Відмінності між версіями «Східний Гольштейн»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Господарство)
м (Історія: виправлено орфографічну помилку)
 
Рядок 26: Рядок 26:
   
 
==Історія==
 
==Історія==
Під час [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]], германські племена що тут раніш мешкали, перемістилися за південний захід. В [[7 ст. н. е.]] сюди переселилися західнослов'янскі племена [[вагри|вагрів]]. У [[Епоха вікінгів|вікінгську добу]] морське узберіжжя цього регіону інтенсивно заселялося [[Вікінги|вікінгами]], про що свідчить місто [[Хедебю]] — одне з трьох історично найбільш відомих торгівельних оселень вікінгів на [[Балтійське море|Бальтійському морі]].
+
Під час [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]], германські племена що тут раніш мешкали, перемістилися за південний захід. В [[7 ст. н. е.]] сюди переселилися західнослов'янскі племена [[вагри|вагрів]]. У [[Епоха вікінгів|вікінгську добу]] морське узберіжжя цього регіону інтенсивно заселялося [[Вікінги|вікінгами]], про що свідчить місто [[Хедебю]] — одне з трьох історично найбільш відомих торговельних оселень вікінгів на [[Балтійське море|Бальтійському морі]].
   
 
В [[12 ст.]], внаслідок [[Переселення німців на Схід|великого німецького переселення]] з району [[Рейн]]а на Північ на Схід вагри змішалися з німцями і [[Асиміляція|асимілювалися]]. Після заснування німецьких міст і сел в пізньому Середньовіччі цей регіон став місцем жорстких військових сутичок та війн між німецькими містами, в першу чергу [[Любек]]ом та [[Королівство Данія|королівством Данія]].
 
В [[12 ст.]], внаслідок [[Переселення німців на Схід|великого німецького переселення]] з району [[Рейн]]а на Північ на Схід вагри змішалися з німцями і [[Асиміляція|асимілювалися]]. Після заснування німецьких міст і сел в пізньому Середньовіччі цей регіон став місцем жорстких військових сутичок та війн між німецькими містами, в першу чергу [[Любек]]ом та [[Королівство Данія|королівством Данія]].

Поточна версія на 13:36, 4 жовтня 2018

Східний Гольштейн
Ostholstein
Район Німеччини
Герб
Wappen Kreis Ostholstein.svg
Розташування
Locator map OH in Germany.svg
Країна:  Німеччина
Федеральна земля:  Шлезвіг-Гольштейн
Адміністративний центр:  Ойтін
Ландрат:  Reinhard Sager
Площа:  1 392,55 км²
Офіційна мова  німецька
Населення:  200 813 чол.
Сайт:   www.kreis-oh.de
Адреса: Lübecker Straße 41
23701 Eutin
Східний Гольштейн на мапі

Східний Гольштейн (нім. Ostholstein) — історичний район у Північній Німеччині та сучасний адміністративний район у Німеччині, у складі федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн. Адміністративний центр — місто Ойтін. Займає площу 1392,55 км2.

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 200 813 осіб (станом на 31 грудня 2016[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Під час Великого переселення народів, германські племена що тут раніш мешкали, перемістилися за південний захід. В 7 ст. н. е. сюди переселилися західнослов'янскі племена вагрів. У вікінгську добу морське узберіжжя цього регіону інтенсивно заселялося вікінгами, про що свідчить місто Хедебю — одне з трьох історично найбільш відомих торговельних оселень вікінгів на Бальтійському морі.

В 12 ст., внаслідок великого німецького переселення з району Рейна на Північ на Схід вагри змішалися з німцями і асимілювалися. Після заснування німецьких міст і сел в пізньому Середньовіччі цей регіон став місцем жорстких військових сутичок та війн між німецькими містами, в першу чергу Любеком та королівством Данія.

Під час наполеонівських війн 1799-1815, а саме після битви при Лейпцігу (1813) шведсько-російсько-прусська армія у слкладі 57.000 чоловік була переведена на північ, в район Шлезвіг-Гольштейну. На теренах сьогоднішнього Східного Гольштейну у 1813-1814 рр. зимувало козацьке військо російського імператора. Цей період у німецькій історіографії здобув назву «Козацька зима[de]».

Господарство[ред. | ред. код]

Основу еконімики складає туризм (численні морські пляжі та курортні місця) та логістика. Через Східний Гольштейн по автобану А1 проходить основний транспортний автомобільний потік між Скандинавією (Швецією та Данією) та Німеччиною і далі на Південь Європи. Найбільш чутливим місцем в цій транспортній артеріїї є транспортний міст через протоку Фемарн-Зунд, який зв'язує континентальну Німеччину з островом Фемарн та вантажно-пасажирська поромна переправа-термінал в місті Путтгарден, яка зв'язує Фемарн з узберіжжям Данії. В час суворих штормів, які тут часто трапляються, переправа і міст бувають закриті для великогабаритного транспорту. В найближчих робочих планах урядів Німеччини та Данії є початок будівництва автомобільно-залізничного тунелю через протоку Фемарн-бельт довжиною 19 кілометрів.

На території Східного Гольштейну продовжується також розбудова-продовження 4-смугового автобану А1 (який від міста Ольденбуг у напрямку до Фемарна переходить у звичайне федеральне шосе) до поромного терміналу у Путтгардені.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Район складається з 18 громад (нім. Gemeinden), об'єднаних в 3 об'єднань громад (нім. Ämter).

Дані про населення наведені станом на 31 грудня 2016[1]. Зірочками (*) позначені центри об'єднань громад.

Самостійні міста і громади:
Об'єднання громад:
  1. Бешендорф (539)
  2. Гармсдорф (653)
  3. Дамлос (622)
  4. Кабельгорст (427)
  5. Лензан* (4978)
  6. Мангаген (370)
  7. Ріпсдорф (911)
  1. Вангельс (2185)
  2. Гель (1116)
  3. Герінгсдорф (1139)
  4. Гремерсдорф (1487)
  5. Гросенброде (2220)
  6. Нойкірхен (1187)
  1. Альтенкремпе (1106)
  2. Зірксдорф (1602)
  3. Касседорф (1452)
  4. Шасгаген (2137)
  5. Шенвальде-ам-Бунгсберг* (2591)

Карта району[ред. | ред. код]

Uebersicht-OH.png

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]