Відмінності між версіями «Ташкент»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: af:Tasjkent)
м (робот додав: yo:Tashkent)
Рядок 118: Рядок 118:
 
[[war:Tashkent]]
 
[[war:Tashkent]]
 
[[yi:טאשקענט]]
 
[[yi:טאשקענט]]
  +
[[yo:Tashkent]]
 
[[zh:塔什干]]
 
[[zh:塔什干]]
 
[[zh-min-nan:Tashkent]]
 
[[zh-min-nan:Tashkent]]

Версія за 20:19, 28 листопада 2009

Історичний музей в Ташкенті

Ташкент — столиця Узбекистану, адміністративний центр Ташкентської області. Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і Центральної Азії, центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Місто обслуговують аеропорт «Ташкент» і один залізничний вокзал. З 1977 в столиці працює метрополітен.

Адміністративно Ташкент ділиться на 11 районів: Шайхантаурський, Сабір-Рахимовський, Учтепинський, Чиланзарський, Мірзо-Улугбекський, Мірабадський, Яккасарайський, Юнусабадський, Бектемирський, Сергелійський, Хамзинський.

Населення

  • 1975 — 1,6 млн
  • 1999 — 2,1 млн
  • 2005 — 2,1 млн

Транспорт

Станом на 2009 рік у Ташкенті діє сім трамвайних маршрутів, 117 автобусних і 36 - маршрутних таксі, а також три лінії метрополітену з 29 станціями. Автобусних маршрутів припадає на частку 65 відсотків всіх пасажирських перевезень. Влада міста з міркувань економії оголосила про намір закрити тролейбусне сполучення, і замінити його на на автобуси "Ісузу", які виробляє Самаркандський автомобільний завод.

Українці в Ташкенті

Ташкент — місце найбільшого скупчення українців в Азії і одне з найбільших у діаспорі: 1970 — 40 700 українців або 2,9 % усього населення (інші у %: узбеки — 37 %, росіяни — 41 %, татари — 7 %, євреї — 4 %). 1867 — 1917 Ташкент був головним містом Туркестанського генерал-губернаторства, і тоді там, переважно у кінці 19 століття, почали селитися українці. 1917 — 1918 Ташкент був осередком українського життя у всьому Туркестані: постала в квітні 1917 Українська Громада призвела до організації Української Центральної Громади Туркестану; 1918 діяла Українська Крайова Рада Туркестану та її орган — Український Виконавчий Комітет, «Просвіта», виходив тижневик «Туркестанська Рада». По зміцненні радянської влади в Ташкенті в 1920 український рух завмер. У 1930-их роках у кількох школах викладали українську мову, у Педагогічному Інституті діяв український відділ. У 19411944 до Ташкенту евакуйовано чимало українців, і тоді радіо Ташкенту мало українські передачі.

Персоналії

В Ташкенті народились:

Див. також: Категорія:Уродженці Ташкента

Література