Відмінності між версіями «Ташань»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
| ref-висота =
| водойма =
| адреса = 08460, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Ташань, вул. Леніна, , тел. 2-02-42
| облікова картка =
| прапор =Tashan prapor.png
== Історія ==
 
Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в [[Іпатієвський літопис|Іпатієвському літописі]] «Как [[Юрій Довгорукий |Юрий Долгорукий]] узял [[Переяслав]]». Але розкопки [[Добраничівська стоянка|Добраничівської стоянки]], якій понад 10 000 років, говорять продоказують те, що село було засноване набагато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник місцевості [[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимович М. О.]] пишеписав: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті називалосьмало назву ГородищемГородище. Без сумніву, це одне із древніхдавніх українських міст».
[[Файл:Парк-пам'ятка у Ташані 16.jpg|alt=Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань|left|thumb|Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань]]
У «Відомостях про місцевість Переяславського полку», складених у 1730 році читаємо: «Село Ташань, за свідченнями старожилів, як вони пам'ятають, раніше було вільне військове, а потім ним володіли — колишні полковники переяславські Лисенко, Іван Момот, Іван Мирович, Стефан Томара, Павло Доброницький. Нині селом володіє генеральша Кантакузинова».
 
У 1770 році [[Катерина ІІ]] указом Сенату село Ташань подарувала [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|П.Петрові Рум'янцеву-Задунайському]]. Звеліла побудувати великий замок та посадити [[Ташанський парк|парк]]. Звідси Рум'янцев управлявкерував усією Україною. Тут у Ташані в 1796 році 8 грудня він і помер.
 
Після Рум'янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум'янцеву.
<nowiki>-----------------------------------</nowiki>
 
Виписка з книги "«Шляхи, що примикають до Києва, і лінії північній частині області"» В. &nbsp;В. &nbsp;Морачевського, Б. &nbsp;Г,.&nbsp; Карпова та І. &nbsp;М. &nbsp;Малишевої (Розділ IX):
 
"''«В  8 верстах  отсюда к юго-западу, но уже на противоположном  берегу р. Супоя и уже в  пределах  Переяславского уезда лежит  волостное село Ташань (или Китай-Городище) с  наседением  около 1,5 тыс. душ. Возле села и далее по направлению к  западу, к  течению р. &nbsp;Трубежа видны остатки древнего вала, защищавшего город  Переяславль с  северной стороны. "«Нынешнее местечко Ташань—говоритТашань&nbsp;— Максимовичговорит Максимович&nbsp;— еще в  прошлом  (XVIII) столетии называлось Городищем. Вез  сомнения это один из  древнейших  украинских  городов". В  годы освобождения крестьян  Ташань принадлежала кн. Ник. Павл. Голицыну, владевшему здесь 17 тыс. дес''."»
 
<nowiki>-------------------------------------------</nowiki>
[[Файл:Братська могила в Ташані 1.jpg|alt=Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої[[Німецько-радянська Вітчизняноївійна|німецько-радянської війни]], село Ташань, біля сільської ради|left|thumb|''Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняноїнімецько-радянської війни, село Ташань, біля сільської ради'']]
В селі Ташань [[1930]] року було 368 дворів і проживало 2202 мешканці. Того ж року в селі був організований колгосп імені Комінтерну, при цьому розкуркулили 3 заможнізаможних селянськіселянських сім'їродини. За обидва голодоморні роки вціліли всі записи у книгах реєстрації актів про смерть по сільській раді, що дає змогу назвати убитих голодом поіменно. Це 358 чоловік, 309 людей комуністи убили у [[1933]] році. Загальна кількість жертв -&nbsp;— 900 чолосіб. Пояснюється така велика розбіжність тим, що сільська рада фіксувала далеко не кожну смерть у селі. Дехто стверджує, що це робилося свідомо на виконання вказівок вищої влади. Убитих голодом ховали на сільському кладовищі.<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |title=Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років |accessdate=25 вересень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130925094429/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |archivedate=25 вересень 2013 |deadurl=no }}</ref>.
 
У післявоєнний час Ташань мала: середню школу, дільничну лікарню, аптеку, побут комбінат, пошту, цілий ряд магазинів, кожну неділю у селі відбувався великий міжобласний базар, великий колгосп.
 
На даний час село повільно вимирає. Щороку помирає 25-30 чоловікосіб, а народжується по 2-3 дитини. Молоде населення не залишається жити у селі, а їде до міст, де є робота.
[[Файл:Долбєшкін.jpg|alt=Могила Героя Радянського Союзу Долбешкина П.А., який загинув у роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля будинку культури|left|thumb|Могила Героя Радянського Союзу Долбешкина П.А., який загинув у роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля будинку культури]]
 
 
== Література ==
* '''Самутіна &nbsp;Г. &nbsp;І. «Старт до радості. Життя і творчість» К.ТОВ «Світ Успіху» 2011.
 
== Посилання ==