Відмінності між версіями «Термосфера»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (додана Категорія:Атмосфера Землі з допомогою HotCat)
(додано посилання)
 
Рядок 13: Рядок 13:
 
desc bottom-left
 
desc bottom-left
 
</imagemap>
 
</imagemap>
'''Термосфера''' ({{lang-el|υερμη}}&nbsp;— ''тепло'' та {{lang|el|σφαίρα}}&nbsp;— ''куля'')&nbsp;— шар [[атмосфера планети|атмосфери планети]], вищий за [[Мезосфера|мезосферу]], у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового сонячного випромінювання. <br/>У земній атмосфері починається на висоті 80-90&nbsp;км і тягнеться до [[термопауза|термопаузи]] на висоті 400—800&nbsp;км. Температура повітря в термосфері зростає від 200&nbsp;K до 500—2000&nbsp;K залежно від міри [[сонячна активність|сонячної активності]].<ref name="aes">{{А-Е-С|Термосфера|477|t}}</ref>. Причиною є поглинання [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетового]] та [[рентгенівське випромінювання|рентгенівського випромінювання]] [[Сонце|Сонця]] на висотах 150—300&nbsp;км, обумовлене [[Іонізація|іонізацією]] атмосферного [[кисень|кисню]]. У нижній частині термосфери зростання температури значною мірою обумовлене енергією, що виділяється при [[рекомбінація|рекомбінації]] (об'єднанні) атомів кисню в молекули (при цьому на енергію теплового руху часток перетворюється енергія сонячного УФ-випромінення, поглинена раніше під час дисоціації молекул O<sub>2</sub>). На високих [[широта]]х важливим джерелом надходження тепла є джоульова теплота, що виділяється електричними струмами [[Магнітосфера|магнітосферного]] походження. Це джерело викликає значне, але нерівномірне розігрівання верхньої атмосфери в приполярних широтах, особливо під час [[Магнітна буря|магнітних бурь]].
+
'''Термосфера''' ({{lang-el|υερμη}}&nbsp;— ''тепло'' та {{lang|el|σφαίρα}}&nbsp;— ''куля'')&nbsp;— шар [[атмосфера планети|атмосфери планети]], вищий за [[Мезосфера|мезосферу]], у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового [[Сонячна енергія|сонячного випромінювання]]. <br/>У [[Атмосфера Землі|земній атмосфері]] починається на висоті 80-90&nbsp;[[Кілометр|км]] і тягнеться до [[термопауза|термопаузи]] на висоті 400—800&nbsp;[[Кілометр|км]]. [[Температура]] [[повітря]] в термосфері зростає від 200&nbsp;[[Кельвін (одиниця)|K]] до 500—2000&nbsp;[[Кельвін (одиниця)|K]] залежно від міри [[сонячна активність|сонячної активності]].<ref name="aes">{{А-Е-С|Термосфера|477|t}}</ref>. Причиною є поглинання [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетового]] та [[рентгенівське випромінювання|рентгенівського випромінювання]] [[Сонце|Сонця]] на висотах 150—300&nbsp;км, обумовлене [[Іонізація|іонізацією]] атмосферного [[кисень|кисню]]. У нижній частині термосфери зростання температури значною мірою обумовлене енергією, що виділяється при [[рекомбінація|рекомбінації]] (об'єднанні) [[атом]]ів [[Кисень|кисню]] в [[Молекула|молекули]] (при цьому на енергію теплового руху часток перетворюється енергія сонячного [[Ультрафіолетове випромінювання|УФ-випромінення]], поглинена раніше під час [[Дисоціація|дисоціації]] молекул O<sub>2</sub>). На високих [[широта]]х важливим джерелом надходження тепла є джоульова теплота, що виділяється [[Електричний струм |електричними струмами]] [[Магнітосфера|магнітосферного]] походження. Це джерело викликає значне, але нерівномірне розігрівання верхньої атмосфери в приполярних широтах, особливо під час [[Магнітна буря|магнітних бурь]].
   
 
== Дослідження ==
 
== Дослідження ==
Рядок 19: Рядок 19:
 
Через високу розрідженість повітря польоти вище за [[Лінія Кармана|лінію Кармана]] можливі лише за балістичною траєкторією. Всі пілотовані космічні польоти (за винятком польотів американських [[астронавт]]ів до Місяця), відбувалися в термосфері, переважно на висотах від 200 до 500 км: нижче 200&nbsp;км сильно позначається гальмівна дія повітря, а вище 500&nbsp;км розташовано [[радіаційні пояси]], що шкідливо впливають на людей та обладнання.
 
Через високу розрідженість повітря польоти вище за [[Лінія Кармана|лінію Кармана]] можливі лише за балістичною траєкторією. Всі пілотовані космічні польоти (за винятком польотів американських [[астронавт]]ів до Місяця), відбувалися в термосфері, переважно на висотах від 200 до 500 км: нижче 200&nbsp;км сильно позначається гальмівна дія повітря, а вище 500&nbsp;км розташовано [[радіаційні пояси]], що шкідливо впливають на людей та обладнання.
   
Безпілотні супутники також літають здебільшого у термосфері:
+
Безпілотні [[Штучний супутник|супутники]] також літають здебільшого у термосфері:
 
# виведення супутника на вищу орбіту вимагає більших затрат енергії
 
# виведення супутника на вищу орбіту вимагає більших затрат енергії
 
# для багатьох цілей (наприклад, для дистанційного зондування Землі) менша висота польоту є перевагою.
 
# для багатьох цілей (наприклад, для дистанційного зондування Землі) менша висота польоту є перевагою.
   
Дослідження термосфери здійснюються також за допомогою суборбітальних геофізичних [[Ракета|ракет]].
+
Дослідження термосфери здійснюються також за допомогою суб[[орбіта]]льних [[Геофізика|геофізичних]] [[Ракета|ракет]].
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 23:43, 21 лютого 2017

Джомолунгма Тропосфера Стратосфера Метеозонд Метеор Мезосфера Лінія Кармана Полярне сяйво Термосфера Екзосфера
Будова атмосфери

Термосфера (грец. υερμη — тепло та σφαίρα — куля) — шар атмосфери планети, вищий за мезосферу, у якому відбуваються основні процеси поглинання та перетворення короткохвильового сонячного випромінювання.
У земній атмосфері починається на висоті 80-90 км і тягнеться до термопаузи на висоті 400—800 км. Температура повітря в термосфері зростає від 200 K до 500—2000 K залежно від міри сонячної активності.[1]. Причиною є поглинання ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання Сонця на висотах 150—300 км, обумовлене іонізацією атмосферного кисню. У нижній частині термосфери зростання температури значною мірою обумовлене енергією, що виділяється при рекомбінації (об'єднанні) атомів кисню в молекули (при цьому на енергію теплового руху часток перетворюється енергія сонячного УФ-випромінення, поглинена раніше під час дисоціації молекул O2). На високих широтах важливим джерелом надходження тепла є джоульова теплота, що виділяється електричними струмами магнітосферного походження. Це джерело викликає значне, але нерівномірне розігрівання верхньої атмосфери в приполярних широтах, особливо під час магнітних бурь.

Дослідження[ред.ред. код]

Через високу розрідженість повітря польоти вище за лінію Кармана можливі лише за балістичною траєкторією. Всі пілотовані космічні польоти (за винятком польотів американських астронавтів до Місяця), відбувалися в термосфері, переважно на висотах від 200 до 500 км: нижче 200 км сильно позначається гальмівна дія повітря, а вище 500 км розташовано радіаційні пояси, що шкідливо впливають на людей та обладнання.

Безпілотні супутники також літають здебільшого у термосфері:

  1. виведення супутника на вищу орбіту вимагає більших затрат енергії
  2. для багатьох цілей (наприклад, для дистанційного зондування Землі) менша висота польоту є перевагою.

Дослідження термосфери здійснюються також за допомогою суборбітальних геофізичних ракет.

Джерела[ред.ред. код]

  • Термосфера на сайті геологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка
  1. Термосфера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 477. — ISBN 966-613-263-X.
Погода Це незавершена стаття з метеорології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.