистостей, під егідою МАНМ. Школярі збирали, фіксували, класифікували, відтворювали народнопісенний репертуар, записаний в селі, шукали і упорядковували етнографічні матеріали, складали сценарії відтворюваних свят і обрядів, були учасниками благодійних концертів, оглядів-конкурсів, оволодівали навичками народних ремесел (серед яких вишивка, витинанка, лозоплетіння, гончарство, килимарство, аплікація соломкою тощо), організовували вечори, зустрічі з відомими діячами українського мистецтва, народними майстрами, відтворювали у безпосередньому дійстві свята та обряди.

13 травня 1988 року, відбулися урочисті збори, на яких були затверджені Статут та програма діяльності Малої Академії народних мистецтв. Обрано Президію МАНМ, Раду козацького коша, президента МАНМ та заступників, , кошового отамана. Вперше Старіійшинам колективу "Співуча левада", хору "Родина", були присвоєні звання "Почесні члени МАНМ при Стецівській загальноосвітній школі"

Вчителі — керівники відділень МАНМ

Найпершими до справи виховання учнів засобами народного мистецтва включилися вчителі школи:

  • Стаднійчук Марія Прокопівна — вчителька української мови та літератури — одна із організаторів МАНМ, знавець фольклору та історії села,
  • Бевз Людмила Іванівна — вчитель музики, одна із організаторів МАНМ, керівник хору «Родина», учасник та акопоніатор усіх свят та поїздок МАНМ, виконавець народних пісень, керівник відділення народних ремесел,
  • Сидіченко Галина (Ганна) Петрівна — вчителька української мови та літератури, одна із ініціаторів створення МАНМ, керівник відділення писанкарства,
  • Нечипоренко Олена Іванівна — вчитель зарубіжної літератури, соціальний педагог школи, керівник відділення вишивки, керівник волонтерських загонів школи,
  • Темченко Петро Купріянович — вчитель військової підготовки, володіючи мистецтвом плетіння із соломки навчав учнів плетінню та виготовленню брилів,
  • Білан Микола Васильович — вчитель хімії опанувавши мистецтво лозоплетіння передавав його учням навчаючи плетінню кошиків,
  • Пересунько Ольга Олександрівна — вчитель початкових класів, з дітьми класу були переможцями першого конкурсу дитячих ігор та забав, відвідали Гнідинську МАНМ, показували дитячі ігри та розваги на І фестивалі дитячих ігор «Котилася Торба» (1991) в Пирогово де познайомились із видатним земляком Шполянщини Іваном Макаровичем Гончарем. Захоплюючись витинанкою передала тонкощі мистецтва дітям,
  • Прудиус Наталя Петрівна— вчитель початкових класів, майстер декоративного розпису, передала тонкощі мистецтва дітям,
  • Мошенець Олександр Дмитрович — керівник козацького коша, організатор та суддя козацьких змагань, поза робочим часом, безоплатно готував змагання в Крицькому саду, обстежував обстежував дно водойм, маршрути змагань, дбаючи про безпеку дітей,
  • Стеценко Інна Григорівна — випускниця школи -МАНМ, активний учасник усіх справ академії, під час віншування академією Миколи Тодосійовича Него́ди з нагоди 80-ліття поета та письменника, зіграла роль матері, чим не абияк розчулила ювіляра. Вчителька іноземної мови керівник відділення флористики і дизайну. Голова села Стецівка,
  • Щонхор Таміла Сергіївна — вчителька початкових класів, виконавець народних пісень керівник гуртка Фольклорного спів,
  • Закутня Тамара Іванівна — вчителька географії, керівник відділення народної вишивки,
  • Брусліновська Олена Петрівна — вчителька початкових класів, керівник відділення флористика і дизайн,
  • Сабадир Галина Петрівна — вчителька математики, керівник відділення ручного ткацтва,
  • Білозерський Валерій Володимирович — заступник директора з виховної роботи, керівник козацького коша, керівник відділення народних ремесел, народного віночка,
  • Шинкаренко Зінаїда Василівна — бібліотекар школи, виконавець народних пісень, керівник відділення народної вишивки,
  • Захарченко Світлана Іванівна — вчителька молодших класів, керівник відділення ручного ткацтва,
  • Шадріна Людмила Іванівна — керівник відділення в'язання гачком,
  • Скрипай Галина Сергіївна — керівник відділення умілі рученята.

Реалізуючи положення статуту МАНМ в школу на постійну роботу були запрошені, керівники відділень МАНМ:

  • Щербак (Бездєнєжних) Лідія Сергіївна, вчителька по класу бандури — створила ансамбль бандуристів МАНМ «Стецівчанка»,
  • Козаченко Віктор Іванович — вчитель трудового навчання, який створив матеріальну базу та організував відділення гончарства,
  • Поліщук Микола Іванович — вчитель гри на народних інструментах — створив відділення сопілкарів,
  • Бабченко Сергій Якович — вчитель музики створив відділення гри на народних інструментах «стецівські музики»,
  • Михаїл Олександр Петрович — вчитель трудового навчання та тренера з г/р боротьби, який створив на базі школи команду боротьби, та долучився до виховання майбутніх козаків,
  • Ларкін Станіслав Олександрович — хореограф Ватутінського будинку культури, якому вдалося підготувати хореографічний колектив школи, створивши багато хореографічних композицій. Елементи бойового гопака, рубка шаблями, вправи зі списами полюбилися віртуозним виконавцям — козакам та викликали неабияке захоплення глядачів,
  • Радченко Галина Михайлівна — жителька села Іскрене, Шполянського району, майстриня вишивальниця, яка налагодила обладнання та розпочала роботу відділення машинної вишивки, яку вподобали для себе, як дівчата так і хлопці, навчила школярів, створювати весільні віночки.
  • Бувака Володимир Федорович — хормейстр, самодіяльний композитор, музичний керівник хору «Родина», створив пісенні відділення в кожному класі школи, які відкрили велику кількість пісенних талантів в школі,
  • Ракитянські Ніна Григорівна і Борис Олександрович— хореограф і хормейстер, переїхали в с. Стецівку та активно включилися в розбудову МАНМ.

Козацький кіш

[[|міні| Козацькі змагання на 10 річницю МАНМ с.Стецівка ]] [[|міні| Козацькі змагання. Вчителі: Муравський Олег Антонович та Кулініч Микола Іванович ]]

Козацька педагогіка одна із складових народної педагогіки. Виховна робота в Стецівській школі проводиться також і через залучення до роботи в козацькому Коші, який діє при Малій академії народних мистецтв. Козацький Кіш – юнацька організація, яка об'єднує учнів старших та середніх класів. Керівництво Кошем здійснює Рада Коша. В першу Раду Коша крім старшокласників, увійшли: вчитель початкової військової підготовки Темченко Петро Купріянович, вчитель географії Муравський Олег Антонович, вчитель трудового навчання Кулініч Микола Іванович, заступник директора з виховної роботи Білозерський Валерій Володимирович., вчитель фізичної культури Мошенець Олександр Дмитрович, тренер з г/р боротьби Михаїл Олександр Петрович, вчитель трудового навчання Козаченко Віктор Іванович. Значна кількість козаків, понад 50, дозволяє здійснювати походи вихідного дня. Походи здійснюються учнями до урочища Крицького саду та в сусідні села: Іскрене, Вікнине Катеринопільського району, (15 км) Киселівки Катеринопільського району, Юрківки Звенигородського району. Козаками здійснюються велосипедні походи та походи з використанням гужового транспорту. Під керівництвом козаків насаджуються дерева в урочищі Крицький сад, проводяться козацькі ігри та дитячі ігри, розваги, конкурси та традиційні змагання. Радою Коша розроблено туристські походи для знайомства із історією краю та проведення козацьких змагань. Проводиться просвітницька робота по пропаганді козацьких звичаїв та народних ігор, пісень, збирання фольклору, заняття етнографічними та краєзнавчими дослідженнями. Проведено козацькі змагання із козаками Юрківської, https://www.wikiwand.com/uk/%D0%86%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5, Звенигородської, Вікненської шкіл. Щороку 13 травня в день іменин Малої Академії народних мистецтв, на Покрову, та в День Збройних Сил проводяться козацькі змагання, в програмі яких вікторини, конкурси, естафети та традиційні народні ігри та боротьба. Щороку рада Коша ділиться напрацьованим досвідом із педагогічними працівниками районів та області. У козаків та МАНМ побували Вільнянський відділ освіти Запорізької області, Миколаївський обласний відділ освіти, Черкаський обласний відділ освіти, педагогічні колективи та студенти Уманського та Черкаського педагогічних університетів. В школі проводились Всеукраїнські семінари з проблем народознавства, української мови, проблем сільської школи.

Примітки

Джерела

Посилання