Субаткан-яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:17, 17 травня 2020, створена Brunei (обговорення | внесок) (→‎Джерела яйли: не всі джерела описані у вторинних надійних джерелах)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгоруківська яйла, взимку 2012 р.
Довгоруківська яйла, взимку 2012 р.
Довгоруківська яйла влітку
Довгоруківська яйла, сніг на ялині взимку 2015 р.

Субаткан-яйла (інколи Довгору́ківська яйла́, кримськотат. Suv Batqan yayla) — гірський масив (яйла) у складі Головної гряди Кримських гір.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Складається з двох структурних масивів: нижнього, висотою 560—1025 метрів над рівнем моря, і верхнього, представленого височиною Тирке-яйла, висотою близько 1000—1287 метрів над рівнем моря, складених з мармуроподібними вапняками.

На сході глибокою долиною річки Бурульча яйла відділена від сусіднього масиву Карабі-Яйла, на заході обривається крутими кам'янистими схилами до долини Салгиру. На півдні межує з масивом Демірджі-яйла (з'єднується з ним вузьким хребтом височини Тирке-яйла), на півночі ж поступово знижується й переходить у долину між Головною та Внутрішньою грядами Кримських гір. У південній частині яйли протікає невелика річка Субаткан. Найвища точка — гора Буки (1023 м).

Назва[ред. | ред. код]

Історично плоскогір'я носило назву Субаткан-яйла за назвою річки Субаткан (Суботхан), що протікає по ньому. Suv batqan кримьскотатарською означає «поринаючий у воду». На початку XX століття увійшла в ужиток назва Довгоруківська яйла по імені землевласників Долгорукових, яким належали землі в долині Салгира, що примикають до яйли з заходу.

Основні гори[ред. | ред. код]

Основні гори Довгоруківської яйли: Буки (1023 м), Чалбаш (1003 м), Калан-Баїр (914 м), Янкой-Баїр (883 м), Базар-Оба (855 м), Коль-Баїр (818 м).

Джерела яйли[ред. | ред. код]

Джерела:

  • Альошина Вода
  • Ан-Чапі
  • Ені-Сала
  • Кучук-Янкой
  • Чел-Баш
  • Чел-Баш-2
  • Ярма-Чокрак
  • Ярма-Чокрак-2
  • У геологів (джерело)
  • Вейрат-Чокрак
  • Кольваїрське джерело
  • Чобан-Су-Ат
  • Джилки-Чокрак
  • Джерело Надії
  • Читліук-Чокрак

Печери[ред. | ред. код]

Назва Глибина, м Довжина, м Категорія
Аверкієва 145 460
Альошина Вода (з сифонами) +40 3200
Голубина 100 1325
Землянична 90 120 1
Ені-Сала-3 20 300
Червона (Кизил-Коба) +135 13850
Лю-Хосар 48 110 1
Мар-Хосар (Марченко) 93 386
Провал 104 1250
Тріщинна 35 90 1
Ева 26 30 1

Посилання[ред. | ред. код]