Теорія шести рукостискань: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 5: Рядок 5:
== Історія ==
== Історія ==


Теорія була висунута [[1969]] року американськими психологами [[Стенлі Мілґрем]]ом та Джеффрі Треверсом. Запропонована ними гіпотеза полягала в тому, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через недовгий ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок складається з шести чоловік.
Теорія була висунута [[1969]] року американськими психологами [[Стенлі Мілґрем]]ом та Джеффрі Треверсом. Запропонована ними гіпотеза полягала в тому, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через недовгий ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок складається з шести осіб.


Мілґрем спирався на дані експерименту в двох американських містах. Мешканцям одного міста було роздано 300 конвертів, які треба було передати певній людині, яка жила в іншому місті. Конверти можна було передавати тільки через своїх знайомих і родичів. До бостонського адресата дійшло 60 конвертів. Зробивши підрахунки, Мілґрем визначив, що в середньому кожний конверт пройшов через шість чоловік. Так і народилася теорія «шести рукостискань».
Мілґрем спирався на дані експерименту в двох американських містах. Мешканцям одного міста було роздано 300 конвертів, які треба було передати певній людині, яка жила в іншому місті. Конверти можна було передавати тільки через своїх знайомих і родичів. До бостонського адресата дійшло 60 конвертів. Зробивши підрахунки, Мілґрем визначив, що в середньому кожний конверт пройшов через шість осіб. Так і народилася теорія «шести рукостискань».


Повторили експеримент Мілґрема за допомогою електронної пошти вчені кафедри соціології Колумбійського університету. Тисячам добровольців вони запропонували «достукатися» до 20 засекречених людей, про яких повідомляли лише основні характеристики: ім'я, прізвище, рід занять, місце проживання, освіта. Першою успішною спробою стало визначення поштової адреси одного з таких «засекречених» в Сибіру. Доброволець з [[Австралія|Австралії]] знайшов адресу сибірської «цілі» за допомогою всього чотирьох повідомлень<ref>{{cite web|url=http://www.columbia.edu/cu/alumni/Magazine/Fall2003/sixdegrees.html|title=It’s a Small World After E-mail|archiveurl=https://www.webcitation.org/66DhVhtDy?url=http://www.columbia.edu/cu/alumni/Magazine/Fall2003/sixdegrees.html|archivedate=2012-03-17|accessdate=2011-03-27|deadurl=no}} {{ref-en}}</ref>.
Повторили експеримент Мілґрема за допомогою електронної пошти вчені кафедри соціології [[Колумбійський університет|Колумбійського університету]]. Тисячам добровольців вони запропонували «достукатися» до 20 засекречених людей, про яких повідомляли лише основні характеристики: ім'я, прізвище, рід занять, місце проживання, освіта. Першою успішною спробою стало визначення поштової адреси одного з таких «засекречених» в [[Сибір]]у. Доброволець з [[Австралія|Австралії]] знайшов адресу сибірської «цілі» за допомогою всього чотирьох повідомлень<ref>{{cite web|url=http://www.columbia.edu/cu/alumni/Magazine/Fall2003/sixdegrees.html|title=It’s a Small World After E-mail|archiveurl=https://www.webcitation.org/66DhVhtDy?url=http://www.columbia.edu/cu/alumni/Magazine/Fall2003/sixdegrees.html|archivedate=2012-03-17|accessdate=2011-03-27|deadurl=no}} {{ref-en}}</ref>.


== Дослідження ==
== Дослідження ==
Аналіз експертами [[Microsoft]] даних, отриманих за місяць спілкування 242 720 596 користувачів, зайняв два роки. Обсяг досліджуваних даних склав близько 4,5 [[терабайт]]. На цій базі даних було встановлено, що кожен з 240 мільйонів користувачів сервісу міг би «дійти» до іншого в середньому за 6,6 «кроків». Чим дослідники математично довели теорію та розхожий жарт про те, що через п'ять осіб кожен з нас знайомий з англійською королевою. Між іншим, на основі теорії «тісного світу» виникло і безліч популярних в [[США]] ігор. Наприклад, вчені грають у «Число Ердеша». Угорський математик Пол Ердеш&nbsp;— один з великих учених [[ХХ]] століття, що має величезне число робіт, написаних у співавторстві. Потрібно знайти найкоротший ланцюжок від нього до іншого відомого вченого. Якщо він написав яку-небудь роботу разом з Ердешем, то число Ердеша у нього дорівнює одиниці. Якщо у співавторстві з тим, хто, в свою чергу, написав що-небудь з Полом Ердешем, то це число у нього дорівнює двом і&nbsp;т.&nbsp;д. Майже всі нобелівські лауреати мають невеликі числа Ердеша.
Аналіз експертами [[Microsoft]] даних, отриманих за місяць спілкування 242 720 596 користувачів, зайняв два роки. Обсяг досліджуваних даних склав близько 4,5 [[терабайт]]. На цій базі даних було встановлено, що кожен з 240 мільйонів користувачів сервісу міг би «дійти» до іншого в середньому за 6,6 «кроків». Чим дослідники математично довели теорію та розхожий жарт про те, що через п'ять осіб кожен з нас знайомий з англійською королевою. Між іншим, на основі теорії «тісного світу» виникло і безліч популярних в [[США]] ігор. Наприклад, вчені грають у «[[Число Ердеша]]». Угорський математик [[Пол Ердеш]]&nbsp;— один з великих учених [[ХХ]] століття, що має величезне число робіт, написаних у співавторстві. Потрібно знайти найкоротший ланцюжок від нього до іншого відомого вченого. Якщо він написав яку-небудь роботу разом з Ердешем, то число Ердеша у нього дорівнює одиниці. Якщо у співавторстві з тим, хто, в свою чергу, написав що-небудь з Полом Ердешем, то це число у нього дорівнює двом і&nbsp;т.&nbsp;д. Майже всі нобелівські лауреати мають невеликі числа Ердеша.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 22: Рядок 22:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.membrana.ru/lenta/?8523 MEMBRANA. Теорію шести рукостискань підтвердили спеціалісти Microsoft] {{ref-ru}}
* [http://www.membrana.ru/lenta/?8523 MEMBRANA. Теорію шести рукостискань підтвердили спеціалісти Microsoft] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080814043009/http://www.membrana.ru/lenta/?8523 |date=14 серпня 2008 }} {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20111016091545/http://www.mental-skills.ru/synopses/12397.html Міфи та реалії соціальних мереж] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20111016091545/http://www.mental-skills.ru/synopses/12397.html Міфи та реалії соціальних мереж] {{ref-ru}}



Поточна версія на 06:44, 2 квітня 2022

Теорія шести рукостискань у графічному вигляді

Тео́рія шести́ рукостиска́нь — теорія, згідно з якою будь-які дві людини на Землі розділені в середньому лише п'ятьма рівнями спільних знайомих (і, відповідно, шістьма рівнями зв'язків).

Історія[ред. | ред. код]

Теорія була висунута 1969 року американськими психологами Стенлі Мілґремом та Джеффрі Треверсом. Запропонована ними гіпотеза полягала в тому, що кожна людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через недовгий ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок складається з шести осіб.

Мілґрем спирався на дані експерименту в двох американських містах. Мешканцям одного міста було роздано 300 конвертів, які треба було передати певній людині, яка жила в іншому місті. Конверти можна було передавати тільки через своїх знайомих і родичів. До бостонського адресата дійшло 60 конвертів. Зробивши підрахунки, Мілґрем визначив, що в середньому кожний конверт пройшов через шість осіб. Так і народилася теорія «шести рукостискань».

Повторили експеримент Мілґрема за допомогою електронної пошти вчені кафедри соціології Колумбійського університету. Тисячам добровольців вони запропонували «достукатися» до 20 засекречених людей, про яких повідомляли лише основні характеристики: ім'я, прізвище, рід занять, місце проживання, освіта. Першою успішною спробою стало визначення поштової адреси одного з таких «засекречених» в Сибіру. Доброволець з Австралії знайшов адресу сибірської «цілі» за допомогою всього чотирьох повідомлень[1].

Дослідження[ред. | ред. код]

Аналіз експертами Microsoft даних, отриманих за місяць спілкування 242 720 596 користувачів, зайняв два роки. Обсяг досліджуваних даних склав близько 4,5 терабайт. На цій базі даних було встановлено, що кожен з 240 мільйонів користувачів сервісу міг би «дійти» до іншого в середньому за 6,6 «кроків». Чим дослідники математично довели теорію та розхожий жарт про те, що через п'ять осіб кожен з нас знайомий з англійською королевою. Між іншим, на основі теорії «тісного світу» виникло і безліч популярних в США ігор. Наприклад, вчені грають у «Число Ердеша». Угорський математик Пол Ердеш — один з великих учених ХХ століття, що має величезне число робіт, написаних у співавторстві. Потрібно знайти найкоротший ланцюжок від нього до іншого відомого вченого. Якщо він написав яку-небудь роботу разом з Ердешем, то число Ердеша у нього дорівнює одиниці. Якщо у співавторстві з тим, хто, в свою чергу, написав що-небудь з Полом Ердешем, то це число у нього дорівнює двом і т. д. Майже всі нобелівські лауреати мають невеликі числа Ердеша.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. It’s a Small World After E-mail. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 27 березня 2011.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]