Відмінності між версіями «Стрілець B2»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
м (Структура)
Рядок 3: Рядок 3:
   
 
==Структура==
 
==Структура==
Стрілець B2 — найкрупніша газопилова хмара в центральній частині Галактики в поперечнику<ref name="">http://www.newscientist.com/article/mg16422144.900-star-attraction.html {{ref-en}}</ref>. Його загальна маса перевищує масу Сонця в 3 мільйона разів.<ref>http://www.daviddarling.info/encyclopedia/S/SagB.html {{ref-en}}</ref>. Стрілець В2 ділиться на три частини, чи джерела, що умовно позначаються Північний (N), Головний (М) та Південний (S). Вони містять велику кількість згущень зіркоутворення, водяних [[мазер]]ів та більше 49 регіонів з компактними накопиченнями [[Молекула водню|водню]]. В них також присутні джерела рентгенівського випромінювання, що пов'язані з так званими «[[Молодий зірковий об'єкт|молодими зірковими об'єктами]]» ({{lang-en|Young Stellar Object, YSO}}). Речовина в Стрільці В2 рухається нерівномірно; вчені виявили, що саме на границях окремих районів газу, що рухаються з різними швидкостями, виникають більшість мазірів та плотних накопичень водню.<ref>http://www.mpifr-bonn.mpg.de/staff/epolehampton/thesis/node27.html {{ref-en}}</ref>. Північне джерело Sgr B2 (N) містить іонізований газ з більш високими швидкостями, аніж в інших двох джерелах. Це свідчить про те, що Sgr B2 (N) відділився від Головного джерела Sgr B2 (М) нещодавно.<ref>Mehringer, D. M., Palmer, P., Goss, W. M., & Yusef-Zadeh, F. 1993, ApJ, 412, 684{{ref-en}}</ref>. В обох Sgr B2 (N) та Sgr B2 (М) виникнення мазерів пов'язано з молекулярними стоками, деякі з яких утворюють структури типу ланцюжка. Молекулярні стоки й призводять до спалахів мазерів<ref>http://www.sai.msu.ru/dissovet/ramires.pdf</ref>.
+
Стрілець B2 — найкрупніша газопилова хмара в центральній частині Галактики в поперечнику<ref name="">http://www.newscientist.com/article/mg16422144.900-star-attraction.html {{ref-en}}</ref>. Його загальна маса перевищує масу Сонця в 3 мільйона разів.<ref>http://www.daviddarling.info/encyclopedia/S/SagB.html {{ref-en}}</ref>. Стрілець В2 ділиться на три частини, чи джерела, що умовно позначаються Північний (N), Головний (М) та Південний (S). Вони містять велику кількість згущень зіркоутворення, водяних [[мазер]]ів та більше 49 регіонів з компактними накопиченнями [[Молекула водню|водню]]. В них також присутні джерела рентгенівського випромінювання, що пов'язані з так званими «[[Молодий зірковий об'єкт|молодими зірковими об'єктами]]» ({{lang-en|Young Stellar Object, YSO}}). Речовина в Стрільці В2 рухається нерівномірно; вчені виявили, що саме на границях окремих районів газу, що рухаються з різними швидкостями, виникають більшість мазірів та плотних накопичень водню.<ref>http://www.mpifr-bonn.mpg.de/staff/epolehampton/thesis/node27.html {{ref-en}}</ref> Північне джерело Sgr B2 (N) містить іонізований газ з більш високими швидкостями, аніж в інших двох джерелах. Це свідчить про те, що Sgr B2 (N) відділився від Головного джерела Sgr B2 (М) нещодавно.<ref>Mehringer, D. M., Palmer, P., Goss, W. M., & Yusef-Zadeh, F. 1993, ApJ, 412, 684{{ref-en}}</ref>. В обох Sgr B2 (N) та Sgr B2 (М) виникнення мазерів пов'язано з молекулярними стоками, деякі з яких утворюють структури типу ланцюжка. Молекулярні стоки й призводять до спалахів мазерів<ref>http://www.sai.msu.ru/dissovet/ramires.pdf</ref>.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Версія за 21:13, 15 травня 2010

Стрілець B2 (англ. Sagittarius B2) — газопилова хмара, що знаходиться на відстані в 120 парсек від центру Чумацького шляху, де відбуваються процеси зіркоутворення. Від нас вона віддалена на відстанні 26 000 світлових років. Скорочена назва об'єкту — Sgr B2.

Вплив кандидата в чорні діри Стрілець А* на Стрілець B2

Структура

Стрілець B2 — найкрупніша газопилова хмара в центральній частині Галактики в поперечнику[1]. Його загальна маса перевищує масу Сонця в 3 мільйона разів.[2]. Стрілець В2 ділиться на три частини, чи джерела, що умовно позначаються Північний (N), Головний (М) та Південний (S). Вони містять велику кількість згущень зіркоутворення, водяних мазерів та більше 49 регіонів з компактними накопиченнями водню. В них також присутні джерела рентгенівського випромінювання, що пов'язані з так званими «молодими зірковими об'єктами» (англ. Young Stellar Object, YSO). Речовина в Стрільці В2 рухається нерівномірно; вчені виявили, що саме на границях окремих районів газу, що рухаються з різними швидкостями, виникають більшість мазірів та плотних накопичень водню.[3] Північне джерело Sgr B2 (N) містить іонізований газ з більш високими швидкостями, аніж в інших двох джерелах. Це свідчить про те, що Sgr B2 (N) відділився від Головного джерела Sgr B2 (М) нещодавно.[4]. В обох Sgr B2 (N) та Sgr B2 (М) виникнення мазерів пов'язано з молекулярними стоками, деякі з яких утворюють структури типу ланцюжка. Молекулярні стоки й призводять до спалахів мазерів[5].

Примітки