Східний Гольштейн
| Східний Гольштейн Ostholstein | |
| Район Німеччини | |
|---|---|
Герб
|
Розташування
|
| Країна: | Німеччина |
| Федеральна земля: | Шлезвіг-Гольштейн |
| Адміністративний центр: | Ойтін |
| Ландрат: | Reinhard Sager |
| Площа: | 1 392,55 км² |
| Офіційна мова | німецька |
| Населення: | 200 813 чол. |
| Сайт: | www.kreis-oh.de |
| Адреса: | Lübecker Straße 41 23701 Eutin |
| |
Східний Гольштейн (нім. Ostholstein) — історичний район у Північній Німеччині та сучасний адміністративний район у Німеччині, у складі федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн. Адміністративний центр — місто Ойтін. Займає площу 1392,55 км2.
Зміст
Населення[ред. | ред. код]
Населення району становить 200 813 осіб (станом на 31 грудня 2016[1]).
Історія[ред. | ред. код]
Під час Великого переселення народів, германські племена що тут раніш мешкали, перемістилися за південний захід. В 7 ст. н. е. сюди переселилися західнослов'янскі племена вагрів. У вікінгську добу морське узберіжжя цього регіону інтенсивно заселялося вікінгами, про що свідчить місто Хедебю — одне з трьох історично найбільш відомих торговельних оселень вікінгів на Бальтійському морі.
В 12 ст., внаслідок великого німецького переселення з району Рейна на Північ на Схід вагри змішалися з німцями і асимілювалися. Після заснування німецьких міст і сел в пізньому Середньовіччі цей регіон став місцем жорстких військових сутичок та війн між німецькими містами, в першу чергу Любеком та королівством Данія.
Під час наполеонівських війн 1799-1815, а саме після битви при Лейпцігу (1813) шведсько-російсько-прусська армія у слкладі 57.000 чоловік була переведена на північ, в район Шлезвіг-Гольштейну. На теренах сьогоднішнього Східного Гольштейну у 1813-1814 рр. зимувало козацьке військо російського імператора. Цей період у німецькій історіографії здобув назву «Козацька зима[de]».
Господарство[ред. | ред. код]
Основу еконімики складає туризм (численні морські пляжі та курортні місця) та логістика. Через Східний Гольштейн по автобану А1 проходить основний транспортний автомобільний потік між Скандинавією (Швецією та Данією) та Німеччиною і далі на Південь Європи. Найбільш чутливим місцем в цій транспортній артеріїї є транспортний міст через протоку Фемарн-Зунд, який зв'язує континентальну Німеччину з островом Фемарн та вантажно-пасажирська поромна переправа-термінал в місті Путтгарден, яка зв'язує Фемарн з узберіжжям Данії. В час суворих штормів, які тут часто трапляються, переправа і міст бувають закриті для великогабаритного транспорту. В найближчих робочих планах урядів Німеччини та Данії є початок будівництва автомобільно-залізничного тунелю через протоку Фемарн-бельт довжиною 19 кілометрів.
На території Східного Гольштейну продовжується також розбудова-продовження 4-смугового автобану А1 (який від міста Ольденбуг у напрямку до Фемарна переходить у звичайне федеральне шосе) до поромного терміналу у Путтгардені.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Район складається з 18 громад (нім. Gemeinden), об'єднаних в 3 об'єднань громад (нім. Ämter).
Дані про населення наведені станом на 31 грудня 2016[1]. Зірочками (*) позначені центри об'єднань громад.
| Самостійні міста і громади: | ||
|---|---|---|
|
| |
| Об'єднання громад: | ||
|---|---|---|
|
|
|
Карта району[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Statistikamt Nord – Bevölkerung der Gemeinden in Schleswig-Holstein 4. Quartal 2016 (XLSX-файл) (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східний Гольштейн- Офіційний сайт (нім.)
| ||||||||||
| |||||||
|
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
