Сікач
Сіка́ч — ручний інструмент для січення, рубання. Використовується для розрубування м'яса, подрібнення рослинної сировини[1].
Сікачі для м'яса
Ножі можуть значно розрізнятися за довжиною і вагою залежно від призначення. Прямокутні леза мають зазвичай 30-40 см у довжину і 7-15 у ширину. Руків'я можуть бути до 50 см завдовжки. Вага — 400-3000 г.
- Сікач-сокирка
Сікач-сокирка виконаний у вигляді короткого тесака, має прямокутне лезо. Обух потовщений. Застосовується для розрубування замороженого м'яса, розбирання його по суглобах.
- Сікач-сапка
Сікач-сапка має важке лезо у вигляді квадрата чи трапеції.
- Швейцарський сікач
У швейцарського сікача лезо розташоване перпендикулярно до руків'я.
Великі сікачі використовують у ремісному м'ясному виробництві для розсікання туш вздовж хребта (у промисловому це робиться шляхом розпилювання). Сікачі меншого розміру — для розділення окремих частин туші, а також для розбирання тушок дрібних тварин.
Див. також
Примітки
- ↑ Сікач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Fleischverarbeitung. VEB Fachbuchverlag Leipzig, 1978.
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
von tkmgroup.com