Відмінності між версіями «Таємна доктрина»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Критика: правопис)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 9: Рядок 9:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Теософія та буддизм]]
 
* [[Теософія та буддизм]]
 
== Посилання ==
 
* [http://www.exp21.com.ua/ukr/history/78-6.htm Космічна жінка Олена Блаватська]
 
   
 
==Виноски==
 
==Виноски==
Рядок 17: Рядок 14:
   
 
[[Категорія:Книги за алфавітом]]
 
[[Категорія:Книги за алфавітом]]
  +
[[Категорія:Англомовні книги]]
 
[[Категорія:Філософські твори]]
 
[[Категорія:Філософські твори]]
 
[[Категорія:Теософія]]
 
[[Категорія:Теософія]]

Версія за 13:52, 17 лютого 2018

«Таємна доктрина, синтез науки, релігії та філософії» (англ. The Secret Doctrine, the Synthesis of Science, Religion and Philosophy) — головний твір Олени Петрівни Блаватської в трьох томах.

Спочатку книга була видана у двох томах в 1888 році, третій том опублікований після смерті письменниці у 1897 році. Основу «Таємної доктрини» складають станси, перекладені з потаємної «Книги Дзіан» з коментарями та поясненнями автора. Також у книзі детально розглядається фундаментальна символіка, яку використовують світові релігії та міфології. У першому томі йдеться про утворення Всесвіту. Другий том розглядає походження і еволюцію людини. Третій том містить історії деяких відомих окультистів.

Критика

Головний твір Олени Блаватської жорстко критикували багато разів — як сучасники Блаватської, так і більш пізні дослідники - головним чином за його еклектичний та компілятивний характер. Різні частини рукопису цього «твору Блавацької» виявилися написаними різним почерком, тобто різними людьми. Скептично налаштовані автори відзначають, що є мало доказів того, що «магатми» Блаватської взагалі коли-небудь існували[1][2].

Див. також

Виноски

  1. P.Jenkins. Mystics and Messiahs.— NYC: Oxford Univ. Pr., 2000.— p.41—42.
  2. А. И. Андреев «Гималайское братство: Теософский миф и его творцы». — СПб: Изд-во СПбУ, 2008