Субдіалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Субдіале́кт (від латинського префілку лат. sub- / "під" та давньогрецьке слово дав.-гр. διάλεκτος / "розмова") також відомий українською як гові́рка  — найменша одиниця територіальної диференціації діалектичної мови.

Структуровий зв'язок між всіма діалектичними підвидами наступинй: мовадіалект/говірсупрадіалект/наріччя → субдіалект/говірка.

Опис

Говірка відзначається єдністю структури, протиставляється іншим Говіркам набором диференційних ознак на фонетичному, акцентуаційному, граматичному, лексичному, семантичному рівнях.

Близькі за визначальними рисами Говірки утворюють групи говірок і говори. Сукупність усіх говірок складає діалектичну мову. Говірка є центром, об’єктом описової діалектології (див. Свєнціцький І. Бойківський говір с. Бітлі. — 1913.), картографування у лінгвістичних атласах.

Як приклад можна навести львівську ґвару.

Див. також

Література