Сушак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:28, 10 лютого 2019, створена Dimon2711 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західна частина Сушака

Сушак (хорв. Sušak ,італ. Sussak)[1][2][3] — частина Рієки, Хорватія. Вона стикається зі східною частиною міста, відокремлена від центру міста рікою Рєчина, яка колись служила міжнародним кордоном. Помітні особливості Сушака включають громадські пляжі в Печіні і Главаново, а також торговий центр Tower Center.

Має статус місцевої ради (Mjesni odbor, самоврядна одиниця в Республіці Хорватія), площею 66,07 га, 1.812 чол. населення[4]

Історія[ред. | ред. код]

Після скасування Северінської жупанії у 1787 р. на прибережній території від Рієки до Сеня було сформоване так зване Угорське Примор’є, поділене на три дистрикти (котари):  Рієкський (riječki), Бакарський (bakarski) та Вінодольський (vinodolski). Територія Трсата, Сушака, Вежіце і Драге відносилась до бакарського дистрикту (котару). Під час французького правління в період з 1809 по 1813 рр. пряму владу над Трсатом, Сушаком, Подвежіцою і Драгою мав Рієкський магістрат, а після уходу французів адміністрація Рієкського магістрату розповсюджувалась над цією територією до 1834 р., коли за наказом Франца ІІ повинна була повернути територію під управління Бакару.

У 1874 р. із створенням Трстатського муніципалітету (громади) сюди відносились Сушак, Вежиця і Трсат. Спочатку селищна управа розташовувалась у Трсаті, а у 1882 р. Сушак став адміністративним центром дистрикту (котара). В той час Сушак стрімко розвивався, перетворюючись з поселення сільського характеру у справжній міський населений пункт. Були збудовані адміністративні, медичні, шкільні та інші громадські будівлі, та комунальні об’єкти – дороги, водогін, вуличне освітлення тощо.

У 1885 р. міським головою Сушака Хінко Бачичем (Hinko Bačić) було ініційовано і профінансовано будівництво першого в місті отелю Continental. Архітектором став уродженець Сушаку Мате Главан, перший місцевий дипломований спеціаліст в цій галузі. Готель було відкрито у 1888 р.[5]

23 жовтня 1919 р. наказом короля сербів, хорватів і словенців Петра І Карагеоргієвича Сушак було проголошено містом, яке мало на той час 12.000 мешканців. В ході розділу Рієки після італійської окупації Вільної Держави Рієка, за Римським пактом, підписаним у січні 1924 р. Беніто Муссоліні (від Королівства Італія) і Ніколою Пашичем (від Королівства сербів, хорватів і словенців), Сушак залишився містом в складі Королівства СХС, за умови спільного використання портових об’єктів.

1 лютого 1948 р. в результаті виборів до Міського народного комітету в Рієці було закладено підстави для об’єднання Рієки та Сушака. Міські народні комітети Сушака та Рієки запропонували Президії хорватського Сабора об’єднати два міста в одне. 12 лютого 1948 р. відбулося перше засідання Народного комітету Рієки, на якому було засновано котар Рієка.

Згадки в літературі[ред. | ред. код]

Британська письменниця, журналістка, діячка суфражистського руху Ребека Уест (1892 - 1983) в 1937 році здійснила подорож Югославією, і на основі зібраних матеріалів у 1941 році видала книгу «Чорне ягня та сірий сокіл» (Black Lamb and Grey Falcon»). В книзі цілий розділ присвячено Сушаку.

Видатні уродженці та мешканці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dominis, Elisabetta De (2004). Istria, Quarnaro, Dalmazia (it). Touring Editore. ISBN 9788836530441. 
  2. Lusenti, Luigi (2012-04-26). La soglia di gorizia - storia di un italiano nell'istria della guerra fredda (it). Luigi Lusenti. ISBN 9788863698220. 
  3. Praga, Giuseppe (1993). History of Dalmatia (en). Giardini. ISBN 9788842702955. 
  4. Centar-Sušak. Grad Rijeka (hr). Процитовано 2019-02-10. 
  5. Hotel Continental Rijeka | Jadran hotels | Jadran hotels. www.jadran-hoteli.hr (en). Процитовано 2019-02-10.