Відмінності між версіями «Січовий Стрілець (бронепотяг)»
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Файл:Flag of the Ukranian State.svg, Файл:Flag of the Ukrainian State.svg, Файл:Coat of Arms of UNR.svg, Файл:Commons-logo.svg
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | {{Картка зброї |
||
− | [[Файл:Січовий стрілець.jpg|міні|300пкс|Бронепоїзд військового формування Січових Стрільців «Січовий Стрілець». Київ, грудень 1918 р.]] |
||
+ | | назва = Бронепотяг «Січовий Стрілець» |
||
⚫ | |||
+ | | зображення = Січовий стрілець.jpg |
||
+ | | розм_зобр = 300пкс |
||
+ | | альт = |
||
+ | | підпис = Панцирний потяг «Січовий Стрілець». Київ, грудень 1918 р. |
||
+ | | походження = {{UNR}} |
||
+ | | тип = [[бронепотяг|панцирний потяг]] |
||
+ | <!-- Зазначення типу --> |
||
+ | | є_стрілецька = |
||
+ | | є_холодна = |
||
+ | | є_вибухівка = |
||
+ | | є_артилерія = є |
||
+ | | є_техніка = |
||
+ | | є_ракета = |
||
+ | <!-- Історія використання --> |
||
+ | | служба = |
||
+ | | оператори = {{fАрміяУНР}} |
||
+ | | війни = [[Польсько-радянська війна (1920)]] |
||
+ | <!-- Історія виробництва --> |
||
+ | | розробник = |
||
+ | | дата_розробки = |
||
+ | | виробник = |
||
+ | | вартість_одиниці = |
||
+ | | дата_виготовлення = |
||
+ | | кількість = |
||
+ | | варіанти = |
||
+ | <!-- Основні характеристики --> |
||
+ | | хар_підпис = |
||
+ | | вага = |
||
+ | | довжина = |
||
+ | | част_довжина = |
||
+ | | ширина = |
||
+ | | висота = |
||
+ | | діаметр = |
||
+ | | обслуга = |
||
+ | | десант = |
||
+ | <!-- Характеристики артилерії --> |
||
+ | | казенник = |
||
+ | | відбій = |
||
+ | | лафет = |
||
+ | | підвищення = |
||
+ | | траверс = |
||
+ | }} |
||
+ | '''Бронепотяг «Січовий Стрілець»''' — [[бронепотяг|панцирний потяг]] збройних сил [[УНР]], перший бронепотяг військ Директорії, який був заводського виготовлення. Комендант бронепотягу — сотник Іванів. |
||
+ | |||
+ | == Історія == |
||
+ | Бронепотяг «Січовий Стрілець» входив до складу гетьманського загону, який вирушив з Одеси на допомогу військам гетьмана у Києві, але по дорозі був захоплений січовими стрільцями. |
||
+ | |||
+ | 20 січня 1919 року, разом з бронепотягом «[[Палій (бронепотяг)|Палій]]», «Січовий Стрілець» брав участь у бою за Коростень. |
||
+ | |||
+ | 20 лютого 1919 року бронепотяг «Січовий Стрілець» увійшов до складу новоствореного дивізіону бронепотягів, окрім нього також увійшли бронепотяг «Гайдамака». Командиром дивізіону був призначений отаман Бойчук. Згодом до складу дивізіону увійшли ще два трофейні бронепотяги: «Запорожець» та «Помста», які були здобуті у більшовиків. |
||
+ | |||
⚫ | 20 березня бронепотяг «Січовий Стрілець» підтримував 4-й полк Січових стрільців у наступі з району станції Малин у напрямку на Київ. 21 березня 1919 року 3-й полк Корпусу [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]] УНР при підтримці бронепотяга «Січовий Стрілець» здобув Нову Чорторию та станцію [[Печанівка|Печанівку]] у більшовиків. З 23 березня 1919 року бронепотяг «Січовий Стрілець» брав участь у боях за [[Бердичів]], місто Січові стрільці захопили 26 березня. |
||
+ | |||
+ | 24 травня 1919 року після бою на станції Здолбунів опинився в руках польської армії (разом з бронепотягами УНР «Агатон», «Партизан», «Сагайдачний», «Дорошенко», «[[Грім (бронепотяг)|Грім]]») та був перейменований на «Крехов'як», а згодом на «Генерал Довбор» (''«Generał Dowbor»/«Krechowiak»''). |
||
+ | |||
+ | == Опис == |
||
+ | Бронепотяг «Січовий Стрілець» був заводського виготовлення. Озброєний був трьома 76,2-мм гарматами, однією польовою на платформі та двома гірські у вагоні, а також 30 кулеметами. Тако ж був кулеметний вагон з бронепотягу №4 колишньої російської армії, збудованого за проектом інженера Балля. |
||
==Залога== |
==Залога== |
||
Поточна версія на 15:04, 28 квітня 2020
Бронепотяг «Січовий Стрілець» | |
---|---|
![]() | |
Тип | панцирний потяг |
Походження |
![]() |
Історія використання | |
Оператори |
![]() |
Війни | Польсько-радянська війна (1920) |
Бронепотяг «Січовий Стрілець» — панцирний потяг збройних сил УНР, перший бронепотяг військ Директорії, який був заводського виготовлення. Комендант бронепотягу — сотник Іванів.
Історія[ред. | ред. код]
Бронепотяг «Січовий Стрілець» входив до складу гетьманського загону, який вирушив з Одеси на допомогу військам гетьмана у Києві, але по дорозі був захоплений січовими стрільцями.
20 січня 1919 року, разом з бронепотягом «Палій», «Січовий Стрілець» брав участь у бою за Коростень.
20 лютого 1919 року бронепотяг «Січовий Стрілець» увійшов до складу новоствореного дивізіону бронепотягів, окрім нього також увійшли бронепотяг «Гайдамака». Командиром дивізіону був призначений отаман Бойчук. Згодом до складу дивізіону увійшли ще два трофейні бронепотяги: «Запорожець» та «Помста», які були здобуті у більшовиків.
20 березня бронепотяг «Січовий Стрілець» підтримував 4-й полк Січових стрільців у наступі з району станції Малин у напрямку на Київ. 21 березня 1919 року 3-й полк Корпусу Січових Стрільців УНР при підтримці бронепотяга «Січовий Стрілець» здобув Нову Чорторию та станцію Печанівку у більшовиків. З 23 березня 1919 року бронепотяг «Січовий Стрілець» брав участь у боях за Бердичів, місто Січові стрільці захопили 26 березня.
24 травня 1919 року після бою на станції Здолбунів опинився в руках польської армії (разом з бронепотягами УНР «Агатон», «Партизан», «Сагайдачний», «Дорошенко», «Грім») та був перейменований на «Крехов'як», а згодом на «Генерал Довбор» («Generał Dowbor»/«Krechowiak»).
Опис[ред. | ред. код]
Бронепотяг «Січовий Стрілець» був заводського виготовлення. Озброєний був трьома 76,2-мм гарматами, однією польовою на платформі та двома гірські у вагоні, а також 30 кулеметами. Тако ж був кулеметний вагон з бронепотягу №4 колишньої російської армії, збудованого за проектом інженера Балля.
Залога[ред. | ред. код]
- чет. О. Вудкевич
- чет. В. Глова
- чет. Грицюк
Посилання[ред. | ред. код]
- Бронепотяги в Армії УНР. (листопад 1918 — листопад 1920 р.)
- За Державність. — Каліш. — 1930. с. 127
- Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917–1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С.286-298.
- Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Чикаго 1969
- Тинченко Я. Ю. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917-1920 рр. — К : Темпора, 2012. — ISBN 9786175690444.
|
![]() |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |