Стіна (село)
село Стіна | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Томашпільський район |
Рада/громада | Стінянська сільська рада |
Код КОАТУУ | 0523985701 |
Основні дані | |
Засноване | 1550 |
Населення | 700 |
Територія | Маленькі Карпати (є невисокі пагорби до 70 метрів) км² |
Площа | 3,89 км² |
Густота населення | 265,55 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24231 |
Телефонний код | +380 4348 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 28.42111° сх. д.Координати: 48°27′09″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 28.42111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
196 м |
Водойми | Річка Русава |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Стіна, вул. Леніна, 20 |
Карта | |
|
|
Стіна — (давніше місто Стіна) село в Україні, в Томашпільському районі Вінницької області.
Зміст
Природні умови[ред. • ред. код]
Село має горбисту місцевість. Гора Солонці (найвища), Біла гора, Шпиль, Замкова гора, гора Болячка, Колька (найменша).
Історія[ред. • ред. код]
- За переказами тут було давнє місто Янгород, не відомо ким і коли засноване.
- У 1650-х рр. тут була фортеця. Фортеця містила замок тригранчастого вигляду.
- За всю свою історію село мало кілька найменувань. Спочатку було Янгород, потім Чорне і вже тепер Стіна.
Церква св. Миколая. Легенда говорить, що коли копали рови під фундамент, на замовлення Стефана Нечая, знайшовся образ св. Миколая і на тому місці було збудовано церкву. Через сто років була добудувана церква і збудована дзвіниця. У 1654 році церква вже діяла в селі. Образ знаходився в церкві до 1901 року.
- У 1586 році Стіна належала Янушу Васильовичу Острозькому.
- 1671 Стіна належала родині Замойських.
- Близько 1734 року Чалий Сава зі своїм загоном брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника (або полковника) Верлана (в Умані склав присягу на вірність Росії в особі полковника Полановского, який був висланий на Поділля для підтримки кандидатури на трон Речі Посполитої Августа ІІІ). На чолі сотні взяв місто Стіну (пол. Ścianę), також Шаргород, в яких забрав майно власників, шляхтичів.[1]
Печери[ред. • ред. код]
Біля міста знаходилися печери з давніми написами на стінах. А також печери, які вели до сусідніх сіл.
Центр вишивання[ред. • ред. код]
Стіна є відомим центром вишивання на східному Поділлі. Чорний та червоний колір посідали особливе місце у стінянській вишивці.
Заказник, легенда[ред. • ред. код]
На околиці села є заказник місцевого значення «Сонна поляна», де щороку розцвітає реліктова рослина сон-трава. Як стверджує легенда, кілька століть тому на Сонній поляні жило мирне населення. На них напали турки й живими залишилося декілька десятків чоловік. Ту місцевість довгий час називали Посічі, а люди, які залишилися живими, перейшли жити ближче до церкви й річки.
У селі народилися[ред. • ред. код]
- Кельбас Гліб Дем'янович — Герой Радянського Союзу.
- Надія Сідак — поетеса.
- Микола Комісарчук — поет.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Miron Korduba. Czałyj Sawa, także Czałenkiem zwany (†1742) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1938.— t. IV/2, zeszyt 17.— s.97—192 (пол.) S. 163
Посилання[ред. • ред. код]
- Ściana // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.)
- Погода в селі Стіна
- Інформація про село
- Сайт села Стіна
- Фортеця у селі Стіна на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|