Відмінності між версіями «Твердження (логіка)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(шаблон+)
 
Рядок 24: Рядок 24:
 
# «В мене був один гранч, а баклажан ось там»
 
# «В мене був один гранч, а баклажан ось там»
 
# «Король Франції мудрий».
 
# «Король Франції мудрий».
# «Брокколі має хороший смак.»
+
# «Броколі має хороший смак.»
 
# «Єдинороги існують.»
 
# «Єдинороги існують.»
   
Перші два приклади не є розповідні речення та більше того, нічого не стверджують. Третій і четвертий є розповідні речення, але не мають сенсу, вони не є ні істинними, ні хибними, і більше того вони не стверджують нічого. П'ятий і шостий приклади є суттєвими розповідними реченнями, але вони не є твердженнями, а скоріше висловлюють думку чи пріоритетність. Чи речення «Пегас існує» є твердженням викликає дискусії серед філософів. Бертран Рассел вважає, що це хибне твердження. Стросон вважає, що це не твердження взагалі.
+
Перші два приклади не є розповідні речення та більше того, нічого не стверджують. Третій і четвертий є розповідні речення, але не мають сенсу, вони не є ні істинними, ні хибними, і більше того вони не стверджують нічого. П'ятий і шостий приклади є суттєвими розповідними реченнями, але вони не є твердженнями, а скоріше висловлюють думку чи пріоритетність. Чи речення «Пегас існує» є твердженням викликає дискусії серед філософів. [[Бертран Рассел]] вважає, що це хибне твердження. Стросон вважає, що це не твердження взагалі.
   
 
== Твердження як абстрактна єдність ==
 
== Твердження як абстрактна єдність ==
Рядок 54: Рядок 54:
 
* {{не перекладено|Пітер Мілікан|||Peter Millican}}, «Statements and Modality: [[Пітер Стросон|Strawson]], [[Віллард Ван Орман Квайн|Quine]] and Wolfram», http://philpapers.org/rec/MILSAM-2/
 
* {{не перекладено|Пітер Мілікан|||Peter Millican}}, «Statements and Modality: [[Пітер Стросон|Strawson]], [[Віллард Ван Орман Квайн|Quine]] and Wolfram», http://philpapers.org/rec/MILSAM-2/
 
* [[Пітер Стросон|P. F. Strawson]], «On Referring» in ''[[Mind]]'', Vol 59 No 235 (Jul 1950) [[Пітер Стросон|P. F. Strawson]] ([https://web.archive.org/web/20111215111621/http://www.sol.lu.se/common/courses/LINC04/VT2010/Strawson1950.pdf PDF])
 
* [[Пітер Стросон|P. F. Strawson]], «On Referring» in ''[[Mind]]'', Vol 59 No 235 (Jul 1950) [[Пітер Стросон|P. F. Strawson]] ([https://web.archive.org/web/20111215111621/http://www.sol.lu.se/common/courses/LINC04/VT2010/Strawson1950.pdf PDF])
  +
  +
{{Логіка}}
   
 
[[Категорія:Поняття в логіці]]
 
[[Категорія:Поняття в логіці]]

Поточна версія на 16:59, 4 листопада 2019

Твердження (у логіці) — це:

  1. змістовне розповідне речення, яке може бути істинним або хибним.
  2. описове речення, яке стверджує що саме є істинними, а що є хибним.

В останньому випадку, твердження відрізняється від речення, в якому речення тільки формулює твердження, в той же час як може бути багато інших формулювань, які можуть виражати одне й те саме твердження.

Огляд[ред. | ред. код]

Спеціаліст з філософи мови, Пітер Стросон[en] надає перевагу використанню терміна «твердження» в сенсі (1) над висловлюванням. Стросон використовував термін «твердження», щоб звернути увагу на те, що два розповідні речення можуть давати одне й те ж саме пояснення, якщо вони пояснюють одне й те саме явище, але по-різному. Таким чином, у твердженні, яке пропонує Стросон: «Всі люди смертні.» і «Кожна людина смертна.» — два різних речення, але які говорять про одне й те саме твердження.

У будь-якому випадку твердження розглядається як істина.

Приклади речень, які є твердженням (або стверджують щось):

  1. «Сократ це людина».
  2. «Трикутник має три сторони.»
  3. «Мадрид це столиця Іспанії.»

Приклади речень, які не є твердженнями (не стверджують нічого):

  1. «Хто ти?»
  2. «Біжи!»
  3. «Недосвідченість поневіряється».
  4. «В мене був один гранч, а баклажан ось там»
  5. «Король Франції мудрий».
  6. «Броколі має хороший смак.»
  7. «Єдинороги існують.»

Перші два приклади не є розповідні речення та більше того, нічого не стверджують. Третій і четвертий є розповідні речення, але не мають сенсу, вони не є ні істинними, ні хибними, і більше того вони не стверджують нічого. П'ятий і шостий приклади є суттєвими розповідними реченнями, але вони не є твердженнями, а скоріше висловлюють думку чи пріоритетність. Чи речення «Пегас існує» є твердженням викликає дискусії серед філософів. Бертран Рассел вважає, що це хибне твердження. Стросон вважає, що це не твердження взагалі.

Твердження як абстрактна єдність[ред. | ред. код]

У деяких трактуваннях «твердження» вводиться для того, щоб відрізняти речення від його інформаційного змісту. Твердження розглядається як інформаційний зміст інформативного речення. Таким чином, речення пов'язане з твердженням як, наприклад, числівник відноситься до відповідного числа. Твердження — це абстрактні логічні єдності, в той час як речення є граматичні єдності.

Посилання й література[ред. | ред. код]