Відмінності між версіями «Тебальдіні Джованні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(tagged isolated of cluster сирота0.)
(шаблон)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Редагую}}
 
  +
{{Музикант
[[Файл:Tebaldini.jpg|thumb]]
 
  +
|Ім'я =
'''Джованні Тебальдіні''' ({{lang-it|Giovanni Tebaldini}}; [[7 вересня]] [[1864]], [[Брешія]] — [[11 травня]] [[1952]], [[Сан-Бенедетто-дель-Тронто]]) — італійський композитор та музикознавець.
 
  +
|Оригінал_імені =
  +
|Зображення =
  +
|Опис_зображення =
  +
|Розмір_зображення =
  +
|Повне_ім'я =
  +
|Дата народження =
  +
|Місце народження =
  +
|Дата смерті =
  +
|Місце смерті =
  +
|Роки =
  +
|Країна =
  +
|Національність =
  +
|Освіта =
  +
|Професія =
  +
|Працював у операх =
  +
|Співацький голос =
  +
|Інструмент =
  +
|Мова =
  +
|Жанр =
  +
|Псевдонім =
  +
|Колектив =
  +
|Гурт =
  +
|Співпраця =
  +
|Нагороди =
  +
|Премії =
  +
|Звання =
  +
|Лейбл =
  +
|Сайт =
  +
}}
  +
'''Джованні Тебальдіні''' ({{lang-it|Giovanni Tebaldini}}; [[7 вересня]] [[1864]], [[Брешія]] — [[11 травня]] [[1952]], [[Сан-Бенедетто-дель-Тронто]]) — італійський композитор та музикознавець.
   
Навчався в [[Міланська консерваторія|Міланській консерваторії]] у [[Полібіо Фумагаллі]], в [[1886]] був виключений за публікацію в газеті негативного відгуку на месу, написану своїм учителем.
+
Навчався в [[Міланська консерваторія|Міланській консерваторії]] у [[Полібіо Фумагаллі]], в [[1886]] був виключений за публікацію в газеті негативного відгуку на месу, написану своїм учителем.
   
В [[1889]] навчався в Школі церковної музики в [[Регенсбург|Регенсбурзі]] у [[Хаберль Франц Ксав'єр|Франца Ксав'єра Хаберля]].
+
В [[1889]] навчався в Школі церковної музики в [[Регенсбург|Регенсбурзі]] у [[Хаберль Франц Ксав'єр|Франца Ксав'єра Хаберля]].
   
Очолював співочі школи в [[Венеція|венеціанському]] [[Собор Святого Марка|Соборі Святого Марка]] ([[1889]][[1894]]) та в [[Падуя|Падуанському]] Соборі Святого Антонія ([[1894]][[1897]]).
+
Очолював співочі школи в [[Венеція|венеціанському]] [[Собор Святого Марка|Соборі Святого Марка]] ([[1889]][[1894]]) та в [[Падуя|Падуанському]] Соборі Святого Антонія ([[1894]][[1897]]).
   
В [[1897]][[1902]] директор [[Пармська консерваторія|Пармської консерваторії]]. Надалі викладав у [[Неаполітанська консерваторія|Неаполітанської консерваторії]], в [[1930]][[1932]] керував музичним ліцеєм імені Монтеверді в [[Генуя|Генуї]].
+
В [[1897]][[1902]] директор [[Пармська консерваторія|Пармської консерваторії]]. Надалі викладав у [[Неаполітанська консерваторія|Неаполітанської консерваторії]], в [[1930]][[1932]] керував музичним ліцеєм імені Монтеверді в [[Генуя|Генуї]].
   
Тебальдіні відомий, головним чином, як фахівець з церковної музиці, йому належить близько півтора сотень власних церковних творів. Під редакцією Тебальдіні вийшли нові видання «Вистави про душу і тіло» [[Еміліо де Кавальєрі]], «Еврідіки» [[Джуліо Каччіні]] та [[Якопо Пері]], «Іевфая» [[Джакомо Каріссімі]], «Коронації Поппеї» [[Клаудіо Монтеверді]] та ін. Музикознава спадщина Тебальдіні включає написаний спільно з [[Марко Енріко Боссі]] «Метод вивчення сучасного органу» ({{lang-it|Metodo di studio per l'Organo moderno}}; [[1893]]), опису музичних архівів [[Падуя|Падуї]] та [[Лорето]], книги «[[Гуно Шарль|Гуно]] як автор духовної музики» ({{lang-it|Gounod authore di musica sacra}}; [[1894]]), «[[Феліпе Педрель]] та іспанська лірична драма» ({{lang-it|Felipe Pedrell e il Dramma Lirico spagnuolo}}; [[1897]]), «Від [[Джоаккіно Антоніо Россіні|Россіні]] до [[Джузеппе Верді|Верді]]» ({{lang-it|Da Rossini a Verdi}}; [[1901]]), «Музика та образотворче мистецтво» ({{lang-it|La musica e le arti figurative}}; [[1913]]), книги про [[Джованні П'єрлуїджі да Палестріна|Палестріну]] ([[1894]]); [[Джузеппе Тартіні|Тартіні]] ([[1897]]), [[Паер Фердінандо|Паера]] ([[1939]]), спогади про [[Ільдебрандо Піцетті]] ([[1931]]) та багато іншого.
+
Тебальдіні відомий, головним чином, як фахівець з церковної музиці, йому належить близько півтора сотень власних церковних творів. Під редакцією Тебальдіні вийшли нові видання «Вистави про душу і тіло» [[Еміліо де Кавальєрі]], «Еврідіки» [[Джуліо Каччіні]] та [[Якопо Пері]], «Іевфая» [[Джакомо Каріссімі]], «Коронації Поппеї» [[Клаудіо Монтеверді]] та ін. Музикознава спадщина Тебальдіні включає написаний спільно з [[Марко Енріко Боссі]] «Метод вивчення сучасного органу» ({{lang-it|Metodo di studio per l'Organo moderno}}; [[1893]]), опису музичних архівів [[Падуя|Падуї]] та [[Лорето]], книги «[[Гуно Шарль|Гуно]] як автор духовної музики» ({{lang-it|Gounod authore di musica sacra}}; [[1894]]), «[[Феліпе Педрель]] та іспанська лірична драма» ({{lang-it|Felipe Pedrell e il Dramma Lirico spagnuolo}}; [[1897]]), «Від [[Джоаккіно Антоніо Россіні|Россіні]] до [[Джузеппе Верді|Верді]]» ({{lang-it|Da Rossini a Verdi}}; [[1901]]), «Музика та образотворче мистецтво» ({{lang-it|La musica e le arti figurative}}; [[1913]]), книги про [[Джованні П'єрлуїджі да Палестріна|Палестріну]] ([[1894]]); [[Джузеппе Тартіні|Тартіні]] ([[1897]]), [[Паер Фердінандо|Паера]] ([[1939]]), спогади про [[Ільдебрандо Піцетті]] ([[1931]]) та багато іншого.
 
== Посилання ==
 
   
  +
== Посилання ==
 
* [http://www.tebaldini.it/ Меморіальний сайт] {{ref-it}}
 
* [http://www.tebaldini.it/ Меморіальний сайт] {{ref-it}}
   
{{Ізольована стаття}}
 
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
  +
{{Бібліоінформація}}
   
[[Категорія: Італійські композитори]]
+
[[Категорія:Італійські композитори]]
[[Категорія: Італійські музикознавці]]
+
[[Категорія:Італійські музикознавці]]
[[Категорія:Народились 1864]]
 
[[Категорія: Народились 7 вересня]]
 
[[Категорія: Уродженці Брешії]]
 
[[Категорія: Померли 1952]]
 
[[Категорія: Померли 11 травня]]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 

Поточна версія на 21:28, 4 березня 2017

Тебальдіні Джованні
Giovanni Tebaldini
Tebaldini.jpg
Основна інформація
Дата народження 7 вересня 1864(1864-09-07)[1][2][3]
Місце народження Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія[1]
Дата смерті 11 травня 1952(1952-05-11)[1][2][3] (87 років)
Місце смерті Сан-Бенедетто-дель-Тронто, Провінція Асколі-Пічено, Марке, Італія
Країна Італія
Професія композитор і музикознавець[d]
Нагороди
komtur of Order of St. Sylvester commander of the Order of the Crown of Italy‎ Knight of the Order of Isabella the Catholic

Джованні Тебальдіні (італ. Giovanni Tebaldini; 7 вересня 1864, Брешія — 11 травня 1952, Сан-Бенедетто-дель-Тронто) — італійський композитор та музикознавець.

Навчався в Міланській консерваторії у Полібіо Фумагаллі, в 1886 був виключений за публікацію в газеті негативного відгуку на месу, написану своїм учителем.

В 1889 навчався в Школі церковної музики в Регенсбурзі у Франца Ксав'єра Хаберля.

Очолював співочі школи в венеціанському Соборі Святого Марка (18891894) та в Падуанському Соборі Святого Антонія (18941897).

В 18971902 директор Пармської консерваторії. Надалі викладав у Неаполітанської консерваторії, в 19301932 керував музичним ліцеєм імені Монтеверді в Генуї.

Тебальдіні відомий, головним чином, як фахівець з церковної музиці, йому належить близько півтора сотень власних церковних творів. Під редакцією Тебальдіні вийшли нові видання «Вистави про душу і тіло» Еміліо де Кавальєрі, «Еврідіки» Джуліо Каччіні та Якопо Пері, «Іевфая» Джакомо Каріссімі, «Коронації Поппеї» Клаудіо Монтеверді та ін. Музикознава спадщина Тебальдіні включає написаний спільно з Марко Енріко Боссі «Метод вивчення сучасного органу» (італ. Metodo di studio per l'Organo moderno; 1893), опису музичних архівів Падуї та Лорето, книги «Гуно як автор духовної музики» (італ. Gounod authore di musica sacra; 1894), «Феліпе Педрель та іспанська лірична драма» (італ. Felipe Pedrell e il Dramma Lirico spagnuolo; 1897), «Від Россіні до Верді» (італ. Da Rossini a Verdi; 1901), «Музика та образотворче мистецтво» (італ. La musica e le arti figurative; 1913), книги про Палестріну (1894); Тартіні (1897), Паера (1939), спогади про Ільдебрандо Піцетті (1931) та багато іншого.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]