Відмінності між версіями «Студентські об'єднання»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Класифікація: Братсва - Братства)
 
Рядок 34: Рядок 34:
 
* Alexandra Kurth: ''Männer – Bünde – Rituale. Studentenverbindungen seit 1800.'' Campus, Frankfurt 2004, <nowiki>ISBN 3-593-37623-7</nowiki>.
 
* Alexandra Kurth: ''Männer – Bünde – Rituale. Studentenverbindungen seit 1800.'' Campus, Frankfurt 2004, <nowiki>ISBN 3-593-37623-7</nowiki>.
 
* Hans Magenschab: ''Die geheimen Drahtzieher. Macht und Einfluss der Studentenverbindungen.'' Styria, Wien 2011, <nowiki>ISBN 978-3-222-13344-2</nowiki>.
 
* Hans Magenschab: ''Die geheimen Drahtzieher. Macht und Einfluss der Studentenverbindungen.'' Styria, Wien 2011, <nowiki>ISBN 978-3-222-13344-2</nowiki>.
  +
== Посилання ==
  +
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/7210.html Буршеншафти]}}
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 10:08, 27 березня 2020

Студентські об'єднання - асоціації студентів, аспірантів, молодих викладачів, метою діяльності яких є надання допомоги студентській молоді, створення механізмів реалізації студентської ініціативи, захист соціальних, економічних та інших інтересів студентства. Серед них варто виділити студентські корпорації, що представляють собою академічні організації, які об'єднують студентів та випускників закладів вищої освіти на основі дотримання принципів братерства, патріотизму, прагнення до знань, а також поваги старшинства.

У більшості ВНЗ України сформовані самостійні студентські організації. Пріоритетною функцією студентського руху в Україні стала соціальна: розв'язання соціально-економічних проблем студентства, захист їхніх прав та інтересів. Час від часу студентство виявляє і високу політичну активність.

Класифікація[ред. | ред. код]

У сучасному студентському русі функціонують кілька типів об'єднань:

  • Профспілки. їх першочерговими завданнями є розв'язання соціальних проблем студентства, захист інтересів молодих людей перед державою та адміністрацією ВНЗ (Перша українська студентська профспілка ПОСТУП, профспілка студентів "Пряма дія", Асоціація студентських профспілкових організацій України);
  • Органи студентського самоврядування. Створюються і функціонують з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню в нього навичок майбутнього організатора, керівника. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо;
  • Фахові студентські організації та об'єднання за інтересами. Організації такого типу поширені в межах окремих ВНЗ та факультетів (наприклад, асоціації студентів-юристів, історичні студентські товариства тощо);
  • Громадські студентські організації. Цей тип об'єднань репрезентує насамперед громадсько-політичну ініціативу студентства та обстоює його права.
  • Братства. Передбачає більш тісне спілкування членів об'єднання, часто включає спільне проживання, проводження вільного часу.

Студентські об'єднання (корпорації) в Європі та Україні[ред. | ред. код]

Студентські об'єднання в Європі досить поширені (в Австрії та Швейцарії деякі шкільні об'єднання також зараховують себе до студентських). Там вони є надзвичайно впливовими та розгалуженими асоціаціями, що дозволяє їхнім членам знаходити підтримку та швидко зростати у професійному житті. На міжнародному рівні існує понад 1.600 студентських об'єднань. Лише у Німеччині загалом існує близько 1000 студентських корпорацій.

Виділяють б'ючі (обов'язковим є фехтування - мензура), вільноб'ючі (фехтування за бажанням) та неб'ючі (фехтування заборонене) товариства. За гендерною ознакою розрізняють чоловічі, жіночі та змішані корпорації, за релігійною складовою - католицькі, загальнохристиянські, позаконфесійні товариства. Існують також мисливські, веслярські та співочі об'єднання. Принцип пожиттєвого союзу, тобто, членства протягом усього життя, значно сприяє забезпеченню довготривалості таких об’єднань.

У більшості об’єднань, нові студенти, незалежно від їхнього віку та професійного статусу, приймаються до лав товариства як його неповноправні члени, фукси, а через декілька семестрів, після випробувального терміну та складання спеціального іспиту, стають повноправними корпорантами, буршами. По завершенні навчання випускники закладів вищої освіти переходять до лав філістрів або «старших чоловіків (жінок)» і відтоді вже належать до власної, відмінної від студентської, організаційної структури: філістеріуму.

В Україні Академічне Товариство "Буковина" в Чернівцях [1], слідуючи давній традиції носіння барв (синьо-червоно-зеленої стрічки і синього кашкета), дотримання визначених студентським кодексом Коментом правил поведінки на різних заходах і співу студентських пісень, гуртує активну, творчо мислячу молодь на засадах загально-християнських принципів, любові до рідного краю, товариськості та давніх австрійських і німецьких студентських традицій [2].

Студентські об'єднання (братства) в США та Канаді[ред. | ред. код]

В більшості своїй «організації, названі грецькими літерами» поділяються на чоловічі та жіночі, членство в цих організаціях передбачає активну діяльність тільки в період останніх років навчання у вищому навчальному закладі, хоча існують і виключення з даного правила. В більшості своїй названі грецькими літерами, наприклад ΑΔΠ (Альфа Дельта Пі). Більшість з них організації громадські, що позначають себе товариствами та допомагають своїм членам в соціальному аспекті та в процесі адаптації в соціумі після випуску з вищого навчального закладу.

Література[ред. | ред. код]

  • Edwin A. Biedermann: Logen, Clubs und Bruderschaften. Droste, Düsseldorf 2004, 2. Auflage 2007 ISBN 3-7700-1184-8.
  • Harm-Hinrich Brandt, Matthias Stickler: Der Burschen Herrlichkeit – Geschichte und Gegenwart des studentischen Korporationswesens. Historia Academica, Band 36. Würzburg 1998, ISBN 3-930877-30-9.
  • Paulgerhard Gladen: Gaudeamus igitur – Die studentischen Verbindungen einst und jetzt. Callwey, München 1988, ISBN 3-7667-0912-7.
  • Hans-Ernst Folz: Studentische Vereinigungen. In: Christian Flämig u. a. (Hrsg.): Handbuch des Wissenschaftsrechts. Springer, Berlin 1982. ISBN 978-3-642-96660-6. S. 658–676.
  • Bernhard Grün, Christoph Vogel: Die Fuxenstunde. Handbuch des Korporationsstudententums. Bad Buchau 2014. ISBN 978-3-925171-92-5.
  • Peter Krause: O alte Burschenherrlichkeit – Die Studenten und ihr Brauchtum. 5. Auflage. Graz 1997, ISBN 3-222-12478-7.
  • Alexandra Kurth: Männer – Bünde – Rituale. Studentenverbindungen seit 1800. Campus, Frankfurt 2004, ISBN 3-593-37623-7.
  • Hans Magenschab: Die geheimen Drahtzieher. Macht und Einfluss der Studentenverbindungen. Styria, Wien 2011, ISBN 978-3-222-13344-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.avbukowina.cv.ua http://www.avbukowina.cv.ua/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-11-08. 
  2. Гвардія крайової еліти – Студентські товариства Чернівецького університету (ДОДАНО ФОТО). www.bukinfo.com.ua. Процитовано 2019-11-08.