Відмінності між версіями «Теофіл Готський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 25: Рядок 25:
 
}}
 
}}
   
'''Теофі́л Го́тський''' ({{lang-la|Theophilus (Theophilas, Theophilos) Gothiae}}; {{lang-el|Θεόφιλος}}) — [[готи|готський]] єпископ ([[325]]—[[341]]) з [[Оюм|причорноморської Готії]]. Учасник [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]], один із підписантів нікейського [[Символ Віри|Символу Віри]]. Згадується у пізніших списках учасників Собору: в «[[Антиохійський Синодикон|Антиохійському Синодиконі]]» VI століття<ref>[[Британська бібліотека]]: Add. 14528, ff. 1r–151</ref> та колекції сирійських перекладів, що містять перелік 220 єпископів Нікейського Собору{{Sfn|Cowper|1861|p=13, 30}}{{Sfn|Michelson|2014|p=115}}{{Sfn|Smelova|2016|p=35–63}}. На Соборі був присутній разом із іншим готським єпископом — [[Кадм Боспоський|Кадмом Боспорським]] з [[Крим]]у{{Sfn|Cowper|1857|p=27}}{{Sfn|Mathisen|1997|p=670}}; за іншими джерелами — з наступником [[Ульфіла|Ульфілою]]<ref>''[[Patrologia Graeca]]'', 115, col. 705. III.</ref>. Ймовірно, обидва готські єпископи перебували під юрисдикцією [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]]{{Sfn|Mathisen|1997|p=671}}<ref>Константинопольський єпископ [[Іван Златоуст]] (398–404) висвятив іншого готського єпископа [[Уніла Готський|Унілу]]. [[404]] року, під час заслання, Златоуст висловлював жаль з приводу того, що наступника Уніли висвячуватиме новий константинопольський єпископ [[Арсакій]], противник Златоуста. Це свідчить не лише про те, що готські єпископи були на Нікейському соборі, а й перебували в юрисдикції Константинополя (Mathisen, 1997, с. 670).</ref>. У списку Гардуена XVIII століття названий [[архієпископ]]ом ([[митрополит]]ом). Також — '''Феофіл''', '''Теофіл Боспорський''' ({{lang-la|Theophilus Bosphoritanus}}), '''Теофіл Скіфський'''<ref>Евсевий Кесарийский О жизни блаженного василевса Константина. Книга 3. Глава 7. О вселенском Соборе, на который собрались епископы из всех народов.</ref>.
+
'''Теофі́л Го́тський''' ({{lang-la|Theophilus (Theophilas, Theophilos) Gothiae}}; {{lang-el|Θεόφιλος}}) — [[готи|готський]] єпископ ([[325]]—[[341]]) з [[Оюм|української Готії]]. Учасник [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]], один із підписантів нікейського [[Символ Віри|Символу Віри]]. Згадується у пізніших списках учасників Собору: в «[[Антиохійський Синодикон|Антиохійському Синодиконі]]» VI століття<ref>[[Британська бібліотека]]: Add. 14528, ff. 1r–151</ref> та колекції сирійських перекладів, що містять перелік 220 єпископів Нікейського Собору{{Sfn|Cowper|1861|p=13, 30}}{{Sfn|Michelson|2014|p=115}}{{Sfn|Smelova|2016|p=35–63}}. На Соборі був присутній разом із іншим готським єпископом — [[Кадм Боспоський|Кадмом Боспорським]] з [[Крим]]у{{Sfn|Cowper|1857|p=27}}{{Sfn|Mathisen|1997|p=670}}; за іншими джерелами — з наступником [[Ульфіла|Ульфілою]]<ref>''[[Patrologia Graeca]]'', 115, col. 705. III.</ref>. Ймовірно, обидва готські єпископи перебували під юрисдикцією [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]]{{Sfn|Mathisen|1997|p=671}}<ref>Константинопольський єпископ [[Іван Златоуст]] (398–404) висвятив іншого готського єпископа [[Уніла Готський|Унілу]]. [[404]] року, під час заслання, Златоуст висловлював жаль з приводу того, що наступника Уніли висвячуватиме новий константинопольський єпископ [[Арсакій]], противник Златоуста. Це свідчить не лише про те, що готські єпископи були на Нікейському соборі, а й перебували в юрисдикції Константинополя (Mathisen, 1997, с. 670).</ref>. У списку Гардуена XVIII століття названий [[архієпископ]]ом ([[митрополит]]ом). Також — '''Феофіл''', '''Теофіл Боспорський''' ({{lang-la|Theophilus Bosphoritanus}}), '''Теофіл Скіфський'''<ref>Евсевий Кесарийский О жизни блаженного василевса Константина. Книга 3. Глава 7. О вселенском Соборе, на который собрались епископы из всех народов.</ref>.
   
 
== Єпископство ==
 
== Єпископство ==

Версія за 12:57, 22 січня 2018

Теофіл
Єпископ Готський
325 — 341
Церква: Християнська Церква
Попередник: невідомо
Наступник: Ульфіла
 
Хіротонія: 325 (?)
Єпископства: Готія

Теофі́л Го́тський (лат. Theophilus (Theophilas, Theophilos) Gothiae; грец. Θεόφιλος) — готський єпископ (325341) з української Готії. Учасник Першого Нікейського собору, один із підписантів нікейського Символу Віри. Згадується у пізніших списках учасників Собору: в «Антиохійському Синодиконі» VI століття[1] та колекції сирійських перекладів, що містять перелік 220 єпископів Нікейського Собору[2][3][4]. На Соборі був присутній разом із іншим готським єпископом — Кадмом Боспорським з Криму[5][6]; за іншими джерелами — з наступником Ульфілою[7]. Ймовірно, обидва готські єпископи перебували під юрисдикцією Константинопольського патріарха[8][9]. У списку Гардуена XVIII століття названий архієпископом (митрополитом). Також — Феофіл, Теофіл Боспорський (лат. Theophilus Bosphoritanus), Теофіл Скіфський[10].

Єпископство

Точне місце знаходження єпископства Теофіла невідоме. Більшість істориків припускають, що він служив готським християнським громадам у Північному Причорномор'ї[11][12]: у низов'ях Дунаю (українська Одещина, румунська Добруджа)[11][6], або в Криму[11][6].

Згідно з «Церковною історією» Сократа Схоластика, учнем Теофіла Готського був готський єпископ Ульфіла[13]; оскільки останній перебував серед візиготів, його єпископською катедрою (як і катедрою його попередника) міг бути Томіс (румунська Констанца)[14].

Іншим учнем Теофіла був Микита Готський, великомученик[15].

Примітки

  1. Британська бібліотека: Add. 14528, ff. 1r–151
  2. Cowper, 1861, с. 13, 30
  3. Michelson, 2014, с. 115
  4. Smelova, 2016, с. 35–63
  5. Cowper, 1857, с. 27
  6. а б в Mathisen, 1997, с. 670
  7. Patrologia Graeca, 115, col. 705. III.
  8. Mathisen, 1997, с. 671
  9. Константинопольський єпископ Іван Златоуст (398–404) висвятив іншого готського єпископа Унілу. 404 року, під час заслання, Златоуст висловлював жаль з приводу того, що наступника Уніли висвячуватиме новий константинопольський єпископ Арсакій, противник Златоуста. Це свідчить не лише про те, що готські єпископи були на Нікейському соборі, а й перебували в юрисдикції Константинополя (Mathisen, 1997, с. 670).
  10. Евсевий Кесарийский О жизни блаженного василевса Константина. Книга 3. Глава 7. О вселенском Соборе, на который собрались епископы из всех народов.
  11. а б в Fletcher, 1999, с. 76
  12. Vasiliev, 1936, с. 14,17
  13. Schaff, 2007, с. 72
  14. Vasiliev, 1936, с. 17–18
  15. Vasiliev, 1936, с. 18

Джерела

  • Cowper, Benjamin Harris (1861). Syriac Miscellanies: Or, Extracts Relating to the First and Second General Councils, and Various Other Quotations, Theological, Historical and Classical, Tr. Into English from Mss. in the British Museum and Imperial Library of Paris, with Notes. Williams and Norgate.
  • Cowper, Benjamin Harris (1857). Analecta Nicaena: Fragments Relating to the Council of Nice: The Syriac Text from an Ancient Ms. in the British Museum. Williams and Norgate.
  • Fletcher, Richard A. (1999). The Barbarian Conversion: From Paganism to Christianity. University of California Press.
  • Mathisen, Ralph W. (1997). Barbarian Bishops and the Churches 'in Barbaricis Gentibus' During Late Antiquity—The Bishops of the Crimean and Danubian Goths // Speculum. 72 (3).
  • Michelson, David A. (2014). The Practical Christology of Philoxenos of Mabbug. Oxford University Press.
  • Schaff, Philip (2007). Nicene and Post-Nicene Fathers: Second Series Volume II Socrates, Sozomenus. Cosimo, Inc.
  • Simek, Rudolf (2003). Religion und Mythologie der Germanen. Darmstadt: Wiss. Buchges. ISBN 978-3534169108.
  • Smelova N (2016) The Canons of the First Ecumenical Council of Nicaea in the Manuscript IOM, RAS Syr. 34 // Written Monuments of the Orient. 1(3), . P. 35–63.
  • Stanley, Arthur Penrhyn (1872). Lectures on the History of the Eastern Church. Scribner.
  • Vasiliev, Alexander A. (1936). The Goths in Crimea. Cambridge, Massachusetts: The Mediaeval Academy of America.

Посилання