Тернопільська єпархія ПЦУ
| Тернопільська єпархія | |
|---|---|
 | |
| Будинок Управління Тернопільської єпархії | |
| Основні дані | |
| Церква | Православна Церква України |
| Заснована | 1992 |
| Юрисдикція | Східна Галичина, південна Волинь, захід Поділля |
| Єпархіальний центр | вулиця Князя Острозького, 19, м. Тернопіль |
| Кафедральний собор | Собор Святих Рівноапостольних Костянтина та Єлени (м. Тернопіль), будується |
| Благочинь | 21 |
| Парафій | 422 |
| Монастирів | 3 |
| Офіційний сайт | cerkva.te.ua |
| Правлячий архієрей | |
| Тернопільський і Кременецький | Нестор (Писик) |
Тернопільська єпархія[1] — єпархія Православної церкви України на території Тернопільської області.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
З 1945 року, за архієпископа Львівського і Тернопільського Макарія, почав видаватися як орган Львівсько-Тернопільського єпархіального управління «Єпархіальний вісник», який пізніше, як «Православний вісник» стає виданням Екзарха всієї України Митрополита Київського і Галицького Іоанна (а сьогодні — друкований орган УПЦ Київського Патріархату).
У листопаді 1989 року на зборах у храмі Святої Трійці в м. Бережани 24 священики на чолі з благочинним протоієреєм Іваном Пилипишиним (згодом — архієпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом, нині втік до РПЦвУ) оголосили про свій вихід із Російської православної церкви та перехід разом з парафіями до складу Української автокефальної православної церкви. Про це рішення повідомлено телеграмою єпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (РПЦ).
Священики звернулися до ініціатора автокефального руху в Галичині — протоієрея Володимира Яреми (згодом — патріарха УАПЦ Димитрія) з проханням про підтримку. Пізніше до них приєднались і десятки інших священиків. Вже на початку 1990 року зі священиків, що вийшли зі складу РПЦ, почала формуватися єпархія.
Першим єпископом УПЦ КП на Тернопільщині в 1990—1992 роках був Яків (Панчук), правлячим архієреєм став єпископ Тернопільський і Бучацький Василій (Боднарчук) (1990—2006).
У 1992 році відбувся Об'єднавчий собор, на якому утворилася Українська православна церква Київського патріархату. З-поміж архієреїв УАПЦ, які ввійшли в об'єднану Українську Церкву був і архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій.
У 1995 році Священний Синод розділив Тернопільську єпархію на Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку відповідно до територіальних меж. Керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією залишився архієпископ Василій (Бондарчук), а Тернопільсько-Кременецьку кафедру очолив єпископ Іов (Павлишин) із титулом Тернопільський і Кременецький.
21 січня 2006 року помер митрополит Василій і рішенням Синоду від 28 лютого 2006 року єпископом Тернопільським і Бучацьким обрано намісника Свято-Феодосієвського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва ігумена Нестора (Писика). 13 травня 2012 року за рішенням Синоду[2] архієпископ Іов почислений на спокій. Керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом) призначено архієпископа Нестора.
20 жовтня 2012 року Священний Синод постановив[3] вважати Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку єпархії єдиною єпархіальною структурою. Керуючим Тернопільською єпархією призначили архієпископа Нестора із титулом «Тернопільський, Кременецький і Бучацький». На Синоді 13 травня 2017 ухвалено рішення про об'єдання двох єпархій, для архієрея, керуючого Тернопільською єпархією, визначено титул «Тернопільський і Кременецький».[4]
Структура[ред. | ред. код]
Станом на 1 червня 2017 року до складу Тернопільської єпархії входять 383 парафій, які розділені на 21 благочинь за адміністративними районами області. Зареєстровано 3 монастирі. Загальна кількість священнослужителів — 285.
В єпархії діють недільні школи, каплиці при навчальних закладах, ведеться капеланська робота, священики опікуються лікарнями та в'язницями. Ведеться активна робота з молоддю. Також у Єпархіальному управлінні є відділ у справах молоді, інформаційно-видавничий відділ.
У 1991 році заснована Тернопільська духовна семінарія УАПЦ.
На території єпархії знаходиться велика святиня Українського православ'я — Успенська Почаївська Лавра.
Адреса єпархії: вул. Князя Острозького, 19, м. Тернопіль, 46001. Тел.: (0352) 42-40-38, факс 23-61-60.
Діє офіційний сайт єпархії: cerkva.te.ua. Щомісяця виходить друком єпархіальний вісник «Лампада Православ'я» (наклад 2400 примірників).
Благочиння[ред. | ред. код]
- Бережанське
- Борщівське
- Бучацьке
- Вишнівецьке
- Гусятинське
- Заліщицьке
- Збаразьке
- Зборівське
- Козівське
- Кременецьке
- Лановецьке
- Підволочиське
- Підгаєцьке
- Теребовлянське
- Тернопільське
- Чортківське
- Шумське
Монастирі[ред. | ред. код]
- Свято-Миколаївський чоловічий монастир: с. Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області. Намісник: архімандрит Всеволод (Кочергін).
- Спасо-Вознесенський чоловічий монастир: с. Монастирок Борщівського району Тернопільської області. Намісник: ігумен Феодосій (Глинський).
- Чоловічий монастир преподобного Амфілохія Почаївського в с. Мала Іловиця Шумського району Тернопільської області. Намісник: архієпископ Нестор (Писик).
- Чоловічий Свято-Юріївський монастир на хуторі Вірля Кременецького району Тернопільської області. Намісник ігумен Полікарп (Касько).
Керуючі єпархією[ред. | ред. код]
- Яків (Панчук), архієпископ Тернопільський і Кременецький 1990—1995;
- Василій (Боднарчук), митрополит Тернопільський і Бучацький — 1990—2006;
- Іов (Павлишин), архієпископ Тернопільський і Кременецький — від 11 травня 1995 року — 13 травня 2012;
- Нестор (Писик), архієпископ Тернопільський і Кременецький — від 13 травня 2012 року (Рішенням Священного Синоду[2] призначений керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом), від 2017 — керуючий об'єднаною Тернопільською єпархією).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "УПРАВЛІННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ)" в ЄДР. Архівовано з першоджерела 24 квітня 2019.
- ↑ а б Журнал № 19 від 13 травня 2012 року.
- ↑ Журнал № 33 від 20 жовтня 2012 року.
- ↑ Касіян В. Священний Синод Київського Патріархату благословив об'єдання двох єпархій Тернопільщини в одну / Віра Касіян // Тернопільська єпархія УПЦ КП. — 2017. — 13 травня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Огляд історичного шляху Української Православної Церкви Київського Патріархату // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 8—10. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт
- Чортків матиме золотоверхий Володимирський собор, аналогів якому немає на Тернопільщині
| |||||
