Стіжок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:15, 29 грудня 2016, створена Shynkar (обговореннявнесок) (Література)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
село Стіжок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Рада/громада Стіжоцька сільська рада
Код КОАТУУ 6125887500
Облікова картка Стіжок 
Основні дані
Засноване 890
Населення 496
Територія 2.553 км²
Густота населення 194.28 осіб/км²
Поштовий індекс 47120
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°10′47″ пн. ш. 25°51′57″ сх. д. / 50.17972° пн. ш. 25.86583° сх. д. / 50.17972; 25.86583Координати: 50°10′47″ пн. ш. 25°51′57″ сх. д. / 50.17972° пн. ш. 25.86583° сх. д. / 50.17972; 25.86583
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 47120, с. Стіжок
Карта
Стіжок. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Стіжок
Стіжок
Стіжок. Карта розташування: Тернопільська область
Стіжок
Стіжок

CMNS: Стіжок на Вікісховищі

Стіжо́к — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Центр сільради. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Майдан виведений з облікових даних.

Населення — 449 осіб (2007).

Є пам'ятки природи — Стіжоцький сосняк, ботанічні заказники Стіжоцькі чорниці; гора-останець Стіжок.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки підкарпатської культури шнурової кераміки і давньоруської культури;

Княжий період[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1064 року як містечко Істожок.

1261 року внаслідок переговорів князя Василька Романовича з Бурундаєм оборонні укріплення Стіжка зруйнував Лев Данилович.

Литовсько-польський період[ред.ред. код]

У 14 столітті Стіжок — королівське місто з обмеженою маґдебурґією, тут була тимчасова резиденція польського короля Казимира III.

1373 року Стіжок — окружний центр, від 1366 належав Луцькому князеві Любарту, 1392 — Левові Свидригайлу Ольгердовичу, 1545 — князям Святополк-Четвертинським, згодом — князям Збаразьким і Вишневецьким.

Період Російської імперії[ред.ред. код]

Після польського повстання 1863 село належало російському чиновникові графу Александру Вороніну.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

20 століття[ред.ред. код]

9 травня 1943 німецько-нацистські війська спалили Стіжок і вбили 53 мешканці.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Церкви
    • Преображення Господнього (1872)
    • Святої Трійці (1651, обидві — муровані),
  • 2 каплички.
  • Споруджено могилу воїнам ЧА (1951), пам'ятник жертвам нацизму та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).
  • Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гора «Стіжок».
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Стіжоцький сосняк.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, Стіжоцький краєзнавчий музей, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.