Відмінності між версіями «Техне»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (оформлення)
(пропущена літера в "створювалося")
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Техне''' ({{lang-el|τέχνη}} — мистецтво, майстерність, уміння) в [[Культура Греції|грецькій культурі]].
 
'''Техне''' ({{lang-el|τέχνη}} — мистецтво, майстерність, уміння) в [[Культура Греції|грецькій культурі]].
   
Під техне грецька традиція розуміла майстерне виробництво будь-чого у майже всіх сферах людської діяльності. [[Мистецтво]]м для греків була не тільки творча праця (архітектура, скульптура та інше), але й праця для задоволення повсякденних потреб (ткацтво, теслярство та інше). Поняття «техне» відносилося до будь-якої людської праці (на противагу витворам природи), що носила творчий характер (на противагу пізнавальній) і була заснована на вмінні згідно з правилами й канонами. Усе, що сворювалося за натхненням, не вважалося за техне. На думку греків мистецтво неможливе без вміння, тому вони відносили мистецтво (в тому числі мистецтва теслі, ткача) до розумової діяльності.
+
Під техне грецька традиція розуміла майстерне виробництво будь-чого у майже всіх сферах людської діяльності. [[Мистецтво]]м для греків була не тільки творча праця (архітектура, скульптура та інше), але й праця для задоволення повсякденних потреб (ткацтво, теслярство та інше). Поняття «техне» відносилося до будь-якої людської праці (на противагу витворам природи), що носила творчий характер (на противагу пізнавальній) і була заснована на вмінні згідно з правилами й канонами. Усе, що створювалося за натхненням, не вважалося за техне. На думку греків мистецтво неможливе без вміння, тому вони відносили мистецтво (в тому числі мистецтва теслі, ткача) до розумової діяльності.
   
 
Таке розуміння мистецтва у широкому значенні сприймалося до кінця античної епохи і тривалий час використовувалося в європейських мовах. У сучасному розумінні це можна вважати як «майстерність». Греки вважали, що будь-яке мистецтво може бути прекрасним. Ремісник ([[Деміурги|деміург]]) може досягти досконалості в будь-якому мистецтві і стати майстром.
 
Таке розуміння мистецтва у широкому значенні сприймалося до кінця античної епохи і тривалий час використовувалося в європейських мовах. У сучасному розумінні це можна вважати як «майстерність». Греки вважали, що будь-яке мистецтво може бути прекрасним. Ремісник ([[Деміурги|деміург]]) може досягти досконалості в будь-якому мистецтві і стати майстром.
   
У філософських творах [[Арістотель]] чимало приділяв поняттю «техне», техніці. Так у «[[Нікомахова етика|Нікомаховій етиці]]» Арістотель доводив, що техніка — розумна, творча поведінка, що має в основі правильне знання. Техніка виробляється людиною згідно з потребами суспільстване і залежить від правильного знання. Метою втілення техніки є людина, яка визначає вигляд і вид техніки.
+
У філософських творах [[Арістотель]] чимало приділяв поняттю «техне», техніці. Так у «[[Нікомахова етика|Нікомаховій етиці]]» Арістотель доводив, що техніка — розумна, творча поведінка, що має в основі правильне знання. Техніка виробляється людиною згідно з потребами суспільства і не залежить від правильного знання. Метою втілення техніки є людина, яка визначає вигляд і вид техніки.
   
 
Згодом давньогрецьке поняття «техне» поступово звузилося до визначення сукупності засобів людської діяльності, що створюються для здійснення процесів виробництва різних благ. Основне призначення техніки — часткова або повна заміна виробничих функцій людини з метою полегшення праці.
 
Згодом давньогрецьке поняття «техне» поступово звузилося до визначення сукупності засобів людської діяльності, що створюються для здійснення процесів виробництва різних благ. Основне призначення техніки — часткова або повна заміна виробничих функцій людини з метою полегшення праці.
Рядок 12: Рядок 12:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
# Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Германова де Діас Е. В., Культурологія: навчальний посібник — Харків: ХДАК, 2011. — 473с.
+
* Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Германова де Діас Е. В., Культурологія: навчальний посібник — Харків: ХДАК, 2011. — 473с.
# Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. — М.: Республика, 1997. — 240 с.
+
* Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. — М.: Республика, 1997. — 240 с.
  +
== Посилання ==
 
  +
* {{ЛЗЕ2|частина =Техне|сторінки =480}}
 
[[Категорія:Мистецтво Стародавньої Греції]]
 
[[Категорія:Мистецтво Стародавньої Греції]]

Поточна версія на 17:13, 1 березня 2021

Техне (грец. τέχνη — мистецтво, майстерність, уміння) в грецькій культурі.

Під техне грецька традиція розуміла майстерне виробництво будь-чого у майже всіх сферах людської діяльності. Мистецтвом для греків була не тільки творча праця (архітектура, скульптура та інше), але й праця для задоволення повсякденних потреб (ткацтво, теслярство та інше). Поняття «техне» відносилося до будь-якої людської праці (на противагу витворам природи), що носила творчий характер (на противагу пізнавальній) і була заснована на вмінні згідно з правилами й канонами. Усе, що створювалося за натхненням, не вважалося за техне. На думку греків мистецтво неможливе без вміння, тому вони відносили мистецтво (в тому числі мистецтва теслі, ткача) до розумової діяльності.

Таке розуміння мистецтва у широкому значенні сприймалося до кінця античної епохи і тривалий час використовувалося в європейських мовах. У сучасному розумінні це можна вважати як «майстерність». Греки вважали, що будь-яке мистецтво може бути прекрасним. Ремісник (деміург) може досягти досконалості в будь-якому мистецтві і стати майстром.

У філософських творах Арістотель чимало приділяв поняттю «техне», техніці. Так у «Нікомаховій етиці» Арістотель доводив, що техніка — розумна, творча поведінка, що має в основі правильне знання. Техніка виробляється людиною згідно з потребами суспільства і не залежить від правильного знання. Метою втілення техніки є людина, яка визначає вигляд і вид техніки.

Згодом давньогрецьке поняття «техне» поступово звузилося до визначення сукупності засобів людської діяльності, що створюються для здійснення процесів виробництва різних благ. Основне призначення техніки — часткова або повна заміна виробничих функцій людини з метою полегшення праці.

Техніка й культура мають певну подібність, але водночас суттєво різняться. Техніка у руках людини сприяє вияву того, що колись було приховано в природі, адже техніка є складовою самої культури. Культура та техніка — одночасно і надбудова, і фундамент. Культура має дві сторони — матеріальну й духовну; техніка також, крім суто матеріальних, має й духовні параметри. На думку П. Козловскі, сутність техніки належить сфері духовного, сфері репрезентації й вияву дійсного в людському розумі. У техніку втілений певний дух, техніка — це сфера реалізації духу.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шейко В. М., Богуцький Ю. П., Германова де Діас Е. В., Культурологія: навчальний посібник — Харків: ХДАК, 2011. — 473с.
  • Козловски П. Культура постмодерна / П. Козловски. — М.: Республика, 1997. — 240 с.

Посилання[ред. | ред. код]