Відмінності між версіями «Стилістика гіпертексту»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 46: Рядок 46:
 
* Hautzinger N. Vom Buch zum Internet? Eine Analyse der Auswirkungen hypertextueller Strukturen auf Text und Literatur. – St. Ingbert (Röhrig), 1999.
 
* Hautzinger N. Vom Buch zum Internet? Eine Analyse der Auswirkungen hypertextueller Strukturen auf Text und Literatur. – St. Ingbert (Röhrig), 1999.
 
* [http://cs.dgtu.donetsk.ua/people/kravchenko/book/style/21.shtml Руководство по стилям для создания online гипертекста]
 
* [http://cs.dgtu.donetsk.ua/people/kravchenko/book/style/21.shtml Руководство по стилям для создания online гипертекста]
  +
* [http://www.dissercat.com/content/lingvosemioticheskii-analiz-elektronnogo-giperteksta-na-materiale-russkoyazychnogo-interneta Дедова, Ольга Викторовна. Лингвосемиотический анализ электронного гипертекста: на материале русскоязычного Интернета] {{ref-ru}}
  +
* Бельчиков Ю. А. К вопросу о соотношении текста и стиля. Теория и практика преподавания русской словесности. М., 1996. Вып. 3. с.156-165. {{ref-ru}}
  +
* [http://www.gipertekst.net/ Руководство по стилям для создания online гипертекста]
  +
* [http://rudnevslovar.narod.ru/g1.htm#giper ГЕНЕРАТИВНАЯ ЛИНГВИСТИКА]
  +
* [http://users.univer.omsk.su/~bogky/2STUDENT/HTMMD.HTM ГИПЕРТЕКСТ И СРЕДСТВА МУЛЬТИМЕДИА]
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 16:28, 9 листопада 2010

Стилі́стика гіперте́ксту — підрозділ лінгвостилістики, що вивчає мовностилістичні особливості електронного гіпертексту. З точки зору своїх стилістичних властивостей електронний гіпертекст являє собою структуру, що об'єднує елементи різних жанрів і функціональних стилів[1].

З появою такого типу текстів в інтернет-середовищі актуалізувалися процеси, які раніше не були характерні для мови. Зокрема, завдяки технічним засобам візуалізації чітко позначився вузол переходу з одного текстового рівня на інший, що суттєво розширило функції мовних одиниць, які формують вузол переходу, — їх комунікативну, стилістичну вагу. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів (графіка, аудіо, відео тощо), із мультилінгвальною структурою (наявність вузлів переходу на інші мовні системи). Такі тексти є предметом дослідження стилістики гіпертексту. Термін запропоновано українським мовознавцем С. Чемеркіним.

Дослідники вважають[1], що в елементах гіпертекстової структури (гіпотексті) різної жанрово-стилістичної спрямованості здійснюється процес репрезентації даної концептуальної сутності на рівні різних способів мовного вираження.

Науковці виділяють різні стилі гіпертексту[2]: інформаційний, науковий, художній тощо.

Специфіка стилістики гіпертексту в практиці Web-дизайну

Деякі дослідники стилістики гіпертексту[3], розробляють практичні засади його використання при створенні навчальних гіпертекстових курсів, електронних бібліотек, в практиці Web-дизайну.

Фахівці із стилістичної побудови гіпертексту на Web-сайтах вважають[4], що гіпертексту на кожній сторінці Web-сайту повинно бути якомога менше, інакше читачу буде важко сприймати інформацію - читаючи одночасно всі, він втомлюється і закриває сторінку. Для зменшення навантаження на зір бажано, щоб гіпертекст оформлявся в спокійних, неагресивних, розслаблюючих кольорах.

Також фахівці пропонують[5] вимоги до мовних характеристик електронного гіпертексту можна розділити на:

  • Пов'язані з змістовно-стилістичному рівнем (лексика, синтаксис і граматика)
  • Формально-структурні (візуальна розмітка тексту, використання принципу «перевернутої піраміди», кількість вбудованих посилань у тексті).

За результатами дослідження поведінки користувачів дослідники надають веб-дізайнерам та редакторам рекомендації[5], щодо стилістики гіпертексту:

1. Інформаційне наповнення:

  • прості і зрозумілі заголовки;
  • використання нейтральної мови;
  • використання стандартної термінології;
  • відведення окремої абзацу для кожної ідеї;
  • використання вихідних гіпертекстових посилань, наявність яких підвищує довіру користувачів до сайту.

2. Структура (дизайн). Веб-сторінки слід писати так, щоб їх було легко переглядати. Для цього використовують:

  • меншу кількість слів, ніж у звичайній статті;
  • виділення ключових слів (гіпертекстові посилання можуть служити як один з видів виділення; до нього можна додати виділення кольором і шрифтом);
  • візуальне членування тексту з використанням підзаголовків;
  • списки з маркерами;
  • стандартні кольори посилань - це полегшує впізнавання вже переглянутих сторінок;
  • графічні елементи, однак, тільки в тому випадку, якщо вони доповнюють текст;
  • принцип «перевернутої піраміди» в написанні тексту. Цим методом давно користуються журналісти: свої статті вони починають з повідомлення читачеві виведення, після чого повідомляють найважливішу інформацію, а в кінці дають підгрунтя події. Такий стиль зручний для газет тому, що читачі можуть зупинитися в будь-який момент читання, і все одно у них в голові залишиться вся найважливіша інформація, дана в статті.

Примітки

Література

Див. також