Стретович Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Миколайович Стретович
Volodymyr Stretovych.jpg
Володимир Стретович на мітингу в 2007
Народився 19 травня 1958(1958-05-19) (61 рік)
село Забране, Малинський район, Житомирська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність політик, адвокат
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4], Представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[d][5] і Substitute of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe[d][5]
Термін 2008-2012
Партія Християнсько-демократичний союз
Головував 19982010
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
4-го скликання
НУ 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
НУ 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Володи́мир Микола́йович Стрето́вич (нар. 19 травня 1958, село Забране, Малинський район, Житомирська область) — український політик.

Член ХДС; доцент факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»2002); почесний президент Світового конгресу українських юристів (з вересня 1998); президент Фонду сприяння правовим і політичним реформам (з грудня 1998); президент Східноєвропейського департаменту Міжнародної організації «Парламентарі проти корупції» (з 2003), член ради директорів (з жовтня 2002); член редакційної ради журналу «Національна безпека України».

Освіта[ред. | ред. код]

Київський топографічний технікум (19731977), технік-топограф. Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (19781983), правознавець. Аспірантура Інституту держави і права АНУ (19831987).

Кандидат юридичних наук (1989), доцент (2001). Кандидатська дисертація «Правове регулювання колективного підряду в сільському господарстві».

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до травня 1998, Немирівський виборчій округ № 58, Вінницька область, висунутий трудовим колективом. На час виборів: старший науковий працівник Інституту держави і права АНУ, безпартійний. Член групи «Реформи». Голова Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи.

Член Конституційної Комісії від Верховної Ради України голова секції з питань судової влади і охорони Конституції (листопад 1994 — лютий 1996).

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 — січень 1999).

Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (жовтень 1997 — липень 1998).

Голова Християнсько-народного союзу (листопад 1998 — квітень 2003, квітень 2003 — вересень 2010 — Християнсько-демократичного союзу).

Керівник юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» для ведення переговорів з представниками режиму (з лютого 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 32 в списку. На час виборів: професор Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з червня 2002).

Член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з серпня 2005).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ХДС. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006). Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 15 червня 2007.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 25 в списку. На час виборів: голова ХДС. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2007).

Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 35 у списку. Юрисконсульт ТОВ "Торговий дім «Каргес». Безпартійний[6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Українець. Батько Микола Петрович (19311990) — робітник лісівництва. Мати Катерина Миколаївна (1931) — колгоспниця, пенсіонерка. Дружина Тетяна Іванівна (1956) — правник, заступник генерального директора Асоціації «Укрпиво». Дочки Катерина (1987) і Ганна (1988).

Автор 50 наукових праць з проблем регулювання трудових і майнових відносин в сільському господарстві, державного будівництва, політології.

Володіє німецькою мовою.

Захоплення: ігрові види спорту.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]