Тварини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:36, 6 листопада 2019, створена Sneeuwschaap (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 130.180.211.223 (обговорення) до зробленого Стефанко1982)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тварини
Час існування: кембрій - сьогодення
Animal diversity October 2007.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Linnaeus, 1758
Підцарства
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Animalia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Animalia
EOL logo.svg EOL: 1
ITIS logo.svg ITIS: 202423
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 33208
Fossilworks: 325038

Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро.

У побуті під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia) закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».

При цьому раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій, які, можливо, їх втратили).

У той же час у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.

Особливості[ред. | ред. код]

Характерні особливості тварин:

Походження[ред. | ред. код]

Докладніше: Походження тварин

Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.

Походження[ред. | ред. код]

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі — це хоанофлагеляти, комірцеві жгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають хоанофлагелят, справжні гриби і невелику кількість паразитичних найпростіших. Назва Opisthokonta означає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.

Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію (близько 610 мільйонів років тому). Вони відомі як едіакарська або вендська фауна. Однак їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони могли бути попередниками сучасних груп тварин, незалежними групами або взагалі не тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією тварин, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому[джерело?].

На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, що належать до цього ж періоду, такі як відбитки й нори, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки[1]. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними найпростішими Gromia sphaerica, і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин[2][3].

Дослідження[ред. | ред. код]

Докладніше: Зоологія

Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протозоологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.

Методи вивчення тваринних організмів:

Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

Класифікація[ред. | ред. код]

Система родинних стосунків основних груп тварин за морфологічними (ліворуч) і генетичними (праворуч) даними (за: Загороднюк, Головачов, 2005; за даними Adoutte A., Balavoine G., Lartillot N. et al., 2000)[4]

На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч видів хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.

Альтернативні варіанти класифікації[ред. | ред. код]

Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.

Іноді до тварин відносять найпростіших на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому їх також виділяють в окреме царство (або розподіляють між кількома царствами). В деяких класифікаціях виділялося підцарство Агнотозої, що включає плакозоїв, ортонектид і діціємід.

Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі варіації на тему типів.

Філогенія[ред. | ред. код]

Царство є монофілетичним, тобто всі тварини походять від спільного предка.

Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки різних груп тварин:[5][6][7][8][9]


Choanozoa

Choanoflagellata Desmarella moniliformis.jpg

Animalia

Porifera Reef3859 - Flickr - NOAA Photo Library.jpg

Eumetazoa

Ctenophora Comb jelly.jpg

ParaHoxozoa

Placozoa Trichoplax adhaerens photograph.png

Cnidaria Cauliflour Jellyfish, Cephea cephea at Marsa Shouna, Red Sea, Egypt SCUBA.jpg

Bilateria

Xenacoelomorpha Proporus sp.png

Nephrozoa
Deuterostomia

Chordata Cyprinus carpio3.jpg

Ambulacraria Portugal 20140812-DSC01434 (21371237591).jpg

Protostomia
Ecdysozoa

Arthropoda Long nosed weevil edit.jpg

Nematoda CelegansGoldsteinLabUNC.jpg

>529 mya
Spiralia
Gnathifera

Rotifera Bdelloid Rotifer (cropped).jpg

Chaetognatha Chaetoblack.png

Platytrochozoa

Platyhelminthes Sorocelis reticulosa.jpg

Lophotrochozoa

Mollusca Grapevinesnail 01.jpg

Annelida Polychaeta (no).JPG

550 mya
580 mya
610 mya
650 mya
Triploblasts
680 mya
760 mya
950 mya


Різноманітність[ред. | ред. код]

Кількість видів[ред. | ред. код]

Група Зображення Підгрупа Кількість
описаних видів[10]
Хребетні Carassius wild golden fish 2013 G1.jpg Риби 32 900
Lithobates pipiens.jpg Амфібії 7302
Florida Box Turtle Digon3.jpg Рептилії 10 038
Secretary bird (Sagittarius serpentarius) 2.jpg Птахи 10 425
Squirrel (PSF).png Ссавці 5513
Разом: 66 178
Безхребетні European wasp white bg02.jpg Комахи 1 000 000
Grapevinesnail 01.jpg Молюски 85 000
J J Wild Pseudocarcinus cropped.jpg Ракоподібні 47 000
FFS Table bottom.jpg Корали 2000
Spider.svg Павукоподібні 102 248
Velvet worm.jpg Первиннотрахейні 165
Carcinoscorpius rotundicauda (mangrove horseshoe crab).jpg Мечохвости 4
Інші 68 658
Разом: 1 305 075
Разом: 1 371 253

Найбільші та найменші[ред. | ред. код]

Синій кит (Balaenoptera musculus) — найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі, вагою до 190 тонн і розміром до 33,6 метрів завдовжки.[11][12][13] Найбільша наразі наземна тварина — Саванний слон (Loxodonta africana), вагою до 12,25 тонн[11] and measuring up to 10,67 metres (35,0 ft) long.[11] Найбільшими наземними тваринами, які будь-коли жили на Землі, були динозаври, такі як Аргентинозавр , який, можливо, важив аж 73 тони.[14] Декякі тварин мають мікроскопічні розміри. Окремі види Myxozoa (паразитичні тварини, поширені у водному середовищі) ніколи не виростають більше 20 мкм,[15] а один із найменших видів (Myxobolus shekel) має максимальний розмір, що не перевершує 8,5 мкм.[16]

Поширення[ред. | ред. код]

Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.

Значення[ред. | ред. код]

Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.sciencemag.org/content/282/5386/80.abstract
  2. Matz et al. (2008). Giant Deep-Sea Protist Produces Bilaterian-like Traces. Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2008.10.028. 
  3. http://www.msnbc.msn.com/id/27827279/
  4. Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005 . — Випуск 16. — С. 5-21.
  5. Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (27 April 2008). The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records. Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences 363 (1496): 1435–1443. PMC 2614224. PMID 18192191. doi:10.1098/rstb.2007.2233. 
  6. Parfrey, Laura Wegener; Lahr, Daniel J.G.; Knoll, Andrew H.; Katz, Laura A. (16 August 2011). Estimating the timing of early eukaryotic diversification with multigene molecular clocks. Proceedings of the National Academy of Sciences 108 (33): 13624–13629. Bibcode:2011PNAS..10813624P. PMC 3158185. PMID 21810989. doi:10.1073/pnas.1110633108. 
  7. Raising the Standard in Fossil Calibration. Fossil Calibration Database. Процитовано 3 March 2018. 
  8. Laumer, Christopher E.; Gruber-Vodicka, Harald; Hadfield, Michael G.; Pearse, Vicki B.; Riesgo, Ana; Marioni, John C.; Giribet, Gonzalo (2018-03-17). Placozoa and Cnidaria are sister taxa. bioRxiv: 200972. doi:10.1101/200972. 
  9. Adl, Sina M.; Bass, David; Lane, Christopher E.; Lukeš, Julius; Schoch, Conrad L.; Smirnov, Alexey; Agatha, Sabine; Berney, Cedric та ін. (2018). Revisions to the Classification, Nomenclature, and Diversity of Eukaryotes. Journal of Eukaryotic Microbiology 66 (1): 4–119. PMID 30257078. doi:10.1111/jeu.12691. 
  10. The World Conservation Union. 2014. IUCN Red List of Threatened Species, 2014.3. Summary Statistics for Globally Threatened Species. Table 1: Numbers of threatened species by major groups of organisms (1996—2014).
  11. а б в Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats. ISBN 978-0-85112-235-9. 
  12. Davies, Ella (20.04.2016). The longest animal alive may be one you never thought of. BBC Earth. Архів оригіналу за 19.03.2018. Процитовано 25.07.2019. 
  13. Largest mammal. Guinness World Records. Архів оригіналу за 31.01.2018. Процитовано 25.07.2019. 
  14. Mazzetta, Gerardo V.; Christiansen, Per; Fariña, Richard A. (2004). Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs. Historical Biology 16 (2–4): 71–83. doi:10.1080/08912960410001715132. 
  15. Fiala, Ivan (10.07.2008). Myxozoa. Tree of Life Web Project. Архів оригіналу за 01.03.2018. Процитовано 25.07.2019. 
  16. Kaur, H.; Singh, R. (2011). Two new species of Myxobolus (Myxozoa: Myxosporea: Bivalvulida) infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab, India. Journal of Parasitic Diseases 35 (2): 169–176. PMC 3235390. PMID 23024499. doi:10.1007/s12639-011-0061-4. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.

Посилання[ред. | ред. код]